Марія БровінськаГроші
15 вересня 2023, 08:00
2023-09-15
Війна та гривня: як формуються курси валют, що відбувається з українською валютою та навіщо НБУ відпускати курс. Урок з фінграмотності №3
Що зараз відбувається на валютному ринку? Скільки проситимуть за долар до кінця цього року? Що буде з валютою після нашої перемоги? Ці питання наразі хвилюють більшість економічно активного населення України. Емал Бахтарі, керівник валютного підрозділу Райффайзен Банку у рамках партнерської рубрики про фінансову грамотність розповідає, якого курсу варто чекати та що впливає на вартість національної валюти в порівнянні з іноземною.
Що зараз відбувається на валютному ринку? Скільки проситимуть за долар до кінця цього року? Що буде з валютою після нашої перемоги? Ці питання наразі хвилюють більшість економічно активного населення України. Емал Бахтарі, керівник валютного підрозділу Райффайзен Банку у рамках партнерської рубрики про фінансову грамотність розповідає, якого курсу варто чекати та що впливає на вартість національної валюти в порівнянні з іноземною.
Позиція Райффайзен Банку щодо війни рф в Україні
Райффайзен Банк є одним із найбільших українських банків, який працює в країні вже понад 30 років. Банк є окремою юридичною особою, що діє відповідно до українського законодавства та дотримується всіх встановлених вимог воєнного стану в Україні.
Одразу після повномасштабного вторгнення банк заявив про свою підтримку України та припинив відносини з клієнтами та грошима, що мають російське та білоруське походження. Банк підтримує санкції проти країни-агресора.
Акціонери банку — Райффайзен Банк Інтернаціональ (РБІ) та Європейський банк реконструкції та розвитку — рішуче засудили немотивовану та криваву агресію рф проти суверенітету Української держави. Також на зборах акціонерів РБІ було проголошено позицію щодо поступового виходу з ринку рф. Як зазначається у тексті: «РБІ суворо дотримується всіх вимог чинного законодавства Австрії та ЄС, які визнають територіальну, політичну та економічну цілісність України. РБІ ані самостійно, ані через свої дочірні компанії не веде жодної господарської діяльності на територіях Донецької та Луганської областей, а також півострова Крим».
З перших днів війни Група РБІ надає значну гуманітарну допомогу Україні, яка не обмежується тільки прямим фінансуванням на більш ніж 20 мільйонів євро (майже третина від усіх перерахованих банками України коштів), а включає також всебічну підтримку людям в Україні та українським біженцям за кордоном.
Український Райффайзен Банк самовіддано працює в умовах воєнного часу, забезпечуючи стабільність банківських систем та повне виконання своїх зобов’язань перед законодавством, клієнтами та співробітниками. Багато разів визнаний найнадійнішим банком країни, Райффайзен Банк водночас є й одним із найбільших кредиторів, що надає значне фінансування економіці.
31 березня 2023 року НБУ розмістив на своєму сайті позицію про те, що Райффайзен Банк Україна має підтримку Нацбанку. Згідно з позицією НБУ, Райффайзен Банк в Україні є системно важливим банком, який сприяє підтриманню фінансової стабільності в країні в розпал війни. Участь банку в розвитку банківського сектору, економічних програмах та гуманітарних проєктах відчутна і важлива.
Нагадаємо, що Райф є найбільшим постачальником готівкової валюти в Україну, одним із найбільших операторів з обслуговування експортно-імпортних валютних транзакцій і є активним гравцем на ринку Forex.
Зміст
Чому курси валют змінюються
В Україні з початком війни на валютному ринку сформувалася ситуація, коли одночасно діють декілька курсів валют, на які потрібно зважати, приймаючи рішення щодо персональних фінансів:
офіційний курс Національного банку України;
курс міжбанківського валютного ринку;
готівковий курс при обміні валюти в касі банку чи обмінних пунктах;
курс купівлі валюти онлайн (з двома місячними лімітами на одну особу з розміщенням на тримісячний депозит та без нього);
курси платіжних систем під час розрахунків банківськими картками в інтернеті чи за кордоном;
умовний «курс міняйлів» на неорганізованому ринку.
