Європейські deathtech-стартапи «дарують» віртуальне життя після смерті, допомагають пережити втрату близьких і провести кремацію у воді. Розглянемо докладніше розробки з Німеччини, Іспанії, Британії та інших країн Європи.
Європейські deathtech-стартапи «дарують» віртуальне життя після смерті, допомагають пережити втрату близьких і провести кремацію у воді. Розглянемо докладніше розробки з Німеччини, Іспанії, Британії та інших країн Європи.
Bank of Memories заснований у 2019 році Іриною Савицькою та Андрієм Меланчуком. Це сервіс для зберігання сімейних спогадів у вигляді NFT на основі блокчейну. Користувачі мають право власності над своїми даними та контроль над доступом. Також є можливість перед смертю надіслати повідомлення своїм близьким та запланувати його на певну дату у майбутньому. Як зазначено на сайті сервісу: «Bank of Memories — місце, де зустрічаються минуле, теперішнє та майбутнє».
Сервіс об’єднує дані фінансових та юридичних служб, а також різних управлінь, інформацію про померлих та їхніх близьких. Завдяки Exizent процес оформлення документів стає простішим і зменшується навантаження на тих, хто переживає горе.
HEREweHOLO створює голограми у натуральну величину для виголошення промови (заздалегідь записані повідомлення) на власному похороні, пише tech.eu. Відео записується заздалегідь у форматі 4K. Голограму показують у форматі людського розміру, з оглядом на 360 градусів.
Додаток, який допомагає пережити горе від втрати. Він містить інтерактивні вправи, курси та підтримку експертів. Програма адаптується під кожного користувача. Використовуються методи та техніки з психології, когнітивно-поведінкової терапії, неврології та майндфулнес.
Компанія Vivo Recuerdo розробила Window of Memories — екран, який встановлюється біля входу у приміщенні, де проходять поминки. Присутні можуть розмістити зображення або повідомлення про померлого на екрані, використовуючи QR-код або застосунок.
Компанія Kindly Earth- є одна із лідерів у Великій Британії в галузі зеленої альтернативи кремації та поховання — ресомації — відома ще як кремація у воді.
Тіло покійного поміщають у біорозкладний мішок і поміщають у контейнер, наповнений водою під тиском і невеликою кількістю гідроксиду калію. Процес триває приблизно чотири години, в кінці якого м’які кістки, що залишилися, висушують, а потім перетворюють на білий порошок, схожий на попіл. Потім останки повертають родичам в екологічно чистій урні.
