Дані беруть навіть з TikTok. Як картографи відстежують та фіксують війну України з рф
Як картографи відстежують і відображають на картах війну України з росією. dev.ua розповідає головне з матеріалу The Economist.
Як картографи відстежують і відображають на картах війну України з росією. dev.ua розповідає головне з матеріалу The Economist.
Як картографи відстежують і відображають на картах війну України з росією. dev.ua розповідає головне з матеріалу The Economist.
Перше важливе завдання для сучасних картографів — зібрати достовірні дані. Спеціалісти мають години, щоб оновити детальні карти. В цьому допомагає велика кількість джерел. Їхні попередники збирали б подібний матеріал місяцями чи роками. Картографи, які фіксують російське вторгнення до України використовують супутникові зображення високої роздільної здатності від таких компаній, як Maxar. В першу чергу таким чином відстежують переміщення військ.
Також допомагають пости в соціальних мережах. Для підтвердження останніх новин можна використовувати наземні кадри з таких сайтів, як TikTok і Twitter. Серед інших джерел: державні (офіційні чи витоки інформації) та репортажі національних газет (таких як Українська правда, головний український онлайн-сайт новин) та місцевих ЗМІ. Лише після того, як усі вони були перевірені, картограф ухвалить рішення про те, чи вносити зміну до карти.
Наступна проблема полягає в тому, як інтерпретувати та відображати зібрані дані. Існує чітка різниця між спірними та контрольованими районами. Наприклад, місто Шостка, приблизно за 260 км на північний схід від Києва. За словами Джорджа Барроса з Інституту вивчення війни, аналітичного центру, Шостка була швидко ізольована російськими військами в перші дні вторгнення, але не була окупована. Проте масова російська присутність у цьому районі означала припинення оборонних маневрів, тому для цілей військового картографування місто було під контролем росії. З тих пір українські війська контратакували російські позиції.
Карти для великих воєн, як-от в Україні, часто відрізняються від карт повстанців, наприклад громадянської війни в Сирії. Перші, як правило, мають більш плавні та безперервні лінії фронту, оскільки картографи враховують артилерію дальньої дії, яка допомагає окупантам або захисникам підтримувати впли на території без зосередження там сил. Лінія фронту під час громадянських воєн, як правило, є жорсткою і роз’єднаною, оскільки конкурують численні формальні та неформальні сили. Але відмінність між не завжди зрозуміла.
Конрад Музика з дослідницької фірми Rochan Consulting каже, що оновлювати карти є «надзвичайно складним завданням». На останніх картах України The Economist використовує дані низки джерел. На них зображено просування росії та України (за допомогою стрілок), райони, які оцінюються як під контролем росії (червоне затінення), і ті, які росія претендує на контроль (жовтим). Зовсім недавно смуги синього кольору позначали українські контратаки (див. зображення зверху). На попередніх картах ми трохи розмивали краї контрольованих росією територій, щоб спробувати передати невизначеність щодо точного положення кордонів і показати, що вони можуть бути не такими різкими, як це передбачає чіткий кордон.
Мапувати війну — це більше, ніж просто бойові лінії. Тому що мирні жителі також платять ціну за російське вторгнення, в тому числі вимушеною еміграцією. Переважна більшість українців вирушила до Польщі, але значна кількість емігрувала до Угорщини, Молдови та інших країн. Використання великих стріл на картах відображало напади росіян, які змусили людей втікати. На картах також використовують кола різного розміру, щоб показати кількість українських біженців в кожній з країн. Таким чином картографи використовували «людський елемент» війни, який не завжди відображається у військовій статистиці.