Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Робота із зображеннями — найпростіші та найкращі інструменти 🖼

Нащадки 10%. Після п'яти масових вимирань на Землі настає шосте. Як ми його власноруч прискорюємо

В минулому тексті ми намагалися окреслити основні страхи людей перед масовою загибеллю. Тепер подивимося на реальність, про яку людство вже знає: масові вимирання всього живого на планеті Земля. 

Залишити коментар
Нащадки 10%. Після п'яти масових вимирань на Землі настає шосте. Як ми його власноруч прискорюємо

В минулому тексті ми намагалися окреслити основні страхи людей перед масовою загибеллю. Тепер подивимося на реальність, про яку людство вже знає: масові вимирання всього живого на планеті Земля. 

Так, це вже було. Так, планета залишалась без половини, а то й більше, живих організмів. Так, життя завжди виживало. І так, нам це навіть допомогло, правда, це призвело до того, що ми самі стали причиною нового вимирання.

Катастрофічне минуле і його вплив

Загалом, життя на планеті переживало (і переживає зараз, тримайте це в голові) глобальні катастрофи чимало разів. І це гарна новина. Погана новина у тому, що структура цього життя щоразу досить серйозно змінювалась. У всіх глобальних катастроф є деякі спільні риси: вони руйнують складність та різноманіття, нещадні до великих тварин і часто змушують еволюцію починати спочатку. При цьому шанс отримують інші види, які до цього залишалися в тіні.

Динозаврам, Майклу Крайтону і Голівуду допомогла тріасово-юрська подія, яка вбила круротарсанів — рептилій тріасового періоду, які правили світом у ті часи і впустила світ в той самий парк Юрського періоду. Іронічно, що нині збереглися якраз нащадки круротарсанів — крокодили.

Людству, в свою чергу, теж допомогло одне з масових вимирань: воно вибило з еволюційної гонки вже динозаврів.

Велика п’ятірка

Загалом, подій вимирання в історії, яку ми знаємо і можемо довести, більше двадцяти. Та п’ять з них відомі як Масові вимирання.

І перше — Ордовік-Силурійське вимирання, або Пізньоордовицьке масове вимирання.

Різномоніття живих Силурійського періода

Тоді зникли 60% видів морських безхребетних. Не одразу — це теж досить гарна новина для людської раси, яка налічує ледь більше десяти тисяч років. Зазвичай вимирання відбуваються досить довго — це можуть бути десятки тисяч або мільйони років. Зникли 49% всіх існуючих родів. Океан вимер — брахіоподи, корали, двостулкові молюски, голкошкірі, трилобіти і конодонти. Це відбулося 450-440 млн років тому.

Далі, 364 млн років тому, відбулося Пізнє Девонське вимирання. По суші серед рослин повзають амфібії та їдять комах. Власне, там вони і залишилися.

Тварини девонського періода

Девонське вимирання 25 млн років знищувало морське життя. 57% родів і принаймні 75% видів не дожили до кам’яновугільного періоду. Зникли рифи — корали відродилися лише у мезозої, за сотні мільйонів років. Життя на суші ж залишилося майже неушкодженим.

Та 251,9 млн років тому відбулося Пермсько-Тріасове вимирання. Воно тривало близько десяти тисяч років, а біорізноманіття на планеті відновлювалося близько 10 млн років. Так, реально, це досить серйозні штуки, інакше їх би не називали Масовими вимираннями.

Пермсько-Тріасове вимирання

Це найсерйозніше відоме вимирання на Землі. За деякими оцінками, тоді зникло до 90% всього живого. 83% родів, 81% морських видів. Найбільше відоме масове вимирання комах. Вимерли 70% наземних видів хребетних — земноводних, сауропсидів (проторептилії), терапсидів (протоссавці). Для повного відновлення як чисельної, так і екологічної фауни наземних хребетних знадобилося аж 30 мільйонів років.

Як Пермсько-Тріасове вимирання позначає межу між, власне, Пермським та Тріасовим періодами, так наступне — Тріасово-юрське вимирання — між тріасовим та юрським.

Тріасовий період

Це відбулося 201,3 млн років тому. У морях зникли конодонти (щось типу древніх морських вугрів). Загалом, вимерли 23-34% морських видів. На суші вимерли конкуренти динозаврів. А от рослини, динозаври та ссавці. Вірніше, протоссавці — наші з вами предки, цинодонти, такі собі симпатичні волохаті маленькі ящіркомиші. Та наш час ще настане — а поки на найближчі 135 млн років починається панування динозаврів, птерозаврів, іхтіозаврів та інших наземних рептилій.

І тут бабах — прилітає метеорит і все закінчується. Приблизно 66 млн років тому починається Крейдяно-Палеогенове вимирання.

Крейдяно-Палеогенове вимирання

Мінус три чверті видів. Вимерли динозаври; морські істоти, такі як мозазаври чи плезіозаври; летючі ящери; частина молюсків (амоніти з белемнітами). Дуже приблизно можна сказати, що вмерли усі великі та середні тварини на Землі. І найкраще до цього пристосувалися ті тварини, яких ви бачите навколо: птахи, змії, черепахи і ссавці, до яких відносяться як щурі, яким нині приписують неймовірні здібності до виживання, так і люди.

Людство як причина масового вимирання

Саме по собі вимирання — це справа довга. Але ми з вами вже 10 тисяч років як живемо в період, який називається Голоценове вимирання. Воно ж — антропоценове вимирання. Від слова «антропос» — людина. Ну, тому що у ньому винні ми з вами зокрема.

Звісно, не ми особисто винищили мамонтів, то був клімат разом з зусиллями наших далеких предків.

Та людська економіка призводить до винищення цілих екосистем.

Давайте на простому прямому прикладі. Колись моря та океани були повні риби. Люди її ловили і їли. Людей ставало все більше. Засоби для вилову все кращі. Як результат — риби все менше, доводиться обмежувати її вилов та розводити самостійно на фермах.

 Зруйнований кораловий риф
Живий кораловий риф

Та це прямий вплив. Ми щось беремо і це щось зникає. Іноді буває трохи складніше. Ми висушуємо болото, знищуючи всі види, які там жили. Ми вирубуємо ліси, розповсюджуємо обрані рослини, забруднюємо повітря і землю. В результаті зменшуються такі середовища, як коралові рифи чи тропічні ліси, а види, які там жили, зникають.

Коли ви востаннє бачили велику тварину в дикому середовищі? Не корову в селі, а якогось вовка, лева чи навіть банальну дику козу? Відповідь «ніколи» теж приймається.

Історик Ян Мортимер, приміром, пише, що диких вовків в Англії майже не було вже у 13 столітті — шанс зустріти таких набагато менший, ніж шанс зустріти, скажімо, розбійників чи браконьєрів.

Причому, наш вплив значно зріс і продовжує зростати. Якщо на початку історії людство стало лише одним з факторів вимирання мегафауни — усіх тих мамонтів — бо надто добре полювало, то зараз ми викреслюємо біорізноманіття одним розчерком пера, що дозволяє будівництво… та майже будь-чого.

Візьміть навіть забудову у Києві (не в закинутій промзоні), той же Протасів Яр чи Совські ставки — це цілі екосистеми, важливі для збереження флори та фауни.

Совські ставки
Протасів Яр

З екологічної точки зору, людство — це безпрецедентний суперхижак. Ми є на всіх континентах, ми полюємо на дорослих особин інших хижаків.

І ми продовжуємо нарощувати темпи. Ми їмо, нам потрібні речі, нам потрібно грітися, нам потрібна електрична енергія, газ, нафта, ядерна енергія. Ми запускаємо ракети в космос і їздимо на авто. А це все підігріває планету.

Наступного разу ми поговоримо про те, як зміни клімату, які загалом вважаються темою непевною, впливали на оці всі події.

Автор: Дмитро Бунецький 

Шукаєш роботу в IT та не знаєш, що надіслати CV чи резюме.

Ми розібрались, в чому різниця між ними, та коли і який саме документ треба.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.