UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський War
14 October 2024, 08:30
2024-10-14
«В армії не працює Agile. А софт-скіли часом «рішають» більше, ніж хард-скіли». Java Developer розповів про службу в аеророзвідці й айтівців у війську, давши поради тим, на кого чекає мобілізація
Java Developer Євген Власов повернувся до цивільного життя і професії після більш ніж півтора року служби в армії. Її значна частина припала на аеророзвідку 42 ОМБР, де він, серед іншого, брав участь у бойових діях у районі Серебрянського лісу. До цього, між 2015 та 2016 роками, Євген перебував у лавах Добровольчого українського корпусу. Але, хоч і був знайомий із війною, на момент повномасштабного вторгнення навіть не мав військово-облікових документів, коли пішов у ТЦК.
Java Developer Євген Власов повернувся до цивільного життя і професії після більш ніж півтора року служби в армії. Її значна частина припала на аеророзвідку 42 ОМБР, де він, серед іншого, брав участь у бойових діях у районі Серебрянського лісу. До цього, між 2015 та 2016 роками, Євген перебував у лавах Добровольчого українського корпусу. Але, хоч і був знайомий із війною, на момент повномасштабного вторгнення навіть не мав військово-облікових документів, коли пішов у ТЦК.
Пост Євгена на LinkedIn отримав величезну кількість реакцій і пропозицію співбесіди, яку Java Developer із більш ніж п’ятирічним досвідом проводив відразу після інтерв’ю з dev.ua. Нам же Євген Власов розповів про особливості своєї мобілізації, проходження служби, айтівців у війську, соціалізацію ветеранів і заняття з психологом. Також — оцінив роботу військових додатків, висловив своє ставлення до економічного бронювання та «тіпів, які п’ють смузі в кафе». Окрім того, колишній аеророзвідник надав практичні поради айтівцям, на яких чекає мобілізація.
«Хлопці, давайте щось робити»: похід у ТЦК та мобілізація
Як розповів Євген Власов, першу спробу добровільної мобілізації він здійснив навесні 2022 року.
«Строкову службу я свого часу не служив — особистого бажання не було. Плюс „мамина квіточка“, а тато казав, що „все порішаєм“. Сталося так, що на момент повномасштабки взагалі не було ніяких військово-облікових документів. Коли прийшов у військкомат, то сказав — хлопці, давайте щось робити. Вони такі — давайте військовий квиток. А я кажу — нема!», — згадує айтівець.
Проте, попри величезну кількість, м’яко кажучи, не найкращих відгуків про ВЛК, Власов потрапив на лікарів, які ретельно перевіряли його здоров’я. «Я потрапив на нормальну ВЛК. Тобто хірург реально дивився на мене й казав — друже, мені не подобається твоя спина. Давай до лікаря! Тоді знайшли декілька вад, я став обмежено придатним», — розповів Java Developer.
Зі слів Власова, ВЛК тривала справді довго через черги й розтягнуті в часі процедури. «Фактично місяці два-три в мене ВЛК проходила. Наприклад, потрібно було МРТ робити. Прийшов до лікаря, а там черга — приходь через місяць. А я кажу — так я в армію! Та ти не шариш, у нас якраз черга для тих, хто в армію», — пояснює він етапи свого потрапляння на службу.
У серпні 2022 року він отримав пропозицію на штабну посаду в одній із бригад, але на співбесіді розцінили, що на своїй цивільній посаді айтівець приносить більше користі.
«Покупці сказали — в тебе зі спиною херня, а ми набираємо піхоту. Якщо ти айтівець — то можемо взяти тебе в штаб на діловода. Я порахував, що буду розбиратися з якимись папірцями й мати зарплату у 20 000 грн. А як senior developer можу отримувати $5к, і $2к з них — донатити на армію. Тому сказав — якщо вам дійсно потрібен діловод, то давайте, я не проти. Але якщо ви можете взяти когось іншого, то краще беріть когось іншого. Вони сказали — давай, гуляй», — розповів свою історію Власов.
