На Франківщині засудили айтівця, блогера та вчительку математики, які 4 лютого 2022 року спрацювали навідниками для удару по аеропорту Івано-Франківська. Розповідаємо, як вчителька, IT-спеціаліст та блогер стали агентами ФСБ
На Франківщині засудили айтівця, блогера та вчительку математики, які 4 лютого 2022 року спрацювали навідниками для удару по аеропорту Івано-Франківська. Розповідаємо, як вчителька, IT-спеціаліст та блогер стали агентами ФСБ
Як пише видання Watchers, 1 листопада Івано-Франківський міський суд визнав винними у державній зраді блогера з Харкова Дмитра Кузнецова, айтівця з Києва Олександра Віхляєва і вчительку математики зі столиці Галину Кришталь. Ми обрали основне з розслідування колег.
Всі троє українців стали фігурантами справи про агентурну допомогу спецслужбам рф із підготовкою ракетного удару «Калібром» в перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року по Івано-Франківському аеродрому.
Слідство вважає, що житель Харкова та киянка збирали та надсилали розвідувальну інформацію. Для цього їх спершу завербували, а потім — наказали переїхати до Прикарпаття, ближче до обʼєкта. Третій фігурант мав забезпечити передачу даних, а після виконання «плану» — вивезти двох інших за кордон.
Блогер та вчителька математики частково визнавали себе винуватими під час досудового слідства і надавали нові подробиці, проте під час суду співпрацю з ФСБ різку заперечували, як і спільну роботу групою. Втім, технічні дані мобільного зв’язку неодноразово фіксували їх зустрічі.
Усі троє українців були завербовані ще до великої війни та отримали завдання, які входили до плану першого дня повномасштабного вторгнення, але не попередили українські спецслужби, військових або правоохоронців.
Правоохоронці вважають, що Дмитра Кузнецова росіяни завербували у російській церкві у Франції. У жовтні 2021 року підсудний відвідував один з храмів російської православної церкви у місті Ніцца. Саме там він зустрівся з представником спецслужб рф на ім`я Ніколай і погодився на співпрацю за винагороду. Спершу йому видали 700 євро. А потім — надсилали гроші на електронний гаманець криптовалютою. Кузнецов отримував інструкції та звітував через таємний чат в Telegram.
Кузнецова стверджує, що його завербували через його участь у секті, яка походить із росії — так званої «Школи ДЕІР». Саме після навчання у ній Кузнецова у Ніцці познайомили з агентом ФСБ. І саме людина з цієї секти пізніше у Харкові звела вже завербованого Кузнецова з його російським куратором.
Галина Кришталь відвідувала Білорусь навіть після анексії Криму та війни на Сході України у 2014-му начебто через розведення собак, яким займалась. У місті Могильов, біля ветеринарної клініки, вона погодилась співпрацювати з ФСБ РФ, каже слідство, пише видання.
Восени 2021 року айтівець Олександр Віхляєв також пішов на співпрацю з рф — його залучили зокрема як звʼязкового, який забезпечує діяльність інших агентів групи засобами зв’язку, транспортом, конспіративною квартирою, організовує шляхи відходу групи після виконання завдання.
Дмитро Кузнецов, за його словами, отримав завдання від спецслужб рф під виглядом блогера проїхати містами України (Харків, Одеса, Трускавець, Львів, Рахів, Івано-Франківськ) та зафіксувати розташування і актуальний стан будівель, які мають «народногосподарське» і оборонне значення. Блогер відкрито розміщував відзняті матеріали на своїй сторінці в Instagram і таким чином передавав дані. Це не викликало підозри, бо у Кузнецова на сторінці в Instagram понад 30 000 підписників. У Франції 25-го жовтня 2021 року Кузнецов купив квадрокоптер «DJI Mavic mini 2», а у листопаді того ж року — прилетів до Києва.
З 10-го по 15 листопада 2021 року він відзняв мости через річку Дніпро у Києві, під`їзди до них, розвилки, вулиці Хрещатик та інші. Після цього — приїхав до Харкова і сфотографував комплекс будівель «Держпрому» (атакований ракетним ударом рф у жовтні 2024. 1 грудня 2021 агент поїхав до Одеси й зафільмував стан Одеського морського торгівельного порту. З кінця грудня 2021 до 21 лютого 2022 року, він тримався Заходу України й фотографував обʼєкти у Трускавці, Львові та Рахові.
Держобвинувачення на основі отриманих доказів стверджує, що на початку лютого 2022 року спецслужби рф наказали Кузнецову переїхати до Івано-Франківська, до готелю неподалік аеродрому військової частини. Він обрав номер, із вікна якого можна було спостерігати за подіями на аеродромі.
За день до повномасштабного вторгнення він придбав велосипед. Того ж дня Кузнецов отримав свій квадрокоптер від технічного фахівця зі зміненими опціями: без обмежень щодо використання у заборонених для польотів зонах. А також забрав два пристрої імітування опромінення засобами ППО.
Довідково: деякі засоби ураження можуть викривати засоби ППО через сигнали, які вони випромінюють при активній роботі, та наводитись за цими сигналами для удару по самих засобах ППО для їхнього знищення. Імітатор опромінення ППО відтак міг слугувати навідником-маячком для російських ракет.
У ніч на 24 лютого Кузнецов пішки дійшов до аеродрому військової частини, де розмістив один із технічних засобів, та повернувся до готелю. Уранці 24 лютого Кузнецов з вікна готелю сфотографував ураження об`єктів аеродрому «Івано-Франківськ» та опублікував знімок в Instagram.
Уже 25 лютого він на велосипеді рушив в напрямку міста Коломия. А близько 17:00, неподалік села Колінці Тлумацької ОТГ, його викрили та затримали місцеві жителі, які й передали його правоохоронцям.
Слідство стверджує, що Галина Кришталь отримала наказ поселитись в районі посадкового курсу (глісади) літаків, зокрема винищувачів Повітряних Сил ЗСУ, та фотографувати їх, а також передавати координати. Здобуту інформацію Кришталь повинна була передавати через третього спільника, зв’язківця агентурної групи Олександра Віхляєва.
Саме тому Кришталь ще у 2021-му році через сайт оголошень знайшла будинок для оренди в районі глісади аеродрому. Вона домовилась про оренду будинку починаючи із 16 грудня 2021 року. Айтівець Віхляєв відвіз Кришталь до орендованого будинку, надавши дорогою детальні інструкції щодо їхньої «спільної справи». Після приїзду жінка отримала від нього гроші — 13 500 грн.
Кришталь під час досудового слідства розповідала, що робила фотографії та передавала їх Віхляєву, але нібито не знала, куди вони пересилаються надалі. Вона фотографувала повітряний простір та різні державні об`єкти.
Вчителька казала, що її шантажували й у разі відмови від співпраці — обіцяли передати її контакти особам, які погрожували їй вбивством ще у 2006-му році.
За її словами, у 2006-му році вона намагалась продати батьківську земельну ділянку, щоб купити собі квартиру у Києві. Покупець знайшовся, почали оформлювати документи й вона отримала завдаток. Проте, поспілкувавшись зі знайомою, жінка зрозуміла, що встановила замалу ціну і вирішила угоду розірвати. Кришталь, утім, повернула не весь завдаток покупцеві, і той з часом почав нервувати. Кришталь додала: дізналась пізніше, що покупцем, якому вона відмовила, був кримінальник з Донецька. Гроші ж з завдатку вона йому врешті-решт усі повернула.
Під час відвідування Білорусі, у 2013-му, до неї підійшли двоє незнайомих чоловіків і сказали, що знають про історію з земельною ділянкою. Відтак заявили, що її послуги можуть їм знадобитися. Вона мала робити фотографії, а для чого — не сказали.
Адреси об’єктів, як стверджувала Кришталь, отримувала від Віхляєва, і знімки надалі надсилала йому. Жінка переконувала, мовляв, не знала, що її фото можуть призвести до біди. Вона казала, що шкодує про свої вчинки. Вчителька, до речі, як і Кузнецов, навчалась близько трьох років в школі «ДЕІР» у Києві.
У мобільному телефоні Кришталь слідство виявило 12 номерів російських операторів мобільного звʼязку. Проживаючи в селі, вона мала нетипові зʼєднання: щопівгодини з її телефона відбувалася передача даних в розмірі 1800 байтів.
Галина Кришталь, як і Кузнецов, також не визнала вину в суді. Вона заявила, що на досудовому слідстві усе вигадала: і про змову, і про таємні чати. Говорила, що злилась, оскільки її посадили під варту.
Згідно з матеріалами справи, Олександр Віхляєв отриману від Кришталь інформацію передавав невстановленому представнику ФСБ рф.
Його завдання полягало ще й у тому, щоб автівкою перевезти Кришталь, а потім — самому поселитись на території Закарпатської області. Він також мав забезпечити нелегальний перехід кордону України на територію Західної Європи членам групи після виконання завдання.
Слідство вважає, що 25 лютого 2022 року Віхляєв мав із Кришталь контрольну зустріч, передавши інструкції щодо маршруту відходу після виконання завдання.
Пізніше Віхляєв знайшов та орендував будинок у селі Верхні Ремети Берегівського району. Із Закарпаття мав намір втекти за кордон забезпечити втечу своїм спільникам. Однак у березні 2022 року його затримали закарпатські правоохоронці.
Олександр Віхляєв розповів в суді, що працює у сфері IT. Він також не визнав вину, підтвердив лише те, що знайомий із Кришталь. За його словами, вчителька його обмовила стосовно замовлення фотографій певних обʼєктів.
Суд врешті-решт визнав усіх трьох фігурантів винуватими у державній зраді, призначивши кожному по 13 років увʼязнення з конфіскацією майна.
Суд у вироку серед іншого звернув увагу, що факти зустрічей трьох підсудних доведені інформацією від операторів мобільного зв`язку, перебуванням їх мобільних пристроїв в зоні дії однакових або ж суміжних базових станцій в однаковий час. Як захист, так і обвинувачення можуть подати апеляційні скарги на це рішення суду.
