💳 Кожен. Повинен. Мати. Trustee Plus: криптогаманець і європейська платіжна картка з лімітом 50к євро 👉
Вікторія ГорбікСтартап
31 січня 2024, 08:20
2024-01-31
Стартап з українськими коріннями Djooky допомагає купувати «акції» пісень, а перші аукціони проводив у перші дні війни. Ось, як працює музична біржа
Купувати та продавати цифрові активи на криптобіржах для багатьох людей вже звична справа. Іншим більше до вподоби вкладати гроші в акції компаній, відомих і не дуже. Є також торги на валютних ринках. А якщо купувати «акції» музичних треків?
Виявляється це можливо і стартап Djooky працює в цьому напрямі. Розробники створили маркетплейс, за допомогою якого можна заробляти на улюблених треках. Співзасновник Djooky Андрій Даховський розповів dev.ua, як можливо продавати частки музичних треків, що зараз відбувається зі стартапом та які підводні камені існують на шляху побудови «музичної біржі».
Стартап заснували 4 фаундери: два українці, німець та американець. Ініціатором став Андрій Даховський, який спочатку розповів про ідею «музичної біржі» Геннадію Курочці, співзасновнику компанії CFC Big Ideas, який за допомогою знань бізнес-відношень поєднав стосунки музичної індустрії Андрія з реалізацією ідей.
Третім кофаундером став Стефан Егбаліан, професор Кільського університету, одного з найбільших і найвідоміших інженерних університетів Німеччини, та засновник кількох успішних стартапів NamePlanet (один з найбільших володарів доменних імен) та GlobalEye (камери для німецьких аеропортів з ШІ-сканерами нетипової поведінки людей). І четвертим долучився до спільноти музичний продюсер та саунд-інженер Браян Малуф (Brian Malouf) зі своєю експертизою у музиці та новітніх трендах, який свого часу записував альбоми Майклу Джексону, Queen та Мадонні.
До війни у команді працювало майже 50 людей, значна кількість з яких — комунікаційники. Зараз, крім 4 фаундерів, над Djooky працюють 8 фахівців: розробники, дизайнери та SMM-менеджер.
Першопроходець
Один з чотирьох фаундерів стартапу Djooky, Андрій Даховський — фізик-теоретик за фахом. Ще у девʼяностих він захистив дисертацію на тему «Квантова теорія електронів в псевдопустій решітці».
Андрій розповідає, що завжди любив музику. І цю любов у ньому культивував батько, який мав склад вінілів, ретельно зібраних ще в радянські часи, коли це було майже андеграундом.
Свого часу він вступив до фізичного факультету, бо йому легко давались фізика та математика, і навіть працював доцентом на кафедрі математики в Одеській політехніці. Але згодом любов до музики переважила і, коли Андрію було трохи більше за 20 років, він відкрив свою першу компанію з продажу компакт-дисків в Одесі. І на цьому не зупинився, отримавши у 1999 році ліцензію від найбільшої у світі музичної компанії Universal Music, а через рік заснував власний музичний лейбл Ukrainian Records.
Перехід у цифрову площину
Коли Андрій тільки починав роботу Ukrainian Records у 2001 році, то інтернет був у максимум 17% українців. І мови про те, щоб фокусуватися на діджиталі не було взагалі, крім того, що у компанії тоді був дуже наївний сайт.
Лише значно пізніше, у 2020 році кофаундери створили стартап Djooky, як екосистему для виконавців, артистів та експертів музичної індустрії. Одним із перших інструментів для просування музичних творів та заробітку артистів став музичний онлайн-конкурс Djooky Music Awards, який до кінця 2021 року пропрацював шість сезонів.
А наприкінці 2021 року зʼявився маркетплейс Djooky X — фактично біржа, де той, хто володіє правами на пісню або музичний трек, може виставити на продаж частину майбутніх доходів від цієї пісні. Водночас права на пісню залишаються у правоволодаря і лише він визначає стратегію монетизації пісні, а також вирішує, може вона бути десь використана чи ні.
«Коли артист чи лейбл, виставляє пісню на опціон, є два сценарії: залишити самого себе адміністратором прав та визначати, як будуть розвиватися події далі, чи передати цю роботу комусь, себто, нам чи іншому лейбористу. І який з цих напрямків вигідніший до останку не знає ніхто», — говорить співзасновник.
Як працює «музична біржа»
Зараз пісня завантажується на цифрові агрегатори, типу TuneCore, CD-Band. І вони з’являються на усіх стрімінгових платформах, як то Spotify чи Apple Music та інших. І люди, які володіють правами на музичний трек, отримують кошти від прослуховувань. І до певного часу заробляти могли або самі автори чи артисти, або лейбли, які вкладали гроші у розвиток цієї музики.
За період з березня по квітень 2022 року на маркетплейсі провели 15 успішних аукціонів і після цього зупинись, бо виникла потреба доробити технологічну сторону. Виникла потреба додати «вторинний ринок продажу» часток музичних треків, щоб правоволодарі мали змогу не лише отримувати пасивний дохід, а й перепродавати свої частки.
Фінансова складова
Djooky починався з вкладень особистих коштів фаундерів. Потім про проєкт дізнались приватні інвестори та поціновувачі музики, канадці, американці, українці, і у стартапу зʼявились інвестиції від бізнес-янголів. На поточний момент у Djooky, крім самих засновників, вже вклали кошти понад 10 інвесторів, від символічних сум у $1000 до значно більших.
Пізніше стартап почав отримувати гранти, зокрема від Google. За словами Андрія Даховського, ці кошти врятували бізнес під час війни.
Загалом у стартап вже вкладено понад $1 млн. А за 15 проведених аукціонів дохід був понад $100 000. Більша частина коштів пішла на технологію та софт, інша велика стаття витрат — юристи та дозволи від німецького фінансового регулятора щодо питань інтелектуальної власності. Зараз стартап поки що не заробляє.
Що далі
Зараз стартапери доробили в маркетплейсі можливість перепродавати «музичні акції» і шукають інвестиції, щоб перезапустити аукціони.
Крім того, стартапери планують додати до маркетплейса блокчейн-можливості та штучний інтелект, який за допомогою математичних обчислень буде визначати музичні твори, які можуть стати хітами.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.