Український розробник оборонних технологій Fire Point готується в серпні цього року запустити виробництво своїх нових протиракетних перехоплювачів FP-7.X. Розробка покликана стати масовою та значно дешевшою альтернативою західним засобам протиповітряної оборони у боротьбі з російськими балістичними ракетами та безпілотниками.
Український розробник оборонних технологій Fire Point готується в серпні цього року запустити виробництво своїх нових протиракетних перехоплювачів FP-7.X. Розробка покликана стати масовою та значно дешевшою альтернативою західним засобам протиповітряної оборони у боротьбі з російськими балістичними ракетами та безпілотниками.
Про плани щодо розгортання виробництва розповів співзасновник компанії Денис Штілерман в інтерв’ю виданню Financial Times. Запуск ліній став можливим після перших успішних льотних випробувань прототипу, які відбулися нещодавно.
На першому етапі Fire Point планує виготовляти корпуси ракет зі швидкістю до трьох одиниць на день. Проте темпи фінального збирання залежатимуть від імпорту інфрачервоних голівок самонаведення від німецької компанії Diehl Defence. До інтеграції цих оптичних сенсорів готові планери зберігатимуться на складах, а повністю укомплектовані та готові до бойового чергування вироби мають надійти у 2027 році.
Головною перевагою українського перехоплювача є його економічна ефективність. Вартість одного FP-7.X оцінюють у $700 000. Для порівняння, одна протиракета PAC-3 для комплексів Patriot коштує близько $3,8 млн відповідно до оборонного бюджету США на 2026 рік. При цьому за висотою ураження цілей (до 25 км) українська розробка наближається до можливостей американської системи.
FP-7.X є частиною майбутнього комплексного рішення ППО під назвою FREYJA. Решту компонентів системи — радари виявлення, супроводження цілей та систему управління — мають поставити європейські партнери. За даними європейських та українських посадовців, стартап вів переговори про партнерство з німецькими Hensoldt та Thales, італійською Leonardo та норвезькою Kongsberg.
«Завершення цього проєкту залежить від швидкості наших західних партнерів і від того, коли вони почнуть діяти», — наголосив Денис Штілерман.
Для максимального здешевлення конструкції інженери обрали комбінований метод наведення. На відміну від Patriot, який постійно супроводжується дорогим наземним радаром, український перехоплювач рухається за допомогою радара лише на маршевій траєкторії, а на «останній милі» перед ціллю вмикає власну теплову голівку самонаведення. Хоча теплові сенсори чутливіші до теплових пасток та радіоелектронних перешкод, це рішення дозволило в рази знизити вартість ракети.
Швидко пройти шлях від креслень до підготовки виробництва стартапу вдалося завдяки воєнному стану та суттєвому спрощенню регуляторних процедур в українському оборонно-промисловому комплексі. Як зазначив Денис Штілерман, сьогодні в Україні діє один із найменш бюрократизованих у світі підходів до створення та сертифікації аерокосмічної продукції.
