Стартап, завдання якого запобігти втраті зору сотень тисяч українців після війни, вже проходить клінічні випробування. У його основі — штучний інтелект, який зараз навчається ставити діагноз самостійно. У майбутньому він отримає знання про наймасовіші хвороби і доступ до нього буде доступний навіть у тих містечках, де немає висококваліфікованих лікарів.
Стартап, завдання якого запобігти втраті зору сотень тисяч українців після війни, вже проходить клінічні випробування. У його основі — штучний інтелект, який зараз навчається ставити діагноз самостійно. У майбутньому він отримає знання про наймасовіші хвороби і доступ до нього буде доступний навіть у тих містечках, де немає висококваліфікованих лікарів.
Кирило Гончарук — CIO «Укртелекому». Він завжди мав бажання створити якийсь масштабний діджитал продукт. З цим бажанням він вирушив навчатися на Global Executive MBA до IESE Business School University of Navarra (топова бізнес-школа в Європі, яку успішно закінчив). Його програма навчання була спрямована на створення лідерів у новій цифровій реальності (global leaders).
«Я другий українець за 20 років програми, який її закінчив», — наголошує управлінець.
Кирило отримав чимало знань, навичок та розуміння процесів у цифровому бізнесі. Так збіглося, що він познайомився з товаришем Михайла Шуранова, ексдиректора з корпоративних комунікацій «Укртелекому». Цього товариша звуть Георгій Парошін і він лікар, як зазвичай кажуть, із заповітною нереалізованою ідеєю на мільйон.
При цьому Георгій має 20-річний стаж у професії з досвідом комерційної співпраці з такими гігантами як Roche, Pfizer, Astellas, Alexion, GSK і Farma Mondo. Його спеціалізація — онкогематологія (вивчає злоякісні захворювання кровотворної системи та лімфи) та педіатрія. До приходу в стартап йому вдавалося виводити медичні проєкти на ринок, але нова нереалізована ідея вимагала специфічних технічних знань у сфері штучного інтелекту.
Кирило та Георгій познайомилися, почали спілкуватися. І під час спілкування народилася ідея створення стартапу CheckEye, який партнери почали реалізовувати близько двох років тому.
Кирило розумів, як рішення має виглядати з погляду технології та бізнесу. Тому він узяв на себе функцію СTO та CEO стартапу. Георгій став медичним директором.
Нам вдалося зустрітися з Кирилом в онлайні й він розповів редакції dev.ua про те, як працює технологія та яке у неї майбутнє.
Ідея стартапу — зробити превентивну медицину доступною для кожного і будь-коли, розповідає Кирило. Команда CheckEye спільно з Інститутом очних хвороб та тканинної терапії ім. Філатова (допомагають з експертизою) розробила рішення, яке дозволяє діагностувати захворювання на підставі фото очного дна за допомогою штучного інтелекту.
У стартапу вже є MVP, тобто перше чинне рішення — діагностика діабетичної ретинопатії — частого ускладнення діабету, що призводить до деградації зору. Кирило каже, що почали саме з цієї недуги, оскільки його раніше виявлення має величезний соціальний ефект: за оцінкою ВООЗ, кожна друга людина, яка втратила зір у працездатному віці, втратила його через розвиток цього захворювання.
Діабетична ретинопатія — це ускладнення, яке розвивається щонайменше у 30% людей, які живуть з діабетом. У полі зору пацієнта виникають чорні плями та не здатний бачити частину картинки.
Це захворювання можна виявити на ранніх стадіях, вивчивши специфічні зміни очного дна.
У той момент, коли пацієнт зауважує, що у нього проблема із зором, як правило, вже досить складно його нормалізувати. Є дорогі операції (лазерна хірургія) та ін'єкції в око, які не завжди приносять бажаного ефекту. Це десятки тисяч доларів на стримування, на жаль, незворотного процесу.
Тому в цьому випадку превентивна медицина має важливе значення. Якщо помітити розвиток недуги на початковій стадії — шанс на нормальне життя з чіткою картинкою дуже великий. І лікування обійдеться всього кілька сотень євро, якщо йдеться про перехідну стадію недуги — від нульової до першої.
«На дуже ранніх стадіях ретинопатію можна вилікувати навіть правильною дієтою або зміною способу життя», — підкреслює Кирило.
Раннє діагностування ретинопатії — перша функція, яка буде доступна користувачам рішення CheckEye. Далі стартап планує додавати нові хвороби — по кілька на рік (у якихось випадках — трохи швидше, у якихось довше).
«Ідеальна картина світу, яку ми хочемо досягти через 3–5 років, — отримати чек-лист на топ-10 захворювань, які може діагностувати наша система», — розповідає СЕО стартапа.
Людина приходить до лікаря, робить фото очного дна та отримує розширений аналіз та рекомендації щодо звернення до профільних лікарів, якщо виявлено перші ознаки хвороб.
«Це має величезне соціальне значення і для України. За оцінками Американської асоціації ветеранів, у людей, які пройшли бойові дії, кількість кейсів діабету зростає у 2,5 раза», — наголошує Кирило.
Стрес — це один із важливих факторів, який прискорює появу діабету.
Якщо грубо екстраполювати цю статистику на нашу країну, то, як прогнозує Кирило, протягом наступних 3–5 років ми матимемо 20% населення з діабетом! І приблизно 10% із них втратить зір. Мова про величезну кількість людей — 2,5–3% населення, яке протягом наступних 5–10 років засліпне.
«Ми можемо за рахунок масової діагностики допомогти це запобігти», — підкреслює СЕО.
Для фотографій очного дна використовується стандартна фундус-камера будь-якого виробника. Зараз вони є навіть у мобільній версії та виглядають як цифровий термометр. Хоча камери в класичному стаціонарному виконанні дають якіснішу фотографію і для стартапу це важливо.
Лікар у лікарні робить фотографію. Вона завантажується у хмару. Через 30 секунд — діагноз!
Для тестування рішення команда навчила молодшого медпрацівника в Одесі роботі із софтом. І зараз вона працює з першими пацієнтами у клініці у Чернівцях. Робить фото очного дна і по них ШІ ставить діагноз, який повідомляється пацієнту. Але поки що не відразу. Протягом кількох тижнів експерти з боку Інституту Філатова цей діагноз верифікують. Так штучний інтелект донавчається.
Крім того, Українська діабетична федерація надала стартапу спеціальний автомобіль, обладнаний камерою для очей — окомобіль. Він дозволить провести скринінг не лише у самих Чернівцях, а й в інших населених пунктах області.
Американський гігант Amazon теж підтримав стартап — безплатно надав свою хмару.
Цікаво, що зараз діагноз «ретинопатія» ставлять лікарі, вивчаючи знімок очного дна самостійно. У Чернівцях цей діагноз уже ставить штучний інтелект, він постійно вдосконалюється та спирається на висновки низки лікарів.
Звичайно, можна продовжувати діагностувати ретинопатію, що називається, по-старому — індивідуальний аналіз фото лікарем. Але проблема полягає в тому, що у світі зараз спостерігається суттєва нестача лікарів. Тому автоматизація діагностики — цілком логічний напрямок руху для tech-стартапів.
«У Європі запис до ретинолога може займати від 4 до 14 місяців, залежно від країни», — розповідає Кирило.
Це при тому, що перевірка при діабеті, згідно з рекомендаціями МОЗ, повинна здійснюватися не рідше, ніж раз на рік.
Друга проблема — в Україні, наприклад, ретинологи є у найкращому разі в обласному центрі. І якщо до того ж лікар в обласному центрі не матиме великого досвіду з такими хворобами, з великою ймовірністю, він виявлятиме їх на пізніших стадіях.
«Ми ж прибираємо людський чинник. У штучного інтелекту не буває поганого настрою і підхід до всіх пацієнтів, будь-де, однаковий», — уточнює СЕО.
У лабораторних умовах система CheckEye отримала точність встановлення діагнозу на рівні 84%. Донавчання наживо, як сподівається Кирило, дозволить вийти на цифру 90%.
Клінічні випробування у Чернівцях пройде 6000 осіб (12 тисяч очей).
«Ми очікуємо, що до січня-лютого закінчимо. А до кінця першого кварталу, гадаю, отримаємо дозвіл від МОЗ», — розповідає Кирило.
«Я для себе бачу цю історію як франшизу, аля „Нова Пошта“. Ми даємо можливість клініці відкривати скринінгову точку. А також ведемо переговори з центрами оптики, куди люди приходять підбирати окуляри, і де є камери, як додатковий сервіс», — розповідає СЕО стартапу.
По суті стартап розвиватиме свою партнерську мережу та продаватиме рішення як SaaS (хмарний сервіс).
Зараз стартап активно пітчиться, щоби залучити додаткове фінансування.
«Ми зараз активно шукаємо інвестиції для go-to-market», — підкреслює Кирило. А також додаткові гроші потрібні для навчання ШІ діагностуванню наступних захворювань.
Check Eye планує залучити 500 000 доларів найближчим часом.
