«Не думав, що увійти двічі в одну річку в IT можливо». 7 історій айтівців, що здійснили comeback до попереднього роботодавця

Історія 1. Level Designer в Ubisoft 

Комп’ютерні ігри — це моє хобі з дитинства. Мені завжди було цікаво, як їх роблять, саме тому, після універу, я почав шукати студії ААА\АА розробників куди можна потрапити. Ubisoft завжди був перший в запиті гугл, але чомусь мені здавалося, що це якась недосяжна мета. Але, завершивши курси тестувальника, я відправив своє резюме в Ubisoft, і, пройшовши усі етапи співбесіди, потрапив на роль Junior Game Tester.

Звідси почався мій шлях і розвиток в ігровій індустрії. 

Був далекий 2016 рік, коли я вперше прийшов в Ubisoft. У 2022-му настав той момент часу на нашому проєкті не було якихось цікавих викликів в напрямку дизайну рівнів, і я відчув, що мій професійний розвиток призупинився. До того ж завжди було цікаво спробувати попрацювати в аутсорсі, подивитись як там налагоджені процеси в порівнянні з Ubisoft. 

Через чотири місяці на новому місці, я зрозумів що аутсорс — це не моє. Від того як налагоджені процеси розробки, до креативної свободи — це взагалі інший вимір. Саме тому я вирішив повернутися до Ubisoft, де всі процеси налагоджені роками й дуже знайомі, де креативна свобода і твоя думка як спеціаліста — на першому місці. Звичайно в такій великій корпорації є свої плюси та мінуси, але для мене плюси перевершили усі недоліки. Ще один фактор — це стабільність, яку ти відчуваєш працюючи в Ubisoft, в наш час це є дуже важливим. Повернувся я на ту ж саму позицію з якої пішов — Дизайнер рівнів. 

Залишаючи компанію, я мав відчуття що ще повернусь, і воно справдилось. Чи варто двічі входити в одну річку? Насамперед усе залежить від того, чому саме людина пішла зі «старої» компанії. Якщо людина бачить що «стара» компанія не стоїть на місці, розвивається, з’являються нові цікаві проєкти, то чому б не спробувати.

Але, знову ж таки, це дуже індивідуальне питання. В моєму випадку, я дуже радий що повернувся, попереду нові проєкти й виклики.

Історія 2. Повернення в Roosh

Моя співпраця з Roosh розпочалася ще до того, як зʼявилася назва для Roosh як головної компанії нашої екосистеми. На початку 2021 мене покликали створювати контент для нових на той час брендів компаній Roosh Ventures та Pawa — написати сайти, запустити соцмережі, паралельно я ще допомагала з контентними задачами іншим компаніям екосистеми, як от AI HOUSE та Zibra AI. Згодом я приєдналася вже до Roosh на фулл-тайм в команду як Content Manager для Roosh, Roosh Ventures та Pawa. При цьому завжди була і копірайтером на цих та нових проєктах нашої екосистеми. Це тривало до вересня 2022.

А потім я звільнилась. По-перше, бо дуже вигоріла і втомилася на роботі, бо найбільш активна фаза моєї фулл-тайм роботи в Roosh якраз співпала з початком вторгнення росії в Україну. Тож паралельно з виживанням та адаптацією до нового життя у мене стало ще більше роботи, бо Roosh дуже багато почав робити благодійних проєктів для підтримки України. І для всіх них часто треба було створювати сайти, соцмережі — якраз моя робота.

Одночасно з цим мені запропонували роботу на підвищену посаду (Head of Content) у проєкті, в якому я до цього працювала на фрілансі. У стані повного виснаження та в моїй особистій ілюзії (але дуже хибній ілюзії), що зі зміною роботи та компанії я магічним чином знову буду сповнена сил та натхнення, я вирішила зробити цей крок і звільнилася. 

Я продовжувала слідкувати за компанією та її розвитком. І ось, коли для мене настав час шукати нову роботу, я без жодних сумнівів чітко для себе усвідомила, що я хочу назад, бо я там ще не закінчила, і мені цікаво знову бути частиною команди та екосистеми Roosh. Так я стала Head of Content в Gathers — компанії з екосистеми Roosh, яка допомагає інтегрувати штучний інтелект в бізнес. 

За рік, що мене не було, я набралася знань та навичок, плюс екосистема теж виросла та змінилася. Зараз мені дуже подобається проєкт, в якому я працюю фулл-тайм, а також подобається знати, що завжди є можливість стати причетною і до інших задач. 

За мою карʼєру в 13 років таке «повернення» сталося тільки з Roosh. Бо з усіх компаній, де я працювала, бажання повернутися було теж тільки в Roosh. Зі свого досвіду можу сказати, що головне, щоб був повний метч із командою та з цінностями компанії. Бо задачі та проєкти приходять, трансформуються та закінчуються, а люди, з якими ти все це робиш, залишаються. Тому я на перше місце для себе ставлю команду та культуру. 

Звісно, якщо вам хочеться ще раз себе спробувати у компанії, де ви вже працювали, та навіть просто ця думка про повернення змушує вас посміхатися від радощів, то точно варто спробувати. Не бійтеся повертатися, якщо відчуваєте, що хочете назад. Це сміливо, і такий досвід точно допоможе зростанню в персональному плані як мінімум.

«Песимісти ніколи не вигравали війну». Керівники EPAM, Ciklum, SoftServe, Luxoft, Netpeak та ще 11 компаній про те, чого їх навчили два роки війни

По темi

«Песимісти ніколи не вигравали війну». Керівники EPAM, Ciklum, SoftServe, Luxoft, Netpeak та ще 11 компаній про те, чого їх навчили два роки війни

Історія 3. Повернення у Netpeak Group

Я обирала компанію за рейтингом роботодавця, для мене було важливо працювати у ліпших, тому я обрала Netpeak. Це було 8 років тому.  Тоді я йшла без досвіду на посаду «new business manager», потім стала проєктною менеджеркою. А потім звільнилася — хотілося швидшого розвитку.

Маючи досвід роботи в освітній сфері та чітке бачення майбутнього, наші цінності з фаундером Netpeak Group Артемом Бородатюком зійшлись. Разом ми вирішили розвивати Choice31, щоб підсилити місію групи та навчати українців диджиталу.

Зараз Choice31 здійснює підготовку за 8 великими професіями у напрямках Project Management, Business Analyst, Mobile product management, PPC та ASO, Digital Manager, SMM, UI/ UX дизайн та лідогенерація. Також додатково має ще 37 курсів в напрямах Дизайн, Маркетинг, Менеджмент, Нетехнічне IT. 

За час існування компанії, у нас загалом навчалися 4948 студентів. Пишаюся, що також навчаємо спеціалістів MacPaw, Uklon, «Київстар», H&M, Visa, Privat Bank, «Нова пошта», «Укртелеком». Наш відсоток працевлаштування складає 68% серед тих, хто пройшов підготовку в нашому Центрі працевлаштування. Крім того, надаємо безкоштовну освіту військовослужбовцям.

Повернутись в те місце, де вам було добре — завжди гарна ідея. Люди часто не повертаються через своє его. Я вважаю, що тут нема чого соромитись.

Артем Бородатюк, Netpeak Group: «У нас працює більше 900 співробітників, 85% з них зараз в Україні»

По темi

Артем Бородатюк, Netpeak Group: «У нас працює більше 900 співробітників, 85% з них зараз в Україні»

Історія 4. DevOps в Luxoft

У далекому від сьогоднішнього дня 2019 році я вирішив перекваліфікуватись і, пройшовши числені теоретичні та практичні курси, розпочав пошук роботи як Junior DevOps. Більшість команд, які проводили співбесіди хотіли наявність не тільки теоретичного, але й практичного досвіду. Саме в Luxoft мене погодились взяти з випробувальним терміном та дали шанс реалізувати свої теоретичні знання на практиці.

Та згодом захотілося спробувати щось нове, і я пішов з компанії. Це було багато в чому імпульсивне рішення. Мені здавалося, що іншого шляху реалізувати свої прагнення та потенціал неможливо. Внутрішнім можливостям компанії я в той час чомусь не приділяв багато уваги.

Рішення про звільнення було прийнято в січні 2022, а останній день в компанії припав на квітень 2022 року, коли повномасштабна війна вже йшла. Час, м’яко кажучи, сповнений змінами. В тому числі, в тій компанії, куди я перейшов, очікування від зміни компанії/проекту, та те, що ми обговорювали на співбесіді сильно розходились з фактичним положенням.

Одного дня колишні колеги запропонували повернутись і я залюбки погодився. Я ніколи не думав, що зможу увійти в одну річку двічі. Але, змінюючи роботу, завжди намагався зберегти хороші стосунки з колегами і роботодавцем.

І усім іншим я б радив будь-які стосунки в роботі чи особистому житті завершувати нормально і не «спалювати мости». Особистість змінюється з часом, розвивається. Так само і будь-яка компанія, не та сама, що була торік, або два роки тому. Іноді повернутись та розпочати все знову, може бути цілком доречно і корисно як для спеціаліста так і для компанії.

Історія 5. People Partner в Intetics

Я прийшла в Intetics у 2017 році на позицію HR Generalist, яка поєднувала в собі два напрями: HR та рекрутинг. Насправді це був один із факторів, який мене зацікавив у тій вакансії компанії, бо до цього в мене не було повноцінного досвіду ролі HR в компанії. На своїй позиції у попередньому місці я більше часу витрачала на пошук, інтерв’ювання та підбір кандидатів. Зовсім маленька частка моїх обов’язків була пов’язана з HR. Проте мені подобалась ця діяльність, і тому мені хотілось знайти саме таку роботу, де буде більше HR задач. Через брак досвіду я розуміла, що переключитися повністю на HR не вийде. Тож позиція в Intetics, яка поєднувала в собі HR та рекрутинг, була для мене чудовим варіантом. 

Ще один з важливих факторів при виборі місця роботи для мене — люди, з якими доведеться працювати. Моє знайомство з командою Intetics розпочалося зі співбесіди з керівниками відділів HR та рекрутинг, а також із директором київського офісу та портфелю. Усі ці інтерв’ю залишили в мене надзвичайно позитивні враження. Я відразу відчула людяний підхід і професійне відношення до своєї справи. Вже тоді я зрозуміла, що в цій компанії мені буде комфортно працювати й розвиватися як спеціалісту, бо в нас збігається бачення процесів та підхід до комунікації зі співробітниками. Мені навіть імпонує, що позиція в компанії зараз називається People Partner, бо ми насправді працюємо насамперед з людьми, а не з ресурсами.

Протягом двох місяців я поєднувала HR та рекрутинг. Скажу чесно, це було важкувато, адже задач було чимало за обома обов’язками. На підбитті підсумків випробувального терміну мене запитали, яка діяльність мені ближче, і запропонували вибрати між рекрутингом та HR. Тоді я не вагаючись обрала шлях HR спеціаліста.

Через півтора роки роботи мені довелося покинути компанію. Причина мого звільнення з Intetics була, я б сказала, радісна — декрет. На моє місце почали шукати людину, тож я і не думала, що колись буду повертатися. Ми розійшлися з компанією на гарній ноті, і я зайнялася новою для себе роллю матусі. Через деякий час у декреті я знайшла собі часткову зайнятість і почала фрилансити у рекрутинговій агенції. 

Я погодилася на пропозицію та повернулася на ту саму позицію, але з більш розширеними обов’язками. На момент, коли я уходила з Intetics у 2019 році, то вела десь 70 співробітників. Повернувшись у 2021 році, мені додали ще один портфель, і кількість людей, яких я мала вести, значно збільшилась. Звичайно, питання компенсації ми одразу обговорили, і через збільшення розширення функціоналу мені підняли суму винагороди.

Відверто зізнаюсь, я не думала, що колись повернусь в Intetics. Я розуміла, що після декрету треба буде щось шукати, але не розглядала варіант минулого робочого місця. Проте коли мені раптово запропонували повернутись, я погодилась. Відомо, що після декрету повертатися до роботи не дуже просто. Проте повертатися в компанію, де ти знаєш людей і процеси, не є великим стресом, як, наприклад, виходити в абсолютно нове місце. Звичайно, я розпитувала колег, що нового, що змінилося, аби скоріше адаптуватися після перерви.  Гадаю, що для компанії моє повернення теж було виграшним рішенням, адже на моє навчання не треба було витрачати багато часу.

Я, безумовно, раджу усім не розривати зв’язки з колишніми роботодавцями та у випадку звільнення не спалювати мости, прощатися на дружній ноті. Адже ніколи не знаєш, як повернеться життя. Ринок IT  не такий вже й великий.  

«Тоді майбутній чоловік найняв мене на роботу». Де айтівці шукають своє кохання та чи знаходять: 13 історій про любов з Tinder, Badoo і не тільки

По темi

«Тоді майбутній чоловік найняв мене на роботу». Де айтівці шукають своє кохання та чи знаходять: 13 історій про любов з Tinder, Badoo і не тільки

Історія 6. Middle Front-end developer Р2Н

Вперше до компанії я потрапив у 2021 році як Middle Frontend developer. Обрав саме Р2Н, адже сподобався стек технологій на проєкті, під який шукали спеціаліста. Мене привабило, що на ньому використовувалася технологія React, а також сподобалися умови в самій компанії. 

Згодом вирішив звільнитися я з особистих причин — в той час планував довгий і складний переїзд, тож не міг повноцінно присвятити себе роботі. Цей процес зайняв не так багато часу врешті-решт і я замислився над поверненням в ІТ. А оскільки мені в компанії подобалося все та, зокрема, моя команда, проєкт і технологічний стек на ньому, тож подумав, як повернутися в неї. На щастя, була відкрита позиція, і я знову доєднався до компанії: на ту ж позицію та в ту ж знайому мені команду.

Якщо атмосфера та проєкти в компанії подобалися, то я б не радив виключати можливість повернення в «стару» компанію. Ситуації бувають різні та якщо ви вирішили залишити команду через особисті причини чи задля професійного розвитку, то це не означає, що у вас на руках квиток в один кінець. Можливо, в колишній компанії є позиція чи проєкт саме під вас.

Історія 7. Full Stack Ruby Engineer в Railsware

До Railsware я доєдналася чотири роки тому. Але ще до повідомлення від рекрутерів знала про Railsware, оскільки в Україні та світі не так вже й багато компаній, які працюють на Ruby.

Спершу зауважила, що процес найму відрізняється: немає великої кількості зустрічей, просто тест і технічне інтерв’ю. Потім — повноцінний «робочий день». Хоч цей формат не всім до душі, але мені сподобався. Відразу занурюєшся в роботу і розумієш, що робить компанія. І ще круто, що всі комунікації відбуваються англійською, тому немає потреби доводити ще й свої знання мови під час інтерв’ю. 

Робота приносила мені задоволення не лише матеріально, але й через бенефіти та команду. Проте, як це зазвичай відбувається після тривалого кар'єрного росту, в мене з’явилася потреба зупинитися і подумати, чи йду я правильним шляхом. Тому вирішила звільнитися. Тоді я навіть розглядала можливість зміни професії. 

Однак через початок повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що потрібно повертатись до роботи. Та й набутий досвід за 5-6 років не хотілося втрачати. Тому почала шукати можливості в компаніях за кордоном на схожі позиції. Утім, побоювання іноземців щодо наймання українців ускладнив отримання оферу. 

Мене гарно прийняли, а процеси залишились незмінними. Ми продовжували працювати віддалено, цінності та команда теж були на своїх місцях. Тому мене швидко ввели в курс справ, і вже за три дні я розпочала працювати над новим проєктом.

Повернення до попередньої компанії залежить від ситуації та від причин припинення співпраці. Наприклад, якщо це сталося не через внутрішні проблеми компанії, а з ваших особистих причин, то чому б і ні. Вам не потрібно проходити весь процес онбордингу, знайомства та адаптації знову, що зекономить час. 

Особисто я була впевнена в Railsware, бо ми розійшлися на хорошій ноті і у нас вже був класний спільний досвід. Тому, як-то кажуть, все що не трапляється — робиться на краще.

«Гембла і араби». 10 відвертих історій від айтівців про помилки у кар’єрі

По темi

«Гембла і араби». 10 відвертих історій від айтівців про помилки у кар’єрі

«Я відправив „Новою поштою“ MacBook до офісу та пішов у масштабний запій». 10 мініісторій айтівців про звільнення з роботи

По темi

«Я відправив „Новою поштою“ MacBook до офісу та пішов у масштабний запій». 10 мініісторій айтівців про звільнення з роботи

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram