Це — Ахмед Бахаа. Він працює на посаді Architect у львівському офісі SoftServe. Переїхав в Україну з Єгипту чотири роки тому разом з сім'єю. Ахмед захоплюється українськими IT-компаніями й тим, що він — єдиний єгиптянин у своєму офісі. У Львові він майже місцевий. Дуже любить Карпати, але ніяк не звикне до місцевих зим.
Це — Ахмед Бахаа. Він працює на посаді Architect у львівському офісі SoftServe. Переїхав в Україну з Єгипту чотири роки тому разом з сім'єю. Ахмед захоплюється українськими IT-компаніями й тим, що він — єдиний єгиптянин у своєму офісі. У Львові він майже місцевий. Дуже любить Карпати, але ніяк не звикне до місцевих зим.
У Єгипті я працював у невеликій ІТ-компанії. Вирішив переїхати, тому що отримав класний, з точки зору технічних і бізнес-перспектив, оффер, і шанс обмежуючись тільки одним проєктом. В Україні ІТ-компанії працюють глобально, є клієнти з Європи та США.
Моя дружина — українка, з Луцька. Ми познайомилися онлайн, я приїхав в Україну на кілька місяців, і потім ми разом повернулися в Єгипет. В Україні у нас є родичка, яка працює HR-ом в SoftServe. Вона вивчила мій CV, ми провели кілька бесід, і мене запросили працювати до Львова.
Перша смішна історія в Україні пов’язана з моїм ім’ям. Ви знаєте, що арабські імена складаються з декількох елементів — особисте ім’я, ім’я по батькові, по діду, титул і так далі. Так ось в моєму імені цілих 5 слів, але в українських документах так не можна. І в банках на таке ім’я мені відмовлялися відкривати рахунки.
Було багато проблем з отриманням ВНП та інших документів. Загалом, мені довелося «викинути» з імені три слова і скоротити прізвище.
Друга смішна історія — про оренду квартир. Оскільки я переїжджав з дружиною і двома дітьми, хотів відразу знайти квартиру онлайн, щоб не залишитися без житла по приїзду.
У Єгипті однокімнатна квартира означає, що є кухня, вітальня, ванна і ще одна окрема спальня. В Україні ж часто це просто ОДНА кімната плюс туалет.
І я був у ступорі, бо дізнався це, коли вже приїхав на перегляд.
Квартири в Україні дуже тісні, я спочатку не розумів, як сім'ї можуть в них жити. В Єгипті у мене було приблизно 100 кв. м, і взагалі за нашими стандартами квартира повинна бути мінімум 60-70 кв. м.
Пізніше я зрозумів: справа в опаленні. Взимку дорого платити за тепло, тому і житло економічне. У Єгипті завжди хороша погода, у нас немає батарей.
Ближче до зими я зрозумів ще одну річ: одні квартири мають власну систему опалення, і ти можеш сам включати й вимикати тепло, а в інших — державна, і там завжди холодно.
А влітку у тебе цілий місяць немає гарячої води. І так в кожній квартирі — свої підлянки.
Я змінив дві орендовані, поки не купив власне житло.
Коли я купував машину, друзі сказали мені: «О, до речі, не забудь взимку поміняти омивач на антифриз». І я такий: «Що? Є літній і зимовий омивач скла? Якщо я заллю звичайний омивач, все замерзне?».
У Єгипті в комплекті з машиною теж йдуть пляшечки з антифризом, але ми зазвичай бачимо їх один раз і ніколи не користуємося.
Я був в курсі, що існують літні й зимові шини. Тільки де мені їх зберігати? Загалом, з усім цим я зіткнувся перший раз і мені здавалося це ненормальним.
Ніколи не думав, що мені знадобиться окрема куртка для зими, для осені й для літа. І що влітку і взимку потрібно пересуватися пішки в різному стилі — бажано так, щоб не посковзнутися і не впасти.
Я ніколи не бачив сніг. Тільки в кіно.
Цієї зими я покликав у гості свою сестру. Вона завжди мріяла побачити сніг, і коли це сталося, сестра була в повному захваті й назнімала купу відео для друзів. А потім ми намагалися очистити від снігу замерзлу машину, і це вже було не так весело.
Тут дощ може йти цілий день, все літо. У Єгипті дощ йде від сили по 10 хвилин, і то раз п’ять на рік. Потрібно підгадати погоду перед поїздкою за місто — дуже незручно. А там ти просто береш машину і їдеш на вихідних на море, знаючи, що буде сухо і тепло.
Я не говорю ні російською, ні українською — тільки англійською. Команді в SoftServe довелося перейти на англійську мову на всіх зустрічах і дзвінках тільки через мене одного. Але англійську там знають всі, тому проблем не було.
Я намагався вчити українську, але всі хочуть говорити зі мною англійською. Кажуть: «Ахмед, ти єдиний, з ким ми можемо практикувати англійську».
Збираюся піти на курси, а поки знаю парочку базових фраз.
Зате мої діти говорять чотирма мовами — арабською та англійською зі мною, і українською й російською з мамою.
Львів — туристичне місто, як Шарм-ель-Шейх. Тому тут немає якоїсь особливої уваги до іноземців. Але коли я приїжджаю в менші міста, на зразок Луцька, я відчуваю там дивні погляди.
У Львові я настільки не схожий на туриста, що люди запитують у мене дорогу.
Одного разу до мене на світлофорі підійшла бабуся й українською запитала, як пройти на таку-то вулицю. А я думаю: «Ви обличчя моє бачили? Я не те, що вулиць тут не знаю, я не розумію, що ви мені взагалі говорите».
Звичайно, між кухнями Єгипту та України величезна різниця. Тут немає багатьох улюблених спецій, горіхів. Але найбільше мене дивують розміри.
Наші розміри страв — це про повагу. А в українських ресторанах їжу зважують у грамах. Порція рису в меню — якихось 200 грамів (!).
Якби в Єгипті мені винесли таку скромну порцію, я б вирішив, що ця людина мене просто не поважає.
У мусульманських країнах його не п’ють. Але тут — все ок, тому що я бачу, що українці поважають інші культури й приймають те, що ти не п'єш.
Я можу випити дуже невелику кількість спиртного в особливих випадках — просто щоб бути на одному вайбі з компанією.
В Україні в цілому витрат більше — тут дорожче платити за житло і купувати якісь речі, на зразок меблів. Їжа теж дорожче. Але і зарплати тут вищі.
Я жив у Каїрі, а життя в столиці досить витратне, і я втомився від великих міст. У Львові у мене виходить відкладати.
Коли я кажу єгипетським друзям, що в Україні в одній компанії можуть працювати 5000-6000 чоловік, у них округлюються очі: «Як це?»
У вас тут дуже великі компанії й масштабний бізнес, хороша інтернет-інфраструктура. І в Єгипті ніхто не працює в IT поруч з будинком — там нормально їхати до роботи 60 км і назад кожен день. У Львові я йду до офісу пішки.
У SoftServe є віддалена робота, і торік взимку я три місяці дистанційно працював в Єгипті. Я подумую приїжджати в Україну влітку-восени й брати вигоду від погоди в обох країнах.
У Єгипті ми з сім'єю їздили на море кожен уїк-енд. Там у нас щось на зразок дачі.
Я хотів поїхати на Чорне море, в Одесу. Але мої знайомі, які бували в Єгипті, мене відрадили. Сказали: «Ахмед, тобі там не сподобається, у вас море краще».
Мені подобається вчитися кататися на лижах, а ще у вас є прекрасна ідея — в холодну пору року ходити в сауну, в чан. В Єгипті у нас і так сауна на вулиці, зрозуміли жарт?
Ми часто їздимо в Карпати й на Шацькі озера, знімаємо будинок в горах. Одне з моїх хобі — фотографія, у мене навіть є свій сайт. В Україні я зробив багато красивих знімків.
Я роблю передвесільні фотосесії. Для задоволення і додаткових грошей.
В Україні замовлень на це більше, оскільки в моїй країні молодята дуже скромні.
Я побував у дуже багатьох місцях і містах України. І ще я мрію поїхати в Чорнобиль. Ви випадково не знаєте, як влаштувати поїздку так, щоб там не було туристів крім мене?
