Крістоф Блют, професор міжнародних відносин та безпеки Бредфордського університету, опубілкував у виданні The Conversation пояснення про те, що таке брудна бомба, якою росія лякає світ, та які перспективи її застосування армією путіна. Публікуємо переклад есею.
Крістоф Блют, професор міжнародних відносин та безпеки Бредфордського університету, опубілкував у виданні The Conversation пояснення про те, що таке брудна бомба, якою росія лякає світ, та які перспективи її застосування армією путіна. Публікуємо переклад есею.
З моменту вторгнення в Україну в лютому загроза застосування зброї масового знищення викликає постійне занепокоєння. Обговорення цієї загрози, як правило, зосереджувалося на можливості того, що росія може вдатися до використання свого ядерного арсеналу — на що кілька разів натякали російський президент володимир путін та його колеги.
23 жовтня міністр оборони росії сергій шойгу зателефонував своїм британським, французьким і турецьким колегам і заявив, що Україна планує застосувати «брудну бомбу». Багато хто тлумачить цю заяву як можливу операцію кремля під «фальшивим прапором», яка може вказувати на те, що саме росія планує розгорнути таку зброю та звинуватити в цьому Україну.
Але що таке брудні бомби і чи використовували їх коли-небудь?
Термін відноситься до пристрою, який використовує звичайну вибухівку, змішану з радіоактивними матеріалами, призначену для забруднення великих територій. У листі до Радбезу ООН 24 жовтня росія стверджувала, що Україна планує використовувати ці пристрої на двох об’єктах на своїй території. Це Східний гірничо-збагачувальний комбінат у центральній Дніпропетровській області та Інститут ядерних досліджень у Києві.
росія не вперше звинувачує Україну у застосуванні зброї масового ураження. У березні 2022 року посол рф в ООН Василь Небензя заявив Радбезу, що росія виявила докази фінансованих США досліджень біологічної зброї в Україні.
Брудні бомби стали частиною дискурсу про національну безпеку, коли стало зрозуміло, що міжнародні терористичні мережі, такі як Аль-Каїда, намагалися заволодіти зброєю масового знищення, але не змогли отримати чистий розщеплюваний матеріал або інші компоненти та технології для створення ядерної зброї.
Насправді така зброя ніколи не використовувалася, незважаючи на різноманітні зусилля деяких терористичних груп.
Повідомлялося про дві невдалі спроби підірвати такий пристрій у південній російській провінції Чечня понад 20 років тому. Слідчі також знайшли ядерний матеріал, який можна було використати у брудній бомбі, на покинутій фабриці в Чечні.
«Брудна бомба» — це розсіювальний пристрій, що містить радіоактивний матеріал — можливо, уран, але, швидше за все, низькосортні матеріали, такі як цезій-137 або інші радіоактивні матеріали, які широко використовуються.
Іноді їх можна знайти, наприклад, у медичних закладах, які не мають такого високого захисту, як інші місця з радіоактивними матеріалами.
У 2020 році в Journal of Instrumentation було опубліковано дослідження про наслідки розсіювання таких радіоактивних матеріалів у густонаселеному мегаполісі.
Було виявлено, що:
Тож складається враження, що така бомба не є ефективною бойовою зброєю. Але, як і атаки на енергетичну інфраструктуру України, використання такої зброї може спричинити серйозне переміщення цивільного населення. Багатьом людям довелося б залишити свої домівки та бізнес на невизначений період часу.
Захід розглядає звинувачення росії як превентивну спробу перекласти провину на Україну в разі будь-яких інцидентів, які призведуть до великих витоків радіації, які можуть бути спричинені розсіювальним пристроєм. Це викликало підозру, що рф сама планує напади на два названих об’єкти.
Інститут ядерної фізики в Києві був створений у 1944 році для об'єднання атомних досліджень в Україні. У ньому розташовані різні ядерні дослідницькі установки, включаючи дослідницький реактор ВВР-М, який був запущений у 1960 році та включає матеріали, що розщеплюються. Східний гірничо-збагачувальний комбінат займається виробництвом ядерного палива.
Якщо російські військові націляться на ці об’єкти, є ризиковано викидом радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище, хоча ефект може бути не такого масштабу, як використання ядерної бомби.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі оголосив 24 жовтня, що МАГАТЕ регулярно відвідує ці об’єкти, щоб переконатися, що всі ядерні гарантії дотримані. Гроссі додав, що на прохання українського уряду він здійснить наступний візит найближчим часом, щоб перевірити умови на двох майданчиках.
Твердження шойгу повинні бути збалансовані проти сумніву, що український уряд чи військові захочуть піддати власний народ такому ризику, а рф навряд чи зможе заручитися значною підтримкою цих звинувачень в ООН. Але головне занепокоєння полягає в тому, що росія, яка за останні місяці зазнала численних невдач на полі бою, може планувати якийсь нетрадиційний метод ескалації та намагається завчасно перекласти провину за будь-які смерті та руйнування на Україну.
