У Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що у 2025 році резиденти «Дія.City» вже перерахували на 22% більше, ніж за весь 2024 рік. Скільки грошей було сплачено за весь час і скільки айтівців наразі працюють в спеціальному податковому просторі.
У Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що у 2025 році резиденти «Дія.City» вже перерахували на 22% більше, ніж за весь 2024 рік. Скільки грошей було сплачено за весь час і скільки айтівців наразі працюють в спеціальному податковому просторі.
«"Дія.City» — це унікальний податковий і правовий простір, який створено у взаємодії Уряду, Парламенту й бізнесу для розвитку технологічних компаній. Ми запустили його в лютому 2022 року, і сьогодні бачимо конкретні результати в цифрах, продуктах та людях, які будують нову цифрову економіку», — розповів перший віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Наразі в «Дія.City» перебувають близько 2 900 українських та міжнародних IT- компаній. Серед них GlobalLogic, SoftServe, EPAM Systems, Grammarly, DataRobot, Lyft, Quantum Systems, Fintech-IT Group, MacPaw, Ajax Systems, Genesis, а також Samsung, Nokia, Visa і Rakuten Viber. За словами Федорова, у простір входить понад 80% українського техсектору.
У Мінцифри зазначили, що наразі в компаніях-резидентах працює майже 130 000 ІТ-спеціалістів. Загальна кількість айтівців в Україні в січні цього року оцінювалася приблизно у 330 000 фахівців.
Раніше голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що станом на 1 жовтня в реєстрі «Дія.City» перебуває 2721 компанія, з яких 1046 перейшли на сплату податку на виведений капітал (ПнВК).
На його думку, режим «Дія.City» залишається ефективним інструментом для розвитку ІТ-сектору, але динаміка переходу компаній на ПнВК свідчить про необхідність подальшого вдосконалення податкових стимулів.
До цього Асоціація IT Ukraine та низка IT-кластерів опублікували спільну позицію, щодо слів голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, який розкритикував результати роботи «Дія.City» та заявив, що IT-компанії продовжують використовувати «схеми з ФОПами».
