Українські оборонні технології вже вплинули на перебіг війни, але їхній потенціал значно ширший за військове застосування. Щоб український DefTech став драйвером технологічного бізнесу, потрібно прибрати системні бар’єри, заявила міністерка Оксана Ферчук.
Українські оборонні технології вже вплинули на перебіг війни, але їхній потенціал значно ширший за військове застосування. Щоб український DefTech став драйвером технологічного бізнесу, потрібно прибрати системні бар’єри, заявила міністерка Оксана Ферчук.
Про це вона написала у Threads.
Першим викликом Ферчук назвала регуляторну рамку. На її думку, потрібно чіткіше розмежувати технології військового, dual-use та цивільного призначення.
«Це важливо і для компаній, і для інвесторів», — зазначила міністерка.
Другий напрям — розвиток власної компонентної бази. Йдеться не лише про виробництво українських комплектуючих, а й компонентів для самих комплектуючих. За словами Ферчук, це може бути цікавим не тільки для українського DefTech, а й для європейської спільноти.
Третій бар’єр — людський капітал і R&D. Для подальшого розвитку сектору потрібні не лише розробники.
«Бракує продактів, проєктних менеджерів, закупівельників, технічних спеціалістів, інженерів», — написала Ферчук.
На її думку, це потребує освітніх програм перекваліфікації та відновлення науково-дослідної бази.
Четвертий напрям — масштабування. Український ринок, вважає міністерка, має бути точкою росту для оборонних технологій, а не їхньою кінцевою точкою.
Серед наступних кроків Ферчук назвала залучення приватних інвестицій, вихід на міжнародні ринки, залучення капіталу та розвиток експорту.
Раніше Ферчук заявляла, що серед пріоритетів її роботи на посаді також будуть розвиток DefenseTech та dual-use технологій, а також посилення взаємодії держави з технологічним бізнесом.
