OpenAI має зберігати всі відповіді ChatGPT, навіть видалені юзерами. Такого рішення дійшла окружна суддя США у справі про порушення авторських прав, ініційованій The New York Times. Йдеться про прецедент, який може вплинути на конфіденційність мільйонів користувачів.
OpenAI має зберігати всі відповіді ChatGPT, навіть видалені юзерами. Такого рішення дійшла окружна суддя США у справі про порушення авторських прав, ініційованій The New York Times. Йдеться про прецедент, який може вплинути на конфіденційність мільйонів користувачів.
Як повідомляє TechRadar, суддя О́на Ванґ залишила в силі свою ухвалу, яка зобов’язує OpenAI невизначено довго зберігати всі відповіді, які генерує ChatGPT, незалежно від того, чи були вони видалені користувачем.
Таке рішення пов’язане з позовом, який The New York Times подала проти OpenAI за ймовірне копіювання текстів без дозволу. Суд пояснив, що відповіді бота можуть містити сліди авторських матеріалів, тож вони мають бути збережені для подальшого аналізу. Хоча суд не зобов’язав зберігати запити користувачів, експерти попереджають, що саме по відповідях можна ідентифікувати людину та характер запиту, особливо у випадках персональних або конфіденційних тем.
Не погодився з таким підходом Айден Хант — один із користувачів ChatGPT і учасників справи. Він дізнався про судове рішення не від OpenAI, а з публікації на форумі. У своїй скарзі Хант стверджує, що раніше не був попереджений про можливість такого збереження, хоча в його чатах могла міститись приватна, медична або комерційна інформація. Він попросив скасувати або обмежити рішення, зокрема для приватного режиму.
У відповідь суддя Ванґ відхилила звернення, наголосивши, що збереження даних для судової справи не є порушенням приватності, а стандартною процедурою. Особливої реакції суду викликала фраза Ханта, у якій він назвав вимогу суду «масовою програмою стеження за всіма користувачами на національному рівні».
Суддя дослівно процитувала цей фрагмент і додала позначку «[sic]». Вона використовується, щоб показати, що цитата подається дослівно з можливими неточностями, натякаючи, що така оцінка була, м’яко кажучи, перебільшеною. У примітці вона зазначила: «Судовий наказ про збереження документів не є програмою масового нагляду, судова влада не є правоохоронним органом».
Хант також висловив занепокоєння, що в майбутньому OpenAI зможе використовувати ці відповіді, навіть якщо користувачі їх свідомо видаляли. За його словами, компанія має чітко попереджати про такі дії, а не ставити людей перед фактом.
Цей позов став одним із найгучніших у сфері авторського права за останній рік. Газета стверджує, що її матеріали були використані для навчання GPT-моделей без дозволу й компенсації. Судове рішення про збереження всіх відповідей ChatGPT покликане виявити, чи справді ШІ може відтворювати чужі тексти дослівно. У самій компанії поки не коментують рішення суду, але подали запит на усні слухання, щоб домогтися його перегляду.
Ситуація піднімає важливе запитання: чи можна вважати діалоги з ChatGPT приватними? І чи має користувач право бути поінформованим про подібні юридичні обов’язки сервісу? Поки що відповідь лишається відкритою.
Нагадаємо, раніше ми писали, як використання Google AI для пошуку і зведень новин спричиняє суттєве падіння трафіку на сайтах новинних видавництв, що загрожує їхньому фінансовому становищу та якості журналістики.
