UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Таке життя
13 січня 2026, 09:00
2026-01-13
Чи матимуть пункти незламності гарантований інтернет через xPON або Starlink під час блекаутів? Що каже про це постанова уряду й чи допоможе це українцям залишатися на зв'язку?
У останній тиждень повноцінне і якісне функціонування пунктів незламності знову стало більш ніж актуальним, якщо не сказати — питанням життя та смерті. Уникнемо зайвої гіперболізації й непотрібного трагізму, але об'єктивно — без електрики й тепла в холодну зимову погоду на доволі тривалий період лишилися мільйони людей. Тож тут справді — не до жартів.
Останні ворожі атаки на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру призвели до того, що в темряву занурилися міста-мільйонники Київ (частково) та Дніпро, а також такі великі промислові центри, як Запоріжжя та Кривий Ріг. Мова також за багато інших населених пунктів Київської, Дніпропетровської, Запорізької областей і не тільки.
На жаль, за низьких температур значна частина жителів цих областей (передусім Києва та Київщини) залишилася ще й без тепла та води. І якщо водопостачання вдалося оперативно відновити, то за поновлення повноцінного енерго- та теплопостачання місцями борються і досі. Ми вже майже думали, що станом на сьогодні ситуацію, в основному, стабілізовано. Але наразі ми ще не повністю розуміємо майбутні наслідки нової, сьогоднішньої ракетної атаки на Київ. Принаймні, Буча, Гостомель та Ірпінь, де живе автор, вже також у блекауті. А це ми ще не згадали як незадовго до цього в тотальному блекауті щонайменше на кілька днів опинилися мешканці Одеси.
У останній тиждень повноцінне і якісне функціонування пунктів незламності знову стало більш ніж актуальним, якщо не сказати — питанням життя та смерті. Уникнемо зайвої гіперболізації й непотрібного трагізму, але об'єктивно — без електрики й тепла в холодну зимову погоду на доволі тривалий період лишилися мільйони людей. Тож тут справді — не до жартів.
Останні ворожі атаки на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру призвели до того, що в темряву занурилися міста-мільйонники Київ (частково) та Дніпро, а також такі великі промислові центри, як Запоріжжя та Кривий Ріг. Мова також за багато інших населених пунктів Київської, Дніпропетровської, Запорізької областей і не тільки.
На жаль, за низьких температур значна частина жителів цих областей (передусім Києва та Київщини) залишилася ще й без тепла та води. І якщо водопостачання вдалося оперативно відновити, то за поновлення повноцінного енерго- та теплопостачання місцями борються і досі. Ми вже майже думали, що станом на сьогодні ситуацію, в основному, стабілізовано. Але наразі ми ще не повністю розуміємо майбутні наслідки нової, сьогоднішньої ракетної атаки на Київ. Принаймні, Буча, Гостомель та Ірпінь, де живе автор, вже також у блекауті. А це ми ще не згадали як незадовго до цього в тотальному блекауті щонайменше на кілька днів опинилися мешканці Одеси.
У цьому матеріалі ми не будемо переказувати всі хроніки останніх блекаутів і супутніх проблем — усі, хто мають електрику й інтернет, вже мали змогу перечитати сотні повідомлень і новин про це. А багато хто, на жаль, — і пережити на власному досвіді (або й досі їх переживає). Але ми б хотіли актуалізувати проблему забезпечення інтернетом пунктів незламності, тим більше, що це питання нещодавно порушив і сам уряд у постанові № 1736 від 24 грудня 2025 року.
Чи буде 100%-во гарантований інтернет у пунктах незламності і чи може нас до цього наблизити вищезгадана постанова? Чи забезпечить це під час блекаутів хоча б можливість людям сконтактувати з рідними? Розібрали це питання із заступником міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіславом Прибитьком, експертами та представниками влади в областях. Також опитали про нинішній досвід забезпечення інтернетом пунктів незламності мешканців Києва, Дніпра, Кривого Рогу під час останніх блекаутів. Очевидний для всіх спойлер — на жаль, поки ситуація далека від ідеалу.
xPON або Starlink — у кожен пункт незламності
Напередодні Різдва Мінцифри повідомило про те, що «уряд змінює правила роботи пунктів незламності, щоб кожен українець залишався на зв’язку навіть під час блекаутів».
Забезпечити це рішення уряд вирішив тим, що постановою № 1736 встановив обов’язкову вимогу — кожен пункт незламності повинен мати підключення до мережі через xPON або Starlink. А ще в документі встановлена інша вимога — щодо статичної IP-адреси в пунктах незламності: адже так буде змога централізовано контролювати наявність інтернету й можливі технічні несправності.
«Це дасть нам змогу автоматично перевіряти роботу мережі в конкретному пункті. Якщо зв’язок зникне — ми миттєво це побачимо та зреагуємо, перш ніж ви прийдете до пункту», — дещо перебільшено оптимістично обіцяють у пресрелізі Мінцифри щодо цього.
Чому ці правила ввели тільки зараз, коли повномасштабна війна наближається до своєї четвертої річниці — відкрите запитання, але, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.
Але більше непокоїть навіть не це, а сама можливість якось централізовано контролювати величезну мережу пунктів незламності, з огляду на те, що більшість із них перебувають на балансі в різноманітних структурах місцевого самоврядування, і лише порівняно невелика частина — у зоні відповідальності ДСНС та інших силових структур (наприклад, Національної поліції). Окрім того, певну кількість пунктів незламності розгорнула «Укрзалізниця» (на днях навіть з’явилися «вагони незламності» зі Starlink), а також соціально відповідальним бізнесом.
Вагон незламності. Фото УЗ
Коментуючи це під час нинішнього колапсу, прем’єрка Юлія Свириденко відзвітувала, що в Україні загалом розгорнуті 6908 пунктів незламності, але разом із тим закликала владу на місцях готувати додаткові.
За чиї кошти має бути вирішене питання?
Ще одна проблема — не тільки централізований контроль, а й кошти. Видавши цю постанову, уряд, звісно, не передбачив якихось видатків на зазначені цілі. Чи мають бути на це додатково витрачені кошти місцевого самоврядування? Теоретично — так, але це теж має свої бюрократичні процедурні моменти.
«Постанова № 1736 справді не визначає окремих джерел фінансування, оскільки змін до законодавства в частині фінансування не передбачалося», — зазначає в коментарі для dev.ua Станіслав Прибитько.
Додаткові пункти незламності в Києві, розгорнуті ДСНС
З його слів, логіка залишається такою самою, як і раніше: фінансування забезпечують органи місцевого самоврядування або власники приміщень (бізнес, ОСББ), на базі яких розгорнуті пункти незламності.
«Саме вони виступають замовниками послуг доступу до інтернету та сплачують абонентську плату в межах затверджених кошторисів», — додає заступник міністра цифрової трансформації.
Він додав, що технологія xPON є базовим і пріоритетним рішенням, оскільки в Україні її вже надають понад 1300 провайдерів, і в багатьох випадках підключення можливе без значних капітальних витрат.
Звісно, з цими словами заступника міністра можна погодитися, але все ж — навіть невеликі кошти знайти таки десь потрібно, і не всі готові просто дістати їх із власної кишені, особливо, якщо йдеться про значну кількість об’єктів у межах населеного пункту.
Своєю чергою телеком-експерт Олександр Глущенко в коментарі dev.ua підкреслив, що постанова уряду є нормативно обов’язковою, але її практична дієвість напряму залежить від фінансування й координації з місцевим самоврядуванням.
«Документ встановлює технічні вимоги (xPON / Starlink, статична IP-адреса), однак не визначає джерел покриття витрат на підключення, обладнання й абонплату. З огляду на те, що більшість пунктів незламності перебувають на балансі громад, держава фактично не має прямого фінансового чи адміністративного важеля для швидкого та повсюдного впровадження цих вимог», — констатує Олександр Глущенко.
Так, на думку експерта, виконання постанови буде нерівномірним і залежатиме від бюджету конкретної громади та її співпраці з провайдерами. Олександр Глущенко вважає навіть, що базово вирішення питання залежатиме від уміння й бажання влади на місцях домовитися з провайдерами як із соціально відповідальним бізнесом, бо якщо зависнути в бюрократичній процедурі — питання вирішуватиметься довго, і його успіх неочевидний.
«З огляду на те, що місцеві громади в діалозі з місцевими провайдерами, логічним буде домовитися про заведення до пунктів незламності оптичних каналів зв`язку. У більшості випадків провайдеру простіше прокласти окрему лінію до пункту власним коштом, не граючись у бюрократію й тендери — як це зробили місцеві оператори з бомбосховищами у 2022 році, коли це була приватна ініціатива відповідального бізнесу», — наводить приклад Глущенко.
Повертаючись до теми Starlink як значно більш дорогого варіанту вирішення проблеми — то, зі слів заступника міністра цифрової трансформації Снаніслава Прибитька, це розглядається насамперед як альтернативне або резервне рішення — насамперед для локацій, де відсутні оптичні мережі або технічно неможливо забезпечити підключення до них. «Тобто не йдеться про масовий обовʼязковий перехід усіх пунктів саме на Starlink», — констатував він.
Але, так чи інакше, виходячи з цієї логіки, це якраз може стосуватися невеликих населених пунктів із поганим покриттям стаціонарним інтернетом, а, відповідно, і значно більш бідних сільських віддалених громад. За таких умов теж можна поставити під сумнів, що вони зможуть знайти кошти на Starlink.
Зачинені або непрацюючі пункти незламності — швидше норма, ніж виняток?
На основі власного досвіду журналістів нашої редакції, їхніх знайомих і рідних — як у Києві, так і у інших регіонах, на жаль, є системна проблема не те що з наявністю інтернету за технологіями xPON чи Starlink у пунктах незламності, а й із самим їхнім функціонуванням. Не винятком стали випадки, коли такі пункти були зачиненими, або працювали не в постійному режимі, або мали доволі обмежений ресурс палива для генераторів, відсутнє забезпечення інтернетом чи інші проблеми.
Головредка dev.ua, що проживає на лівому березі Києва, за дні блекаутів відвідала з десяток пунктів незламності у своєму ареалі, і не всі з них порадували відчиненими дверима й допомогою. Наприклад, у двох найближчих навчальних закладах укриття, позначені на «Мапі Незламності», були або закриті, або працювали за незрозумілим графіком. В одному випадку укриття просто не вдалося навіть знайти, а в іншому, попри працюючий генератор і світло в укритті, вказаний телефонний номер чергового не відповідав, а двері були зачинені. Натомість у пункті незламності, розташованому в одному з відділків поліції, чесно висіло оголошення про те, що генератор заправляти нічим, тому, власне, базові послуги на кшталт підзарядки гаджетів чи користування інтернетом там теж отримати не вийде.
Ми також звернулися до кількох мешканців Дніпра, які загалом розповіли про приблизно аналогічну ситуацію в їхньому місті — десь пункти назламності працювали без перебоїв, там можна було без проблем підзарядитися та скористатися інтернетом, а десь інтернету не було, або ж навіть самі пункти не працювали.
Зі слів колег із видання «Перший Криворізький», яким ми адресували питання щодо наявності безперебійного інтернету в пунктах незламності, у них ситуація теж була аналогічна до всіх великих міст — пункти незламності працюють «через один» і не всі вони мають доступ до мережі. З одному з пунктів незламності вай-фай працював із перебоями, кілька пунктів були закритими, а в одному — усе було майже ідеально, окрім одного. В одній із місцевих шкіл була змога користуватися інтернетом і підзарядити телефон — більше того, там навіть дали свою зарядку. Натомість прізвище та ім’я відвідувача чомусь просили записати в журнал, що викликало подив у багатьох.
Журнал, куди записують всіх відвідувачів пункту незламності. Фото журналістів «Першого Криворізького»
Звісно, були й пункти незламності, до яких не можна пред’явити жодних питань — в одному з них нашому знайомому мешканцю Дніпра навіть вдалося зарядити не те що телефон, а ціле Ecoflow. Інші теж радо відчиняли двері для своїх відвідувачів, а доступ до інтернету на момент їхніх відвідин був безперебійним. Ну але навіть доволі побіжне й несистемне опитування щодо цього досвіду показує — проблеми є, і їх справді вистачає.
Корінь проблеми
Як уже було сказано, відповідальність за роботу пунктів незламності в Україні розділена між кількома рівнями влади, і на практиці ця система часто стикається з проблемами координації та ресурсів.
Голови обласних і районних військових адміністрацій, а також мери міст і голови громад відповідають за стаціонарні пункти в школах, садочках та адмінбудівлях, а ДСНС — за мобільні намети та пункти на базі пожежних частин. Нацполіція керує пунктами, що розташовані безпосередньо у відділках поліції, а приватний сектор (АЗС, пошта, банки, аптеки) організовує пункти самостійно, але вони також можуть бути внесені до загальної мапи незламності в «Дії».
Багато пунктів незламності не забезпечені повноцінним персоналом — вони працюють за графіком або переходять у робочий стан лише за умови тривалого блекауту, перебуваючи в інший час «у сплячому режимі». Але фактично вони виявляються до цього просто не готовими, бо передбачити обстріли та їхні наслідки в кожному конкретному випадку неможливо. Генератори потребують постійного підвезення палива та технічного обслуговування, а місцеві бюджети не завжди встигають вчасно фінансувати ці потреби та знаходити «робочі руки» для цього. Знову ж таки, школи чи адмінбудівлі зазвичай не мають окремої штатної одиниці для пункту незламності, тож розраховувати на роботу 24/7 важко. Чи буде ситуація змінюватися на краще? Хочеться вірити, що так, але знову ж таки — на це потрібен час і значно більш чітка координація.
Скільки пунктів незламності вже обладнані хPON або Starlink: відповіді немає навіть у Мінцифри
Як коментує для нашого видання заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько, наразі в Мінцифри немає єдиної зведеної статистики по кожному пункту незламності — скільки з них працюють на xPON, скільки на Starlink і де інтернету ще бракує.
«Ці дані збирають та оновлюють органи місцевого самоврядування, бо саме вони відповідають за роботу конкретних пунктів на місцях», — каже він.
Водночас, додає Прибитько, загальна картина по країні зрозуміла: xPON уже став основною технологією фіксованого інтернету — якщо у 2021 році на ньому працювало близько 30% абонентів, то у 2025 році — уже понад 52,5%. «Тому в більшості громад саме xPON є базовим рішенням для пунктів незламності, а Starlink підключають точково — там, де немає доступу до оптики або інші варіанти технічно неможливі», — зазначає представник Мінцифри.
З його слів, нові вимоги діють одночасно для всієї країни — «без поділу на регіони, відтермінувань чи винятків, адже це питання національної безпеки».
В окремих регіонах із нами поділилися вичерпною статистикою щодо забезпечення пунктів незламності інтернетом за технологіями xPON або Starlink. Наприклад, у Полтавській ОВА зазначили, що зазначену урядову постанову доведено до органів місцевого самоврядування та їм надані відповідні рекомендації. Що стосується статистики, то в Полтавській області організовані 522 пунктів незламності, з яких 442 організовані саме органами місцевого самоврядування й облвійськадміністрацією, 36 — ДСНС, 7 — АТ «Укрзалізниця», а інші є пунктами незламності відповідального бізнесу.
Пункти незламності від ДСНС у Києві
«442 пункти незламності, за які відповідають ОМС та ОВА забезпечені безперебійним доступом до мережі Інтернет у період повного відключення електроенергії, зокрема 438 пунктів незламності підключено за технологією xPON, 2 пункти незламності використовують термінали супутникового зв’язку Starlink. Ще два пункти незламності підключені до мережі Інтернет через радіоканал, у зв’язку з відсутністю провайдера, який надає послуги з підключення до мережі Інтернет за технологією xPON», — пояснили у пресслужбі Полтавської ОВА, додавши, що 43 пункти незламності з 442 мають підключення і до xPON, і до Starlink.
У Тернопільській ОВА на наш запит також обіцяли надати відповідь пізніше, а CDTO Вінницької ОВА Андрій Кавунець натомість зазначив dev.ua, що «у них немає технічної можливості у операторів стаціонарного зв’язку надавати послугу стаціонарного ІР». Він додав, що з цього приводу має відбутися окрема нарада з Мінцифри.
«Фізичне дооснащення всіх пунктів не може відбутися миттєво»
Однак Станіслав Прибитько висловив розуміння, що фізичне дооснащення всіх пунктів незламності не може відбутися миттєво, тому основний акцент зроблено на попередню комунікацію з регіонами, яка триває вже кілька місяців.
«Ми регулярно відвідуємо регіони, і питання забезпечення зв’язком пунктів незламності одне з тих, над яким ми працюємо. Контроль за стабільністю та наявністю звʼязку здійснюватиметься через використання статичних IP-адрес, які допоможуть розуміти фактичну наявність чи відсутність звʼязку для відвідувачів. І в разі відсутності — оперативно вирішити цю проблему», — резюмував він.
Експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко робить висновки про те, що «в середньому по палаті» ситуація зараз є неоднорідною: у великих містах та інфраструктурно розвинених громадах частина пунктів незламності уже має або може швидко отримати xPON-підключення з резервуванням живлення.
«Водночас у малих громадах і віддалених локаціях оптика часто відсутня, і Starlink залишається єдиною технічною і, головне, швидкою альтернативою — але дорогою. Повноцінне покриття пунктів незламності стабільним інтернетом із можливістю централізованого моніторингу наразі не є системним і перебуває на етапі фрагментарної реалізації», — резюмує він.
Нам же залишається констатувати очевидне: наразі система пунктів незламності потребує значно більш чіткої координації та злагодженої роботи. Якісне забезпечення їх інтернетом — це вже питання наступного рівня: для початку бажано, щоб усі з них у принципі працювали.
Product Designer задонатив ЗСУ особистий Starlink. Як він це зробив
Арсеній Фещенко працює на позиції Product Designer платформи по оренді квартир у Києві та Лондоні bird. Нещодавно хлопець задонатив на потреби ЗСУ особистий Starlink. Розповідаємо, як це вдалося зробити.
Британець створив інструмент для злому Starlink з деталями на $25. Чи виведе він термінал з ладу? WIRED
Британський дослідник безпеки Леннерт Воутерс створив modchip — спеціальний інструмент злому, який можна приєднати до антени Starlink. Готові деталі для нього коштують $25.
10 серпня на конференції з безпеки Black Hat у Лас-Вегасі дослідник розкрив подробиці збоїв у терміналах Starlink та розповів про те, як серія апаратних недоліків дозволяє зловмисникам отримати доступ до системи і запустити власний код на пристроях. Про це написав WIRED.
Бойова гігієна. Чим небезпечний WiFi на передовій, та чому інколи прилітає по Starlink: пояснює айтішник
Володимир Степанець, Senior Systems Architect в EPAM Poland написав великий пост-пояснення про те, чим небезпечний інтернет на передовій та чому роздавати його не варто як з терміналів Starlink, так і зі смартфону.
Публікуємо його аргументи, правила та поради.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
