«Зараз всі хочуть сеньйора на зарплату джуна з обов’язками архітектора і відповідальністю за команду». Як живеться інклюзивному айтівцю в Польщі, і що він радить іншим

Усе починалося з Robotron

41-річний Микола Турнавіотов народився, жив та вчився у Києві. З компʼютером він познайомився ще в дитинстві, десь в 7 років, у мами на роботі, яка працювала в телеком-структурі.

Уже тоді, в кінці 80-х, намагався, як він каже, зробити цікаві штуки за допомогою того Robotron (EC1834), ПК від найбільшого на той момент виробника електронної техніки у Східній Німеччині. Пізніше в девʼяностих Микола допомагав налаштувати локальну мережу в школі. 

Від самотності до розвитку

Генетична вада зору, висока короткозорість, міопія, дальтонізм і косоокість ще в школі змушували хлопця триматись окремо від інших. Він навчався у спеціалізованих інтернатах для дітей з вадами зору. За його словами, у нього було дуже мало друзів, лише тих, у кого були також проблеми з зором.

В інтернеті тоді інформації ще майже не було, та і інтернет, який нам відомий, був тільки на етапі народження. І юнаку доводилось всьому навчатись самому. Допомагала рідкісна література, яку іноді щастило знаходити, але вона вся була англійською. Також інколи щось розповідали з власного досвіду мамині знайомі з роботи, дотичні до технічної сфери. Крім того, допомагала документація на Linux та довідка у Windows.

Коли хлопцю виповнилось 18 років, через онкологію не стало мами. Він вступив до коледжу звʼязку в Києві і майже одразу почав працювати. Тоді, у 2000-х, Миколі пощастило потрапити в мережу FidoNet, яку використовували спочатку американські інститути та військові за своєю децентралізованою архітектурою, де кожен міг звʼязатися з кожним за допомогою модема, а пізніше вона стала загальнодоступною для зв’язку між системами з точки в точку (BBS), щоби зберігати та пересилати дані. Так одну з перших робіт юнак отримав, як інженер підтримки на роботу в «Укрнет» і мобільний оператор CDMA у Україні.

Інклюзивний досвід

Далі була роботу в банку і різних міністерствах та установах. Працюючи, на кожному новому місці Микола намагався постійно вчитись новому і розвивати себе сам. Вада зору періодично впливала на його роботу з компʼютерами.

Зокрема, інтерфейси Linux, хоч і з відкритим кодом, але не настільки стандартизовані, як Windows і macOS, тож налаштувати під себе цю операційну систему Миколі було дуже складно — масштаби елементів інтерфейсу, шрифтів і кольорові схеми, бо зелений та червоний він майже не розрізняє. Але наполегливість допомогла, він підлаштувався сам, і згодом до айтівця навіть почали звертатись компанії, щоб допомогти створювати інтерфейси для людей з вадами зору.

«Американські гірки»

У 2014 році айтівець знайшов цікавий проєкт і влаштувався на роботу на посаду Hostmaster, як спеціаліст з керування інфраструктурою хостингу. Це був підйом. Улюблена робота, кохана дружина, життя складалось за його словами, як казка.

Але в країні почалась війна на Донбасі, потім Крим, і мати одночасно два важкі проєкти, на яких Микола за три роки вигорів і отримав недіагностовану депресію.

Внутрішній час відставав від реальності і запамʼятати інформацію, як сам розповідає, міг лише на короткий проміжок часу, потім все з голови вилітало. На сімʼю, на жаль, це теж вплинуло зовсім не позитивно.

Вийти з пригніченого стану у 2017 році Миколі допомогла інша робота, на яку його привів знайомий, щоб хоч якось соціалізувати. Крім цього від депресії рятували 5 кішок та несподіване хобі у вигляді латиноамериканських танців, куди його запросила колишня колега. 

Згодом у 2019 році айтівець влаштувався у Luxoft, паралельно займався танцями, вчився грати на різних музичних інструментах, вчився писати музику в відомих композиторів. Познайомився з дівчиною. Займався йогою та різними цікавими психологічними практиками. Життя пішло в гору. І в професійному розвитку це все стало також рушієм: він перестав боятись брати на себе відповідальність, став неформальним лідером в команді, йому стали довіряти вагоміші ролі тощо. 

