💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Олексій ДзюбаГаряченьке
5 вересня 2024, 09:01
2024-09-05
Був інсайд, що Федоров — один із головних претендентів на пост прем'єра. Підібрали 5 кандидатів, хто міг би його замінити на посту міністра цифрової трансформації
Днями видання «Українська правда» повідомило інсайд, що віцепрем'єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров є нібито одним з топових претендентів на посаду прем'єр-міністра. І хоча таку інформацію можна скоріше розцінювати як чутку, адже чинного прем'єра Дениса Шмигаля «звільняють» принаймні останні декілька місяців, ми вирішили підібрати 5 кандидатів, які могли б гідно замінити Федорова на посаді, з аргументами «за» і «проти».
За більше, ніж 5 років існування і роботи Мінцифри, Михайло Федоров разом зі своєю командою вибудував цілу екосистему. Якщо в 2019-му році це було міністерство, яке переважно відповідало за розвиток IT і покриття України інтернетом, то зараз посада Михайла звучить як «віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації».
Сюди входять такі сфери, як: IT, телеком, освіта (вища, проф-тех, шкільна), дрони, податковий режим «Дія City», застосунок і портал «Дія», диджиталізація митниці, розвиток штучного інтелекту, «ЄБронювання» тощо. Саме тому потенційний наступник Федорова перейме від нього набагато більше, ніж просто один напрямок.
Також важливо розуміти, чи самому Федорову цікаво робити крок вперед, стаючи прем'єром. У своїх інтерв’ю він напряму ніколи про це не говорив. Це інша специфіка (на прем'єра часто «вішають собак» за всі негаразди), більший рівень відповідальності (грубо кажучи, потрібно бути «завгоспом країни»), інша субординація (мова, в першу чергу, про відносини з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком, який нібито працює виключно за дорученнями президента і не нарощує свій вплив).
Очільник Мінцифри сформував і зарекомендував себе як впевненого державного менеджера. Але він завжди був далеким від прямої політики і займався, не без успіху, цікавими для себе та команди проєктами. З прем'єрством так не вийде.
Саме тому наш список — це припущення. Ми не знаємо, коли Федоров піде з посади: завтра, через місяць чи через рік. Однак враховуючи кількість вже звільнених міністрів, поки створюється цей матеріал, ми не можемо виключати подібних речей.
Паралельно з цим, Зеленський говорить, що «Кабмін потребує нової енергії». Хто-хто, а Федоров — один з тих, хто цю енергію завжди давав і продовжує це робити. Тобто він підпадає під уявлення президента про те, як має працювати державний апарат. Кілька днів тому Зеленський презентував у Запоріжжі застосунок для школярів «Мрія», розробкою якого займається саме Мінцифра.Цікаво, що зараз Михайло — останній міністр, який розпочав роботу разом із початком каденції чинного президента.
Отже, ось наш список кандидатів (у довільному порядку), які теоретично могли б очолити Мінцифру.
Кандидати
1. Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT
Відразу відповідь на питання, чому тут не стоїть кандидатура Олексія Вискуба, першого заступника Федорова. Відповідь: тому що Борняков більш медійний та впізнаваний. Важко згадати, де і коли ми востаннє бачили публічний виступ Вискуба. Схоже, що він обрав роль без активної медійності в одному з наймедійніших міністерств. Крім цього, напрямок діяльності Борнякова — робота з IT-компаніями (сам він вихідець якраз з цього сектору) — можна вважати одним з ключових в роботі Мінцифри.
«За»:
— Прийшов разом з Федоровим і будував міністерство поруч з ним.
— Максимально швидко та непомітно може перейняти справи.
— Відомий серед IT-компаній та технологічного ком’юніті.
«Проти»:
— Ми не знаємо, який Борняков саме в ролі «першої скрипки».
— Ми не знаємо, чи йому цікаво займати саме головну посаду.
— Ми не знаємо, чи за його кандидатуру проголосує Рада, іншими словами, чи хочуть його «нагорі» бачити в кріслі міністра.
