IT-колгосп чи IT-гавань? Чому Дія City розділила галузь на два табори

Вже завтра, у четвер, 15 липня, парламент має намір розглянути фінальний варіант закону про спеціальний режим роботи фахівців IT-індустрії — Дія City. На цей же день анонсований великий мітинг проти нового правового режиму для айтішників. Аналогічний нечисленний пікет біля стін Верховної Ради відбувався вчора, але очікується, що у четвер протестуючих буде в рази більше. Що не так з Дія City і які ризики і можливості приховує в собі нововведення Мінцифри?

IT-колгосп чи IT-гавань? Чому Дія City розділила галузь на два табори

Вже завтра, у четвер, 15 липня, парламент має намір розглянути фінальний варіант закону про спеціальний режим роботи фахівців IT-індустрії — Дія City. На цей же день анонсований великий мітинг проти нового правового режиму для айтішників. Аналогічний нечисленний пікет біля стін Верховної Ради відбувався вчора, але очікується, що у четвер протестуючих буде в рази більше. Що не так з Дія City і які ризики і можливості приховує в собі нововведення Мінцифри?

dev.ua — більше, ніж ЗМІ. Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, LinkedIn і Twitter

15 липня депутати мають проголосувати законопроєкт № 5376 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, зареєстрований у Верховній Раді 14 квітня поточного року.

Другий законопроєкт, що стосується цієї теми, — 4303 про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, який був підтриманий 227 парламентарями у першому читанні 15 квітня 2021, також планують розглянути.

Як відомо, айтішники розділилися на два табори — ті, хто підтримує впровадження Дія City, і ті, хто категорично проти нової моделі роботи.

Читайте этот текст также на русском языке

«Є 20-40 чоловік, які радикально проти, без адекватних аргументів. Ось вони вийшли заявити свою позицію — мають таке право. Не думаю, що це проплачені люди «, — каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

Він додав, що раніше радикально налаштованих айтішників було більше, але чиновники «багато чого виправили в законі і багато людей перестали бути проти».

«Вийшло пару десятків з 200 тисяч. Думаю, це несерйозно, такий „протест“», — додає глава EPAM Ukraine Юрій Антонюк.

ЩО ПРОПОНУЄ ДІЯCity

— Дія City вводиться для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній і стартапів.

— Спецрежим Дія City вводиться мінімум на 25 років замість раніше запланованих 15.

— Приєднання до Дія City добровільне. Резидентами Дія City можуть стати тільки IT-компанії, а також компанії, зайняті в сфері IT і суміжних сферах, зокрема, галузях робототехніки та кібербезпеки.

— Дохід від продажу IT-послуг особи-резидента повинен бути не менше 90% доходу юрособи.

— В рамках спецрежиму Дія City будуть діяти такі ставки податків: ПДФО — 5% замість 18%, військовий збір — 1,5%, ЄСВ — 22% від мінімалки, податок на виведений капітал — 9% замість податку на прибуток (18%).

— Середньомісячна зарплата співробітника Дія City повинна бути не нижче, ніж 1200 євро в гривневому еквіваленті. Для стартапу цей поріг — через рік зі старту.

— Компаніям можна працювати з ФОПамі і залучати фахівців з гіг-контрактами відповідно до обраної ними моделі співпраці з резидентом Дія City.

— Між резидентами Дія City діє правило про уникнення конкуренції фахівців з роботодавцями.

— Мінцифри очікує збільшення частки української IT-галузі до 10% ВВП (зараз — 3,7-4,2%). А доходи галузі за 5 років можуть вирости з $6 млрд до $16,5 млрд.

Що бентежить IT-спеціалістів у Дія City

Противники спецрежиму для айтішників наводять кілька аргументів проти Дія City. Це, переважно,  позиція приватних контрактерів, які не закріплені в компаніях.

Як говорив один з активістів і співорганізатор акції 13 липня Володимир Рожков, ІТ-спільнота виступає проти законопроекту про регулювання ІТ як окремої галузі, проти створення IT-колгоспів, незрозумілих концепцій гіг-воркерів, проти договорів про уникнення конкуренції і не переманювання, проти зниження мобільності фахівців.

Також він натякнув, що в разі прийняття законів про Дія City, айтішники просто виїдуть з країни.

Ще один співрозмовник dev.ua розповідає, що ніяких вимог Мінцифри до айтішників не висувало, оскільки називає їх «нецільовою аудиторією даного проєкту».

Айтішник про мітинг ДіяCity:
Айтішник про мітинг ДіяCity: «Клюнув смажений півень, ми і включилися»
По теме
Айтішник про мітинг ДіяCity: «Клюнув смажений півень, ми і включилися»

Питання і можливості

У той же час великий бізнес не проти впровадження нового режиму роботи IT-індустрії. Зокрема, компанія «Київстар» підтримує правовий спецрежим Дія City, оскільки він «встановлює прозорі і зрозумілі правила гри і створює нові можливості для розвитку ринку ІТ-послуг». Як відзначають в телеком-гіганті, нові правила роботи дозволяють компаніям, незалежно від їх розміру і форми власності, прозоро і чесно конкурувати за IT-фахівців і більше інвестувати у свій розвиток і розвиток цифрових послуг.

Президент «Київстар» про кадрове голодування: Нас прийдуть і хлопнуть
Президент «Київстар» про кадрове голодування: Нас прийдуть і хлопнуть
По теме
Президент «Київстар» про кадрове голодування: Нас прийдуть і хлопнуть

На думку Петра Чернишова, екс-президента «Київстару» і члена наглядової ради компанії «Фармак», дизайнери Дія City, схоже, радикально вирішують питання з податками — вони менші і адміністрування їх простіше. Але з розвитком і продажем бізнесу можуть виникнути проблеми.

«Якщо ви запитаєте справжні продуктові IТ-компанії, чого вони хочуть, відповідь буде простою. Всі вони прагнуть бути купленим кимось великим. Фондом або одним зі світових гігантів», — запевняє він.

За словами Чернишова, покупці не будуть навіть розглядати покупку української юрособи. Ідеальний варіант, говорить бізнесмен, — американський штат Делавер, але в принципі Кіпр, Англія або щось схоже теж влаштує.

«В Україні ви не захистите свою інтелектуальну власність (IP), випуск нових акцій — це просто геморой, не кажучи вже про інші популярні інструменти інвестування як SAFE або Convertible. Ну і є ж ще реєстр акцій (з чудовими подіями іноді) і „справедливий український суд“ — завжди готовий за скромну винагороду здивувати майбутнього інвестора», — вважає Чернишов.

Щоб бути купленим — треба мати бізнес на великих ринках, каже екс-президент «Київстару». Українській юрособі, за його словами, доволі важко продавати багато продуктів і послуг в інших країнах. Серед причин таких складнощів — проблеми з банківськими послугами, безглуздий документообіг, необхідний в Україні, валютне законодавство і багато іншого.

«Тому Дія City цілком ОК, якщо компанія в Делавері з українськими засновниками відкриє тут юрособу для утримання девелоперів. При цьому продажі вона робити не буде і інтелектуальної власності на ній теж не буде», — аналізує Чернишов.

Також новий режим, запропонований Мінцифри, підійде для невеликих компаній, у яких основний ринок — це як раз Україна, вважає він.

Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій
Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій
По теме
Сльози рекрутерів. Які IT-спеціалісти в супер-дефіциті: топ вакансій

У той же час засновник компанії Ajax Systems Олександр Конотопський упевнений, що Дія City — скоріше благо для айтішників, ніж кабала. «Податок на зарплату 6% і податок на виведенний капітал 10% — найкраще оподаткування у Європі, а, може, і у світі, не рахуючи офшорних зон», — сказав він dev.ua.

За словами Конотопського, для повноцінного розвитку IT-галузі необхідно зберегти і формат роботи айтішників через ФОП, і запропонувати варіант роботи через Дія City. «Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія і міністр цифровий трансформації Михайло Федоров публічно пообіцяли, що ФОПів труїти ніхто не буде», — говорить він.

Дія City фінально розглянуть в Раді в четвер. Який прогноз?
Дія City фінально розглянуть в Раді в четвер. Який прогноз?
По теме
Дія City фінально розглянуть в Раді в четвер. Який прогноз?

Крім того, Конотопський упевнений, що робота в режимі Дія City зробить IPO українських компаній, зокрема, Ajax Systems, на порядок простіше. «Люди просто не розібралися. Тому мітингують. Але це стандартна українська історія», — говорить він.

Виконавчий директор EPAM Ukraine Юрій Антонюк каже, що Дія City з пропонованими гіг-контрактами і новою концепцією податкового навантаження створює найвигідніші умови для галузі.

«Я бачу можливість вже зараз отримати до 100 тисяч вакансій в рік», — говорить він. За його словами, неприпустимо залишатися в тій же парадигмі, що і останні 20 років, і саме Дія City може стати новим кроком.

«Україна вже давно не ресурсний хаб, ми робимо технологічні рішення, використовувані в усьому світі», — говорить Антонюк.

Чернишов упевнений, що в Україні є багато компаній, які  не дуже переймаються  майбутнім продажем іноземним інвесторам, а також і захистом їх інтелектуальної власності. «Ось ці компанії теж спробують стати резидентами Дія City. Тепер дуже багато компаній працюють з ІТ-інструментами — замовляють для себе програми, купують програми оптимізації реклами, замовляють послуги машинного навчання. Та й просто — працюючи в Exel, можна і там програмувати», — іронізує він.

Але є один важливий момент: якщо якась компанія говорить: «Я тепер теж ІТ-компанія!», — як, а найголовніше хто буде вирішувати правда це чи ні?

«Коли на кону стоять податкові пільги, може бути багато дивовижних рішень!», — резюмує Чернишов.

Дія Сіті: якщо щось піде не так, хто буде відповідати?
Дія Сіті: якщо щось піде не так, хто буде відповідати?
По теме
Дія Сіті: якщо щось піде не так, хто буде відповідати?

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.