Повномасштабна

Ідилію 24 лютого 2022 року порушив напад на Україну російських військ, якого, за словами Миколи, він боявся ще з дитинства. Другого березня 2022 року айтівця разом з іншими фахівцями релокувала до Польщі компанія Luxoft, в якій він на той момент працював. Виїзд став можливим завдяки наявній інвалідності.

Восени 2022 року Микола змінив місце роботи на американську компанію-розробника ПЗ Kaseya, де йому запропонували більшу оплату. Але, коментуючи ситуацію з наймом, говорить, що на той момент багато клієнтів поставило позиції найму на паузу. І він сам почув не менш ніж 50 подібних відповідей з зауваженнями, що невідомо, чи відкриє компанія найм знову, чи ні. Крім того, через війну і повʼязані з цим ризики в кінці 2022 року бізнеси, за словами Миколи, майже припинили наймати кандидатів з України, а першим проханням рекрутерів до українських кандидатів було, показати штамп у паспорті про перетин кордону.

Польський досвід

Айтівець поділився власним досвідом життя у Польщі. Тут Микола винаймає квартиру. У принципі, можна зняти 3 кімнатну за 5000 злотих (>46 000 грн) у новому ЖК в Кракові, який повністю призначений для оренди житла. Ця ціна вже з комунальними витратами і, за його словами, трохи вища за ринкову. Однокімнатна студія, або, як вона тут називається кавалєрка, квартира з кімнати та кухні в кутку, буде вартувати приблизно 3500 злотих (>32 000 грн) на місяць. Двокімнатна обійдеться приблизно від 3500 до 4500 (>41 600 грн) злотих на місяць. Інколи ціна мешкання на відстані в пів години потягом від великого міста (Краков, Варшава) може бути дорожче ніж у великому місті.

Побутові витрати в Польщі айтівцю разом з жінкою та чотирма котами обходяться приблизно у 2500–3000 злотих (близько 23 000–28 000 грн). За словами Миколи, щоб почувати себе спокійно у фінансовому плані в Польщі, жити та мати можливість на дозвілля та відпочинок, необхідно заробляти від $2500 (близько 12 000 злотих) на місяць. 

Микола відкрив польський ФОП, це популярна форма співпраці на ринку IT між польськими програмістами та великими компаніями, а також це друга умова легалізації в Польщі для отримання карти побуту по тимчасовому захисту, а далі для повноцінного життя з нормальним документом Євросоюзу. Податкові ставки тут динамічні, в залежності від розміру отриманого доходу. Без урахування соціальних виплат українцям ZUS, які також набігають динамічно, цифри виглядають приблизно так: 

• до 30 000 злотих — 0%;
• до 120 000 злотих — 12% мінус сума знижки податку 3600 злотих;
• понад 120 000 злотих — 10 800 злотих + 32% на суму понад 120 000 злотих.

Крім того, для програмістів, архітекторів будівель, дизайнерів простору, музикантів та інших фахівців креативних професій в Польщі діє податкова знижка «creative work», якщо це контракт по трудовому стажу. За місячний дохід у 16 000 злотих, десь 4000 злотих податків виплачує компанія за працівника.

Еволюція сисадміна

Зі свого 23-річного досвіду Микола розповів, що змінилось у професії сисадміна, і чим від нього відрізняється DevOps.

Починаючи з 80-х і закінчуючи нульовими роками, все в IT було дуже «маленьке». І системний адміністратор в принципі, міг знати все, і бази даних, і системи збереження даних, і резервні копії, і Linux, і Windows, бо це був порівняно невеликий об'єм інформації. Далі з кожним роком індустрія почала серйозно розвиватися. Тепер кожен інженер працює у дуже маленькій спеціалізації з купою сертифікацій, бо осягнути все стало неможливо.