2. Ярослав Ажнюк, CEO The Fourth Law, співзасновник OddSystems, співзасновник Petcube
Підприємець Ярослав Ажнюк в чомусь ідеально підпадає під визначення «державний муж» — має гарну освіту, побудував успішний бізнес, розуміє, як працюють державні процеси, будучи дотичним до них, так би мовити, «поза кадром» (мова про військовий напрям). З нещодавнього часу Ярослав — ледве не головна людина з теми «робота Telegram в Україні» (має окремий проєкт для дослідження месенджера Павла Дурова), що надає йому більшої медійної ваги.
«За»:
— Досвід побудови команд і компаній (цивільних та військових), який можна використати на посаді.
— Зв’язки в технологічному світі як в Україні, так і за кордоном (Petcube — міжнародна компанія).
— Впізнаваність в тех і бізнес ком’юніті.
«Проти»:
— Відсутність місії й візії. Очевидно, що Ярослав захотів би принести своє бачення в роботу міністерства, але ми не знаємо, яким воно може бути та чим принципово відрізнялося б від попередника.
— Втрата Ажнюка як важливого стейкхолдера технологічного бізнесу.
— Ажнюк відчуває себе саме підприємцем, а не чиновником.
3. Артем Бородатюк, засновник і CEO Netpeak Group
З початком повномасштабного вторгнення рф, здається, що Артем Бородатюк став ближчим до держави, ніж був раніше. Особливо яскраво це проявилось на початку цього року, коли він разом з іншими підприємцями увійшов до Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Додайте до цього нещодавній похід на презентацію державного застосунку «Армія+» і пошук кандидатів на держслужбу, та отримаєте кандидата, який все більше розуміє, як працює державний апарат.
«За»:
— Точно розуміє, що таке формат Мінцифри — мультизадачність (Netpeak Group завжди працювала у форматі «парасольки» і зараз об'єднує 23 компанії).
— Вже на практиці знає, як взаємодіють бізнес і держава.
— Артем — головний архітектор груп компаній Netpeak, на кого залишити таку кількість бізнесу — велике питання.
— Не має досвіду державної служби.
— Питання перелаштування на роботу на державу. Це історія не лише про яскраві презентації, але і масу нюансів та систем важелів, які залишаються за кадром.
4. Тарас Кицмей, співзасновник і член ради директорів SoftServe
Писати, що «патріарх українського IT» Тарас Кицмей є кандидатом хай навіть на посаду міністра — це трішки дико, настільки це, без перебільшень, «величина» нашого технологічного середовища. Але саме тому він і є в нашому списку. Адже це та людина, яка вже заробила статки та може дозволити собі займатися практично чим завгодно, в тому числі державною службою. За такою логікою в список можна було б вписати кандидатом будь-якого голову IT-компанії в Україні. Але нас цікавить саме українська IT-компанія та масштаб (а він найбільший серед «зроблених в Україні»), якого досягнув SoftServe.
«За»:
— Його знають в IT-ком’юніті як України, так і за кордоном.
— Точно вміє і знає, як вибудовувати робочі процеси.
— Величезний практичний управлінський досвід.
«Проти»:
— Навряд покине рідну компанію в складний період війни.
— Навряд йому цікава співпраця з державою саме в форматі міністра.
— Може зробити на посаді підприємця ще більше, ніж будучи міністром.
5. Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Катерина відбулася як працівниця державного апарату саме в Мінцифрі. Звідти Федоров відпустив її до МО робити «цифрову революцію» вже для Сил оборони. І судячи з темпів, у неї нібито непогано виходить. У нас в країні все ще зберігається гендерний дисбаланс (навіть в цьому списку це єдина жінка) на керівних посадах, тому «плюс» у вигляді жінки-міністерки також зараховуємо.
«За»:
— Знає зсередини як влаштована і працює Мінцифра.
— Високі темпи запусків нових продуктів.
— Медійність і публічність (комунікує зі ЗМІ більше за міністра оборони Рустема Умєрова).
«Проти»:
— Відсутність досвіду роботи на посаді міністерки.
— Модель управління. Схоже, що Федоров розуміє, як ідеально «склеювати» потрібних стейкхолдерів зі сфер як держави, так і бізнесу. Наскільки це вміє робити Черногоренко, поки що відкрите питання.
— Відсутність бажання покидати створені діджитал-проєкти Міноборони.