Українські заклади вищої освіти можуть випускати відразу спеціалістів рівня middle, а не junior. В цьому впевнений Декан факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Глибовець.
Українські заклади вищої освіти можуть випускати відразу спеціалістів рівня middle, а не junior. В цьому впевнений Декан факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Глибовець.
«Що як я скажу, що українські технічні факультети можуть після бакалаврської програми випускати кандидатів рівня Middle? Студенти вивчають усе, що потрібно для подальшого розвитку карʼєри — від фундаментальних дисциплін до ІТ-права та фреймворків розробки. І що в галузі ІТ-освіти є інша вагома проблема, але вона точно не повʼязана з навчальними програмами», — написав він у блозі на NV.ua.
Він зазначив, що нинішня освіта значно якісніша, ніж та, яку він отримав у «нульових». »Порівняно зі скілами студентів, яких ми випускаємо сьогодні, можна сказати, що я взагалі нічого не знав: Pascal, С, С++. Ще основи PHP, які я вивчив самостійно. Чи було мені складно влаштуватися на роботу? Ні. Чи існувала прірва між освітою та очікуваннями ринку? Ні. Чи існує вона зараз? Точно ні», — запевнив освітянин.
За його словами, ще пʼять років тому від випускника очікували, що він знатиме усі алгоритми, мови програмування, фреймворки, англійську на високому рівні, буде креативним, зможе працювати в команді тощо.
«Навчити всіх технологій, що є на ринку, неможливо. Але університет може дати широту знань, яка дозволить за місяць-два опанувати нову мову або інструмент. З цією метою ІТ-компанії створювали навчальні центри — так вони могли доповнити знання випускників», — зазначає Глибовець.
Водночас на ІТ-ринку зʼявився дефіцит кадрів (індустрія швидко зростала, а кількість випускників залишалася на тому ж рівні). «Тоді деякі компанії почали активно наймати студентів четвертого курсу, за ним — третього, а потім перейшли на другий. Їхня логіка була простою: „якщо ми все одно довчаємо, нумо брати всіх“. Таке рішення, за словами декана, допомагало швидко закрити позицію на проєкті, але водночас мало важкі довгострокові наслідки як для студентів, які не довчилися, так і для всієї індустрії», — розповідає освітянин.
Він зазначає, що нинішня система освіти має наслідки й для ІТ-бізнесів: зʼявляється дисбаланс ґрейдів. «На ринку стає забагато спеціалістів рівня Junior, а Middle та Senior не вистачає. Що із цим робити, поговоримо далі. Але для початку: усім було б корисно, якби великі компанії відмовилися від працевлаштування студентів до четвертого курсу або хоча б наймали не на повний робочий день», — каже Глибовець.
Тому радить студентам влаштовуватися на роботу вже на 4 курсу, аби не пропустити базу, яка дається раніше.
