🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Вікторія ГорбікДеньги
29 июля 2024, 13:57
2024-07-29
«Зараз слухай… Той, хто прийде до тебе, з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник». Відверта позиція бізнесменів щодо підвищення податків
Мінфін уже до вересня планує підвищити податки українцям, щоб знайти більше коштів для фінансування оборонних сил України. Але представники бізнесу запевняють, що весь тягар ляже на доброчесних платників податків, а в такий спосіб вирішити проблему не вийде. Ось пʼять позицій від акул бізнесу, які відкрито та досить критично відреагували на плани щодо збільшення податків.
Мінфін уже до вересня планує підвищити податки українцям, щоб знайти більше коштів для фінансування оборонних сил України. Але представники бізнесу запевняють, що весь тягар ляже на доброчесних платників податків, а в такий спосіб вирішити проблему не вийде. Ось пʼять позицій від акул бізнесу, які відкрито та досить критично відреагували на плани щодо збільшення податків.
Олег Гороховський, співзасновник monobank
«Зараз слухай… Той, хто прийде до тебе, щоб домовитися про зустріч з Барзіні, той і зрадник». The Godfather, 1969
«Зараз слухай… Той, хто прийде до тебе, з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник» Я, 2024
У відповідь на питання, а як знаходили кошти у минулих війнах, Гороховський відповів: «Розстрілювати тих, хто краде та мародерствує під час війни». Цей коментар, як він написав у себе в Телеграм-каналі, Facebook видалив.
Телеграм-канал Олега Гороховського
За словами співзасновника monobank, багато чого можна зробити, щоб краще адмініструвати ті податки, що вже є. «А так виглядає це, як податки з тих, хто ще дихає», — підкреслив він.
Олександр Конотопський, голова наглядової ради Ajax Systems
Почитав уважно законопроєкт від уряду 11416. Гусака ї**ти не треба. Податки піднімати не можна. Це архітектурна річ. Ні громадяни, ні бізнес до цього не готові. Беручи до уваги широку культуру ухилення від сплати податків у країні підвищення податків призведе лише до тінізації економіки. Податки в Україні треба знижувати. І вчити всіх їх платити. Тоді ревеню держави буде зростати.
Для компаній, які платять білі зарплати, підняття військового збору у рази — то суттєве збільшення податкового навантаження. А, наприклад, для ІТ сервісного бізнесу — взагалі знизить нет профіт на десятки відсотків. МСБ той взагалі останній х*й з сіллю доїдає. Звідки він буде брати більше грошей? Піде у тінь.
Підвищення військового збору при придбанні авто чи нерухомості — поржав взагалі. 15%, ви серйозно? Продавец+покупець ще більш знизять ціну і підуть у тінь.
Податок на прибуток + податок з обороту? Такого я не чув ще. Українське диво. Фіскальне ноу хау. У цепочці з великою доданою вартістю зростає собівартість на декілька відсотків. Це суттєво знизить інвестиційні можливості компаній. Для тих кто працює з малой маржою — то в два рази може скоротись нет профіт.
ФОПи. Завдяки їм народився не один бізнес. Сам завдяки фопам власну справу легко почати. І мій також народився з ФОПа. Чіпати ФОПи = вбити майбутнє українських стартапів.
Я вже не кажу, що Дія.City 25 років податки зафіксовані у конституції. І по суті запропонований закон це порушує і в Україні буде два конфліктуючі закони про податки.
Ну і звісно цікаво чому це не разова сплата податків (як наприклад було за банками). Підвищення безлімітне по часу. Ви підіймаєте ціну за ведення бізнесу у воюючій юрисдикції. Тут точно не має помилки?
Не було проведено жодних консультацій з бізнесом. Такі речі готуються мінімум за рік. Ви ж не малі діти, що не бачили дірку у бюджеті.
Що треба робити? за словами Конотопського, треба:
Розганяти економіку.
Покращувати адміністрування.
Закривати очевидні дірки, які залишилися (акциз, контрабанда).
Шукати можливості для додаткових ревеню стрімів: приватизація, дерегуляція, канабіс, Web3 економіки, експорт зброї, залучення вагомих податкових резидентів тощо.
Переглядати державні видатки.
«Розумію що це складно. І набагато легше закручувати гайки. Але якби почали це робити два роки тому — то сьогодні проблем не було б. То самий час робити зараз. Чомусь досі бачу, як будують розвʼязки та ремонтують парки у Києві. І думаю не лише у Києві. Тож не виглядає, що усі можливості використанні», — підкреслив бізнесмен.
Микола Бірюк, співзасновник eCommerce-платформи TRANZZO
Іноземний капітал, який не може вивести кошти через обмеження, дивіденди, наприклад, який вирішив залишитись і реінвестувати.
Сприйме це як за фактичний грабіж, бо до цього йому вказали дорогу на реінвестиції не як власне рішення, а як, що робити з гривнею, яку до того ж обмежили в обміні на валюту. І, якщо уважно глянути за фінансовим сектором (наприклад), то багато тих, хто заводив кошти і розвивав проєкти, це перестали робити, а деякі навіть закрили… нажаль (і це не із-за війни). А якщо згадати компанії офіси яких працюють в Україні створюють продукти і намагаються тим самим підтримувати і економіку і т. д. взагалі першим ділом одразу скажуть розрахунки не в Україну (або реєструйтесь в іншій юрисдикції) але, як на мене, це не зрозуміти тим, хто робочі місця не створював.
Володимир Поперешнюк, співзасновник компанії «Нова Пошта»
Депутати, піклуючись про здоровʼя нації, пропонують збільшити податок виробникам солодких напоїв. Окрім самого здоровʼя, це мало б принести у бюджет ще й 7 млрд грн на рік. Здавалося б, одні переваги. Але це не так. Рішення матиме лише негативні наслідки.
Будь-яке підвищення податків, незалежно від їх назви, погіршує добробут людей. Що означає ріст податків на 7 млрд з точки зору економіки? Те, що у виробників «солодких напоїв», їхніх постачальників, підрядників, партнерів, зростуть витрати. На космічні на 7 млрд. І це у супроводі падіння виробництва, падіння інвестицій, зменшення кількості робочих місць. Адже саме їм доведеться платити ці гроші, в доповнення тих, які вони вже сплачують. Краще не стане і споживачам. Зменшиться економічна доступність «солодких напоїв», що, до речі, автори законопроєкту і передбачають у пояснювальній записці до законопроєкту. Згідно їхніх оцінок, близько 20% споживачів перестануть купувати або зменшать споживання, відповідно на стільки ж впаде виробництво.
Але 80% споживачів продовжать купувати напої. І через витрачання на них зайвих грошей, для них впаде доступність всіх інших товарів! Так збільшення податків на «шкідливі» товари, автоматично знижує виробництво ще й «корисних».
Але і це ще не все. У підвищенні податків на «шкідливі» товари є ще і морально-етична сторона. Податок, як і грабіж, це примусове безумовне стягнення приватної власності через загрозу насилля. Відтак збільшення податків — це збільшення насилля, що не можливо назвати моральною дією.
Замість висновків Поперешнюк зазначив:
Окремої уваги заслуговує й саме поняття «піклування» чиновників про громадян. Історія безліч разів доводила, що «турбота» заборонами і покараннями завжди має негативні результати та є шляхом до рабства. І, до речі, «турбота» ніколи не досягала планових цілей, крім непередбачуваних гірких наслідків.
Зазвичай все починається з несуттєвих державних заборон самодостатнім дорослим людям добровільно обмінюватися та вільно споживати. Такими «добрими намірами» відкривається скринька Пандори, чиновники все більше починають обмежувати «не бажану» поведінку людей, розкручуючи маховик заборон. Так зʼявлялися «сухі закони», які породили мафію, так народжувалась корупція, тіньовий ринок, насильство та організована злочинність. Це обовʼязкові атрибути економіки заборон.
Чим менше залишається свободи вибору у людей, тим більше влади зʼявляється у чиновників та диктаторів, тим більше інфантильності та патерналізму зʼявляється у населення! Це називається поступовий моральний занепад країни. А все починається з «невинного» обкладання податками «шкідливої» солодкої води.
Ігор Гуменний, президент компанії UBC Group
Мінфін з депутатами, разом з Національною стратегією доходів, придумав підвищення податків. Посилання просте, якщо не підвищимо податки — нічим буде платити зарплати військовим. Крити тут, здається, нічим, війна. Але в платників податків виникає зустрічне запитання:
Ми, наразі, ефективні в витратах?
Ми втратили 25% ВВП. Україна втратила 25% територій — ми скоротили пропорційно чиновників — бюджетників і їх витрати?
Ми зробили структурну реформу?
Країна живе в борг, на половину бюджет — це прямі дотації від наших європейських і американських партнерів. Ми зробили секвестер діючого бюджету?
Депутати порізали всі витрати, які йдуть не на армію? Ми скоротили державні видатки, неповʼязані з війною, чи ми просто переложили бюджетні, довоєнні витрати на іноземних донорів бюджету?
Держава, на всіх рівнях, сфокусувалась виключно на війні? Витрачає все до останньої копійки на потреби армії? Навели порядок з митницею, податковою? Закрили всі існуючі діри?
Побороли контрабандистів, обнальщиків, і різних криптоскамерів? Ліквідували скрутки, фіктивний ПДВ?
Побороли корупцію при держзакупівлях?Нагадаю, в Україні чи то 40%, чи 50% економіки в тіні, або сірій зоні.
Перебудували на потребу війни діючу систему управління? Держава сфокусувала всі свої інституції і витрати виключно на забезпечення українського війська? Може для початку ресурси, які йдуть на «бруківку» перенаправити на військові потреби?
Гуменний акцентує, що Мінфін пішов по звичайному шляху — підвищення податків для білого бізнесу, ускладнення регуляцій і підвищення адміністративного тиску. Що буде? Ось, що він думає з цього приводу:
Всі податкові новації ляжуть на білий бізнес.
Тіньовий ринок це не зачепить, думаю він буде рости, а чиновники будуть знімати з нього свою персональну ренту.
Білий бізнес буде скорочуватись. Де є можливість буде тікати в тінь. Українські товари, послуги здорожчають.
Конкурентність українських товарів буде падати.
Вести бізнес в Україні буде все менше і менше сенсу.
Депутат Підласа обіцяє повернутись до питання підвищення ПДВ. Навантажувати збираються виключно тих, хто і так сумлінно платить.
Замість висновку
Олег Гороховський розповів, що планується спеціальне засідання Ради з питань підприємництва в умовах воєнного стану, де обговорюватимуться питання, пов’язані з законопроєктом 11416.
«Діалог між підприємцями та державою є вкрай важливим для спільного пошуку рішень, що допоможуть нашій економіці стати сильнішою в умовах війни. Ми раді, що нас чують і що ми маємо змогу донести бачення підприємців до керівництва держави», — акцентував підприємець.
Також Гороховський підкреслив, що погляди на проблему можуть бути різні, але треба у діалозі знайти рішення. «Ми не про „зраду“, ми про співпрацю», — зазначив він.
Какие визы за границей могут оформить цифровые кочевники: большой гайд по Digital Nomad в 30+ странах мира
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw Костянтин Буяло написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та працівників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
Какие налоги платят за границей айтишники из Украины, меняя налоговое резидентство. Примеры Польши, Швеции, Литвы и Хорватии
По истечении 6 месяцев безвизового пребывания в Европе релоцированные IT-специалисты, в основном не оформлявшие вид на жительство в другой стране, или даже с ней должны изменить налоговое резидентство и платить налоги в стране пребывания (только Польша сделала исключение для Украины по желанию). Конечно, компании, имеющие офисы за границей, оформляют работников в свои подразделения за рубежом. А другие? Мы спросили об этом айтишников. Несколько IT-специалистов рассказали, какие налоги платят в разных странах.
Хотите сообщить важную новость? Пишите в Telegram-бот
Главные события и полезные ссылки в нашем Telegram-канале
