Олег ОнопрієнкоGameDev
21 серпня 2026, 09:00
2026-08-21
Найкращий час, щоб повернутися в Зону. Перші враження від S.T.A.L.K.E.R. 2: Cost of Hope
Через майже два роки з моменту релізу S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля нарешті отримало перше велике сюжетне доповнення, разом з яким вийшло масштабне оновлення гри до версії 2.0. Гра отримала безліч поліпшень, повернула старі фішки з минулих ігор серії, а головне розширили історію Зони та Скіфа. Після кількагодинного марафону dev.ua ділиться враженнями від оновленого Сталкера і відповідає на питання: чи дійсно доповнення «Ціна надії» повертає гравців до Зони.
Через майже два роки з моменту релізу S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля нарешті отримало перше велике сюжетне доповнення, разом з яким вийшло масштабне оновлення гри до версії 2.0. Гра отримала безліч поліпшень, повернула старі фішки з минулих ігор серії, а головне розширили історію Зони та Скіфа. Після кількагодинного марафону dev.ua ділиться враженнями від оновленого Сталкера і відповідає на питання: чи дійсно доповнення «Ціна надії» повертає гравців до Зони.
S.T.A.L.K.E.R. 2 версія 2.0.
Перед тим як розповідати про сюжетне доповнення варто детально розповісти про оновлення 2.0 відчувається так, наче заходиш у ремастер гри дитинства. Десь так ти її й уявляв, хоча насправді на релізі вона виглядала далеко не так привабливо. Дарма що «Сталкер 2» вийшов лише два роки тому і багато фанатів досі продовжують у нього грати — це оновлення справді створює якщо не відчуття ремастера, то враження Enhanced Edition, як свого часу було з EE-версіями оригінальної трилогії.
Почнемо з технічних аспектів: GSC почала розробку гри ще на 4-ій версії рушія Unreal Engine, а в процесі перенесла проєкт на версію 5.1 із кастомними глибокими модифікаціями окремих систем. Оскільки 5.1 була відносно ранньою підверсією значного оновлення рушія, багато проблем зі стабільністю та оптимізацією Сталкера крилися швидше у версії рушія, ніж у самій грі.
Ще у 2025 році команда розробників опублікувала дорожню карту, в якій обіцяла портувати гру на новішу, стабільнішу версію рушія. Проте ця задача, ймовірно, виявилася складнішою, ніж здавалося на перший погляд, тож реліз оновлення затримався аж на пів року.
То що ж такого цікавого в цьому оновленні та чи варте воно стількох витрачених зусиль? Давайте розбиратися.
Почнемо з оптимізації, яка була чи не основною причиною перенесення гри на нову версію рушія. Гра справді працює значно плавніше, ніж раніше. Фреймрейт у середньому дещо вищий, ніж у версії патчу 1.9, хаби більше не просаджують кількість кадрів відвічі, а прогулянки відкритим світом перестали викликати різкі падіння fps «з нізвідки». Особливо добре помітна різниця продуктивності при роздільній здатності 1080p та 2K, тоді як в 4K показники змінилися лише на кілька кадрів на секунду.
Однак варто зазначити, що «вивільнену» продуктивність розробники не залишили марнуватися вхолосту. Відтепер на гравців чекає повністю перероблена система рослинності.
Дерев у Зоні стало значно більше, та й самі вони в середньому стали більшими й виразнішими. Але найбільше вирізняється трава. Її стало дуже багато, як і її варіацій. Зона тепер по-справжньому виглядає закинутою та зарослою. Настільки, що на деяких кадрах вона здається аж занадто живою. Поспішаємо вас запевнити: це не шкодить атмосфері гри, адже тепер тут є чіткіше виражені «біоми» з різними типами та станом рослинності. Десь вона буяє, а десь жухне — таке воно, життя у Зоні.
Окрім рослинності, переробили також і систему освітлення. На відкритому просторі стали помітнішими промені сонця, тоді як у приміщеннях світло яскравіше та мʼякіше. Перехід між вулицею та інтер'єром теж став плавнішим і природнішим.
Ще однією новинкою стали оновлені погодні умови та хмари. Можете очікувати на густий туман, легкий дощ і покращені ефекти викиду аномальної енергії.
Окрім візуальної складової, патч привносить в гру також те, чого в ній не було від самого релізу.
Наприклад, новий рівень складності «Свої правила», який дозволяє налаштувати загрози під власні вподобання. Кого боятися більше — сталкерів чи мутантів — вибір за вами.
Говорячи про людей та мутантів, варто згадати серйозне оновлення системи симуляції життя A-Life. Сталкери тепер обживають ще більше місць для таборів по всій Зоні, що зі свого боку може спричиняти навіть більше конфліктів та сутичок між ворожими угрупованнями.
Спостерігати за такими подіями краще з відстані, в чому нам нарешті допоможуть довгоочікувані біноклі. Багато фанатів були розчаровані тим, що звичний для оригінальної трилогії інструмент став недоступним у сиквелі. Патч 2.0 виправляє це непорозуміння, додаючи одразу декілька їхніх різновидів, які відрізняються як ціною, так і функціоналом.
Звісно ж, оновлення не обійшло увагою і зброю: чотири нових зразки озброєння поповнять Зону: Arev, GP3A, SKP та Fora-230 розширять і без того солідний арсенал.
Ще однією несподіванкою стали підвиди вже відомих мутантів, які також привʼязані до своїх біомів. Тож не дивуйтеся, якщо посеред Зони вас перестрінуть радіоактивні сліпі пси або дещо видозмінені кровососи — це лише питання часу.
Ну, а якщо цього списку вам усе ще замало, карта гри також була дещо розширена, і окремі невеликі локації стали доступними для дослідження то тут, то там. Які саме, ми завчасно розкривати не будемо — спробуйте знайти їх самотужки.
Ціна надії (без спойлерів)
Стосовно самого DLC то на момент написання цього тексту автор дістався першої «вододілу» історії. Оскільки історія доповнення йде паралельно основному сюжету пройти нахрапом одразу весь новий контент не рекомендується. Однак розробники дали кілька варіацій старту:
Для гравців, які хочуть пройти лише «Ціну надії» доступний варіант збереження після виходу Скіфа з Малої Зони, де автоматично запуститься квест і перед початком показують рекап основних подій S.T.A.L.K.E.R. 2;
Також можна почати грати з власного сейву, але слід пам’ятати, що в певний момент прогрес квесту зупиниться, якщо гравець перед тим не пройде місію «Сигнал»;
Рекомендований розробниками та нами варіант — розпочати нову гру. Змін в грі настільки багато, що повірте воно буде того вартувати, особливо, якщо ви не грали S.T.A.L.K.E.R. 2 після патчу 1.3.
Серед нових локацій, які доступні виключно в «Ціні надії» є Залізний Ліс, Лиманськ і ЧАЕС. Детально розповімо саме про першу локацію, яку геймдизайнери наповнили неймовірною кількістю траверсал пазлів. Ця частина Зони відчувається дуже вертикальною у порівнянні з попередніми: кількість захованого «хабара» десь на вершині всюдисущих ліній електропередач просто неймовірна. Єдина проблема — пересуватися вверх часто дуже не зручно, тому що механіки мувементу S.T.A.L.K.E.R. 2 не заточувався на те, щоб бути схожим на Assassin’s Creed. Скіфу в оригінальній грі не дуже паркурист, а тут й поготів, тому просто прийміть як факт, що бачити екран смерті через падіння ви будете часто. Але є також плюс — в більшості випадків такий активний траверсал є опціональним.
Щодо історії та персонажів «Ціни надії» тут поки що лише позитив. Історія інтригуюча і цікава, актори грають добре без перебільшень, але інколи від акторки Марії Стопник, яка грає в грі Мавку, хочеться більше експресії та емоцій, а не постійних англіцизмів.
