Ким станеш, якщо працювати в одній компанії 10+ років? Ось 10 історій фахівців, які виросли з джунів до менеджерів топрівня з одним роботодавцем. Спойлер: у продукті кар'єра розвивається швидше

dev.ua зібрав 10 історій людей із різних IT-компаній, які виросли, працюючи на одного роботодавця, з початкового рівня до найвищого. Декому для цього знадобилося 13 років, хтось, маючи доволі гнучку й адаптивну спеціальність, стрибнув по кар'єрних сходах на вершину найвищого менеджерського рівня. Цікава закономірність — у продуктових компаніях термін зростання значно коротший, ніж у сервісних.

«Я змогла пройти шлях від Junior Manual QA до Delivery Operations Director за неповні 10 років у Master of Code Global»

Моя історія з ІТ почалася випадково — у 2012 році в свій день народження я вирішила відступити від принципів і пожалітися вголос на незрозумілі кар’єрні перспективи перекладача, адже роботи за фахом у рідному місті було мало. 

Мій хлопець і найкращий друг тоді навчалися на ФІТІС-і (Факультет інформаційних технологій і систем в ЧДТУ) та розказали мені, що в ІТ є ще не суто технічні ролі, наприклад Project Manager та Quality Assurance. 

Після цього отримала запрошення на співбесіду в IT-компанію Master of Code Global, мене рекомендувала наша викладачка Олена Перекопська. Інтерв’ю були дуже цікавими, я досі їх гарно пам’ятаю. На інтерв’ю були присутні четверо людей, окрім мене: HR, CTO, VP of Engineering і CEO IT-компанії. Я так нервувала, що після співбесіди пальто одягла вже за квартал від офісу.

У 2013 році IT-сектор ще не був таким фінансово привабливим, моя перша заробітна плата складала 1500 грн. За таку зарплату вимагали чимало: високий рівень англійської мови, знання та навички QA-інженера, базові технічні знання. Я змогла пройти курси та працювати за такі гроші тільки тому, що жила з батьками. Якби я мала орендувати житло, то в IT не потрапила б.

До того ж мене не розуміли багато знайомих і родичів, адже касиром у найближчому супермаркеті можна було влаштуватись на 2500 грн без досвіду роботи. І вчителю в школі платили набагато більше. Плюс славнозвісний соцпакет виглядав привабливішим для старшого покоління. Та й «оці всі комп’ютери» здавались багатьом дуже складними, за що дівчині нібито не варто навіть братись.

Мені подобалась робота та галузь у цілому — це було дійсно цікаво, мені хотілося розвиватись як фахівцю в цьому напрямі. А у 2014 році, коли гривня «просіла», нам зробили прив’язку до долара. Тоді мій вибір набув підтримки у всіх навколо, та й хвиля «ввійти в IT» додала хайпу всій індустрії.

Робота в IT і співпраця з Master of Code Global привабливі з багатьох причин. Це й дійсно сучасний і прогресивний формат компанії, і цікаві новітні технології, такі як штучний інтелект, і відсутність упереджень і скляної стелі над головою.

Я змогла пройти шлях від Junior Manual QA до Delivery Operations Director за неповних 10 років. За цей час я спробувала себе в багатьох ролях, які здебільшого поєднувала по кілька штук одночасно: QA Engineer, QA Community Manager, Project Manager, Delivery Operations Manager та, власне, Delivery Operations Director.

Я завжди мала змогу опановувати нові знання та здобувати нові навички, використовувати свої знання на практиці. У мене була підтримка від нашої команди керівництва, коли в мене виникали якісь амбіційні та складні ідеї, наприклад створення Project Management Office (PMO) в компанії.

