Айтішник Levi9 створив застосунок, що інформує про життєдіяльність офісу під час блекаутів
Delivery Director в Levi9 Дмитро Панін із командою створив застосунок, що інформує про життєдіяльність офісу під час блекаутів
Delivery Director в Levi9 Дмитро Панін із командою створив застосунок, що інформує про життєдіяльність офісу під час блекаутів
Це рішення — Monitor9 — дуже допомагало впоратися з викликами, пов’язаними з цілковитими відключеннями взимку.
«Ми хотіли зробити рішення, яке б працювало як онлайн, так і при дуже слабкому стільниковому зв’язку. Врешті-решт вирішили розробляти Progressive Web Application — вебзастосунок з можливістю його встановлення як нативного. Завдяки цьому його можна легко завантажити, встановити та використовувати за різних умов», — розповів Дмитро. Для легкості завантаження команда під час розробки відмовилася від будь-яких фреймворків.
Розташовувати хостинг застосунку на внутрішніх серверах Levi9 було недоцільно, адже вони теж залежать від наявності світла та інтернету, каже Дмитро. У результаті вирішили хостити застосунок у хмарі.
«Ми вирішили бути гнучкими та викотити реліз Monitor9 як мінімально життєздатний продукт (своєрідний MVP), який покриває основні потреби й водночас дає можливість отримати відгук від реальних користувачів. Так ми могли б зрозуміти, як розвивати та вдосконалювати продукт надалі», — каже Панін.
Таким чином на світ з’явилася перша версія застосунку. У ній користувачі могли побачити, чи є у конкретному офісі світло, інтернет від основного провайдера чи можна скористатися резервним StarLink-ом. Також була інформація про наявність води та опалення в офісах.
Пристрої робили самостійно. Водночас їхні корпуси хлопці видрукували на 3D-принтері, що стоїть в київському офісі, та розробили програмне забезпечення. Решта компонентів, як-то датчики, мікроконтролери, адаптери живлення були вже готовими й нам треба було з’єднати все воєдино. Щоб опитувати датчики ми обрали одну з популярних плат розробки на базі esp8266. Вони мають WiFi-підключення, доступні та добре описані.
Розробили 2 типи пристроїв:
Перші версії застосунку отримували інформацію про наявність води та тепла у ручному режимі, що сильно обмежувало швидкість оновлення даних і їх актуальність. До того ж інформація надавалася для всього офісу, не враховуючи особливості інфраструктури поверхів кожного з офісів.
Для автоматизації отримання даних про наявність води на поверхах, а також поточної температури повітря в офісах, використали сенсори з підключенням до мікроконтролерів. Так вдалося отримати інформацію про наявність води на кожному з входів у офіси, а також температуру повітря на декількох поверхах, незалежно один від одного.
Останнім не автоматизованим елементом у застосунку лишається інформація про джерело живлення офісів — централізоване воно чи від генератора.