Також варто відзначити появу в грі членів української музичної естради, які в грі озвучили кількох персонажів, і мова зараз йде не про Павла Зіброва та Катерину Павленко. Кого саме ми маємо на увазі розкривати не будемо, але скажемо, що артисти класно вписалися в антураж угрупувань, які вони представляють.
Технічо кастцени стали більш витонченіші: переходи з ігрового процесу в сінематік значно плавніші, а нове освітлення додає глибини сценам. Також додали більше деталей на обличчях всіх персонажів в тому числі й другорядних, з’явилися нові види шрамів, плям та інших природніх недосконалостей шкіри, що додає реалізму.
Звичайно ж не обійшлося без технічних аномалій. В непоставлених катсценах руки персонажів часто провалюються через текстури інших предметів. У деяких сюжетних моментах таке враження, що анімації взагалі не встигли зробити, наприклад, коли Мавка натискає кнопку, що відкрити двері. Інколи NPC говорять до стіни, а не до головного героя та інших персонажів. І все це описане сталося буквально в одній місії в проміжку п’яти хвилин.
Місцями є проблема рівнем деталізації об'єктів в нових біноклях, в яких замість хорошої промальовки середовища спостерігається просто одна малополігональна ландшафтна маса. Нову зброю в пошкодженому стані не можна продати Лахмітнику, а їхні моделі для інвентаря мають інший контраст ніж решта озброєння. Також місцями трапляються вже старі проблеми такі, як раптове побіління волосся в персонажів. Однак, в цілому ці проблеми точкові та вирішуються подальшим полішингом гри в майбутніх патчах та ніяк не впливають на ігровий досвід.
Загалом після перших годин S.T.A.L.K.E.R. 2: Cost of Hope можна з впевненістю сказати, що GSC Game World зробили величезну роботу над помилками. Гра стала гарнішою, більшою і такою, яку ми всі хотіли її бачити на релізі та навіть більше. Тому зараз найкращий час, щоб повернутися до Зони та розгадати її нові таємниці.
«Ми кардинально переробили те, який вигляд має Зона, яке враження вона справляє та як вона живе». Творці S.T.A.L.K.E.R. 2 показали масштабне оновлення 2.0, яке вийде зовсім незабаром
Понад половина геймерів страждають на напади неконтрольованого гніву. Які причини агресії та яка консоль дратує найсильніше
Реалістичні та захопливі ефекти у відеоіграх стають причиною глибокого розчарування, коли гравці не можуть пройти боса або побити свій рекорд, ідеться у статті Daily Mail.
Hollow Knight — інді-пригода про жуків, яка за якістю перевершує майже всі ААА-ігри
Hollow Knight Silksong — це одна з найочікуваніших інді-ігор на поточний момент. Її розробкою займається студія Team Cherry, яка раніше випустила лише одну гру — Hollow Knight. Але й цього виявилося достатньо, щоб розробники назавжди увійшли в історію ігрової індустрії. Адже Hollow Knight за якістю не поступається дорогим ААА-іграм, а місцями навіть перевершує їх.
Розповідаємо про цю незвичайну пригоду з жуками в головних ролях, яка обов’язково має залишитися у ваших серцях.
Celeste – чарівна історія про прийняття себе і водночас нереально складна гра
На перший погляд Celeste може здатися стандартним ретро-платформером, мода на які не вщухає із середини «нульових». Певною мірою так і є, чого приховувати. Але насправді ця відеогра дарує набагато більше, ніж може здатися, якщо судити про неї поверхнево.
Адже Celeste чудово працює і як метафорична історія про прийняття себе, і як надмірно хардкорний спосіб випробувати свої нерви та ігрові вміння на міцність. Розповідаємо про цю чарівну пригоду, яка зовсім недарма отримала нагороду за найкращу інді-гру 2018 року (і яка допомогла головному розробнику прийняти себе як трансжінку).
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
