16-річний Радомир Тютюнник проводить свої літні канікули в польових умовах. Хлопець за власним бажанням проходить ази початкового військового вишколу, а паралельно з цим випробовує FPV-дрон власної конструкції.
16-річний Радомир Тютюнник проводить свої літні канікули в польових умовах. Хлопець за власним бажанням проходить ази початкового військового вишколу, а паралельно з цим випробовує FPV-дрон власної конструкції.
«Син почав займатися цією тематикою, бо, спілкуючись зі мною, зрозумів необхідність FPV-дронів на передовій, тож вирішив спробувати зібрати свій дрон, та ще й — зробити його доступним фінансово і кращим технічно, — розповідає батько юнака Олександр Тютюнник.
За його словами, нині залучено 30 000 грн волонтерських коштів, плюс Радомир мав свої власні збереження — близько $2000, які хлопець він розміняв, щоб купити компоненти. Також зі своїх заощаджень хлопець подарував мініMavic бригаді батька.
Широкомасштабне вторгнення рф Тютюнники зустріли у Харкові. Підполковник Олександр Тютюнник тоді був уже старшим викладачем на факультеті радіотехнічного забезпечення польотів державної авіації Харківського національного університету Повітряних Сил, донька Аліна — курсантом цього ж військового вишу, факультету автоматизованих систем управління. Військову кар’єру обрав і чоловік Аліни — курсант Андрій Шевченко також здобуває освіту у ХНУПС. У перші тижні війни Олександр пересвідчився в тому, що вибір доньки був вдалим: вони разом із зятем боронили Харків від російських окупантів, а у бойових умовах, як ніде інше, видно, чого вартує людина.
Перші два місяці великої війни підполковник Тютюнник воював на Північній Салтівці у складі батальйону «Світоч» — батальйонної тактичної групи ХНУПС — разом із підрозділами 92-ї окремої механізованої бригади тримали в’їзд до Харкова. Згодом, з червня до грудня 2022 року, — вже у складі БТГр «Материк» обороняв Харків на дальньому периметрі. Курсанти в той таки час займали оборону на визначених об’єктах всередині міста.
Молодших дітей, як тільки розпочалося вторгнення — Радомира та Богдана -, за допомогою волонтерів із Харкова евакуювала Аліна, яку для цього відпустили на кілька годин із підрозділу. Спочатку брати поїхали до бабусі з дідусем, а згодом Олександр орендував для них у Вінниці квартиру. Навчаються хлопці в харківських закладах, але, звісно, дистанційно: молодший — у школі, старший Радомир — у пожежному ліцеї з посиленою фізичною підготовкою.
Ну, а батько, щойно завершилася героїчна оборона Харкова й загарбників передислокували до іншого регіону. А невдовзі знову, як і колись, пішов добровольцем до зведеного підрозділу — цього разу до зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил.
16-річний Радомир ось уже два місяці живе поруч із батьком. Підполковник Олександр Тютюнник проходить службу в управління бригади — він начальник однієї зі служб, тож наразі перебуває не на передовій. Завдяки цьому у хлопця є можливість познайомитися з військом трохи ближче. А ще — зайнятися виготовленням і випробуваннями дрона, який він зібрав і якому дав назву Rama Drones.
На виробництво першого дрона у хлопця пішло три тижні — три тижні чекали з-за кордону на замовлені компоненти та ще три години Радомир збирав і програмував свою пташку.
«Радомир почав вивчати питання безпілотної авіації після того, як я розповів йому про БПЛА та, зокрема, FPV-дрони, — розповідає батько. — В інтернеті він заробив фрилансом трохи грошей, і за ці кошти придбав спочатку Mavic для нашої бригади, а потім і компоненти для власного дрона».
Наразі дрон Радомира проходить льотні випробування. Перші польоти пройшли нормально, тривають випробувальні польоти з навантаженням.
Тютюнники планують виробництво двох типів БПЛА: FPV-дрона, тобто дрона-камікадзе, та безпілотника багаторазового використання, що обладнаний системою скиду боєприпасу.
«Що більше корисне навантаження, то, відповідно, менша дальність застосування, — пояснює Олександр Тютюнник. — Приміром, із найлегшим боєприпасом, гранатою типу ВОГ, наш дрон здатен долати відстань до 10 кілометрів, із найтяжчим, 82-міліметровою мінометною міною — кілометрів 5-7».
Наразі Rama Drones літає з пластиковою пляшкою води, але вже днями виконуватиме польоти з навчальними боєприпасами та згодом уже з бойовими. Тютюнники планують застосовувати гранати ВОГ, Ф-1, РГД, а також міни калібру 82 мм.
«Зараз ми намагаємось увійти на ринок, аби нашим військовим FPV-дрони стали більш доступними й за менші кошти, — каже Олександр. — На один такий дрон іде від 10 000 до 15 000 грн. Почавши з власних заощаджень, ми залучили волонтерські кошти, і зараз ми з ним назбирали вже на 4 дрони для нашої бригади. Якщо небайдужі українці допомагатимуть, то працюватиме не лише Радомир — у нас є група ентузіастів, які мешкають у різних містах України й готові долучитися до проєкту».
Головна перевага Rama Drones Радомира Тютюнника — його собівартість. Він значно дешевший за всі відомі FPV-дрони. Як написав на своїй сторінці у мережі Facebook Олександр Тютюнник, «Мета — зробити доступними та масовими надходження нашим воїнам. Бо поки побудують заводи для виробництва дронів, то воювати не буде кому».
Допомогти розвиткові проєкту можна за реквізитами: картка А-Банк 4323347357307690».
