Новий режим роботи для українських айтішників Дія City має запрацювати з січня 2022 року, проте передумов для цього поки що немає. Надто багато потрібно змінити парламентарям для впровадження нового режиму.
Загалом змін потребує 21 нормативно-правовий акт, окрім того, необхідно прийняти кілька законів та розробити нормативно-правову базу. Про що саме мова?
Новий режим роботи для українських айтішників Дія City має запрацювати з січня 2022 року, проте передумов для цього поки що немає. Надто багато потрібно змінити парламентарям для впровадження нового режиму.
Загалом змін потребує 21 нормативно-правовий акт, окрім того, необхідно прийняти кілька законів та розробити нормативно-правову базу. Про що саме мова?
dev.ua запитав юристів на інсайдерів в экспертній групі, яка аналізує правки у Кримінально-процесуальний кодекс, що може стримувати впровадження нового режиму.
Наразі, зазначають опитані dev.ua юристи, існує кілька вагомих причин, що затримують впровадження Дія City.
По-перше, це ще досі не проголосований податковий законопроєкт 5376 що регламентує питання умов роботи в Дія City в частині пільгового оподаткування. Він проголосований у першому читанні і наразі готується до другого. За даними наших співрозмовників, розгляду цього законопроєкту раніше жовтня 2021 року очікувати не варто.
Юристи зазначають, що новий правовий режим не матиме сенсу без особливих податкових умов. Зокрема, йдеться про утримання 5% податку на доходи фізичних осіб (замість 18%), 1,5% військового збору із зарплат чи винагороди, що сплачуватимуться спеціалістам, а також сплати мінімального єдиного внеску (замість 22% єдиного внеску від зарплати) для певних категорій спеціалістів.
Марина Опірська, старша юристка Kinstellar, пояснює: «Для того, щоб податковий законопроєкт запрацював, депутати мають ухвалити його в цілому, а президент — підписати. Регламент Верховної Ради хоча і встановлює строки для кожної із стадій розгляду законопроєктів, дозволяє їх подовжувати. Крім того, Президент може ветувати законопроєкт. Тому важко сказати, наскільки реальним є прийняття податкового законопроекту Дія Сіті в цьому році», ― зазначає вона.
По-друге, Катерина Олейник, партнерка практики IP/TMT, патентна повірена України, адвокатка АО Arzinger, каже, що прийняттю податкового закону для спецрежиму Дія Сіті також перешкоджає «мала податкова реформа» і розгляд закону 5600, до якого запропоновано тисячі правок.
Проте, за її словами, з урахуванням політичної волі запустити проєкт Дія Сіті, можна очікувати, що 5376 буде прийнятий у другому читанні.
Третій стримуючий фактор — необхідність розробити та узгодити підзаконні нормативні акти. Мова йде про затверджену форму гіг-контракту, який впроваджується в Дія City, а також нові корпоративні правила, наприклад, про непереманювання.
Разом з тим, каже Олейник, уряду необхідно прийняти ряд постанов, якими встановити:
— форму, порядок подання та розгляду заяви про отримання статусу резидента Дія City;
— порядок формування і ведення реєстру Дія City;
— форму, порядок подання та розгляду звіту про відповідність резидента Дія City, а також порядок подання та розгляду незалежного висновку.
Ще один блок робіт, четвертий, — створення програмного забезпечення реєстру для Дія City.
«Ці моменти важливі, тому що відповідно до прийнятої редакції закону тільки після вступу в силу цих нормативно-правових актів та початку роботи реєстру можлива буде подача заяв на резидентство», ― пояснює Олейник.
Також вона наголошує на тому, що Мінцифрі необхідно провести структурні зміни і запустити роботу апеляційної комісії, яка розглядатиме скарги з питань статусу резидентства. А запуск цієї комісії додатково передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України окремого акту.
Ще одна задача, п’ята, яку необхідно вирішити до впровадження нового режиму, ― поправки в УПК.
«І це ― найскладніший елемент, оскільки потрібно визначити особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо резидентів», — зазначає співрозмовник dev.ua в комісії з розгляду поправок для УПК.
Також, за його словами, потрібен процесуальний механізм здійснення певних заходів кримінального провадження і слідчих або пошукових дій. Регламент дозволяє розглянути такі правки у двох читаннях, якщо не виникне інших нагальних питань. Анонсований період розгляду цих питань ― листопад поточного року.
Загалом до впровадження Дія City очікуються також зміни та правки до 21 нормативно-правового акту. Зокрема, до Цивільного та Господарського кодексів, Кодексу України з процедур банкрутства, Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про авторське право і суміжні права», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про захист економічної конкуренції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про міжнародне приватне право».
«Як бачимо, зміни повинні бути внесенні до основоположних нормативно-правових актів для ведення бізнесу в України. Та чи зможе влада донести необхідність та актуальність таких змін всім учасникам бізнесу? А враховуючи кількість цих змін, залишається відкритим питання — коли вони будуть внесені», ― каже Роман Падалка, старший юрист компанії ETERNA LAW.
І наостанок. Анастасія Болховітінова, радниця Kinstellar, зазначає наявність ще однієї перестороги для впровадження Дія City.
Це, за словами радниці Kinstellar, викликано непоодинокими випадками втручання правоохоронних органів у ведення бізнесу, зловживання ними своїми повноваженнями при проведенні слідчих дій, а також загальною недовірою бізнесу до держави», ―.
Наразі до парламенту внесено законопроєкт під кодовою назвою «Маски-шоу стоп-3», які мають на меті удосконалити процедури доступу та вилучення інформаційних систем та документів, проте станом на сьогодні відповідний законопроєкт ще не прийнятий.
