Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 22-28 листопада. Розповідаємо про перший український приватний супутник, плани КПІ зі створення мікроклімату на орбіті й розробки конструкторів, які можливо будуть вже скоро досліджувати місячні моря і кратери.
Щотижневий звіт про події космічної індустрії за 22-28 листопада. Розповідаємо про перший український приватний супутник, плани КПІ зі створення мікроклімату на орбіті й розробки конструкторів, які можливо будуть вже скоро досліджувати місячні моря і кратери.
Тиждень, що минає, був багатий подіями та почнемо з самого популярного супутникового стандарту — кубсатів. Заробивши репутацію виробника найвитриваліших апаратів цього типу, — запущений у 2014 році PolyITAN — 1, досі подає ознаки життя і поставляє необхідні дані, — співробітники Київського політеху націлилися на більш серйозні експерименти.
Як повідомила програма Security Talks на Апостроф ТВ, на додаток до двох супутників, що вже побували на орбіті, в КПІ готують ще два. PolyITAN-3, що розробляється спільно з Познанською політехнікою, буде передавати на Землю інформацію сільськогосподарського та геологічного характеру, а ось на PolyITAN- 4 київські вчені хочуть вперше у світі провести тривалий експеримент з вищими рослинами.
Спільний проєкт з Інститутом ботаніки НАН України передбачає розміщення на супутнику біокапсули з датчиками та відеокамерами, в яку помістять саджанець орхідеї. Таким чином, вчені планують створити штучну замкнуту екосистему, здатну до саморегуляції, і будуть за нею спостерігати від 2 до 7 років, поки супутник буде перебувати на орбіті.
Навіщо це потрібно? «Завдання, перевірити як рослина переживе тривалий вплив невагомості й космічної радіації, — стверджує провідний інженер кафедри напівпровідникових перетворень факультету електроніки КПІ Михайло Душейко.
Хоча орхідеї в космосі вже бували. На початку 80-х роках минулого століття поведінку дендробіума в космосі вивчав екіпаж корабля Космос-Т6, у складі якого був французький космонавт Жан-Лу Кретьєн. Так довго за вищими рослинами вчені ще не спостерігали.
Квітковий експеримент може сприяти створенню на орбітальних станціях систем доочищення і підтримці чистоти повітря. У КПІ вважають, що PolyITAN-4 може претендувати на участь у міжнародній місячній програмі Artemis.
Слідом за університетськими кубсатами Україна отримає на орбіті й перші приватні розробки. Минулого тижня український стартап Lunar Research Service (LRS) домовився про запуск свого першого супутника з німецькою ракетобудівною компанією Rocket Factory Augsburg AG (RFA).
Місія запланована на кінець 2022 року з норвезького космопорту Андоя, і для обох компаній стане першою. Однак, CTO Lunar Research-Дмитро Хмара вже має багатий досвід створення навчальних кубсатів і їх випробувань в умовах стратосфери, близьких до орбітальних. За його словами, ініціатива запуску космічного апарату належить пулу виробників сенсорів, які таким чином будуть тестувати продукцію на орбіті. Крім того, під час місії буде відпрацьована система відстиковки власної розробки.
RFA є «донькою» німецького аерокосмічного концерну OHB Systems, в активі якого виготовлення багатьох супутників європейської навігаційної системи Galileo. З 2018 року компанія займається створенням 3-х ступеневої ракети з багаторазовим першим ступенем, здатної виводити на низькі орбіти корисне навантаження до 1300 кг, і цього літа провела успішні випробування двигуна власної розробки. У перспективі RFA планує проводити пуски щотижня, знизивши вартість кожного до $3 млн.
Ще про одне перспективне партнерство оголосила компанія Maritime Launch Services (MLS), яка на початку листопада приступила до будівництва космодрому в Кансо (Канада) для запусків ракет «Циклон-4М» української розробки.
Сам космодром отримає ім’я колишнього генерального конструктора і гендиректора КБ «Південне» Олександра Дегтярьова (1951-2020 рр), який був ініціатором канадського проєкту.
MLS вже представила попередні проєкти центру управління польотами, який контролюватиме запуски ракет, розгортання і початковий контроль супутників, що запускаються з космодрому в Новій Шотландії.
Об'єкт, розроблений компанією Architecture49, включає освітній центр, який демонструє культуру та природу регіону, а також надає простір для STEM-проєктів та аерокосмічної освіти.
Першим клієнтом MLS стане американська Nanoracks — партнер МКС і постачальник обладнання для проведення експериментів на орбіті. Про це минулого тижня заявив президент MLS Стів Матьє.
Nanoracks бере участь у проєкті Canadian CubeSat Project — CCP) — розробці малих супутників для космічного агентства Канади. В ході першої місії з MLS Nanoracks розгорне супутники з української РН «Циклон-4М» і проведе демонстрацію технологій космічних апаратів.
Крім контракту з Nanoracks, MLS підписала меморандум про наміри запусків космічних апаратів аерокосмічної компанії GALAXIA Mission Systems (Нова Шотландія, Канада). Засновником GALAXIA є колишній президент лабораторії Космічних систем університету Далхаузі, яка також фінансується канадським космічним агентством, Арад Гарагозлі.
Перший старт «Циклон-4М» з канадської території обіцяють вже в кінці 2023 року. Ракета, хоча і належить сімейству, яке визнано найнадійнішим за всю історію ракетобудування, матиме нові двигуни й конструкторські рішення. У цьому контексті фанатів космосу цікавить, чи впораються КБ «Південне» і «Південмаш» з узятими на себе зобов’язаннями.
Ця тема була порушена під час онлайн-презентації «Українська космічна індустрія. Розвиток та перспективи», організованої за підтримки Посольства США в Україні та Американського дому в Києві. Цього разу гостями студії були представники КБ «Південне» Марія Терехова і Сергій Москальов, які представили лінійку перспективних ракетних двигунів, ракет-носіїв і космічних апаратів, що закривають практично всі потреби замовників.
Особливістю розробок є використання в них поряд з новими матеріалами вже відпрацьованих рішень. Це дозволяє прискорити їх практичне впровадження. Як повідомила Марія Терехова, всі роботи за програмою «Циклон-4М» підприємство фінансує з власних коштів, незалежно від бюджетних асигнувань.
Велику увагу КБ приділяє місячним проєктам. Дніпровські конструктори вже розробили 3 види місячних лендерів для наукових досліджень і переміщення по Місячній поверхні, в залежності від класу, здатних нести 50-150 кг наукового обладнання, а також серію робокарів, які враховують необхідність операцій з переміщення та підйому вантажів.
Крім сонячних батарей, використовувати на місячній базі пропонують термоелектричні генератори, що дозволяють отримувати електроенергію в умовах місячної ночі. Вже виготовлений лабораторний прототип безмембранного електролізера, що розкладає місячний лід на водень і кисень. Зразок на 10-20% ефективніше існуючих видів обладнання. Таким чином підприємство готове перейти до практичних кроків з освоєння місячного обладнання. Для деяких з них КБ шукає фінансових партнерів.
