Щотижневий звіт про космічні події за 27 вересня — 3 жовтня. Розповідаємо про параметри космічної програми до 2025 року, про можливість для школярів провести на МКС наукові експерименти та про перспективи вільного кохання на орбіті.
Щотижневий звіт про космічні події за 27 вересня — 3 жовтня. Розповідаємо про параметри космічної програми до 2025 року, про можливість для школярів провести на МКС наукові експерименти та про перспективи вільного кохання на орбіті.
У середу 29 вересня уряд України затвердив загальнодержавну цільову науково-технічну програму на 2021-2025 рр. Судячи з опублікованих документів, за 4 роки «з хвостиком», підприємства галузі готові освоїти понад $1,5 млрд (40,78 млрд грн), у тому числі $600 млн. (15,76 млрд. грн) бюджетних коштів.
Безпосередньо перед голосуванням за програму в Кабміні віце-прем'єр-міністр Олег Уруський нагадав про те, що бюджетні асигнування на програму виділяються в межах можливого. Тому мова йде про оптимістичний сценарій.
Крім того, за його словами, непрямі доходи й додаткові переваги, особливо, у сфері національної безпеки, агромоніторінга та екології за підсумками реалізації програми перевищать 16 млрд грн. Тобто вкладення у космос відіб’ються.
Втім, якщо вірити програмі, в гранично жорсткі терміни підприємства ДКАУ повинні розробити й запустити на орбіту вісім супутників ДЗЗ, у тому числі шість з дозволом 1 метр, і по одному — з дозволом 7 і 0,3 метра. А ще два мікросупутники призначені для космічних досліджень.
У програмі також ціла лінійка ракетних комплексів різних типів — від надлегкого до важкого. Втім, принципово важливо, що бюджетні кошти передбачається направити тільки на створення нового покоління маршових двигунів (1,1 млрд грн), щоб не залежати від поставок з РФ, а також на ракетний комплекс легкого класу морського базування — 4,8 млрд грн. Решта проєктів, такі як Циклон-4М в Канаді (5,3 млрд грн), важкий комплекс Зеніт-7Н в Австралії (8,4 млрд грн) І надлегкий комплекс (2,5 млрд грн) мають бути реалізовані за рахунок грошей інвесторів. Так, як це відбувається при виготовленні комплектуючих для РН Antares і Vega.
Маючи розвинений космічний сектор, Україна здатна отримувати інвестиції з-за кордону. Наприклад, власник британської SpaceBit, виходець з України, Павло Танасюк підключив до своєї місії не тільки українських програмістів, а й замовив деяке обладнання, зокрема, мініатюрні датчики для визначення різних видів радіації. Тестування обладнання він проводить на базі КБ «Південне» і в чорнобильській зоні. Але і Танасюк вважає, що ще 10-20 років державні інвестиції New Space життєво необхідні.
Однак, як інвестувати в галузь, якщо більшість підприємств ДКАУ — хронічно збиткові. За даними marlin.org, з посиланням на звіт щодо виконання фінансового плану ДКАУ, в першому півріччі 2021 року підприємства галузі отримали сумарний збиток 132,7 млн грн. Найбільш збитковими в II кварталі виявилися «Південмаш» (-58,4 млн грн), завод «Арсенал» (-5,3 млн грн) і «Київприлад» (-4,4 млн грн).
З 15 підприємств ДКАУ в звіті фігурували 9, з яких лише 4 завершили період у плюсі. А за весь минулий рік підприємства агентства отримали сумарний збиток 810 млн грн. Фінансові показники ДП «Укркосмос» зі збитком ще в 138 млн грн досі не затверджені.
В останніх числах вересня Україна стала четвертою країною, яка приєдналася до програми розвитку наукової та STEM-освіти, організованої Національним центром освіти наук про Землю і космос США (NCESSE) та Інститутом космічної освіти імені Артура Кларка (Arthur C. Clarke Institute for Space Education).
Програма підтримується NASA, а її основне завдання — отримати нові ідеї для досліджень в умовах мікрогравітації, які зараз постійно проводяться на орбіті.
Участь у програмі дає можливість вчителям пройти професійне навчання з експертами, а дитячим командам — отримати мінілабораторії для досліджень, які вони почнуть проводити в земних умовах.
Скільки команд від України зможуть спробувати щастя в програмі, не повідомляється. Але за підсумками двоетапного відбору дві команди зможуть надіслати свої експерименти на міжнародну космічну станцію (МКС), де далі ними опікуватимуться астронавти.
Нагорода для переможців — поїздка на запуск РН Falcon 9 із кораблем SpaceX Dragon, екскурсія на майданчик 39A космічного центру імені Джона Кеннеді, з якої запускалися місячні місії Appolo, а також участь у прес-конференції у Вашингтоні. Раніше у програмі брали участь лише школярі з США, Канади та Бразилії. Тепер нові ідеї продукуватимуть наші співвітчизники.
І ще одна подія, яку не помітили космічні експерти, а ми вирішили не пройти повз неї. 26 вересня 2021 року може увійти в історію, як день народження нової наукової дисципліни. У цей день канадські вчені Дейв Анктіль і Юдіт Лап’єр з Університету Лаваль, а також їхній американський колега Саймон Дюбе з Університету Вісконсін опублікували у міжнародному виданні The Conversation статтю «Любов і ракети», де закликали створити нову науку — космічну сексологию.
Автори стверджують, що космічні агентства несуть відповідальність за астронавтів, а тривала стриманість може поставити під загрозу їх психічне і сексуальне здоров’я, а також продуктивність екіпажу й успіх місії. Тому ті, хто відправляє людей на орбіту, мають розвивати космічну сексологію, як науку і як дослідницьку програму. Не заради сексу в космосі як такого, а для створення систем і програм навчання, які дозволять мати інтимні стосунки за межами нашої планети. Вчені навіть запропонували Канадському космічному агентству стати світовим лідером в галузі космічної сексології.
Деякі пропозиції вчених в сьогоднішніх умовах, звичайно, навряд чи досяжні. Важко уявити, як займається груповим сексом багатонаціональний екіпаж МКС під керівництвом військових з великими зірками. Однак у світлі комерціалізації польотів і розвитку космічного туризму ми ще й не таке побачимо. Ну, а перші трансляції космічної «полунички» напевно змагалися б з матчами Ліги чемпіонів або рейтинговими боксерськими поєдинками.
