Парламентський Комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки пропонує доповнити нові правила бронювання військовозобов’язаних механізмом бронювання за професією. Ідея — враховувати не лише економічний статус підприємства, а й значення конкретних фахівців для економіки та оборонної галузі.
Парламентський Комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки пропонує доповнити нові правила бронювання військовозобов’язаних механізмом бронювання за професією. Ідея — враховувати не лише економічний статус підприємства, а й значення конкретних фахівців для економіки та оборонної галузі.
За оновленими правилами, які нещодавно затвердив Кабмін, частина підприємств реального сектору — важливих учасників виробничих ланцюгів оборонної галузі, але без прямих державних контрактів — може не відповідати підвищеним вимогам щодо рівня середньої зарплати, які тепер враховуються при визначенні права на бронювання.
У Раді звертають увагу: в Україні склалася ціла екосистема, де великі оборонні виробники співпрацюють із сотнями менших постачальників деталей, комплектуючих і спеціалізованих послуг. Через відсутність статусу критично важливих такі підприємства часто не можуть бронювати своїх працівників. Як приклад наводять виробництво наземних роботизованих комплексів, де значну частину комплектуючих виготовляють невеликі компанії — вони можуть не відповідати критеріям критичності, але забезпечують роботу всього виробничого ланцюга.
Серед варіантів вирішення, пише Судово-юридична газета, — об'єднання таких виробників для отримання статусу критично важливих підприємств або зміна урядом чинних правил, щоб надати їм квоти на бронювання.
Постанова № 692 запровадила обов’язковий рівень зарплати для заброньованих працівників — не нижче трикратного розміру мінімальної зарплати (зараз 25 941 грн), а для підприємств на територіях можливих чи активних бойових дій — 2,5 мінімальної. Норма набирає чинності з 1 вересня 2026 року. Винятки — державні та комунальні підприємства, резиденти Дія City, релігійні організації, пошкоджені росією виробники енергії, оператори газорозподільних систем і підприємства паливно-енергетичного комплексу з повною державною часткою.
Уряд також запустив масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств: усі рішення, ухвалені до 30 травня 2026 року, залишаються чинними, але не довше ніж до 1 вересня. Якщо статус надано на підставі критерію, який після перегляду виключать, рішення скасують.
З 1 вересня змінюються й правила обліку працівників: ті, хто має відстрочку з інших підстав, або працює за сумісництвом, враховуватимуться в чисельності лише за одним місцем роботи — щоб уникнути подвійного обліку при розрахунку квот. Посилюється і контроль за лімітами бронювання, які здебільшого не перевищують 50% військовозобов’язаних працівників підприємства: за перевищення квоти статус критично важливого підприємства можуть скасувати, а керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати через «Дію» заяву про анулювання бронювання надлишкових працівників.
До 1 серпня 2026 року Міноборони, Мінцифра та Пенсійний фонд мають інтегрувати інформаційні системи для автоматичного контролю зарплат, чисельності працівників і дотримання квот.
У парламенті окремо відзначають розвиток автоматизованих механізмів: завдяки інтеграції державних реєстрів частина категорій громадян — особи, які здійснюють догляд, студенти, багатодітні батьки — більше не повинні регулярно підтверджувати свій статус у ТЦК.
