Слухай TechPower Podcast про ІТ індустрію та людей, які її творять 🎧
Вікторія ГорбікВійна
13 жовтня 2022, 15:22
2022-10-13
Кажуть, що атаки іранських дронів можуть стримати аеростати. Розбираємось, чи справді дирижаблі — надійний захист від «Шахідів»
Спільнота відкритої групи Facebook обговорює питання, чи можуть аеростати допомогти протидіяти дронам-камікадзе, якими росія атакує українські міста.
Що пропонують ентузіасти, який досвід використання аеростатів загородження вже є в світі та що з цього приводу говорять досвідчені фахівці повітряплавання розбирався dev.ua.
Математик з Донецька, який живе наразі в Києві, з аналітичним досвідом, та напрацюваннями з безпілотами на війні, Єгор з позивним «Yeti» (з питань безпеки він не розголошує своє справжнє ім’я), пропонує наступне використання аеростатів:
«Можна як в 2 світову проти авіації просто піднімали аеростати. Вони відносно дешеві, їсти не просять, навантаження можуть тримати. На тросах піднімаються аеростати, між ними натягаються цупкі сітки (але не металеві, а капронові — металеві, то вже дійсно, як протиракетний захист має бути). Якщо треба, то додатково розтягуються ще тросами, щоб вітром не носило. Відповідно літачок чіпляє сітку і, якщо вибухає, то це відбувається на досить безпечній відстані від об’єкту».
Досвід минулого
Як нагадав Самвел Мовсисян, військовий з Арменії, система аеростатів загородження цілком виправдала себе проти ракет Фау-1.
Таким чином аеростати для протиповітряної оборони почали використовувати в роки Першої світової, а в Другу світову для загородження їх застосовували масово.
«За різними даними — від 4 до 7% ракет. Більше того, аеростати застосовувалися і набагато пізніше проти „Томагавків“. З приблизно тим самим результатом», — написав Мовсисян.
Випробовування сучасності
Про відносно недавній схожий досвід в коментарях написав Микола Миронов, провідний інженер КПІ ім. Ігоря Сікорського, експерт з проєктування і застосування апаратів легших за повітря, який має 15 річний практичний досвід експлуатації аеростатів.
«Система аеростатів загородження. Випробовувалася в росії на початку нульових. Кевларова мережа. Аеростати близько 400 кубів. Кажуть, пульнули крилатою ракетою. Потрапили… від ракети щось відвалилось… ракета впала за кілометр», — зазначив він, маючи на увазі випробування подібних систем проти крилатих ракет.
Але Миронов пише, що не чув, щоб ці роботи мали в них розвиток.
Хто підтримав ініціативу
Фахівець з технічної кібернетики, дайвер, фотохудожник та учасник бойових дій Дмитро Кисельов, долучився до обговорення та зазначив, що якщо таким чином вдасться захистити електростанції від «іранських мопедів», то вже не дарма старались.
В діалозі з Миколою Мироновим вони обговорювали наповнення аеростатів воднем.
Та Дмитро задав в тому числі питання про відстань до будівель, наслідки вибуху на такій відстані в залежності від газа, яким буде наповнювнений аеростат.
У відповідь на питання про парусність та вітронавантаженність, Микола Миронов зазначив, що для цього використовують відносно великі аеростати та відповідні троси.
«Якщо все вірно зробити, то не зірве. Працює до 25 м/с у вітер», — акцентує він.
А автор посту-пропозиції Єгор «Yeti» запропонував знімати вітрове навантаження за рахунок розтяжки додаткових тросів.
Хто висловився проти
Олег Доля, який не вказав свій досвід та фах в профілі, висловився проти ідеї з аеростатами загородження і зазначив, що їх використання у часи Другої світової було з «нульової ефективністю». Натомість він запропонував використати людський фактор: навідника та зенитника, які, чергуючи на дахах будівель, могли б усувати «іранські мопеди», чуючи їх заздалегідь за характерним звуком.
Автор посту Єгор «Yeti» відповів на це так: «Щодо «нульової ефективності» — авіація керувалась пілотами і піднімалась вище. Тут такої функції нема — беспілот іде на визначеній висоті, яку і має перекривати сітка.
Щодо мобільних бригад з пзрк ми ще в березні по Києву таке рішення пропонували на підсилення ППО, але Київ тоді «лишили в спокої» тож такої потреби не було».
Замість висновку
Автор посту задав ключове питання: «Може хтось має виходи на енергетиків, що зможуть прокоментувати такі можливості та бажання поекспериментувати».
Крім того, в процесі обговорення у спільноти виникли та залишились без відповіді питання ймовірної вартості аеростатів загородження.
Микола Миронов окремо прокоментував питання з аеростатами загородження журналісту dev.ua:
«Якщо фахівці зійдуться на думці, що сітка може щось зупинити, така мережа (дуже велика) повинна бути виготовлена і пройти полігонні випробування.
Щодо використання аеростатів, це має реалізовуватись у рамках розвитку відповідної галузі народного господарства.
Тим більше, що для утримання сіток вони мають бути змійкові (для роботи у вітер) і досить великі.
Перші зразки можна і закупити (в Англії, наприклад, або Туреччини, якщо є багато грошей — у США), а далі потрібно створювати виробництво.
Аеростат, як носій, повинен застосовуватись у різних цілях. Тоді це вигідно».
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)