За всі мої майже 11 років співпраці компанія не стояла на місці та постійно розвивалася. Ми починали з нескладних web/mobile outsource проєктів у маленькому офісі, де за вікном кричали сусідські півні. Зараз маємо майстрів у всьому світі, працюємо з новітніми технологіями та маємо відомі топ-бренди в списку наших клієнтів. Це зростання не могло відбутися без внутрішнього дорослішання (maturity) компанії, становлення та відпрацювання процесів, як внутрішніх, так і направлених на Client Delivery. Тож можна сказати, що ми ростемо з компанією разом.

Іноді в мене питають, чи є якісь секрети «успішного успіху» або які уроки я для себе винесла. Насправді моя формула побудови кар'єри не має чогось особливого — я добре роблю свою роботу.

За цим стоїть насамперед самодисципліна та робоча етика. Самодисципліна, вона ж самоорганізованість, це не просто «розкладати все по поличках», це й робити все вчасно в рамках тих дедлайнів, на які я підписалася, та виконувати свої завдання скрупульозно й акуратно, приділяючи увагу як деталям, так і загальній картині.

Робоча етика — ще більш цікава тема. Це невпинна робота над soft skills, поєднання people-oriented мислення та врахування потреб бізнесу при опрацюванні процесів та ухваленні рішень.

Таке розмежування гарно доповнює класичний work-life баланс, адже за розбудовою кар'єри я не забувала про свою сім’ю, численні хобі та маю час на волонтерську діяльність. Якби я займалася тільки роботою, то давно б вигоріла й обрала б іншу IT-компанію або взагалі перейшла б до іншої індустрії.

«Для досягнення рівня Delivery Director у EPAM мені знадобилось 12 років. За цей час моя винагорода зросла в понад 10 разів»

Я починав із курсів EPAM University при НТУУ «КПІ» за напрямом Automation Testing у 2012 році. Потім потрапив у внутрішню лабораторію EPAM, далі на проєкт — і закрутилося. Зараз — на позиції Delivery Director. Для досягнення цього рівня мені знадобилося 12 років. За цей час моя винагорода зросла більш ніж у 10 разів.

Моя відповідальність сьогодні — безпосередня залученість у роботу 3–4 акаунтів, Digital Marketing (Київ), усі європейські retail-проєкти, які розробляються в Україні.

Тепер я точно знаю, що неможливо закінчити всю роботу, тому треба вміти визначати пріоритети та жити спокійно з незавершеними завданнями. А ще — що будь-який проєкт — це насамперед робота з людьми. Знайдеш підхід до людей — матимеш успіх.

Спокуса змінити роботодавця є завжди, але для мене важливо мати відносно чітке бачення подальшого розвитку кар'єри. В EPAM у мене постійно є ця можливість, а в інших компаніях ці перспективи «туманні».

«Я почав працювати у Ciklum як Senior Software Developer у 2013 році й фокусувався на back-end розробці»

Нині я працюю в Ciklum на позиції Solutioning Director. Це досить комплексна роль, яка охоплює як роботу з клієнтами, так і з майбутньою делівері-командою. Моя основна задача — зрозуміти бізнес-цілі, виявити та проаналізувати вимоги до проєкту, попрацювати з різними експертами та зрештою розробити підхід, на якому буде побудовано продукт або здійснено трансформацію бізнесу, а також визначити, як буде організовано роботу команди під час імплементації. Саме тому в цій ролі важливі не тільки бізнесові навички, а ще й широке розуміння різних аспектів роботи в ІТ — від менеджменту та вміння працювати з продуктом до низки інженерних напрямів, таких як розробка, тестування, Data Engineering, DevOps тощо. 

Мій шлях до цієї ролі був доволі цікавим. Я почав працювати у Ciklum як Senior Software Developer у 2013 році і фокусувався на back-end розробці. На проєктах я виконував різні ролі: на деяких виступав як Team Lead, а до інших долучався як розробник або архітектор. 

У цей період бізнес Ciklum динамічно розвився. За три роки в компанії були створені технологічні юніти, і я став Technical Lead для РНР. Юніти були для нас новим способом поділу компанії на технологічні підрозділи, що мали власні чітко визначені стандарти та підходи до розробки, матрицю навичок тощо. 

