Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Щосуботи ми готували для вас із любов’ю традиційний дайджест космічних подій України та зарубіжжя. Але зараз наша любов та безмежна повага — Збройним силам України та бійцям територіальної оборони, які віддають свої життя у боротьбі за незалежність нашої країни. Слава Україні!
Як ми розповідали тиждень тому, американська некомерційна організація Halifax International Security Forum виступила з ініціативою зібрати для України $10 млн, щоб зробити та вивести на орбіту кілька супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), які працюватимуть під українським прапором.
5 травня компанія EOS Data Analitycs Макса Полякова повідомила, що Україна вже де-факто є власником мультиспектрального оптичного супутника GEOSAT 2, дані якого використовуються виключно на користь України.
Раніше цей супутник називався Deimos-2 і був виготовлений південнокорейською компанією Satrec Initiative на замовлення іспанської Elecnor Deimos, а виведений на орбіту в 2014 році РН «Дніпро», тобто міжконтинентальною балістичною ракетою МБР SS-18 Satan з арсеналу космічних військ РФ переданої для конверсії.
Супутник працює на сонячно-синхронній орбіті із середньою висотою 620 км, має субметровий дозвіл 75 см/піксель та дозволяє отримувати по 1 знімку на день конкретної місцевості, у тому числі в межах України та за 100 км від державних кордонів.
«Стратегічне партнерство EOS та GEOSAT 2 зміцнює потенціал космічної розвідки України та допомагає збільшити ефективність захисту території країни, а також підвищує якість збору даних про збитки, завдані населенню та економіці військовою агресією РФ. Дані також можна використовувати для вирішення завдань в аграрному секторі, лісовому господарстві та інших галузях», — йдеться у прес-релізі компанії.
Під час запуску супутника передбачалася його робота не менше ніж 7 років, тобто до 2021 року включно. Проте він досі передає дані. А в нинішній ситуації оренда GEOSAT-2 є дуже своєчасною і для України, і для компанії Макса Полякова, яка має великі амбіції ДЗЗ в аграрному секторі.
Щодо власних перспектив України у виробництві супутників, поспілкувалися цього тижня на цю тему (і не лише) із керівником Всеукраїнського об'єднання інноваційно-космічних кластерів (ОІКК) Євгеном Рокитським.
«Щойно Україна повернеться до зони стабільності, нові геополітичні реалії, швидше за все, дозволять їй отримати доступ до елементної бази та надсучасних технологій. Після цього кваліфікація наявного персоналу може бути швидко підвищена і виробництво супутників в Україні стане реальністю», — вважає Рокитський.
Головна умова — орієнтація на глобальні проекти, а не лише на потреби України. А в цьому випадку нам не уникнути входження в альянси з кимось із провідних світових супутниковобудівних корпорацій та створення СП, за прикладом тих же Казахстану чи Литви.
Хоча в подібних прогнозах є елемент невизначеності, переважна більшість українців у перспективах своєї країни не сумнівається і робить все від себе залежне, щоб Україна швидше повернулася до творення та розвитку.
Вірять в Україну та наші іноземні партнери. Цього тижня Wall Street Journal опублікувала статтю про роль супутникових даних у російсько-українській війні, Bloomberg оновила інвестиційний профіль канадської компанії Maritime Launch Services (MLS), яка займається створенням космопорту для запуску ракет Циклон-4М в провінції Нова Шотландія.
У квітні акціонери MLS провели процедуру зворотного поглинання за участю Jaguar Financial Corp. та двох створених дочірніх компаній. Результатом стало перейменування Jaguar у Maritime Launch Services Inc. та можливість залучати капітал на фондовому ринку під тикером MAXQ. Для лістингу MLS обрала біржу NEO у Торонто.
Президент MLS Стівен Матьє назвав вихід на фондовий ринок «ключовим будівельним блоком у планах з придбання частки на величезному ринку комерційної космічної галузі», а президент та гендиректор NEO Exchange Джос Шмітт заявив, що для NEO це перший корпоративний лістинг, пов’язаний із космосом. Дебют MLS на фондовому ринку дозволить їй отримати «ширший доступ до різноманітного складу інвесторів та фінансових партнерів».
Зараз на NEO Exchange представлено понад 225 унікальних лістингів. Біржа забезпечує 10-15% загального обсягу біржових торгів у Канаді. Космопорт у Кансо позиціонує себе як перший комерційний космопорт Канади і планує стати основою для формування всієї канадської Space Tech промисловості.
Загалом після виходу MLS на біржу в українських шанувальників космосу з’явилася можливість не тільки спостерігати, а й інвестувати в цей проект свої гроші, отримуючи дивіденти. Зараз у зв’язку з військовими умовами купувати акції іноземних компаній можна лише з валютних рахунків. Обмін гривні з цією метою тимчасово зупинено. Проте, після війни MLS та космопорт, названий на честь екс-глави КБ «Південне» Олександра Дегтярьова, може стати перспективною інвестицією.
5 травня Virgin Galactic опублікувала квартальний звіт, з якого стало відомо, що компанія Річарда Бренсона цього року не повезе космічних туристів, а відновлення комерційних місій відкладає на перший квартал 2023 року.
Причиною цього стали збої в ланцюжку поставок матеріалу та проблеми з персоналом. Якщо конкретно, то Virgin із запізненням отримує «високоефективні метали», сплави та композити і працює над забезпеченням їх із альтернативних джерел. Крім того, компанії необхідно більше інженерів, оскільки Virgin працює над розширенням свого парку носіїв та суборбітальних літаків, щоб збільшити потік туристів.
Space.com цього тижня написала про ще один аспект появи на орбіті нових уламків космічного сміття. В процесі розвитку російської навігаційної системи ГЛОНАСС, її супутники доставлялися на орбіту РН «Протон» та орбітальними буксирами з двома невеликими двигунами, відомими як СОЗ (абревіатура «система забезпечення запуску»).
Вони характерні тим, що після доставки супутника на орбіту не утилізують залишки палива та можуть вибухнути через роки або десятиліття після старту.
Як стверджує астрофізик і фахівець зі супутникового відстеження Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдауелл, наразі вибухнули вже не менше 54 двигунів СОЗ, і 64 ще залишаються на орбіті.
Останній такий інцидент стався минулого місяця, а 5 травня про нього повідомила 18 ескадрилья космічної оборони США. Об'єкт № 32398, що рухався витягнутою еліптичною траєкторією 388 км — 19 074 км. самозруйнувався і утворив щонайменше 16 нових уламків космічного сміття
6 березня, після успішного приведення космічного корабля Crew Dragon Endurance з екіпажем астронавтів місії Crew-3 біля узбережжя Флориди для SpaceX завершився місяць напружених пілотованих польотів.
Почався він 8 квітня польотом до МКС Crew Dragon Endeavour 8 із екіпажем комерційної місії Axiom-1. 24 квітня місія повернулася на Землю, а менш ніж через дві доби до МКС вирушив Crew Dragon Freedom місії Crew-4 з астронавтами NASA — К'єллом Ліндгреном, Робертом Хайнсом, Джесікою Уоткінс, та астронавтом ЕSА Самантою Крістофоретті.
Екіпаж Crew-4 залишатиметься на МКС як мінімум для вересня, коли їх замінить наступна місія, яку планують запустити на тому ж Crew Dragon Endurance.
А тим часом американське дослідницьке оборонне агентство DARPA опублікувало запит щодо наступного етапу створення демонстраційної ракети для гнучких навколомісячних операцій DRACO з ядерною силовою установкою.
Рік тому DARPA визначила проектувальником двигуна General Atomics, а сам корабель створюватимуть на основі концепту Blue Origin чи Lockheed Martin.
Тепер Агентство вирішило розширити кількість учасників, не обмежуючись цими компаніями, а проведе повний та відкритий конкурс. Пропозиції мають бути надані до 5 серпня.
«Ядерна теплова рухова установка забезпечує високу тягоозброєність, аналогічну хімічній силовій установці, але з ефективністю в 2-5 разів вище», — йдеться у повідомленні DARPA. NASA також бере участь у проекті з метою використання ядерної рухової установки для тривалих пілотованих космічних польотів.
Двигун має бути готовим до льотної демонстрації вже у 2026 році. Основною областю для його використання стане простір між Землею та Місяцем. Проте не варто забувати і про Марса.
Як заявила днями президент і головний операційний директор SpaceX Гвінн Шотвелл, швидше за все, астронавти дістануться поверхні Червоної планети до кінця 2020-х років, а на Місяць повернуться ще раніше.
Щоб політ на Марс відбувся швидше, перед компаніями Space Tech має бути поставлене конкретне завдання — забезпечити на поверхню Марса велику доставку і тоді люди почнуть більше думати про це і через 5-6 років побачать, що це реально, вважає Шотвелл. На цій оптимістичній ноті ми закінчимо наш дайджест.