Тож DevOps і системний адміністратор — це дуже споріднені спеціалізації. Але є ключові відмінності. Системний адміністратор слідкує за інфраструктурою, за роботою серверів, комп’ютерів, інтернет-мережі та сервісів. DevOps — це людина, яка використовує деякі додаткові техніки, сучасні принципи, щоб продукт, який розробляється програмістами, був скомпільований, протестований і потрапив виконуватись куди треба — як дистрибутив ПЗ або працюючий сервіс.

Поради для фахівців

Наразі Микола перебуває в пошуку роботи, його контракт із попереднім працедавцем вони розірвали за згодою сторін. Тож, він назвав кілька акцентів, на які сам звертає уваги і радить це іншим:

1. Легальність бізнесу — є певні чутки від рекрутерів, що гроші з майже всіх казино йдуть до росії, тому не хочу псувати собі цим карму, і нікому не раджу, хоча суми зарплатні там і вище по ринку, але детектори брехні, обовʼязкові релокації на офшорні острови типу Кіпру і інші «цікаві вимоги, обовʼязкові від роботодавців».
2. Постійне навчання — професіонал повинен постійно вчитися, дізнаватись про хмари, технології та всі нововведення, щоб залишатись конкурентоспроможним на ринку та отримувати сертифікації в незалежності від сфери діяльності — ІТ, музика, створення печива або малювання картин.
3. Не забувати про ChatGPT і штучний інтелект, який може дуже допомогти як в проходженні співбесід, так і в поточній роботі і вирішенні нестандартних задач.
4. Виховання та культура у отриманні оффера не завжди допомагає — я маю на увазі лише ситуацію, коли, чекаючи підтвердження оффера від компанії, де пройшов співбесіду і отримавши попередню згоду, відмовив іншій компанії, а врешті-решт залишився зовсім без оффера, бо друга компанія теж відмовила. Ринок зараз жорсткий і не на боці кандидата, на жаль. Якщо у вас є пропозиція, ніколи не відмовляйтеся, поки не підпишете контракт.
5. Майже немає ейджизму — на заході дивляться на результати проходження технічної співбесіди та навички, а не на вік, стать, за це можна отримати позов до суду.
6. Краще нижча зарплата, ніж ніякої — якщо кличуть на менші гроші, то краще погодитись, і обовʼязково мати запас коштів на кілька місяців як подушку безпеки. Інколи найм та початок контракту привʼязані до початку нового року, і на ці 3–6 місяців треба жити. і якщо контракт має кінцевий строк та ви не впевнені, що його вам продовжать, треба починати шукати роботу за 3–4 місяці.
7. Проходити співбесіди в інші компанії маючи стабільну роботу — це тримання себе в тонусі, професійне підвищення знань по технологіях та практикам, які використовують в інших компаніях.

І замість висновку Микола додає не смішний жарт «що зараз всі хочуть сеньйора на зарплату джуна з обов’язками архітектора і відповідальністю за команду», і в переважній більшості досвід у 20+ років цінують одиниці, бо майже весь він може бути застарілим і не релевантним.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Незрячий студент-кібербезпеківець обрав компʼютер замість масажу. Історія молодого айтішника, який попри ваду може влаштувати кривдникам спам-атаку та знає все про кіберзахист

По темi

Незрячий студент-кібербезпеківець обрав компʼютер замість масажу. Історія молодого айтішника, який попри ваду може влаштувати кривдникам спам-атаку та знає все про кіберзахист

Незрячий айтівець протестував застосунок Google для людей із вадами зору, що отримав українську локалізацію. Ось його відгуки. Спойлер — невтішні

По темi

Незрячий айтівець протестував застосунок Google для людей із вадами зору, що отримав українську локалізацію. Ось його відгуки. Спойлер — невтішні

В Україні з’явилася інтерактивна мапа інклюзивності «Місто без меж»

По темi

В Україні з’явилася інтерактивна мапа інклюзивності «Місто без меж»

В Uklon зʼявились автомобілі для людей з інвалідністю, це буде клас таксі «Інклюзивний»

По темi

В Uklon зʼявились автомобілі для людей з інвалідністю, це буде клас таксі «Інклюзивний»