Щотижневий звіт про події космічної промисловості за 25-31 жовтня. Наші на 72-му Міжнародному конгресі астронавтики. Український супутник запустять у січні. EOS Data Analitycs матиме власне супутникове угруповання.
Щотижневий звіт про події космічної промисловості за 25-31 жовтня. Наші на 72-му Міжнародному конгресі астронавтики. Український супутник запустять у січні. EOS Data Analitycs матиме власне супутникове угруповання.
Минулий тиждень пройшов під знаком Міжнародного конгресу астронавтики (МКА) у Дубаї. Вперше конгрес проводився в арабській країні — і цілком заслужено. В останні роки ОАЕ багато зробили, щоб долучитися до лав космічних держав. У 2019 році Космічний центр Мохаммеда бін Рашида (MBRSC) вивів на орбіту перший супутник KhalifaSat. Того ж року громадянин ОАЕ Хазза аль-Мансурі провів 8 днів на борту МКС. А у лютому цього року Емірати вивели на орбіту Марса супутник «Амаль» («Надія»).
Бонусом для учасників МКА стало проведення у Дубаї Всесвітньої виставки EXPO-2020, що була перенесена з минулого року. Тому зацікавлені країни, зокрема, Україна, змогли продемонструвати свої космічні проекти двічі.
На МКА делегація ДКАУ провела зустрічі з ключовими партнерами, зокрема, з колегами з космічних організацій — ОАЕ, Туреччини, Індії, Японії, Південної Кореї, Франції та Єгипту. З деякими підписано документи про тіснішу співпрацю.
Були присутні на конгресі й представники вітчизняного New Space. Однією з потенційних сенсацій світового космічного ринку може стати стартап Promin Aerospace, який у травні на етапі pre-seed отримав фінансування $500 000 від фонду QP Digital Андрія Іванова.
На МКА технічний директор компанії Віталій Ємець презентував проєкт ракети-автофага, яка під час польоту спалює твердопаливний стрижень, який одночасно служить корпусом ракети.
Розробник вважає, що подібна технологія дозволить створити найменшу в історії орбітальну ракету масою не більше 500 кг, яка буде здатна виводити на орбіту нано- та пікосупутники вагою до 10 кг.
Комерційну привабливість проєкту мають забезпечити висока мобільність та простота пусків у поєднанні з низькою вартістю — до $200 000. Як паливо ракета-автофаг використовує дешевий поліетилен або інші полімери.
Ще один стартап — Space HUB презентував на МКА проєкт торієвої атомної електростанції для використання у космосі. Про нього теж обов’язково розповімо.
Цього тижня стало відомо, що запустити український супутник — Січ-2-30 — перший із майбутнього угрупування ДЗЗ — до кінця цього року не вийде. У Мінстратегпромі та ДКАУ розраховували це зробити у рік 30-річчя незалежності України, і навіть заклали дату у назву супутника. Проте Січ-2-30 виведуть на орбіту 10 січня 2022 року, якщо не завадить погода.
Пояснення цьому найпростіше — контракт між КБ «Південне» та нідерландською компанією ISILaunch, яка має агентські відносини зі SpaceX, передбачав виконання місії у грудні. Проте компанія Ілона Маска мала право перенести старт на січень 2022 р., якщо в цьому виникне потреба. Графік пусків складається SpaceX і тепер стало відомо, що саме на січень заплановано масове виведення космічних апаратів. Серед них буде й український.
Останній український супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2» був запущений у серпні 2011 року, але через вихід з ладу батареї живлення у грудні 2012 р. зв’язок з апаратом було втрачено. Таким чином, апарат, термін життя якого на орбіті мав скласти ніяк не менше 5 років, пропрацював менше півроку.
Нинішній КА «Січ-2-30» — дещо покращений супутник «Січ-2», який працюватиме на сонячно-синхронній орбіті заввишки 663-682 км. Обладнання супутника дозволить постачати Землю знімками роздільною здатністю 7,8 м зі смугою захоплення 46,6 км. Об'єм закладеної пам’яті — 10 Гбайт. Швидкість передачі складе 30,72 Мбіт/сек.
Через недостатню роздільну здатність Січ-2-30 давно став предметом критики космічної громадськості. Недоброзичливці стверджують, що запуск супутника позбавлений будь-якого сенсу, оскільки навіть якіснішими знімками можна користуватися безкоштовно або за символічну плату.
Опоненти відповідають тим, що середній просторовий дозвіл «Січі» дозволяє виконувати специфічні оборонні завдання — фіксувати скупчення та переміщення техніки та військ на кордонах, а також вирішувати завдання агромоніторингу, контролю стану лісових угідь тощо.
Крім того, запуск апарату дозволить відпрацювати управління та зв’язок із супутником, які необхідні для успішного формування вітчизняного сузір’я. Адже далі ДКАУ збирається запустити на орбіту ще як мінімум 7 супутників, у тому числі 6 — високого дозволу та 1 — надвисокого. Якщо все вийде, «найзоріший» український супутник матиме просторовий дозвіл 0,5-0,7 м на піксель.
І ще одну гучну заяву минулого тижня зробила компанія EOS Data Analitycs (EOSDA), яка входить до орбіти бізнесмена українського походження Макса Полякова. До 2025 року EOSDA планує вивести на орбіту 7 супутників ДЗЗ, які складуть єдине угруповання під назвою EOS Agrisat та надаватимуть послуги агромоніторингу.
Про діяльність та плани компанії Dev.ua розповів операційний директор EOSDA Роман Медведєв. За його словами, AgTech є одним з найбільш перспективних і швидкозростаючих технологічних ніш. Однак, жодна з компаній ДЗЗ, що працюють у цьому сегменті, не має власного спеціалізованого супутникового угруповання.
Всі вони, і ми в тому числі використовуємо або безкоштовні або купуємо комерційні дані. Запуск EOS Agrisat дасть нам ексклюзивність даних, які можна застосовувати у R&D, наукових дослідженнях та більш точно застосовувати в алгоритмах.В результаті EOSDA розраховує сконцентрувати в одних руках: керування супутником, актуальний перелік даних (спектральні канали) з конкретного регіону та їх використання у продуктах кінцевого користувача.У наших руках виявляється весь споживчий ланцюжок, і рівень довіри до нас різко підвищується. Враховуючи, що термін життя супутника 5-7 років і вони оновлюватимуться, з нами цікаво грати в довгу.
EOSDA вже пропонує клієнтам EOS Crop Monitoring, який дозволяє вилучати з ДЗЗ вегетаційні індекси, стан посівів, вологість ґрунту та дані про погоду в масштабі поля, регіону чи країни, а також карти класифікації типів культур, прогнози врожайності, межі полів тощо. А в липні цього року компанія запустила ще й EOS Forest Monitoring, що дозволяє віддалено контролювати стан лісових ресурсів, зокрема онлайн.
Цікаво, на скільки вже оцифровані агроресурси планети? На нього поки що важко відповісти. Однак, тільки у EOSDA постійно працює близько 26 млн. га в Україні, США, Канаді, Австралії, в країнах Азії та Африки. Це приблизно 1,5% усіх світових сільгоспугідь. Для однієї компанії — дуже чимало. Але є ще й ширші проекти, де EOSDA відстежувала за бажанням клієнтів одразу 25 млн га, як у Казахстані, або 20 млн — у Бразилії.
Частота оновлення та просторова роздільна здатність знімків ДЗЗ постійно збільшується. З’являється все більше продуктів різної якості. Найближчими роками перспективним буде все, що пов’язане з відстеженням викидів вуглецю та Паризькою кліматичною угодою. Світова спільнота хоче знати, як державні та приватні суб'єкти виконують свої зобов’язання, а компанії ДЗЗ, такі як EOSDA, їм допомагатимуть.
