Як український інтернет пройшов шлях від домашнього телефону за ціною квартири, локального збирання АТС в Одесі фахівцями “Фарлеп-Інвест” та мідного вандалізму 2014 року до 120 годин автономної роботи під час тотальних блекаутів, гігабітних мереж GPON та розгортання транспортної інфраструктури під 5G? Топменеджери Vega, (Vodafone Україна) розповідають залаштунки 20-річної еволюції українського телекому.
Як український інтернет пройшов шлях від домашнього телефону за ціною квартири, локального збирання АТС в Одесі фахівцями “Фарлеп-Інвест” та мідного вандалізму 2014 року до 120 годин автономної роботи під час тотальних блекаутів, гігабітних мереж GPON та розгортання транспортної інфраструктури під 5G? Топменеджери Vega, (Vodafone Україна) розповідають залаштунки 20-річної еволюції українського телекому.
CEO проєкту dev.ua Стас Юрасов зустрівся з топменеджерами телеком-оператора Vega — технічним директором Віталієм Мясніковим та керівником блоку планування та експлуатації первинної мережі Vega Артемом Божковим. У центрі розмови — історія українського фіксованого зв’язку: від епохи телефонії за ціною квартири та локального складання АТС в Одесі фахівцями “Фарлеп-Інвест” до вандалізму 2014 року, інженерного прориву після угоди з Vodafone, літієвої революції під час блекаутів та підготовки фіксованої мережі під стандарти 5G.
Історія Vega, яка раніше розбудовувалася як велика група «Фарлеп-Інвест», розпочалася на початку двохтисячних років, коли український ринок фіксованого зв’язку визначався суворим дефіцитом. Отримати звичайний міський телефон у державного оператора було справжнім квестом із нескінченними чергами та вічною відсутністю технічної можливості. Саме цей вакуум і дав поштовх виходу приватних компаній.
Віталій Мясніков: «Усі ми пам’ятаємо, як важко було замовити послугу телефонії в Укртелекому: постійні черги, немає технічної можливості… І почали з’являтися альтернативні компанії, які починали з телефонії — наприклад, Оптіма Телеком. Щоб до вас провели телефонну лінію, це коштувало тисяча доларів! І там стояла черга, бо державний оператор не міг задовольнити попит. Це був космос, але саме це відчуття ніші стало поштовхом для розвитку приватних провайдерів в Україні».
Оператори того часу стикалися з тим, що імпортне обладнання коштувало непідйомних грошей. Тому «Фарлеп» в україні почали створюватись підприємства з виробництва телекомунікаційного обладнання і Фарлеп також пішов шляхом власного розроблення та складання телефонних станцій прямо всередині країни.
Артем Божков: «Колискою розвитку компанії були два міста — Одеса та Дніпро. В Одесі на Черемушках, на вулиці Радісній, були наші потужності з виробництва власних телефонних станцій. Ми не купували станції в Китаї, а виробляли їх самі. До речі, інженери, які розробляли ті засоби комутації, згодом створили відомі бренди телекомунікаційного обладнання — це, по суті, вихідці з нашої компанії, які і зараз працюють на оборонку та перемогу країни».
Головним технологічним обмеженням дев’яностих — нульових була висока вартість оптичного волокна, комутаційного обладнання та інструменту для роботи з оптикою, і його використовували виключно для міжстанційних міських та міжнародних магістралей. До будинків і клієнтів прокладали мідний симетричний кабель.
Артем Божков: «Кабельна каналізація була забита важким мідним кабелем. Уявіть: кабель протяжністью 1 кілометр міг важить 6 тонн! Щоб підключити тисячу абонентів без засобів ущільнення, потрібно було затягнути тонни металу в підземні канали. Це була колосальна фізична та інженерна праця».
Один з ключових факторів переходу на оптоволокно в Україні був вандалізм, а не лише через прагнення високих швидкостей Так, ви правильно це прочитали:) Порізка мідних кабелів у 2010–2015 роках набула масштабів справжньої катастрофи для всієї телеком-галузі.