Офіційний курс гривні до долара США НБУ змінив останній раз 21 липня минулого року та з того часу він не переглядався. Тоді Нацбанк його зафіксував на рівні 36,56 грн за долар США після коригування на 25% до попереднього курсу (29,25). Водночас офіційний курс гривні до євро та інших іноземних валют постійно змінюється через коливання цих валют до долара США на світових ринках. Фактично гривня прив’язана до долара США і коливається разом з ним до інших валют, тобто якщо долар здешевлюється на світових валютних ринках, то гривня здешевлюється також до інших валют і навпаки. Змінити таку ситуацію могло б прив’язування гривні до кошика валют, але наразі в структурі зовнішньоекономічної діяльності українських компаній, операцій фізичних осіб та міждержавних фінансових розрахунків суттєво домінує саме долар США і тому методика розрахунку офіційного курсу не змінюється. Проте це не виключає того факту, що зі збільшенням частки розрахунків у євро НБУ вирішить рахувати офіційний курс, наприклад, до двох основних валют — долару та євро і тоді гривня буде менше залежати від коливань долара США.
На сьогодні валютний ринок в Україні залишається дефіцитним, тобто валюти на ньому для всіх покупців не вистачає і НБУ вимушений покривати дефіцит своїми інтервенціями продаючи валюту зі своїх резервів.
Це є наслідком того, що в результаті бойових дій, повномасштабної агресії, руйнування промислових об’єктів та логістичних шляхів Україна, звичайно, втратила значну частину свого експорту, а імпорт залишився майже на тому ж самому рівні. Іншими словами наразі заробляємо валюти менше, ніж витрачаємо, а баланс вдається втримати виключно коштом міжнародної фінансової допомоги.
Саме через ці фактори торги на міжбанківському ринку з самого початку війни (за вкрай рідкісними виключеннями) відбуваються на верхній межі дозволеного коридору «офіційний курс НБУ ±1%, або близько 36,9343 грн за долар США. На готівковому ринку немає таких обмежень, тому там курси більш динамічно коливаються в залежності від поточної ситуації, але завжди залишаються вищими за курси на міжбанку, тому що до курсу готівки треба додавати витрати банків із доставлення цієї готівки в Україну — а вони теж зросли через війну.
Нараз на готівковому ринку долар США продають приблизно за 38 грн, а євро близько 41 грн.
Фінансисти та аналітики уважно стежать за тим, скільки Нацбанк продає валюти з резервів щотижня, чи ця сума зростає/знижується і чи є ризики того, що НБУ буде змушений переглянути нинішній курсовий коридор.
Чому готівковий, безготівковий, картковий та офіційний курс такі різні
Національний банк із початком повномасштабної війни був вимушений ввести цілий ряд обмежень на операції, які здійснюють фізичні особи і юридичні особи, резиденти та нерезиденти. Мета була одна: в умовах воєнного часу виникає дефіцит валюти, тому що населення і бізнес не мають впевненості у завтрашньому дні і тим більше в курсі національної валюти.
Усі хочуть перестрахуватися: хто має валюту — намагаються її зберегти й не продавати, в кого немає — купити валюту якнайшвидше. Така природа дефіциту на валютному ринку для будь-якої фінансової кризи, а тим більш для повноцінної війни.
І регулятор зупиняє ті операції, які зупинять відтік валюти з країни або її неефективне використання. Приклад — купівля населенням готівкової валюти у розпал кризи просто перемістить її з ринку у збереження «під матрацом», де вона буде просто лежати на «чорний день», в той час як вона життєво необхідна для виживання країни, закупівлі всього необхідного для фронту і оборони.
Введені обмеження одразу призводять до того, що перетік валюти між різними ринками — міжбанківським, готівковим і сірим суттєво ускладнюється чи перекривається, а тому готівковий курс буде одним, безготівковий ― іншим, картковий ― третім. І різниця можу бути досить суттєвою, оскільки ситуація на всіх цих ринках/операціях різна. До речі, в липні минулого року розрив між офіційним курсом Нацбанку і тим, що можна було побачити в обмінниках, досягав майже 25%, і це психологічно впливало як на продавців валюти, які були вимушені продавати за фіксованим курсом, вважаючи себе пограбованими на ці 25% (або у кращому випадку вважаючи себе благодійниками чи спонсорами країни у важкий час), так і на покупців, які бачили вищий курс, називаючи його «реальним» і намагалися купити швидше, очікуючи перегляд курсу.
