Аналітики OSINT-агенції Molfar опублікували дослідження про атаки з метою дискредитації на українські благодійні фонди у медіа та соцмережах із залученням ботоферм та лідерів думок. В Molfar вважають, що це могло стати однією з причин зниження донатів українців у благодійні фонди від 15% до 40%.
Аналітики OSINT-агенції Molfar опублікували дослідження про атаки з метою дискредитації на українські благодійні фонди у медіа та соцмережах із залученням ботоферм та лідерів думок. В Molfar вважають, що це могло стати однією з причин зниження донатів українців у благодійні фонди від 15% до 40%.
OSINT-аналітики Molfar вирішили переглянути усі атаки, що були скоєні з 20.02.2022 по жовтень 2024 року (та ще одну — в листопаді 2024 року) щодо пʼяти найбільших українських благодійних фондів, котрі, займаються зборами на потреби сил безпеки та оборони України. Серед них:
В Molfar виявили сумарно 379 негативних постів та статей, що брали участь в атаках на 5 благодійних фондів. «Здається, що за весь аналізований час 379 атак на 5 великих фондів — небагато, та оскільки аналітики Molfar розпочали роботу над аналізом у листопаді 2024 року, розуміємо, що за весь час частина цих атак може бути видалена модераторами», — відзначили аналітики. Проте частина видаленого контенту все ще доступна в індексі пошуковиків та соцмереж.
Аналітики відзначили, що серед імовірних ініціаторів атак, окрім російських структур, є також й імовірні прихильники певних публічних персоналій чи команд, з якими вони повʼязані, зокрема, ймовірно, прихильники партій «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», можливо, особи, асоційовані із прихильністю до Ріната Ахметова, та Олексія Арестовича. До російських структур в дослідженні Molfar відносять спецслужби ФСБ, ГРУ та інші, а також російських пропагандистів та акаунти, які підтримують рф.
«Прихильність до структури означає, що автори атак розміщували декотрі пости на підтримку цієї структури й це є висновками на основі аналізу виключно авторів дослідження. Ймовірна прихильність до тієї чи іншої структури вказана, базуючись на достатності джерел, які підтверджують ту чи іншу прихильність. У деяких випадках джерела вказували на опосередкований зв’язок до структури», — пояснили в Molfar.
У своєму дослідженні аналітики також вказали на діяльність російською «Агенція соціального дизайну» (АСД), про яку стало відомо, коли європейські розвідувальні служби отримали доступ до понад 100 внутрішніх документів Кремля. Вони розкривають пропагандистські операції рф, спрямовані на підрив підтримки України в США, а також їхніх масштабів і методів.
В Molfar вказують, що в АСД, для роздмухування суперечностей в соцмережах між українцями, використовують персоналії чинного президента України Володимира Зеленського у порівнянні з попереднім — Петром Порошенком, з мером Києва Віталієм Кличком чи колишнім головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. Лише з січня по квітень 2024 року боти АСД опублікували майже 34 млн негативних коментарів у різних соцмережах, під дописами різних користувачів.
Найчастіше для атак на українські фонди використовувалася платформа Telegram, а саме — у 52% випадків. «Якщо проаналізувати імовірних прихильників до структур й накласти вчинені атаки на платформи, в межах яких були ці атаки виконані, можемо простежити епіцентри зосередженості. Наприклад, російські структури переважно атакують фонди у Telegram», — відзначають дослідники.
В Molfar дійшли висновку, що щодо всіх пʼятьох аналізованих благодійних фондів, використовують одну основну закономірність — атаки, які націлені на розповсюдження сумнівів, щодо доброчесності та цільового призначення коштів благодійними фондами та схожі наративи.
Якими методами найчастіше намагалися дискредитувати українські благодійні фонди:
В листопаді видання Bloomberg, з посиланням на коментарі українських благодійних фондів, опублікувало матеріал про зниження донатів від українців на 15%-40%. На думку аналітиків Molfar, цьому могли посприяти медійні атаки на українські фонди, які працюють у довготривалій перспективі на тлі нашарування гострих негативних моментів у суспільному обговоренні.