Артем Божков: «Що стало головним драйвером розвитку оптичних мереж для Vega та Укртелекому? Антропогенний фактор! Люди, які свідомо йшли, цей кабель різали, палили і здавали на брухт. Пік припав на 2014 рік, а найбільше страждали промислові регіони — Донеччина, Одещина та Дніпропетровщина, де діяла величезна кількість пунктів прийому металу».
Віталій Мясніков: «У 2015 році я робив аналітику по Дніпру: кількість пунктів прийому металобрухту в місті була більшою, ніж кількість аптек! Дніпро був найпостраждалішим містом. Крадії відкривали колодязі, прив’язували троси до автомобілів і висмикували кабель метрами. При чому не лише мідний, а все, що було там. Близько 70% наших мідних ліній були просто вирізані або знищені. Ми ловили їх із правоохоронцями, але це затихало лише ненадовго».
Зрозумівши, що нескінченно відновлювати мідь невигідно, керівництво компанії ухвалило стратегічне рішення: самостійно повністю демонтувати залишки мідного кабелю, здати його як брухт, а на вилучені кошти будувати нову оптичну мережу GPON.
Віталій Мясніков: «Ми порахували рентабельність демонтажу: витягати з каналізації сенс було тільки кабелі від 30–50 пар. Усе, що менше — витрати на демонтаж перевищували вартість брухту. Але ми повністю очистили каналізацію і перенаправили кошти в будівництво GPON. Ми були вимушені це зробити. У Німеччині чи Іспанії досі працюють на міді, бо там поліція працює жорстко і ніхто дріт не ріже. А нас ринок та вандали змусили зробити технологічний стрибок раніше за Європу».
Повний демонтаж мідної інфраструктури Vega завершила у 2024 році, а останнім містом стала Одеса. Зараз компанія орендує кабельну каналізацію виключно під оптику, а невеликий відсоток міді залишився хіба що на застарілих промислових гігантах на кшталт Запоріжсталі чи Одеського порту, які мають власний внутрішній розподіл.
З появою сотень дрібних локальних інтернет-провайдерів у 2010-х роках ринок принципово змінився. На зміну помігабайтній тарифікації та повільному ADSL прийшла ера безлімітних місячних тарифів. Разом із цим суттєво змінилася й вартість послуги для кінцевого користувача.
Артем Божков: «У 2012 році тариф на 100 Мбіт/с коштував близько 150 гривень. При тогочасному курсі це було майже 20 доларів. Сьогодні 1 Гбіт/с коштує 250–300 гривень — це менше 8 доларів. Послуга для споживача стала в рази дешевшою та якіснішою. Але конкуренція стала колосальною: заходиш у звичайну багатоповерхівку в Одесі — і там присутні мінімум 8 різних провайдерів».
Щоб виділитися на тлі конкурентів та забезпечити надійність, Vega принципово відмовилася від побудови мереж «повітряними лініями» між дахами, обравши дорожчий, але надійніший шлях.
Віталій Мясніков: «Іноземці, коли приїжджають, жахаються від паутини дротів, що висять між будинками. Для нас це був виклик. Ми закладаємо кабель тільки в кабельну каналізацію. Це дорожче, але ми думаємо про майбутнє, коли Україна стане членом ЄС і міська влада змусить зрізати всі ці 'хащі'. У під'їздах ми будуємо власні стояки та трубостійки, ставимо оптичні бокси на декількох поверхах. Це дає змогу швидко підключати клієнтів і залишати під'їзди охайними. Зараз до наших стандартів доєднується весь ринок».
У 2021 році Vega увійшла до складу групи Vodafone Україна. Це стало поворотним моментом для фіксованого бізнесу компанії, принісши із собою масштабне фінансування та переосмислення робочих процесів.
Артем Божков: «2021 рік — це відправна точка. Змінилося все: від обсягу інвестицій до ставлення до клієнта та корпоративної культури. До цього ми теж мали корпоративні стандарти в СКМ, але у Vodafone додалася людиноцентричність і свобода. Що дав Vodafone інженеру? Він дав можливість отримати задоволення від роботи. Раніше інженер думав, як із дефіцитного бюджету зібрати щось працююче. Vodafone дозволив проявити інженерну творчість, заповнити мережу новим обладнанням та будувати за найвищими світовими стандартами».
Коли розпочалися масовані обстріли енергосистеми, вибір Vega на користь пасивної технології GPON виявився вирішальним. На відміну від старої технології FTTB (Fiber to the Building), яка вимагала встановлення та постійного живлення тисяч активних комутаторів у кожному під'їзді, пасивна оптична мережа GPON живиться централізовано. Один станційний пристрій на вузлі здатний тримати зв’язок для 14 тисяч абонентів, що значно спрощує подачу резервного живлення.
З 2021 року компанія інвестувала у розбудову мережі та забезпечення автономності понад 2 мільярди гривень. Парк стаціонарних та мобільних генераторів зростав у рази, а на зміну застарілим свинцевим акумуляторам прийшли сучасні літієві блоки (LiFePO4), яких на мережі встановили понад півтори тисячі.
Артем Божков: «Чому ми відмовилися від свинцево-кислотних акумуляторів? По-перше, свинець витримує лише до 200 циклів 'заряд-розряд', а літій — близько 5000 циклів. По-друге, у свинцю є ефект сульфатації при глибокому розряді — він просто перетворюється на цеглину. По-третє, свинець заряджається 12–14 годин, а літій приймає струм до 100 ампер і заряджається за 4 години між відключеннями. Ну і вага: свинцевий блок важить 50 кг, а літієвий — 15 кг. Наші інженери більше не зривають спини, таскаючи їх по поверхах».
Державна вимога НКЕК передбачає автономність мережі протягом 72 годин, проте за рахунок комбінації літієвих батарей, автоматизованих дизельних станцій та виїзних бригад мережа Vega показала значно вищі результати під час реальних випробувань.
Віталій Мясніков: «Державна вимога регулятора — 72 години автономної роботи. Ми повністю готові до цього. Під час потужного блекауту в Одесі наша мережа безперервно пропрацювала 120 годин, а в Чернігові через наслідки ми тримали зв’язок 7 днів».
Щоб полегшити життя абонентам під час відключень, Vega та Vodafone замовили виробництво компактного рішення «3 в 1». Це єдиний девайс, який поєднує оптичний термінал, Wi-Fi-роутер та вбудований PowerBank, усуваючи потребу купувати додаткові повербанки, чи плутатися в дротах. Тепер компанія встановлює його у квартирах своїх клієнтів, даючи їм зручність у користуванні та автономність домашнього обладнання.
Окрім домашнього інтернету, Vega виступає потужною транспортною основою для мобільної мережі Vodafone. Компанія активно переводить базові станції з радіорелейних прольотів на захищену підземну оптику, готуючи інфраструктуру до нових швидкостей.
Віталій Мясніков: «Наразі 29–30 базових станцій 5G та 499 базових станцій 4G Vodafone вже працюють через нашу оптичну мережу та технологію XGS-PON. Ми свідомо будували мережу так, щоб вона була готова до 5G без заміни кабельної інфраструктури. Паралельно з цим Vega інтегрує у свої системи керування елементи штучного інтелекту. Алгоритми в режимі реального часу аналізують інформацію з мережі, автоматично визначають знеструмлення або пошкодження обладнання у квартирах абонентів та допомагають усувати проблеми з якістю Wi-Fi ще до того, як клієнт звернеться до служби підтримки.
Незважаючи на всі важкі обставини, в яких доводиться жити українцям під час затяжної війни, співробітники Vega намагаються кожного дня рухати компанію вперед, надаючи користувачам безперебійний та якісний зв’язок. Це те, що зараз дійсно цінується.
