Двоє айтівців планують перетворити Луцьк на креативну столицю України. Які в них плани та чи буде там місце волинському IT? 

Хто такий Адам Харлампович

Адам Харлампович — український підприємець родом із маленького міста Рожище Волинської області. «У дитинстві мене завантажували по максимуму. І відпочинок треба було заслужити. Мені не давали шансів. Треба було виборювати. Тому я одночасно був і учасником олімпіад із 8 дисциплін, і капітаном баскетбольної команди, і вчився на гуртку програмування, і займався брейк-дансом, і писав наукові роботи в МАН, і захищав власний криптографічний софт на конкурсі від Intel. Та навіть прислуговував в церкві до 9 класу», — розповідає чоловік.

Активність та ініціативність пішли ще звідти — Адам мав запрошення на вступ без іспитів до топових вишів України. Проте навчався чоловік у Волинському національному університеті за спеціальністю «Облік та аудит», хоч і ніколи не працював за спеціальністю.

У 2005 році Адам заснував власний бізнес: компʼютерні клуби з доступом до інтернету. А вже через рік створив компанію з продажів комп’ютерної техніки, яка пізніше мала офіси у шести обласних і районних центрах.

«У 2008 році під час світової кризи бізнес збанкрутував, я був у боргах на 100 000 доларів, від мене пішла близька людина і це був складний період у житті. Всі борги повернув і на помилках навчився», — згадує Адам.

Так повернувся до програмування — через перерву довелося вивчати нові технології. Він одним із перших почав розробляти платіжні модулі для інтернет-магазинів. Згодом до цього додалося просування сайтів у пошукових мережах. Зокрема, платформ із доставлення їжі. Зі співпраці з цією нішею розробник органічно долучився і до маловідомої тоді сфери affiliate-маркетингу. «Адже процес був налаштований так, що з кожного чеку нараховувалася комісія посередника. Це була плата за приведений трафік і замовлення їжі», — пояснює він.

Зараз Адам має команду з 66 фахівців та володіє кількома бізнесами в сферах кіберспорту, тревелу, одягу, фінансів, онлайн-медіа та affiliate-маркетингу. Також він співфінансує соціальні проєкти у Луцьку та регіоні, співзаснував «Алгоритм Дій». Це Громадська організація, яка об’єднує бізнес, технологічну і креативну спільноту Луцька і дає змогу забезпечувати сталий та інноваційний розвиток регіону. 

Про ідею креативного хабу

Креативний хаб — це створення потужної і цілісної екосистеми для розвитку креативних індустрій у місті, каже Адам. «Трішки банальна фраза, але кажуть, що ХХ століття — це час нафти, а от ХХІ — час інтелектуального потенціалу та креативності. І я впевнений, що Україна — ідеальне місце для розвитку останньої», — пояснює чоловік.

Адам наводить статистику: Кабмін зазначає, що у 2020 році креативні індустрії згенерували 4,2% доданої вартості української економіки. «По світу в середньому це 6%. І зі стратегій, які зараз публікуються Мінцифрою, Мінкультом, Мінстратом та іншими, спостерігаємо, що і державна політика спрямована на розвиток креативу. А для цього потрібна продуктивна синергія бізнесу, громадськості, влади, простору та ідей. І от ми в Луцьку захотіли створити це місце синергії, щоб лучани не виїжджали, а навпаки приваблювали приїжджати до нас із сусідніх міст», — каже Харлампович.

Коли взялися реалізовувати ідею креативних хабів у Луцьку, ідейні натхненники проєкту зрозуміли, що насамперед важливо більше зрозуміти внутрішній контекст міста, розібратися, скільки є підприємців, представників креативної індустрії, що кому важливо і хто на чому спеціалізується. 

«Зараз ми проводимо перше в місті комплексне урбан-дослідження, паралельно їздимо і консультуємося з людьми, в кого вдалося якісно це зробити. Зокрема спілкувалися з Василем Хмельницьким про досвід Unit.City, налагодили партнерство з франківським Промприладом, відвідали BeCentral в Брюсселі», — розповідає Адам.

Такі проєкти, каже він, потребують певної жертовності на старті, витримки на дистанції, але, як правило, мають ефект з хорошим мультиплікатором за результатами.

Чому саме Луцьк

«Чому ми обрали Луцьк? Тому що ми його любимо і точно знаємо, що в рейтингу українських міст Луцьк виправдано стоїть на лідерських позиціях по комфорту. Ми вже маємо в пішій доступності багато необхідного», — каже підприємець. 

Проте підприємці мають намір поліпшити міський простір за принципами сучасних урбаністів та архітекторів, щоб він був побудований так званими кластерами, де на відстані 15 хвилин є доступ до всієї інфраструктури. 

Для Адама важливими є дві тези: 

1. Зробити в місті такі проєкти, які дадуть змогу більшій кількості лучан лишатись тут. Знаходити нові сенси і підсилювати їх: про що Луцьк? Що він дає і може давати Україні? Що тут робити? Тішить, що наявна та успішна «діаспора», яка наразі живе в мегаполісах та інших країнах переймається цими питаннями теж і активно допомагає.
2. На початку повномасштабного вторгнення ми зробили опитування в компанії: хто і за яких умов поїде жити за кордон? Три людини з 66 звільнились і виїхали до сімей. Ще п’ятеро два місяці жили в іншій країні, але повернулись.

Адам пояснює: по-перше, у місцевих підприємців є фінансовий капітал, який вони готові вкладати. Водночас немає таких проєктів, де люди можуть співінвестувати. Тож наш задум якраз має залучити та об’єднати місцевих інвесторів навколо спільної ідеї. 

По-друге, Луцьк має багато ніш, що незаповнені і конкуренція незначна. Тобто це чудове середовище для розвитку та зростання. 

«І, на мою думку, ще один вагомий фактор — це наближеність до кордону. Це означає, що більшість доволі часто подорожували та мають надивленість і розуміння якісного рівня життя у Європі, різноманіття послуг, рішень, продуктів. Тож попит і зацікавленість є, але підприємцям часто бракує сміливості реалізовувати концептуальні проєкти», — каже Харлампович. 

А ще, за прогнозами футурологів, у міст, в яких не будуть створені екосистеми, не має шансів на успішне майбутнє, додає підприємець.

Що таке креативний хаб

Найпріорітетніша задача організаторів зараз — це урбаністичне дослідження Луцька, щоб зрозуміти, в якому масштабі реалізувати те, що вони замислили. «Щоб потім не вийшло, що насправді потрібен інший формат, ніж ми запланували. І щоб не зашкодити місту. Такі глобальні проєкти треба робити з розумом і використовуючи реальні дані. Саме тому і розпочали Urban Vision Lutsk», — каже Адам.

Він додає, що для реалізації цього починання залучили не лише провідну урбан агенцію України, а й от нещодавно їздили на зустріч з американцями orgpermod.com в Бельгію, де розповідали про міжнародні приклади створення екосистем.

«Зокрема, говорили про створення великого фізичного хабу, де буде „тусити“ креативна спільнота. Наприклад, наші колеги з Нью-Йорка розповідали, що у бостонському коворкінгу CIC все продумано так, щоб люди якомога частіше стикалися. Так, на кожному поверсі є кухня та зона для кава-брейку. Але кількість кавових апаратів завжди така, щоб люди стояли в черзі, спілкувалися, обмінювалися ідеями», — ділиться напрацюванням Харлампович.

Зі свого досвіду Адам знає, наскільки це важливо: «Зі спостережень за еволюцією моїх компаній і компаній друзів: ми починали в маленькій кімнаті, потім переїхали в більшу. Потім — знімали великий підвал, бо кількість людей зростала, але коштів на оренду гідного простору не вистачало. Врешті-решт десь на 7-й ітерації ми перебазувалися в добре обладнаний офіс. Оця еволюція змушує задуматись: а як зробити так, щоб на черговому кроці не довелося змінювати чергове непристосоване приміщення».

А ще, каже Адам, екосистема — це круте рішення, бо в ній може співіснувати 2–3 великих компанії — якірні орендарі — та велика кількість компаній середнього та малого розміру.

«Принцип у тому, щоб ділити певні простори між усіма. Переїхати з поверху на поверх або в сусідню кімнату — простіше, а вся інфраструктура лишається зрозумілою для співробітників. Водночас простір функціональний. Тобто сьогодні в конкретному куточку може бути переговорна кімната, а завтра її запросто об’єднуєш у коворкінг. У такому напрямі рухається зараз світ», — пояснює креатор. Такий формат, за словами Адама, допомагає не просто співіснувати, а починати кооперації і спільні проєкти.

Проєкти в роботі

Серед проєктів, які реалізують у межах перевтілення центру Волині, підприємці вже привезли найбільший артпроєкт року МОТ («Модуль тимчасовості») у Луцьк. Простір був лише в Києві, Дніпрі, Луцьку і зараз у Львові. «Це масштабний проєкт, який не тільки привернув міжнародну увагу до України, а й згенерував 9 млн грн на відновлення артінституції, яка постраждала від війни», — розповідає Адам.

Також оргіназатори мабутнього креативного хабу вже долучилися до глобального проєкту тимчасового житла і реабілітації для внутрішніх переселенців — RE:Ukraine Housing в Луцьку. Там теж підприємці створюватимуть екосистему, де люди зможуть реабілітуватись, інтегруватися в суспільство і продовжити своє життя у нашому місті. 

Наразі підприємці шукають можливості для якісної освіти в Луцьку: привозять до міста експертів з різних куточків. Заходи для підприємців відвідало вже більш ніж 3500 людей за 6 місяців. У планах — запрошувати експертів із Могилянки чи Українського католицького університету, допомагати місцевим митцям. «Робота з підприємцями — пріоритетний напрям. Працюємо над створенням бізнес-акселератора та двох інвестиційних фондів: для розвитку локального бізнесу та інвестування в проєкти. Бо насправді їх дуже багато», — каже Адам.

Про команду

Наразі вже створена команда громадської організації, від імені якої підприємці реалізовують проєкти. Це двоє людей у відділі з роботі з міжнародними донорами та партнерами, інвестиційний менеджер, який робить пічдеки, запаковує сміливі ідеї в зрозумілу інвесторам форму та готує фінмоделі, проєктні менеджери, комунікаційний відділ, а також співзасновники-підприємці, які є першими інвесторами проєкту.  

Про гроші

«Спочатку ми завжди вкладаємо власні кошти на участь у профільних заходах, розробку моделей і концепцій проєкту, фінансування команди», — зізнається Адам.

Однак за підрахунками, майбутній міський простір займатиме приблизно 40 000 м², а це десь $40 млн доларів. Тож підприємці планують залучати додаткові ресурси з різних джерел. «Для соціальних функцій — кошти міжнародних партнерів, для бізнесових — це будуть кошти інших локальних інвесторів, і, звичайно, українських інвесторів і закордонних фондів», — пояснює Харлампович.

У розрізі 10 років, за прогнозами Адама, сума інвестицій складе більше $150 млн. «Поясню: якщо утвориться хоча би одна класна екосистема, то наступним кроком навколо міста можуть з’являтися індустріальні парки, а з часом навіть локальні інвестиційні банки, які втілюватимуть величезні інфраструктурні проєкти», — каже він.

Загалом із фінансування відповідь проста: якщо репутаційно та математично хаб і його елементи будуть зрозумілими інвесторам, населенню, владі та діятимуть прозоро, то проєкт працюватиме, і в нього охоче вкладатимуть, запевняє Адам.

Цілі та дедлайни

Реалістичний і краще прогнозований бізнес-план ґрунтуватиметься на міському дослідженні, каже підприємець. «У першому чорновику фінмоделі було 250 рядків у табличці, а зараз вона росте, бо розуміємо значно чіткіше виклики, ризики, функціонал та інтереси потенційних стейкхолдерів, — зізнається Адам. — Крім того, ми прагнемо, щоб люди залишалися в місті та переїжджали сюди. Для цього Луцьк має стати відкритішим, приймати та створювати більше подій та ініціатив, бути цікавим бізнесу та інвесторам».

Серед KPIs підприємців:

• запуск місцевого інвестиційного фонду, який згодом привабить великі фонди обирати нас локальним партнером;
• зростання кількості підприємців у місті (думаємо про ріст щонайменше втричі);
• а також зростання активних громадських організацій, адже якраз вони відповідатимуть за social impact в Луцьку, зокрема, працюватимуть із грантами.

«Підсумовуючи, в перспективі Луцьк має бути комфортним перспективним містом для представників креативних індустрій і прогресивних людей, надихати їх на розвиток та життя тут. А бізнес-план має мати песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії і коригуватися під суперволатильний світ навколо», — каже Харлампович.

Чи буде волинське IT

«У перспективі звичайно те, що ми називаємо повноцінною екосистемою — інвестиційний фонд з акселератором та інкубаторами у великому просторі типу Unit.City чи „Промприладу“. Зараз після відвідання ІТ Арени розуміємо, що в пріоритеті все, що пов’язано з технологіями, зокрема defence tech, agritech напрями», — розповідає Адам.

Також, наразі підприємці працюють над розвитком відкритої бази даних і зручною роботою з ними. Усі дослідження, які проводять ініціатори створення хабу, планують розмістити в зручному форматі онлайн для подальшого використання та ознайомлення усіма, хто зацікавлений і небайдужий.

«У міста зараз немає таких вибірок, як, наприклад, портрет жителів певного району. Це ускладнює маркетологам і підприємцям прийняття якісних рішень. Знову ж таки, результати роботи центру — дашборди з відкритими даними. У цьому випадку ми ще підключаємо створення аналітичного центру, який в тому числі буде проводити якісні соцопитування та постійні дослідження», — каже Адам.

Ще підприємці планують упакувати результати урбаністичного дослідження в smart-застосунок із сервісами міста, маршрутами та корисними контактами.

Чому креативники мають обрати Луцьк

Ми попросили Адама назвати п’ять причин, чому креативники, діджилальники та айтівці мають кооперуватися саме в Луцьку. Ось, що він відповів.

1. Вони вже кооперуються, а ми лише підсилюємо цей тренд певними інструментами, фінансами та фаховою командою. А зовсім через трохи — якісними, продуманими до деталей і функціональними просторами.
2. Вайб міст на кшталт Луцька розумієш, коли прожив тут хоча б кілька тижнів. Місцеві цінують пішохідну доступність, багато зелені, річки та помірну швидкість. Під час ковіду це особливо зацінили. 
3. Наше місто вміє дивувати. Наприклад, тут розташований найбільший в Україні музей сучасного мистецтва, найдовший в світі будинок, найдревніша в Україні лавра. Наше урбан-дослідження зараз допомагає знайти та підсвітити нові і вже наявні сенси. Відкриттів буде ще більше і ми маємо намір їх якісно упакувати маркетингом.
4. Близькість до Європи, велика кількість пунктів пропуску та відносно вища безпека. 
5. Проактивні та працьовиті люди, які відкриті до нового та готові до змін — є основою будь-якого бізнесу. Це, на мою думку — найцінніший і водночас найнедооціненіший сьогодні ресурс Луцька.

«Немає айтішного Рамштайну». СЕО Львівського IT Кластера Степан Веселовський — про гроші, навчання та роботу, бронювання та виїзд за кордон 

По темi

«Немає айтішного Рамштайну». СЕО Львівського IT Кластера Степан Веселовський — про гроші, навчання та роботу, бронювання та виїзд за кордон 

«Є побоювання, що після подачі списків на бронювання спеціалісти отримають повістку». Топи Київського IT-кластера про рестарт організації та проблеми столичних айтівців

По темi

«Є побоювання, що після подачі списків на бронювання спеціалісти отримають повістку». Топи Київського IT-кластера про рестарт організації та проблеми столичних айтівців

«Вибір між ФОПами, гіг-контрактами та штатним наймом часто стає ще одним болем». У Харківському IT-кластері розповіли про болі та складнощі айтівців

По темi

«Вибір між ФОПами, гіг-контрактами та штатним наймом часто стає ще одним болем». У Харківському IT-кластері розповіли про болі та складнощі айтівців

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram