Скоро нове відео про те, як ТОП EVO Мельник перейшов на українську під мінами 🎞

Інсайди аеророзвідки по-українськи: роботизовані бойові операції, власний безпілотник, новий військовий месенджер та надзавантажені айтішники

В Україні діє «Аеророзвідка» — волонтерська ініціатива 2014 року, яка згодом переросла у бойовий підрозділ і громадську організацію. Вона займається безпілотними роботизованими системами та IT-розробками.

Розроблена аеророзвідкою система ситуаційної обізнаності «Дельта» супроводжує українських бійців на полі бою, сповіщаючи про розташування сил супротивника та супутні небезпеки. Вона ж була й «очима» під час оборони Києва від російського наступу. «Дельта» стала неофіційним аналогом іншої системи автоматизованого управління військом «Дзвін», створеної сторонньою компанією на замовлення Міноборони за 600 млн гривень. 

Один із засновників «Аеророзвідки» підполковник Ярослав Гончар та начальник відділу розробки Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони та член правління ГО «Аеророзвідка» капітан Артем Мартиненко розповіли DOU про роботу IT-підрозділу організації. dev.ua публікує найцікавіше.

Залишити коментар
Інсайди аеророзвідки по-українськи: роботизовані бойові операції, власний безпілотник, новий військовий месенджер та надзавантажені айтішники

В Україні діє «Аеророзвідка» — волонтерська ініціатива 2014 року, яка згодом переросла у бойовий підрозділ і громадську організацію. Вона займається безпілотними роботизованими системами та IT-розробками.

Розроблена аеророзвідкою система ситуаційної обізнаності «Дельта» супроводжує українських бійців на полі бою, сповіщаючи про розташування сил супротивника та супутні небезпеки. Вона ж була й «очима» під час оборони Києва від російського наступу. «Дельта» стала неофіційним аналогом іншої системи автоматизованого управління військом «Дзвін», створеної сторонньою компанією на замовлення Міноборони за 600 млн гривень. 

Один із засновників «Аеророзвідки» підполковник Ярослав Гончар та начальник відділу розробки Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони та член правління ГО «Аеророзвідка» капітан Артем Мартиненко розповіли DOU про роботу IT-підрозділу організації. dev.ua публікує найцікавіше.

Про задачі «Аеророзвідки»

Крім розробки ІТ-продуктів, додалися задачі із супроводу та інтеграції всіх розробок IТ-галузі (не тільки власних) для оборонних потреб; інтеграції роботизованих систем, а також із розробок в галузі космічних технологій. Відверто кажучи, не знаю, що малося на увазі під останнім.

Про структуру «Аеророзвідки»

Загалом в підрозділі  приблизно 150 людей. З них 90–100 перебували в ООС на Донбасі, а решта — тут, у Києві. Це ще з урахуванням адміністративного апарату: штаб, тилові, фінансові та інші служби. Якщо говорити суто про програмістів, то після рішення Міністерства оборони ухвалений штатний розпис покривав приблизно таку кількість, яка була до розформування — два десятки.

Плюс зважайте на розширення функціоналу. Тобто якщо до моменту розформування йшлося тільки про підтримку системи «Дельта», то з урахуванням задач, які додатково з’явилися у Центру інновацій, звичайно, штатного розпису на 50–60 людей недостатньо, щоб супроводжувати всі ІТ-розробки. І не тільки Збройних сил, а складових сектору безпеки і оборони: МВС, СБУ… А ще роботизовані системи, кіберпростір, щось у космосі.

Ярослав Гончар

Про співпрацю «Аеророзвідки» та Центру інновацій

Ці структури діють паралельно, доповнюють одна одну, мають спільну мету й ідею, хоча й існують у різних форматах. Є люди, які входять до ГО, але не є співробітниками Центру, і навпаки. А є ті, які входять і туди, і туди та координують діяльність обох структур. В цій координації ми і співіснуємо. ГО зараз об’єднує волонтерів, військових, людей з інших силових структур.

Основний напрям роботи — створення БПЛА R-18, які надаємо різним підрозділам ЗСУ й іншим силовим структурам, а також підтримка технологічних проєктів з волонтерської частини.

Функція Центру інновацій — розробка та впровадження «Дельти» та супроводження технологічних проєктів для військових.

Про IT-роботу «Аеророзвідки»

Першочергове призначення «Дельти» — забезпечення ситуаційної обізнаності: розуміти, де перебуваєш ти, де — ворог і що є навколо тебе. Ця базова функція на момент початку повномасштабної війни системою була покрита. Користувачі серед військових вже використовували цей функціонал. Вони створили позитивну репутацію, завдяки чому до системи звернулися.

Після 24 лютого ми почали проводити роботу з інтеграції в «Дельту» конкретних джерел щодо поточної ситуації на фронті, які нам надавали союзники, чи з’являлися у нас з допомогою ініціативних команд.

І далі ми робитимемо все, що може доповнити ситуаційну обізнаність, покращити комунікацію між людьми або пришвидшити те, що у військовій справі називається OODA loop (Observe-Оrient-Decide-Act): подивився, зорієнтувався, ухвалив рішення, виконав дію. 

Про роботу під час війни

Ми розуміли, що у нас є проблемні питання, технічний борг, який ми збиралися закрити за рік. Ми перепланували свою роботу та сфокусувалися на тому, що треба завершити тут і зараз — принаймні, якщо все почнеться, щоб у нас було набагато менше проблем. Це були апдейти, пов’язані з оркестратором (система автоматичної конфігурації, координації та менеджменту, — ред.) для управління самою системою.

Бо до того ми постійно «гасили пожежі», пов’язані з проблемами у функціонуванні системи. Ми провели дослідження, знали, на що маємо замінити оркестратор, щоб це підвищувало відмовостійкість системи. Вирішили взятися за це першочергово. Якщо щось станеться, то ми будемо готові. А якщо не станеться, просто зробимо раніше те, що і так планували.

І так у постійному режимі накручування з боку ЗМІ команда взялась за цю задачу. Карантин зіграв свою роль, адже була змога працювати віддалено. Тож члени підрозділу працювали по 12–14 годин на день плюс ще по 4–6 годин у вихідні. І ось 22 лютого ми викотили проєкт на «прод» — прямо впритул до початку війни. 

Про переїзд «Дельти» у «хмару»

Говорили, що «коли війна почнеться, інтернету не буде», начебто залишаться лише військові мережі. А сталося так, що щойно почалася війна, вони частково зламалися через те, що мають обмежену доступність. А динаміка бойових дій дуже висока, тож ці мережі просто перестали бути ефективними. А звичайний інтернет працював. При цьому до «хмар» нам, на жаль, було далеко, адже Закон «Про хмарні послуги» ухвалили за тиждень до початку війни.

Члени підрозділу працювали по 12–14 годин на день плюс ще по 4–6 годин у вихідні

Закриті мережі потребували власної інфраструктури, яку ти сам обслуговуєш. Але найбільший біль — це своя інфраструктура, яку треба обслуговувати. У мене, напевно, 30–40% ресурсу DevOps-команди йшло не на забезпечення процесів розробників, а на те, щоб «дмухати» на інфраструктуру. 

І коли почалася повномасштабна війна, ми дивилися на свою «стійку» на території військового містечка та усвідомлювали, що, найімовірніше, вороги про неї знають. Тож усе, що нам залишається, це чекати моменту, коли туди прилетить ракета — і «добрий день»! Ми зрозуміли, що не зможемо утриматися на цій інфраструктурі, та почали переїзд у «хмару».

Переїзд платформи ситуаційної обізнаності «Дельта» з власної інфраструктури до «хмари» змінив хід подій.

По-перше, звільнився ресурс команди. По-друге, ми перестали бути прив’язаними до локації. Як тільки переїхали в «хмару», змінили місце свого розташування. По-третє, завдяки cloud-провайдеру з’явилася можливість масштабувати ресурси за потребою. Зараз кожного дня додається 30–40 нових користувачів, і нам важко спрогнозувати їхню кількість через місяць. Скільки б нам часу було потрібно для того, щоб наростити спроможності без «хмари» та забезпечувати це, і скільки б це нам коштувало! Зараз все відбувається так: ми пишемо заявку до провайдера, і він нам розширює ресурс.

Артем Мартиненко

По-четверте, продуктивність і обчислювальні можливості. Ми не витрачаємо час на повторення того, що вже є готовим, не «винаходимо велосипед», щоб заспокоїти чиюсь параною, а можемо сфокусуватися на вирішенні конкретних задач, які необхідні користувачеві, та думаємо, яким чином у найкоротший термін надати функціонал.

По-п’яте, доступність інших ресурсів. Інтернет — це найбільш відмовостійка мережа з тих, що існують на території нашої країни. Можна, наприклад, постаратися «відрубити» нас від зовнішнього світу. Але все одно мережа всередині держави побудована так, що в нас у кожному місті десять провайдерів, тож зруйнувати її буде дуже важко.

І доступність до інших сервісів відкриває перед нами багато можливостей. Десь ми можемо застосовувати спроможності інших cloud-провайдерів. Тобто у себе використовуємо інфраструктуру та сервіс, у іншого провайдера — S3 Bucket, де складаємо, наприклад, супутникові знімки. А десь є потужності, які допомагають навчати нейромережу.

«Залізо», яке у нас є, старезне — йому 5–6 років. Враховуючи те, що підрозділ спочатку розформували, нічого туди купувати не збиралися. А коли його відновили, то щось придбати ми не встигли. Рано чи пізно, у найневдаліший момент, воно все б просто «померло».

Про кібербезпекові стрес-тести для «Дельти» 

Замість того, щоб запускати процеси закупівель нового обладнання, ми хочемо в офіційний спосіб укласти договір з провайдером про отримання хмарних послуг Міноборони. Бо зараз це все відбувається на горизонтальних зв’язках.

Бувають окремі випадки, коли треба, щоб «залізо» було під боком. Наприклад, хлопцям, які займаються роботизованими системами. Їм потрібні для штучного інтелекту маленькі пристрої Raspberry Pi, щоб не «ганяти» туди-назад дані.

Торік ми проводили захід Hack Delta, який назвали за прикладом наших друзів з Prozorro (вони колись проводили одноденне багбаунті Hack Prozorro, для якого залучали «білих» хакерів). Ми — військові, тому маємо обмеження, й у нас ця історія відбувалася в інший спосіб.

У березні минулого року канадці проводили повне тестування нашої системи на наявність вразливостей. І це відбулося не за день, а за півтора місяця. Була команда, яка виконувала black box тестування, тобто в умовах, які є у ворога: вони бачать сторінку авторизації та намагаються несанкціоновано отримати доступ до системи.

За півтора місяця виявили вразливості. Вони їх зазвичай ділять за рівнем загрози на чотири категорії: низькі, середні, високі та критичні. Жодної критичної або високої загрози протягом цього тестування не знайшли. Тільки невеликий перелік низьких і середніх, які ми потім закрили.

Про залучення мобілізованих айтішників

Кого знаємо, тих намагаємося залучати. Але, по-перше, тут проблема, що треба вести плідну комунікацію за всіма напрямами з тими підрозділами, куди вони потрапили. Ми насправді намагаємося вихоплювати людей, які можуть (ми розуміємо це з їхнього набору навичок) допомагати команді. А вони стоять на блокпосту чи в окопах, хоча могли б приносити користь у стратегічному масштабі. Але, на жаль, це не завжди стає «історією успіху» через бюрократію і те, що кожен командир «собі на умі». Хоча їх теж треба розуміти: їм доводиться працювати з тими, хто є, людей не вистачає. Ніхто не кидає цих айтівців, але процеси затягуються. Це складно.

По-друге, Центр інновацій — не «рукавичка»: ми не можемо прийняти всіх айтівців, які потрапили в армію. У кожному підрозділі обмежена кількість людей, яка визначається певними документами, штатним розписом. І більше, ніж там написано, ми взяти не можемо.

На жаль, поки у нас немає такої можливості розширити штатний розпис. Хоча було б круто, якби ми могли сказати: «Нам потрібна ця людина. Він класний програміст — 15 років досвіду Java чи С++. Зараз сидить в окопі. А може зробити баражуючий боєприпас, який, скинутий з висоти 300 метрів, буде з точністю у 98% вражати будь-яку ціль».

Про роботизовані бойові операції

Над застосуванням штучного інтелекту працює ціла команда на умовному «аутсорсі», яка у повному складі прийшла до нас і взяла на себе окремий шматок роботи — дешифрування відео після польотів БПЛА. Як зазвичай відбувається цей процес? Якщо це задача з розвідки, пілот робить обліт по певному маршруту, і, залежно від безпілотника, відео може тривати від 20 хвилин до години, деякі можуть і по 3–4 години літати. Звісно, якщо людина бачить критичні речі або вона туди летіла, конкретно щось шукаючи, то цю інформацію намагаються передати онлайн — і якщо поруч є артилерія, можна одразу провести ураження.

А коли це просто розвідка району, то дешифрують відео після обльоту — зазвичай, вже інша людина сідає та починає переглядати відзняте й очима вишукувати техніку. Це займає багато часу. Коли ти помітив щось, тобі треба це обвести, виділити. І окрема команда забрала напрям, щоб навчити машину виконувати це за людину. Хоча б «підсвічувати», куди їй треба дивитися. Якщо воно навіть спрацює не на ту машину, принаймні буде підказка: «Подивись от сюди!». І результати зараз непогані, модель робоча. Хлопці уже показали те, що можна буде запускати в «прод». Зараз тестуємо на ноутбуках операторів і працюємо, щоб інтегрувати це в «Дельту».

Другий проєкт зі штучним інтелектом робить інша аутсорсна команда. Він теж пов’язаний з відео, але зі стаціонарних камер вздовж доріг чи деінде ще.

Для штучного інтелекту є велике значення, як «дивиться» камера, згори чи якось інакше, особливо для процесу навчання. Команда побудовала систему, яка опрацьовує велику кількість відеопотоків від камер в онлайні (майже в онлайні — там затримка у 10–30 секунд).

На цих стрімах вона виявляє техніку та сипле про це сповіщення на мапу. У хлопців вже є результат: якщо спочатку одна камера побачила техніку, потім друга, а потім третя, то система розуміє, що рухається одна і та сама колона. І тут теж триває робота з інтеграції в «Дельту».

Ми фокусуватимемося на інтеграції роботизованих систем. На останніх зборах ГО «Аеророзвідка» до повномасштабної війни ми визначили собі за мету провести першу роботизовану операцію, щоб у бойовому зіткненні, вогняному ураженні не брали участь люди, а все зробила машина. Це наша мрія, те, навколо чого зібрана «Аеророзвідка». Ми хочемо, щоб на полі бою гинули не наші люди, а машини. І це вже відбувається. Дещо з цього ми робимо самі, плюс комунікуємо з іншими виробниками. У нас є свій продукт — ударний коптер R18. Коли ми швидко дізнаємося, де ворог, туди прилітає R18 і скидає «подарунок». Такого має бути більше.

Про мобільний застосунок «Дельта»

«Дельту» будували як систему ситуаційної обізнаності — це велика, потужна історія. На тактичному рівні є чимало проблем, і це складна історія. Тому за цей проєкт — мобільну версію «Дельти» — ми не бралися, хоча проводили багато досліджень: аналізували, розбиралися зі стандартами. 

Але те, що під рукою є системи ситуаційної обізнаності, цілком змінює розуміння ситуації — зараз це стало критичною необхідністю. І нам також допомагає з цим аутсорс-команда.

Ми її супроводжуємо, даємо технічне завдання, а зі свого боку інтегруємо та робимо все із серверної частини, всередині ядра.

Вже є «демка». Сподіваємося, що цього тижня буде ще одна «демка», яку можна хоча б віддати в «бету». Перспектив багато. Думаю, ми витратимо кілька місяців на те, щоб викотити хоча б мінімальний функціонал, який задовольнить усіх.

Про власний месенджер

Ми плануємо запустити власний месенджер. WhatsApp, Signal — це круто, але, по-перше, їхні сервери перебувають за межами України. По-друге, у людей є свої перестороги. Інша річ, коли ти знаєш, що сервери розміщені там, де ведеш ситуаційну обізнаність. Це має покращити комунікацію між людьми, підвищити рівень довіри, плюс дозволить об’єднуватись у групи тощо.

У майбутньому ми нарощуватимемо спроможності із забезпечення ситуаційної обізнаності зі скороченням процесу реагування.

Повітряні війни. Що потрібно українській аеророзвідці та чим відрізняються українські літальні апарати від рф
Повітряні війни. Що потрібно українській аеророзвідці та чим відрізняються українські літальні апарати від рф 
По темi
Повітряні війни. Що потрібно українській аеророзвідці та чим відрізняються українські літальні апарати від рф
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою шукає ворожі дрони кинуту техніку готує флот із 1700 безпілотників до посівної
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою, шукає ворожі дрони, кинуту техніку, готує флот із 1700 безпілотників до посівної
По темi
DroneUa на війні: Найбільша в Україні компанія з безпілотних технологій займається аеророзвідкою, шукає ворожі дрони, кинуту техніку, готує флот із 1700 безпілотників до посівної
Побачити гачок рибака за пару кілометрів. Vodafone та ГО «Аеророзвідка» запустили систему відеонагляду в Чорнобильському заповіднику
Побачити гачок рибака за пару кілометрів. Vodafone та ГО «Аеророзвідка» запустили систему відеонагляду в Чорнобильському заповіднику
По темi
Побачити гачок рибака за пару кілометрів. Vodafone та ГО «Аеророзвідка» запустили систему відеонагляду в Чорнобильському заповіднику
Конфлікт був. Чому найбільший виробник дронів DJI йде з України і що це означає для покупців та користувачів
Конфлікт був. Чому найбільший виробник дронів DJI йде з України і що це означає для покупців та користувачів
По темi
Конфлікт був. Чому найбільший виробник дронів DJI йде з України і що це означає для покупців та користувачів
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Втрата 120 000 євро, три роки життя на побудову власної аналітичної моделі та заробіток у сотні тисяч доларів.

Читайте історію заробітку на біржах.

Читайте також
Релокувались до Польщі, підняли зарплату та розробили новий продукт. Що змінилось у 3DLOOK під час війни
Релокувались до Польщі, підняли зарплату та розробили новий продукт. Що змінилось у 3DLOOK під час війни
Релокувались до Польщі, підняли зарплату та розробили новий продукт. Що змінилось у 3DLOOK під час війни
Команда стартапу 3DLOOK, що спеціалізується на технологіях сканування людського тіла по фото, продовжує працювати в умовах війни. Компанія релокувала співробітників, має офіс в США, наймає спеціалістів та представляє новий продукт.  Про це розповіла Ксенія Прожогіна, VP of People в 3DLOOK, в інтерв’ю для AIN.UA. Ми обрали головне про те, як зараз живе компанія. 
Американська brightfin звільнила 50 айтішників в Україні. Причина: «війна в країні ще триває»
Американська brightfin звільнила 50 айтішників в Україні. Причина: «війна в країні ще триває»
Американська brightfin звільнила 50 айтішників в Україні. Причина: «війна в країні ще триває»
Які чоловіки можуть легально виїхати за кордон та які документи потрібні. Гайд від юриста
Які чоловіки можуть легально виїхати за кордон та які документи потрібні. Гайд від юриста
Які чоловіки можуть легально виїхати за кордон та які документи потрібні. Гайд від юриста
З 24 лютого законодавством заборонено виїжджати за межі України чоловікам від 18 до 60 років та військовозобов’язаним жінкам. Але всюди є свої винятки: виїхати можуть ті, хто не підлягають призову під час мобілізації. 
Фольга на двосторонньому скотчі як захист від РЕБ. Або як та з чого зроблений російський безпілотник Орлан-10 2022 року
Фольга на двосторонньому скотчі як захист від РЕБ. Або як та з чого зроблений російський безпілотник Орлан-10 2022 року
Фольга на двосторонньому скотчі як захист від РЕБ. Або як та з чого зроблений російський безпілотник Орлан-10 2022 року

Хочете повідомити важливу новину?
Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання
в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.