З його слів, в армію він таки «залетів» із другої спроби вже в лютому 2023 року, коли формувалася одна з бригад.
«Я прийшов до покупців і сказав, що піхотинець із мене херовий, але я айтівець і можу бути корисний, наприклад, в аеророзвідці. Вони такі — давай будеш оператором БПЛА. Потім усе перегралось і замість оператора я став головним сержантом взводу артилерійської розвідки», — зазначає айтівець. Власов каже, що завдяки адекватному розподілу обов’язків вдалося створити хороший підрозділ і зібрати в нього «шарящих» людей.
«Айтівці мають служити за своїм профілем або близько до профілю»
dev.ua запитав у Євгена Власова, чи мають айтівці в армії працювати саме за професією, чи, зважаючи на катастрофічну нехватку людей на бойових посадах, це не є визначальним для сил оборони. Він каже — все треба оцінювати, виходячи з наших цілей і їхніх досягнення.
«Наша ціль на початку була такою — завалити якомога більше „пі.рів“. Настільки більше й настільки кривавіше, щоб вони більше ніколи сюди не прийшли. Треба вселити в них цей тваринний жах якомога швидше і з якомога меншими втратами для нас. Для цього, умовно, кожна людина має віддати всі свої професійні навички, які вона набула протягом життя й військового навчання. З цієї логіки виходить, що айтівці мають служити за своїм профілем або близько до профілю, якщо є така можливість», — зазначає колишній головний сержант взводу артилерійської розвідки.
Айтівець додає, що якщо людина має внутрішню потребу воювати, то цілком логічно, щоби, скориставшись рекрутингом, вона знайшла собі посаду «по силах і знаннях».
Водночас усе також дуже залежить від конкретного профілю айтівців. На думку Євгена Власова, ті люди в ІТ, які виконують менеджерські функції й фактично керують проєктами, цілком могли би знайти себе по функціоналу на офіцерських посадах.
«Айтівці бувають різні. Developer, QA — це айтівці. А Product manager — це айтівець чи ні? Авжеж, так! Це та людина, яка працює в IT-сфері, і навіть якщо вона, можливо, не вміє кодити, то точно вміє організовувати роботу. Тож потенційно — це хороший керівник незалежно від посади й звання. Який саме — бойовий чи штабний, це вже залежить і від нього, і від тих людей, які його будуть оточувати в конкретному підрозділі», — зазначає Власов.
Він згадує, що прийшов у ІТ у 2018 році, перевчившись і «сфітчнувшись» зі сфери торгівлі електроінструментами. І сам процес входження в професію, і навчання вже суттєво змінили і його світогляд, і багато підходів у роботі та житті. Значну частину з них він зміг застосувати і в армії.
«Коли навчався, то разом зі знаннями про мову програмування та фреймворки заходили алгоритми і паттерни, які я почав втілювати протягом свого життя. У людини трохи міняється модель мислення. Мені здається, що умовний Agile і Agile-підходи можуть проєктуватися на будь-яку життєву сферу й обставини. І воєнні — також. При цьому софт-скіли „рішають“ навіть більше, ніж хард-скіли. Умовно, джавісти чи пітоністи потрібні, але якщо ми мобілізуємо 100 000 айтівців, то посад за професією для них буде лише 15 000. Тож на інших посадах софт-скіли якраз виходять на перший план», — пояснює Євген Власов.
Журналіст dev.ua перепитує в девелопера, чи певен він, що Agile актуальний для не дуже «гнучної» армії, на що Євген сміється. «Так, загалом в армії не працює Agile, якщо чесно. Але насамперед питання в людях, які тебе будуть оточувати, зокрема — в командуванні. У моїй 42 бригаді склались дуже адекватні стосунки і з офіцерами, і підлеглими, бо ми мали одну ціль. Тому ми нормально спілкувалися з командиром батареї, начальником артилерії і начальником безпілотних систем. Звичайно, субординація була, але я міг спокійно озвучити їм свій варіант виконання задачі. І спитати їх — так норм чи не норм? І вони кажуть — норм, давай! Дуже багато залежить від людей», — розповідає він про свій досвід.
Зі слів айтівця-аеророзвідника, з «прямокутно-паралельними офіцерами», які змушують солдатів фарбувати траву і в захваті від совкових методів, у армії важко чогось досягти. «Тому я цілком розумію тих хлопців, які шукали варіанти зміни свого підрозділу», — пояснює ситуацію Євген Власов.
«Якщо ти сам не звертаєшся до психолога — то на що скаржитись? Часи примусового лікування минули»
Що стосується ветеранської політики в державі, то, зі слів айтівця, вона все ж лишається здебільшого на папері, а ветерани, як і раніше, стикаються з бюрюкратичним пеклом. Його особистий досвід, досвід побратимів і знайомих свідчить — ті послуги, яка надаються за участі волонтерських організацій, зазвичай якісні. А звернення в держустанови закінчуються кількамісячною тяганиною. І не завжди результативною.
Євген Власов з песиками
«Що стосується державних моментів — виплат за пораненнями, ВЛК та оформлення інвалідності — то це зазвичай „пекельце“. У мене є друг, він пішов в армію вже з хворою спиною і її добив за деякий час. Так він через рік тільки отримав УБД, а наразі не може отримати інвалідність. Хоча в нього, окрім зламаної спини, навойовані ще купа болячок. У тому числі такі, з якими вже треба жити — вони невиліковні. І таких фактів — безліч», — розповідає Євген Власов.
Водночас айтівець не розуміє, на кого, крім себе, можна скаржитися, якщо ветеран, наприклад, не звертається по психологічну допомогу, маючи проблеми. Сам Євген Власов лишився задоволений тим рівнем психологічної допомоги, яку він отримав через волонтерський «Ветеран Хаб».
«Коли я опинився в тилу, то перше, що мені було потрібно — це зайнятися власною головою. Були „панічки“, додалися якісь проблеми в сімейних стосунках. Це нормально, адже стосунки на відстані дуже впливають на людей. Я звернувся у „Ветеран Хаб“, мені виділили психолога, з яким ми доволі продуктивно все пропрацювали», — розповів ветеран.
Але, зі слів Власова, без власної ініціативи важко розраховувати на якусь допомогу — чи від держави, чи від волонтерських організацій.
«Якщо людина не хоче, щоб їй допомагали, то насильницьким шляхом їй не допоможеш. Слава богу, каральна психіатрія відійшла ще при Радянському Союзі. Якщо хлопці не звертаються, то скаржитись нема на що. Інша справа — якщо ти звернувся, але бачиш, що допомога тобі не підходить», — зазначає айтівець.
Власов каже, що відразу обговорив це питання з волонтерами, які надавали психологічну допомогу. Його запевнили, що у разі, якщо спеціаліст і клієнт не знайдуть спільної мови чи не спрацюються, буде змога замінити психолога на іншого. Щоправда, йому це не знадобилося.
Армія+: «Залежить не від самого інструменту, а від людей, які ним користуються»
dev.ua також поспілкувався з девелопером про його бачення найбільш «медійних» і обговорюваних процесів у суспільстві, зокрема — про економічне бронювання для ІТ-сфери та цифровізацію в обліку військовозобов’язаних та у війську загалом.
З теми економічного бронювання однозначної оцінки у Євгена Власова немає. Айтівець каже, що за будь-яких обставин, яке б рішення не ухвалили, ним залишаться незадоволені багато людей. Система економічного бронювання створена на державному рівні, а довіри до державного регулювання таких моментів, з його слів, не склалося.
«З одного боку, людей дійсно треба міняти — особливо хлопців із піхоти. І якщо ви думаєте, що серед них немає якихось цивільних суперспеців, хто має право на бронь більше, ніж деякі нині заброньовані, то ви помиляєтесь. З іншого боку — промисловість теж не має зупинятись. Я не маю навичок розробити „ідеальну систему бронювання“ й пушити її, та й аргументацій за і проти з обох боків теж достатньо. Будь-яка система економічного бронювання, яка буде розроблена, буде мати свої плюси й мінуси, але для всіх ідеальною не стане. Скажу одне: бісить те, що наразі дійсно військові й цивільні люди розділені якоюсь уявною межею, і найхєровіший факт у тому, що насправді 80% наших військових — мобілізовані цивільні люди, і про це дуже багато хто забуває», — каже Власов.
Що стосується цифровізації в армії й роботи додатків, які покликані врегулювати військовий облік і спростити низку процесів у самому війську — то цю ініціативу айтівець цілком і повністю підтримує. Його досвід користування додатком «Армія+» особливих нарікань не викликає.
«По „Армії+“ передача рапортів нормально працює. Тут уже багато залежить не від самого інструменту, а від людей, які ним користуються. Якщо твій команлир шарить, як працювати з цими рапортами — то все чудово. Якщо ж не шарить — тоді прикро», — робить висновки колишній аеророзвідник.
Якщо «Армія+» допоможе хоча би частково замінити «грьобані журнали обліку журналів» — то це вже буде великим досягненням, вважає Власов. Ще одним великим позитивом цифровізації, у даному випадку, він називає мінімізацію суб'єктивного ставлення командирів і того самого «людського фактору».
«Підрозділи бувають різні, і сталвення до людей у цих підрозділах буває різне. Але тут уже буде менше суб'єктивізму, якихось особистих штук — ніхто не скаже, а я гребу, де твій рапорт, якщо він уже в системі», — ділиться своїм баченням Євген Власов.
Що стосується додатку «Резерв+», то його ідею й утілення девелопер теж в цілому сприймає позитивно. Якщо не включається той самий «людський фактор», який часто стає найбільшою проблемою.
«Проблема в людському факторі, коли там, наприклад, не відображені якісь дані щодо людей. Я призивався в Івано-Франківському ТЦК, і коли з’явився додаток „Армія+“, то довгий час не міг там авторизуватися. Частини даних не було, і згідно з цими додатками, я не відображався ні як військовослужбовець, ні як військовозобов’язаний. Телефоную — ось моє прізвище, будь-ласка, внесіть мої дані правильно в базу! Але отримую стандартну відповідь — приїжджайте до нас у ТЦК! Я пояснюю, що я військовослужбовець, і не можу просто взяти і зробити це. У вас же є доступ до „Оберігу“, ви можете все це перевірити. Ні, відповідають, що так не можна. Тож ці питання, знову ж таки, не до інструменту, а до тих, хто його використовує», — наводить ще один особистий приклад Власов.
Зі слів девелопера, ІТ-сфера, власне, і виникла як бажання мінімізувати людський фактор і автоматизувати роботу якихось процесів. Тож природно, що в цілому військові додатки теж є частиною цього задуму.
«Коли переїхав у тил, мене тригерили не люди. Працювали рефлекси, які з’явилися на службі»
Євген Власов розчулений від реакції ІТ-ком’юніті на його пост про пошук роботи. «Мені навіть ніяково стосовно уваги, яка мені приділена. Дуже приємно і дякую кожному», — каже ветеран.
Він жартує, що з такою реакцією він відчув себе не в доволі кризовому для ІТ-галузі 2024 році, а в 2017-му, коли можна було перебирати вакансіями від роботодавців. «Я розумію, що ІТ-ринок зараз не в кращому стані, а я опинився наче у 2017 році — сиджу і вибираю. Типу як: на цю роботу не піду, бо тут кава несмачна», — посміхається розробник.
Власов згадує, що відразу після переїзду з регіону ведення бойових дій в тилове місто його тригерили в першу чергу не люди — включалися рефлекси, які він напрацював на службі.
«Йдеш у вихідний — і бачиш якийсь двіж, купа людей гуляє і чілить, музичка. І я розумію, що якщо сюди прилетить, то скупчення людей — це якраз-таки ціль для ворога. Тож краще я сюди ходити взагалі не буду. Уникав якихось гучних івентів і великих заходів», — поділився спогадами ветеран, зазначивши, що з того часу вже встиг «багато чого у собі відфільтрувавати».
Водночас при виході в місто Євген Власов досі носить із собою аптечку та турнікети, адже каже, що краще бути готовим до всього. Що стосується життя віддалених від фронту українських міст, то він старається блокувати в собі негативні почуття стосовно розваг суспільства, яке, таке враження, забуло про війну.
«Я проходив прірву між цивільними й військовими ще у 2015–2016 році. Але мені дуже пощастило все проаналізувати. Я людина-оптиміст, яка старається вірити д добро. У мене установка, що ці тіпи, які сидять і хлєбають смузі, вже зранку задонатили по 1,5 к. І мають право це робити!», — каже айтівець.
Він додає, що глянувши на недостатньо якісну фізичну форму деяких людей, йому теж простіше уявити, що вони би стали легкими жертвами для ворога, і з них більше користі саме в цивільному житті.
Ветеран каже, що наводить трохи перебільшені приклади, але завжди старається погасити негативні емоції до незнайомих йому людей у себе в голові перед тим, як виявити до них своє «фе». Адже насправді важко оцінити, яка історія людини, винятково за її виглядом.
Поради від ветерана-айтівця
dev.ua також просить Євгена Власова на основі свого бойового досвіду дати поради тим айтівцям, на яких чекає мобілізація.
«Перше — маєш зрозуміти, яку посаду ти потягнеш»
«Я зрозумів ще з 2015–2016 років, що я ніфіга не штурмовик. Тому піхотні посади не для мене. Пощастило, що запропонували те, що я дійсно потягну й можу нормально це осилити. Можливо, навіть правильно сказати, що потрібно думати не про конкретну посаду, а про напрям».
«Друге — якщо є час, треба проходити максимум тренінгів»
Зі слів Євгена Власова, перед мобілізацією ніщо не заважає відвідувати тренінги, які призначені для цивільних. Під час їхнього проходження тобі вже будуть зрозумілі якісь базові речі, які згодом знадобляться в армії. «Якщо казати про безпілотники, то вже багато курсів, де інструкторами є люди з бойовим досвідом. Ти прийдеш уже з базовими знаннями, і це буде великим плюсом», — ділиться ветеран.
«Третє — треба подбати про мінімальний комфорт і здоров’я»
«Третє, а може, — і перше: це фізичне здоров’я. Важливо себе берегти. Список того, що треба собі придбати, сильно залежить від посади і в яких умовах ти будеш воювати. Але серед тих речей, які купив собі я, була розкладушка. У мене проблеми зі спиною — і я розумів, що краще спати хоч і мало, але нормально. Про мінімальний комфорт обов’язково треба подбати».
«Я навіть бороду поголив, бо, може, хтось думає, що контужений чи неадекватний». Історія демобілізованого айтівця з 20-річним досвідом, який зіткнувся зі стелею в пошуку роботи
«Повернення до цивільного життя було шоком». 4 історії айтівців, які боронили українську землю, і змогли повернутися до роботи в IT + добірка можливостей для ветеранів
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
«Пастка початківця». 5 найпоширеніших помилок джунів на співбесідах та як їх уникнути
Напевно, кожен хоч раз у своєму житті переживав ситуацію, коли після співбесіди замість запрошення на роботу приходила відмова. «Як же так? Це несправедливо!», — чимало з нас корили долю і не розуміли, що пішло не так. Катерина Нікітіна, SoftServe IT Academy Recruiter, розповіла про п’ять найпопулярніших помилок кандидатів-початківців на співбесідах.
Два місяці пошуків, 80 відгуків, 12 співбесід і два офери. Як айтішник з Козятина із сертифікатом Google та двома пет-проєктами роботу шукав
Айтішник-початківець Максим Наталчук поділився в LinkedIn власним досвідом пошуку роботи. Хлопець, згідно профілю, працює National Information Management Officer (Data Analyst) в компанії iMMAP. Але омріяному оферу передував непростий шлях. З дозволу автора dev.ua публікує історію Максима про пошук роботи в IT.