Із розширенням юнітів згодом я вже обіймав позицію Head of PHP/Java/Python. Серед моїх обовʼязків тоді були, наприклад, впровадження технологічних практик і стандартів на проєктах, де працювали інженери з моїх юнітів, контроль якості та ініціативи із професійного розвитку інженерів. Одночасно із цією роллю я підключався на різні проєкти як Solution Architect. 

Тоді я отримав роль Head of Core Development CoE, що охоплювала всі back-end технології та архітектуру. Водночас я також виконував обов’язки Enterprise Architect і все більше працював із клієнтами. Це допомагало вибудовувати правильну комунікацію та надавати той рівень сервісу, який відповідав найновішим практикам в ІТ-індустрії. Я розвивався різнобічно — як у менеджменті, так і в сучасних інженерних практиках (зокрема архітектурі), що дало мені можливість виконувати на проєкті таку комплексну роль, як Engineering Director.

Після цього 2 роки я займався менеджментом великого портфоліо з різних проєктів в іншій компанії. А від 2021 року, після повернення в Ciklum, моя роль була комбінована: з одного боку — Solutioning Director, з іншого — Delivery Director. На цій позиції мені знадобилися навички, які я здобув раніше: наприклад, паралельний менеджмент різних проєктів, Enterprise Architecture, продажі тощо. Останній рік я був повністю сфокусований на ролі Solutioning Director та займався консалтингом.

Можна сказати, що після 2019-го я загалом став поєднувати роботу у сфері Management & Sales та Engineering. На мою думку, різноплановість та всебічний розвиток — це ефективний вектор зростання для фахівців, які прагнуть мати реальний вплив на бізнес.

Головне відкриття, яке я зробив за роки побудови кар'єри, — проєкт і загалом компанія завжди мають працювати як єдиний механізм.

Саме тому головна навичка, яку повинен мати і розвивати кожен, — вміння думати ширше. Якщо ви вже пройшли шлях від Junior до Senior розробника, але хочете більшого, дивіться на роботу компанії поза власним кодом, стеком або проєктом. Шукайте шляхи до покращення не лише розробки, але й процесів загалом, постійно працюйте над своїми навичками, вчіться мислити більш системно. Якщо ви дійсно прагнете позитивних змін і готові працювати на результат, то обовʼязково знайдете таку можливість. 

«За 15 років з Luxoft у мене було більше 20 цікавих проектів, робота із сотнями чудових спеціалістів»

Працювати в IT я почав у далекому 2004 році. Сталося це випадково, коли знайомий з чату, де я проводив багато вільного часу, запропонував мені роботу QA в одній із перших українських компаній, що розробляла ігри для мобільних телефонів. Мені, 20-річному, якраз потрібна була якась офісна робота. Я почав з позиції Junior QA в компанії з 10 людей, а вже за півтора року очолював відділ тестування, який відповідав найвищим стандартам тих часів. Відтоді я змінив лише дві компанії. У Luxoft я вже 15 років і зараз обіймаю позицію Delivery Program Manager із командою у 50 людей.

Мабуть, дуже важливо розуміти свої сильні та слабкі сторони, а також досконало знати своє оточення та оточення клієнта (системи, технології та найголовніше — людей). Необхідно знати, як максимально ефективно використовувати свої сильні сторони в конкретному середовищі або як це середовище змінити для досягнення мети. Усе це дає можливість налагодити максимально ефективні стосунки в команді — з клієнтом і загалом у компанії.

На будь-якій роботі завжди будуть ті чи інші проблеми, особливо коли працюєш з людьми, бо ми всі різні. Але будь-які складнощі я сприймаю як виклик, який треба здолати — що я успішно і роблю. Щодо Luxoft — важливим фактором є те, що за 15 років у мене було більше 20 цікавих проєктів, робота із сотнями чудових спеціалістів, безліч тренінгів і навчальних програм, тому думок покинути Luxoft не виникало.