Сьогодні ж різниця між офіційним курсом, курсом на міжбанківському ринку, і готівковим, вже набагато менша ― 2–3%, і це вже не створює такого великого стимулу чи мотивації притримувати валюту.
Як вигідніше купувати валюту
Якщо бізнес може купувати безготівкову валюту через свій банк на міжбанку майже під всі види імпортних контрактів (обмежений лише імпорт деяких видів послуг), то населення може її придбати як в касах банків, чи обмінниках, так і онлайн. Купувати валюту онлайн Нацбанк вперше дозволив у квітні 2023 року з обов’язковою умовою, що куплена онлайн валюта має бути розміщена на тримісячному депозиті на суму не більше 100 000 грн. Отримати на руки таку валюту було можливо лише по закінченню цього депозиту. Також минулого року НБУ ввів ще один вид захисту особистих заощаджень від девальвації — купівля валюти за офіційним курсом на дату відкриття депозиту (6 місяців) та автоматичний продаж валюти за офіційним курсом на дату закриття депозиту. Тобто на виході людина знов таки отримувала гривні, але вже з урахування зміни офіційного курсу, але без обмежень по сумі.
У серпні 2023 року НБУ збільшив ліміти для купівлі безготівкової валюти населенням (онлайн чи у мобільному застосунку) до 200 000 грн на місяць із розміщенням на тримісячному депозиті, а також вперше з початку війни дозволив купувати безготівкову валюту без розміщення на депозиті, але в розмірі не більше 50 000 грн на місяць на одну особу в одному банку.
Проте купити валюту в касах банку іноді буває дешевше, ніж безготівкову. Чому це відбувається? Знову ж таки, тому що ринки різні і є ряд обмежень, які перешкоджають вільному перетоку валюти між ними. Як от банки не можуть вільно купувати скільки завгодно валюти на міжбанку і продавати її в касах — такі операції обмежені регулятором в обсягах. Тому в якийсь момент на готівковому ринку може виникнути профіцит валюти, і готівкові курси в касі можуть бути нижчими за курси купівлі валюти онлайн в додатку. Тобто ринки обмежено впливають один на одного, але через обмеження можуть ситуативно мати різноспрямовану динаміку і за цим варто слідкувати.
А от коли обмежень немає, курси на всіх ринках вирівнюються і стають майже однаковими, що є нормою для роботи всіх вільних ринків.
Коли НБУ може відпустити курс
Наразі в новинах і медіа ведеться багато розмов про можливий перегляд курсового коридору.
Якщо порівняти із розміром інтервенцій НБУ на ринку, або простими словами — скільки він продає валюти на ринку в місяць, то ця сума становить близько 2 млрд доларів. Минулого року перед девальвацією в липні обсяг таких інтервенцій сягнув 4 млрд на місяць і це при загальній сумі резервів близько 22 млрд доларів.
Сьогодні ситуація багато в чому краща — і обсяг інтервенцій вдвічі менший і резерви сягнули 40 млрд доларів США. І начебто немає підстав хвилюватися пересічному громадянину, але на ситуацію можна подивитися і з іншого боку.
Липневі дані з експорту України виявилися значно гіршими ніж прогнозувалося. Головні фактори — зупинка зернового коридору, завдання руйнувань портовій інфраструктурі в Одесі і на Дунаї. Це суттєвий удар по логістиці і по спроможності аграріям наростити обсяги відвантаження продукції. Тому очікувати суттєвого зростання надходжень від експорту наразі марно.
З іншого боку імпорт залишається стабільним і значно більшим за експорт і за умов утримання курсу на цьому рівні валютний курс фактично стимулюватиме імпортерів і демотивуватиме експортерів, які могли б за відсутності обмежень отримати значно більше гривневого еквівалента.
Звісно, НБУ за наявних резервів міг би і далі покривати цей дефіцит, однак це вже питання щодо достатності резервів і подальшої міжнародної підтримки, в той час як наявний дисбаланс також несе свої ризики і негативно впливає на всю економіку. Тому по факту перед НБУ стоїть вибір: продовжувати витрачати резерви і не змінювати курс чи відкоригувати курс, виправляючи дисбаланси і зменшивши витрати резервів. Звичайно на все це треба дивитися ширше в контексті монетарної політики НБУ та управління обліковою ставкою. Це досить складне завдання, оскільки девальвація курсу призводить до зростання інфляції, а облікова ставка є ключовим інструментом впливу на інфляцію і при її зростанні необхідно підіймати ставку, чого наразі не планується.
Яким шляхом піде регулятор, звичайно невідомо, однак це можуть бути обидва варіанти з однаковою імовірністю.
Звісно, рано чи пізно потрібно переходити до плаваючого курсу. Макроекономістам добре відомо, що підтримка фіксованого курсу має цілий ряд своїх недоліків. Він накопичує дисбаланси, породжує ілюзію незмінності курсу, відсутності ризиків та впевненості, що таким він може бути і далі. Надалі рано чи пізно йому доведеться коливатися і такі рухи спричиняють набагато більше паніки і ажіотажу, завдаючи ще більшого удару по економіці країни
У нас таке було до 2013 року, коли курс тримався на рівні 8 грн за долар і будь-який рух на десяті частини копійки вгору чи вниз призводив до паніки і черг в обмінних пунктах. Тому це хибна практика, яка привчає людей думати, що коливання курсу — це погано і це ознака кризи, і якщо щось змінилося, треба бігти в банк, забирати свої депозити, купувати валюту і т. д. А насправді тримати фіксованим курс можна лише в міру наявних резервів, які при несприятливій ситуації можуть дуже швидко скінчитися.
Тому курс має плавати, як це було в Україні до повномасштабного вторгнення і до постійних коливань звикли всі економічні суб’єкти. І для цього треба знімати обмеження, про які каже у своїх комунікаціях Нацбанк.
Плаваючий курс потрібний для економіки, бо він є балансувальним елементом, що діє за простим сценарієм, наприклад: падає експорт → іноземної валюти стає менше → зростає курс долара → стає вигіднішим експортувати і менш вигідним імпортувати → бізнес переорієнтовується і починає більше експортувати/менше імпортувати → валюти надходить більше і курс вирівнюється. Звичайно все не так лінійно і просто на практиці, але механізми завжди і у всіх країнах однакові, тут ми не унікальні. І щодо обмежень — чим їх менше, тим легше працювати бізнесу і тим швидше він відновить свою роботу. Чим менше обмежень на повернення інвестицій, тим більше шансів, що іноземні інвестори, які розмірковують про вкладення коштів в економіку України, наважаться на такий крок. А якщо не випускати інвестиції, дивіденди, погашення кредитів з країни назад, то, звичайно, нові інвестори і кошти не прийдуть.
НБУ не називає точних дат переходу до плаваючого курсу гривні до долара. Але там кажуть: ми слідкуємо за інфляцією, динамікою експорту/імпорту, за балансом попиту і пропозиції на валютному ринку. І якщо макроекономічні передумови дозволять, за помірних ризиків, то обмеження та фіксація курсу будуть зніматися поступово згідно з опублікованою стратегією.
А що з інфляцією?
Нині ситуація виглядає набагато більш прогнозованою, ніж на початку повномасштабного вторгнення. І курсова стабільність для гривні грає вирішальну роль з точки зору інфляції. Це певний якір, який тримає і дає можливості триматися на стабільному рівні офіційній інфляції.
Прогнози по інфляції зараз всі позитивні, вона продовжує знижуватися. Цікаво, що, за останні пару місяців літа інфляція була меншою, ніж прогнозована (у серпні — 8,6% до серпня 2022), тому що знизилися ціни на сирі овочі та продукти, які є ключовими в кошику споживання, які враховуються для розрахунку інфляції. У першому півріччі стабільними були ціни на паливо, хоча зараз вони почали зростати через повернення податків на пальне, і це дещо вплине на показник інфляції, але не суттєво. Наразі можна сказати, що населення, бізнес і економіка в цілому адаптувалися до воєнних умов, побудувались нові логістичні канали, експорт також намагається підлаштуватися під нові реалії, і в таких умовах для зростання цін немає передумов. Комунальні тарифи дещо були скориговані, але теж не суттєво, тому й вони не вплинуть значно на інфляцію.
Офіційні прогнози на сайті Національного банку цікаві тим, що регулятор до кінця року очікує на зниження інфляції до 10,5%. На наступний рік очікування ще нижчі — 8,5%, і на 2025-й рік ― навіть 6% (довоєнний рівень). Тому якщо курс гривні не буде суттєво змінено — прогнози з інфляції мають всі шанси збутися.
До речі, одне із найбільш поширених питань про інфляцію звучить так: як може бути, що інфляція у нас 10-11%, якщо ціни зросли вдвічі за власним спостереженням або на окремі товари)? По-перше, показник інфляції має свій механізм розрахунку, загальноприйняті міжнародні стандарти розрахунку. І можна сміливо стверджувати, що як в кожній країні, так і у кожного споживача своя інфляція, тому що кожен споживає свій унікальний набір товарів. А вони дорожчають по-різному, а отже й інфляція і, що важливо, її суб’єктивне сприйняття буде різною. А Держкомстат, коли обраховує інфляцію, бере до уваги усереднені ціни по всій країні по всіх товарних групах, що входять до встановленого середньостатистичного споживчого кошика. Цей кошик також в різних країнах різний, адже чим бідніше населення, тим більше в ньому доля товарів першої необхідності, харчових продуктів і менше витрат на відпочинок, послуги та товарів розкоші. І тому офіційні цифри інфляції завжди для кожного будуть виглядати дивними, враховуючи індивідуальний характер споживання.
Також не треба забувати і про такий психологічний момент, як здатність людей помічати, коли ціни сааме зростають. Але коли вони знижуються, наприклад, протягом року, ми не звертаємо на це увагу. Це також суттєво впливає на наше сприйняття інфляції.
Отже, показник офіційної інфляції в 10% не означає, що всі ціни на всі товари й послуги в усіх регіонах країни з початку року виросли на 10%. Це означає, що усереднений споживчий кошик цього місяця в порівнянні до кошика аналогічного місяця минулого року в середньому здорожчав на 10%. Це важливо правильно розуміти, оскільки є різні показники, такі як інфляція з початку року, яку часто плутають з офіційною. Остання ж визначає зростання цін рік до року, чим прибирається такий фактор як сезонність.
Так для правильного розуміння інфляційних процесів в економіці своєї країни потрібно чітко розуміти що вона означає, як вимірюється і на що може вплинути.
Під час вимірювання інфляції необхідно порівнювати співставні показники, прибираючи сезонні чи разові явища, і головне — спокійно аналізувати інформацію, розсудливо сприймаючи навіть гучні заголовки новин. Це дасть змогу ухвалювати зважені та ефективні рішення щодо власних фінансів, збереже кошти, час і нерви.
Довідка
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». ВНЕСЕНИЙ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ БАНКІВ 27.03.1992Р. ЗА № 94, ІЗ ЗАПИСОМ ПРО ПРАВО НА ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА № 10. УМОВИ НАДАННЯ ПОСЛУГИ ЗГІДНО З ПРАВИЛАМИ БАНКУ.
Після рішення НБУ про вирівнювання курсів валют долар стрибнув до 40 за лічені години. На що чекати далі: пояснюють економісти
Нарешті це трапилося: Нацбанк змінив офіційний курс долара — збільшив його на 25%, до 36,5686. Цей курс був дуже близьким до того, який можна було побачити в обмінниках ще вчора (20 липня) — 36,8. Але сьогодні, 21 липня, щойно люди дізналися, що НБУ послаблює гривню, відразу побігли до обмінників здавати нацвалюту та купувати долар.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі
