💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаВойти в IT
27 августа 2024, 09:00
2024-08-27
«Єдине, що не варто робити на співбесідах, — це запитувати ветерана про війну та можливість повторної мобілізації». Історія 24-річного медика-добровольця, який, повернувшись з фронту, опанував Fullstaсk і швидко знайшов роботу
24-річний Орест Бурмей із Прикарпаття попри молодий вік вже встиг побувати на фронті, добровільно мобілізувавшись на початку 2022 року, ще бувши студентом останнього курсу. Утім, служба не завадила хлопцеві закінчити Національний медуніверситет ім. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа» і здобути кваліфікацію лікаря.
Нині ж Орест — айтівець. Після повернення з війни він вирішив докорінно змінити своє життя й увійти в IT. І в хлопця це вийшло. Нині він Fullstack розробник, якому вдалося знайти роботу за два місяці. Подавши 50 відгуків на вакансії, хлопець отримав аж 4 оффери. Орест поділився з dev.ua своєю історією трансформації. Далі — його пряма мова.
Медицину я обрав здебільшого завдяки братові, який теж навчався в медичному на момент мого вступу. До мобілізації я працював у Центрі дитячої кардіохірургії та кардіології у відділенні вроджених та набутих вад серця підлітків та дорослих. Власне, одне з наших відділень було зруйноване внаслідок обстрілу Охматдиту.
Як студент я неодноразово чергував на швидкій медичній допомозі та асистував на операціях у різних лікарнях, щоб подивитися на спеціальність з максимальної кількості сторін та знайти себе в цьому.
Після завершення університету і звільнення з ЗСУ мені запропонували інтернатуру в Центрі кардіології та кардіохірургії, що прирівнюється до виграшу в лотерею для студента-медика, бо це шалений досвід, практика, знання, вміння та можливості. Тому особисто я вважаю, що досягнув хороших результатів.
Однак, я стикався і з негативними аспектами: корупція, панібратство, широке використання недоказової медицини, консервативність старших лікарів щодо методів лікування, малі зарплати. Можна продовжувати дуже довго цей список, але я все одно зовсім не шкодую про ті часи й буду далі любити медицину.
Медик-доброволець
У перші дні повномасштабного вторгнення ми разом із батьком, братом та дядьком добровільно мобілізувалися. Батальйон, у якому я служив, був новоствореним, і нам довелося організовувати медичну службу з нуля. Супровід документації, створення резерву ліків та забезпечення тактичною медициною всього особового складу, розробка програм навчання та власне проведення цих занять — з усім цим мав можливість попрацювати, як ТВО начмеда та санітар-інструктор на Харківському та Запорізькому напрямках.
Моє звільнення сталося не за власним бажанням, а через сімейні обставини в березні 2023 року. Батько підірвався на протипіхотній міні, я і проводив його евакуацію. Певний час мама з братом мали можливість доглядати за ним, але в один момент питання стало дуже гострим, тож я був змушений також покинути службу.
Адаптація до цивільного життя
Після звільнення я сконцентрувався на допомозі батькові та його протезуванні. Я дуже вдячний своїй сім'ї, дівчині та друзям за підтримку, адже завдяки їм я практично не відчув труднощів з адаптацією до цивільного життя. Я це зрозумів тільки набагато пізніше.
Вікна без світломаскування і сонце, яке може тебе будити кожного ранку. Відчуття безпеки та відсутність адреналіну, адреналінова залежність — дуже складна штука.
Подобалось, що мирне життя продовжує існувати, діти сміються, сімʼї гуляють, нація збережена.
Перехід в ІТ
Мій вибір ІТ-сфери не був випадковим. Ще під час навчання в медичному університеті я зацікавився фронтенд-розробкою завдяки знайомому. На літніх канікулах, у перервах між роботою, вивчав html та css. Любов до цього збереглася через роки зі мною, і я вирішив продовжити розвивати те, що раніше вже пробував.
Всі обмеження залежать від твого бажання розвиватись та від навичок. Тут амбіції тебе самі несуть вгору, і ніяка бюрократія цього не зупиняє.
При переході з іншої сфери найважче зробити перший крок. Дуже багато роздумів, чи насправді я цього хочу, зважування всіх за і проти.
Навчання
Вже після зробленого першого кроку я відклав всі сумніви й просто продовжував розвиватись. Мінімум 8 годин навчання щодня — це дуже тяжка робота над собою, своїм менеджментом часу. Вдячний сім'ї та дівчині, якби не вони — цього б всього не було.
Процес навчання надає тобі можливість не тільки вивчати матеріал, а ще й навчитись шукати поза курсом, не звикати до того, що в тебе завжди все буде готовим, це дуже наближено до того, що чекає на роботі.
Але організовано вивчати все це й одразу практикувати в code editor допомогла платформа Mate. Дуже топ мати все в одному місці й для навчання, й потім для трекінгу відгуків на вакансії.
Крім того, ментори, коучі, координатори завжди підтримували, цікавились, як мої справи, чи потрібна допомога. Це дуже цінно, адже коли ти біжиш у такому темпі, важливо, щоб хтось був поруч, навіть якщо із нагадуванням виконати щоденну таску.
50 відгуків і 4 офери
Процес пошуку роботи тривав приблизно два місяці за підтримки координаторів академії. Я активно подавався на вакансії ще до завершення курсу й відправив приблизно 50 заявок, які сконвертувалися в 4 офери. Фінальний, який зрештою прийняв, я отримав буквально за два дні до закінчення навчання.
Мій військовий досвід зазвичай викликав або нейтральну, або позитивну реакцію від роботодавців.
Це питання дуже і дуже болюче, адже я доброволець, я йшов свідомо на це, і бачити, як хтось цього боїться чи просто зупинить процес найму, якщо ти відповіси «так, планую, якщо потрібно буде знову» — сумна історія.
Перші дні роботи були схожі на перші кроки у вивченні JavaScript: нічого не зрозуміло, але треба щось робити й швидко. Очікування певною мірою виправдались. Я радий, що можу писати код і отримувати практичний досвід, що є для мене найважливішим на даному етапі кар'єри. Тому я відкритий до можливостей, які допоможуть і далі максимально зростати в професії.
Моє головне бажання — розвиватися в напрямі Fullstack і, можливо, колись обʼєднати свій набутий досвід у медицині та розробці в межах HealthTech. У нас точно є запит на застосунки, які посприяють взаємодії клієнтів та медзакладів, системно допоможуть із документообігом, збереженням історії хвороб, виписок.
«Я не искал работу, меня соблазнили. Team Lead меня заставили стать». История Senior AQA, вошедшего в IT в 39 лет, и уже 10 лет об этом не сожалеет
Дима Наумов — Senior AQA в Capgemini Engineering. 10 лет он работает тестировщиком и готов ломать все возможные стереотипы о входе в IT. Дима стал айтишником в 39 лет, оставив успешную карьеру в финансовом мире и продажах.
Свою историю мужчина рассказал dev.ua.
«Нужно верить в себя и идти (хотя бы лежать) в сторону своей цели». История бухгалтера, которая стала разработчитцей и выросла до Team Lead и ментора
Нет более удобного времени для перемен, чем сегодня. Путь к профессии мечты может быть тщательно спланирован из школьной парты или тернист и полон приключений. Своим опытом перехода с позиции бухгалтера в IT-компании к frontend-разработчику на проекте в ней же делится Наталья Сингаевская, Frontend Engineer в Levi9. Она нашла свое назначение, и за четыре года выросла из стажера в Team Lead на проекте в Лондоне.
112 отзывов на вакансии, $100 за тестовое и работа мечты. История модели из Луцка, которая объездила полмира, из-за пандемии изменила планы и теперь учит IT других
Надя Адамович — в прошлом успешная модель. Но из-за пандемии сорвалась контракт на работу в Китай, поэтому Надежда вынуждена была работать таргетологом, сушисткой, а потом решила пойти в IT. Сейчас девушка — UI/UX Designer, заочно учится на факультете международно-экономических отношений в Луцком политехническом институте и работает ментором в Mate academy. Рассказываем ее вдохновляющую историю.
От переводчика в брачном агентстве и бич-боя до strong junior джависта. История айтишника, который прошел 12 собеседований и смог войти в IT во время войны
Практиковать английский в брачном агентстве и бегать по горячему песку в качестве бич-боя пришлось 22-летнему студенту Одесской политехники перед тем, как осуществить свою мечту и получить работу в IT. История Николая Воронова в очередной раз доказывает, что добиться желаемого возможно даже в самые сложные времена. Несмотря на войну и неопределенность, ему удалось получить долгожданную работу. И вот он уже пять месяцев как айтишник. Правда, по словам парня, он не получал отказов и самостоятельно выбирал своего работодателя, преодолев 12 собеседований. Рассказываем историю Николая.
Хотите сообщить важную новость? Пишите в Telegram-бот
Главные события и полезные ссылки в нашем Telegram-канале