«Зараз, після 13 років у Ubisoft, я менеджу окремий проєкт із командою в понад 30 людей у продакшен»

Після магістратури я вирішив відразу піти працювати за фахом, тож провів майже п’ять років у різних страхових компаніях. Але там мені з різних причин не вдалося досягти якихось великих успіхів — потрібно було мати активний беклог клієнтів, з яких ти потім отримуєш відсотки щороку, або пробиватись з клерка кудись в іншу сферу. Та, правду кажучи, мене не захоплювали думки про кар’єру в цій галузі.

Коли мене запросили на інтерв’ю, я взяв із собою величезне бажання, певний досвід участі в різних ігрових тестах і добре володіння англійською.

На моє щастя, цього вистачило, щоб через місяць я повністю звільнився зі страхової компанії та розпочав свій шлях в Ubisoft Kyiv як Junior DevTester. Це був 2011 рік. Зараз, після 13 років у компанії, я керую окремим проєктом з командою понад 30 людей у продакшені. За цей час я встиг взяти участь у більш ніж 10 проєктах та зробити сім кроків кар'єрними сходами, пройшовши шлях від джуніора в QA до продюсера.

Зазвичай кожного року в Ubisoft відбувається перегляд заробітних плат. Вони формуються на основі твоїх досягнень за минулий рік. Я можу сказати, що моя заробітна плата змінювалася в позитивному напрямі 13 разів.

Увесь цей час я навчався як самостійно, так і за підтримки Ubisoft, який має великий досвід у розвитку своїх кадрів. Починаючи із зовнішніх та внутрішніх курсів і закінчуючи Dev Center Initiative (внутрішня програма розвитку спеціалістів для переходу на керівні посади), яка є своєрідним фінальним досвідом на шляху в менеджмент.

У компанії я зрозумів, що робити ігри значно важче, ніж у них грати. Але якщо серйозно, то Ubisoft із перших тижнів показав мені, що таке велика інтернаціональна компанія, яка має свої стандарти в роботі з командами. Це ставлення справило на мене дуже велике враження після п’яти років досвіду в страхових компаніях.

Я відчуваю, що компанія є стабільною на ринку, піклується про своїх працівників та має що запропонувати у плані професійного розвитку. Також особисто для мене є дуже цікавою постійна колаборація з іншими студіями, спостереження за їхніми процесами й адаптація найкращих із них.

«Перехід до нинішньої позиції в Data Art тривав приблизно десять років»

Я прийшла в компанію як Junior Java Developer, наразі обіймаю посаду Team Leader, Technical Architect. Працювала з проєктами різних типів, зокрема з розробки і підтримки функціоналу (під час криз) і з новими проєктами, які треба будувати від самого початку, маючи лише ідею замовника. З одним із таких проєктів зараз і продовжую працювати. 

Перехід до нинішньої позиції тривав приблизно десять років, під час яких трапилися дві світові кризи, що вплинули на швидкість. Коли прийшла пандемія, я вже була на цій посаді та мала міцну позицію у проєкті.  

Компенсація змінювалась відповідно до моєї позиції та стану ринку. Кожного разу отримувала позитивну відповідь на запити щодо її підвищення. 

Серед робочих інструментів одним із головних відкриттів стала філософія фреймворку Scrum. Подобається підхід, коли думка кожного враховується, обговорюється й ухвалюється спільне рішення.

За такий довгий час спокуса змінити роботодавця, звісно, була. Запрошували на співбесіди, якісь я проходила. Але не переходила з декількох причин: по-перше, бачила можливості розвитку тут, по-друге, завжди був присутній момент вдячності за випадки, коли компанія приходила на допомогу в скрутний час і підтримувала. Зараз (вже близько 5 років) я працюю із замовником, який дає можливість розвиватися та зростати. І що також важливо, маю чудовий менеджмент із боку компанії — мої delivery та engagement менеджери зацікавлені в розвитку команди. Тому є лише бажання продовжувати розвиватися тут.

«Зростання від джуна до СМО зайняло в мене трохи більше трьох років у Futurra Group» 

Я — світчер із Великої четвірки аудиту. Після більше як двох років роботи аудитором у PwC вирішив змінити карʼєрний вектор. Безмежний потенціал ІТ-сфери та динамічний розвиток, що вона пропонує, стали основним мотивом до світчу. 

Першою позицією, яку обіймав у ІТ-компанії Futurra Group, була Junior Marketing Manager на одному з продуктів, а саме VPN. Я дуже швидко здобув досвід у Google/Baidu/PopUp Networks-закупці під Китай та виріс до Product Marketing Manager. Коли ж Futurra Group на початку 2022го взяла вектор на EdTech, посів роль Senior Marketing Manager на проєкті MathMaster (що зараз є флагманом компанії). Чотири місяці тому (на третьому році роботи у компанії) я став CMO MathMaster.

Ось мої відкриття за цей час.

1. Треба тестувати і робити це постійно, випробовуючи усі можливі гіпотези — іноді ті, які здаються сумнівними на перший погляд, приносять найкращі результати, а ті, які виглядають дуже логічними — фейляться.
2. Принцип learn by doing — працює. Futurra Group — мій перший ІТ-досвід, тож я багато чого не розумів на початку. Тому багато запитував, радився з колегами та працівниками з інших компаній, дивився на досвід конкурентів. Продовжую це робити і зараз, бо навчання має бути постійним. А нетворкінг поза командою став обовʼязковим складником роботи.

Звісно, у мене періодично виникала спокуса перейти до іншої компанії, коли писали з різних великих проєктів. Але те, що я постійно відчував розвиток і бачив можливості для росту всередині Futurra Group, мотивувало залишатись у компанії. Тут зростання (у тому числі фінансове) залежить лише від перфомансу, а не часу, що ти пропрацював на позиції і цінується не лише особистий результат, а й внесок у загальний робочий процес/продукт.

«Шлях від інтерна до сеньйора в Kiss My Apps, якщо вірити LinkedIn, — 3 роки»

Чотири роки я працював у маркетингу в аутсорсинговій компанії. Відповідав за органічне залучення лідів через текстовий контент і виріс там до Head of Content. Через деякий час зрозумів, що в цій сфері не таке різноманіття завдань, як хотілося б, і результат роботи дуже залежить від алгоритмів Google. Результати роботи часто не були помітні або помітні лише через тривалий термін.

Тож у зв’язку з цим було цікаво спробувати себе у проджект-менеджменті, але я також хотів зберегти маркетинговий ухил. Так дізнався про професію продакта, випадково знайшов інтернатуру від стартап-студії мобільних застосунків Kiss My Apps (частина Netpeak Group) і вирішив спробувати, оскільки хотілося здобути більше знань у цій сфері й повчитися у практиків. Інтернатура була складна, але цікава і наповнена великою кількістю практичних завдань. Успішно пройшовши інтернатуру, я почав допомагати іншому продакт-менеджеру Kiss My Apps з його продуктами, що допомогло отримати практичні навички. Через деякий час почав займатися розвитком декількох додатків самостійно, а наразі керую юнітом, який складається із 6 додатків.

Для мене стало відкриттям, що компанія Apple не така доброзичлива до розробників, як до користувачів. Рев’ювери можуть не пропустити додаток до публікації в App Store без чіткого пояснення причин — лише обмежитися загальними фразами. Сам процес рев’ю додатків сильно залежить від людського фактору — те, що схвалили 100 рев’юверів до того, 101-й може завернути і просити виправити. Тому не завжди зрозуміло, як трактувати гайдлайни, які надає Apple розробникам. Ну і, звісно, комісії App Store та iOS 14.5 також не полегшують життя розробників.

Спокуси перейти в іншу компанію не було. Стартап-студія Kiss My Apps дуже динамічно розвивається і має, що запропонувати як із боку професійного розвитку, так і з боку нових продуктів. 

Для себе я бачу можливості професійного зростання. Компанія заохочує до навчання, пропонуючи оплату професійних курсів, а також залучаючи зовнішніх консультантів для того, щоб розібратися у певному аспекті з практиком та швидше рухатися далі. Крім того, всередині компанії доволі тісна взаємодія між відділами й відбувається постійний обмін знаннями.

З боку завдань також велике різноманіття: маркетинг, пошук гіпотез, дослідження нових ніш, аудиторій і багато іншого, що дає відчуття постійного розвитку. Кожен член команди може запропонувати свою ідею. Якщо ідея проходить валідацію — додаток будуть реалізовувати. До того ж у компанії є прозора практика щомісячних зустрічей усієї компанії для обміну результатами за останній місяць і відповідей на запитання. Це дає змогу бачити, як твоя робота впливає на розвиток компанії.

«Увесь шлях у Genesis від джуна до ліда зайняв три роки»

Світ диджитал-маркетингу я відкрила для себе випадково. Будучи в декретній відпустці, я натрапила на курс лекцій Genesis Marketing Week, під час якого спікери розповідали про всі напрямки маркетингу в продуктовому IT. Мені настільки сподобалося, що я одразу ж вирішила перейти в цю сферу.

У квітні 2021 року я приєдналася до компанії Boosters на позицію Junior Influencer Marketing Manager. Роль і зараз звучить досить екзотично, а три роки тому спеціалістів у цій ніші було зовсім небагато. Тому напрямок influence-маркетингу в компанії я починала розвивати з нуля одразу для кількох продуктів. Пізніше я почала повноцінно займатися influence-маркетингом лише для одного з продуктів компанії — платформи для вивчення мов Promova. Нещодавно я перейшла на нову роль Partnership Lead, де відповідаю за Influencer та Affiliate маркетинг.

Щодо зарплатні можу сказати наступне: підвищення вашої експертизи, розширення скоупу задач, які ви можете розвʼязувати, та результати роботи прямо впливають на рівень заробітної плати. Тут в принципі все досить логічно — що більше ви приносите профіту компанії, то більшу винагороду компанія готова вам надавати.

Відкриттів за цей час я зробила для себе безліч. Враховуючи те, що я світчер, все, з чим я працювала, було для мене абсолютно новим. Особливо важливим для мене було розуміння того, що успіх залежить від моєї власної впевненості та готовності приймати виклики.

Спокуси піти в іншу компанію у мене не було. Цим я завдячую атмосфері в команді, корпоративній культурі та робочому процесу, який ніколи не буває рутинним. Спектр задач настільки широкий і різноманітний, що рідко можна згадати схожі між собою дні. Я постійно зустрічаю нові виклики в роботі, які тримають мене в тонусі, тому про перехід думок не було.

«З 2014 року є керівником маркетплейсу Satu.kz. І для цього мені знадобилося всього 2,5 роки»

До приходу в EVO я працював у логістичних компаніях, де отримав перший досвід керівника. В EVO починав на позиції менеджера з продажів, а вже через півтора року став керівником відділу продажів. Після року роботи на цій позиції, очолив регіональний офіс Satu.kz у Чернігові. Так із 2014 року є керівником маркетплейсу Satu.kz. І для цього мені знадобилося всього 2,5 роки. Я починав із звичайної зарплати менеджера продажів. Станом на разар моя зарплата змінилася приблизно в 20 разів

Тепер я точно знаю, що найкоротший шлях до успіху — праця.

Satu — це one love, тут постійно маю нові виклики та зони відповідальності. Тому нікуди йти не збирався і не планую. 

«Не думав, що увійти двічі в одну річку в IT можливо». 7 історій айтівців, що здійснили comeback до попереднього роботодавця

По темi

«Не думав, що увійти двічі в одну річку в IT можливо». 7 історій айтівців, що здійснили comeback до попереднього роботодавця

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram