Марія БровінськаУвійти в ІТ
15 листопада 2023, 08:15
2023-11-15
«Вирішила втілити дитячу мрію ― стати програмісткою». Майстриня з манікюру, вчителька та працівниця банку ввійшли в IT під час війни: три історії жінок, які не бачать перешкод
За статистикою, жінок в IT значно менше, ніж чоловіків, особливо якщо йдеться про технічні спеціальності. Та окрім цього, виявляється, що через стереотипи та попри намагання IT-компаній рухатися в сторону гендерного рівноправ’я, влаштуватися на роботу в IT на таку ж зарплату. як чоловіку, жінці досі важче, ніж представнику чоловічої статі. Утім, незламні українські жінки не опускають руки, а йдуть до мрії, ламаючи стереотипи та доводячи світові, що можливо все, незважаючи на війну, кризу, особисті виклики та негаразди.
За статистикою, жінок в IT значно менше, ніж чоловіків, особливо якщо йдеться про технічні спеціальності. Та окрім цього, виявляється, що через стереотипи та попри намагання IT-компаній рухатися в сторону гендерного рівноправ’я, влаштуватися на роботу в IT на таку ж зарплату. як чоловіку, жінці досі важче, ніж представнику чоловічої статі. Утім, незламні українські жінки не опускають руки, а йдуть до мрії, ламаючи стереотипи та доводячи світові, що можливо все, незважаючи на війну, кризу, особисті виклики та негаразди.
dev.ua в партнерському проєкті з Google Ukraine розповідає три історії дивовижних цілеспрямованих українок, яким вдалося реалізувати власну мрію ― отримати IT-освіту та знайти роботу на ринку, що падає, під час війни.
Змінила школу на розробку: історія вчительки, яка стала Python-розробницею та отримала офер за кілька тижнів
Анна Кабатова, Світлозаводськ
23-річна Анна Кабатова зі Світловодська на Кіровоградщині ― колишня вчителька математики. Дівчина закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна за спеціальністю «Фізика та астрономія», певний час працювала репетитором математики та фізики, а потім влаштувалася викладати в приватну школу в Харкові вчителем математики.
Утім, повномасштабне вторгнення суттєво змінило життя героїні. «З початком повномасштабного вторгнення я повернулась у рідне місто, це був дуже стресовий період ― ти постійно чекаєш новин, очікуєш, що це швидко скінчиться і постійно оновлюєш стрічку — але час тече повільно», ― розповідає Анна. До війни додалися й інші стреси ― у дівчини помер дідусь, потім вона поховала друга дитинства, який служив у ЗСУ й загинув на сході. А ще Анну виселили з орендованої квартири, а знайти нове житло на той час було нереально, що додавало стресу. Тим часом школу, де викладала дівчина, закрили, і вона залишилася без роботи.
«Це був червень 2022, і на той момент я відчула, що для мене це занадто, тому вирішила взяти літо на перезавантаження — на той час я не мала жодного уявлення, чим буду займатись далі й чого взагалі хочу від життя. Одного дня побачила рекламу IT Generation і подумала — чому б не спробувати, зрештою, я нічого не втрачаю, а можливість цікава», ― розповідає дівчина.
Жодного уявлення про IT
На той момент Анна не мала жодного уявлення, який напрям за що відповідає, що таке frontend, що таке backend. «Але вирішила рухатись у тому напрямку, де буде Python — бо в нього дуже широке поле застосування — від науки до машинного навчання. До того ж знайомі, які працювали в ІТ, порадили почати з нього», ― розповідає дівчина.
Для навчання вона обрала в Mate academy на програмі Python вечірній. За цією програмою студенти мають доступ до всіх матеріалів і навчаються у своєму темпі.
«Перший виклик для мене був саме почати вчитись, знайти ось цю мотивацію, щоб не просто хотіти, а й реально приділяти навчанню час регулярно. Перші 1–2 місяці я іноді навіть забувала про курс, але потім втягнулася в режим», ― ділиться героїня.
Другим викликом для Анни було проходження основ: «Ти наче вивчаєш мову програмування, її основи, але не бачиш поки що реального застосування, крім простих вправ. І це вимагає деякого часу, поки потім, пізніше, під час навчання всі пазли не поєднуються в єдину картину».
Шлях до оферу
Анна знайшла роботу менше ніж за місяць від початку пошуку. «Я думаю, що мені банально пощастило. З мого досвіду та досвіду інших студентів я не помітила жодної різниці — принаймні публічної — що чиюсь кандидатуру не розглянули через те, що це була жінка. Сподіваюсь, що компанії й надалі звертатимуть увагу на кваліфікації, а не на стать», ― каже дівчина.
Усього вона розіслала близько 140 резюме, на співбесіду мене запросили лише дві компанії, проте на другу співбесіду Анна вже не пішла, бо перша компанія запропонувала офер.
«Найчастіше компанії просто не відповідали на резюме, тому навіть отримати відмову було вже за щастя — тут принаймні знаєш, що твоє резюме побачили», — ділиться досвідом розробниця.
Деякі компанії, за словами Анни, відмовляли через брак досвіду. Але були й такі, що, наприклад, зазначали «віддалена робота», але потім, коли дізнавались, що ти не з їхнього міста — відмовляли. Були й відмови, коли не пояснювали причину — типу «вибачте, ви нам не підходите» і все, розповідає новоспечена айтішниця.
Були й дивні пропозиції — Анні кілька разів телефонували з пропозиціями на кшталт «менеджер офісу» чи «працювати в кол-центрі».
Острівець стабільності
З травня 2023 Анна працює в норвезькій компанії Mojob. Це сервіс із наймання та рекрутингу, який надається як послуга іншим компаніям. «Працюю віддалено, тому все влаштовує — графік гнучкий, зарплата більш ніж конкурентоспроможна як для Junior-розробника, а команда в нас, як сім’я. З асиміляцією було також доволі легко, тому що частина команди — українці», ― розповідає дівчина.
Формально її позиція пов’язана з Backend-розробкою, але Анна також потроху освоює Frontend для кращого розуміння продукту та процесів.
«У майбутньому ми плануємо втілити також елементи ШІ в платформу, тож це також буде цікавий досвід. Дуже хочу ще освоїти основи DevOps — зокрема, розуміння AWS та Kubernetes, але в мене стільки „хотілок“ щодо навчання, що навіть доводиться їх ставити в чергу за пріоритетністю», ― натхненно розповідає розробниця.
З входом в IT Анна зізнається, що знайшла свій острівець стабільності та можливість дивитись у майбутнє.
«Для мене ІТ — це величезний світ, який не перестає дивувати. Тут щодня з’являється щось нове, особливо після буму ШІ, і це захопливо — мати можливість брати участь у формуванні майбутнього, а не лише спостерігати за ним», ― ділиться дівчина. Найцікавіше тут, за словами Анни, — коли потрапляєш в індустрію, з’являється ось це сократівське усвідомлення «я знаю, що нічого не знаю», і завжди є нові горизонти, чи теми, які не знаєш. «Мені подобається, що тут неможливо стояти на місці. І люди, звісно. ІТ-ком’юніті — це моє все, особливо меми на LinkedIn», ― каже пайтоністка.
Анна радить жінкам, які мріють про IT, наступне:
Перш ніж збирати речі і йти в ІТ, приділіть час роздумам та дослідженню. Поставте собі 2 питання — «Навіщо мені це?» і «Чим я хочу займатись?». Як правило, люди, які йдуть у сферу заради грошей, будуть розчаровані — новачки рідко отримують величезні суми, і прогодувати себе такою мотивацією довго не вдасться. Щоб знайти себе у сфері, потрібно саме горіти цим — бути готовою здиратися на нові вершини, розвиватись, вчитись, цікавитись цим тощо. Стосовно другого питання — з’ясуйте, що підходить саме вам — чи ви хочете розроблювати вебсторінки? Чи ви хочете створювати круті дизайни? Можливо, ви хочете тестувати? Це значно зекономить вам час під час вибору напряму далі й вам не доведеться кидати навчання на півдорозі, якщо вам не сподобається.
З ІТ пов’язано багато міфів — про те, що чоловіки кращі в цій сфері, або про те, що потрібно бути «технарем». Так, на деяких спеціальностях справді потім доведеться розбиратись зі складними математичними поняттями, статистикою, аналізом. Але це не означає, що без математичної освіти не можна потрапити в ІТ — я бачила багато дівчат і жінок, які прийшли з найрізноманітніших сфер, і з них виходили неймовірні розробниці.
Скоріш за все, ви не отримаєте офер одразу по закінченню курсів\навчання. Так, такі історії успіху існують, але це радше виключення ніж правило. Будьте до цього готовими. Деякі студенти чекають омріяного оферу місяцями — і це не просто чекання, а щоденні подачі резюме, численні тестові завдання та співбесіди. Пошук роботи — це теж робота, тож будьте до цього готовими.
Know your worth. Так, на ринку зараз складна ситуація і пропозиція часто перевищує попит, але в мене щоразу шок, коли читаю історії про вакансії на $100–300. Зрозуміло, що вам потрібно буде десь набратися досвіду, але це не означає що ви маєте приймати пропозиції за відверто смішні гроші. На цьому багато студентів, насправді, і розчаровуються в ІТ — вперто вчаться, довго шукають роботу, а знаходять щось лише за копійки — тому потім повертаються на колишню роботу.
Якщо таки надумаєте проходити курси чи вчитись в школі, яка обіцяє «працевлаштування після курсу» — дізнайтесь більше. Скажімо, ви хочете бути Python-розробником — перегляньте вакансії й зрозумійте, які технології вам знадобляться. Потім подивіться, чи ця школа\курс пропонує вам такі знання. Можете почитати відгуки про навчання, але я б насправді порадила поспілкуватись з живими прикладами — випускниками таких курсів. Тому що саме вони можуть розповісти вам про якість навчання, підводні камені та реальну ситуацію.
З банку в IT: історія керівниці відділення банку, яка стала бізнес-аналітиком
Марія Ситкіна, Кременчук
Історія 34-річної Марії з Кременчука ― радше виняток, аніж тенденція. Після 14 років роботу в банках вона вирішила круто змінити своє життя та стати айтішницею. Розповідаємо, як так сталося, і чому, на відміну від багатьох інших, у Марії все вийшло.
Марія має дві вищі освіти: вона фінансистка та економістка. Нещодавно до її освітнього доробку приєдналися сертифікати курсів із бізнес-аналізу.
Жінка каже, що досягла у банківській справі певної стелі, тому вирішила змінити вектор розвитку. «Я працювала в ПриватБанку та Індустріалбанку, починала з посади економіста, змінила роботу, коли була на посаді начальника відділення. Робота в банківській сфері була цікавою, але за 14 років я багато вивчила, тож постало бажання рухатись далі», ― розповідає вона.
Марія зізнається, мала страх втратити фінансову стабільність і робоче місце, боялася, що в новій сфері не сподобається. Утім, бажання виявилося сильнішим за сумніви, і жінка за порадою друзів вирішила увійти в IT як BA.
«Того ж вечора я вже шукала в інтернеті пояснення, що воно таке ― „бізнес-аналітик“. Я дуже люблю навчатися, маю досвід опрацювання документації та її оформлення, та ще й маю досвід у доменній галузі. Але тема бізнес-аналізу для мене була досить нова, та ще й купа незрозумілих термінів з ІТ, тому спочатку вирішила почати навчання самостійно», ― розповідає героїня.
Марія знайомилася з літературою, відеороликами, статтями, і врешті ствердилася у думці, що напрям для неї цікавий, але якоїсь дорожньої карти, що саме треба знати та з чого почати, не вистачало. Тоді жінка звернулась за порадою до людей із досвідом у бізнес-аналізі ІТ, попросила перелік вмінь і джерел інформації, що є необхідними для аналітика. Згодом жінка зрозуміла, що самостійно не може осягнути все, і вступила до IT школи Hillel на курс бізнес-аналізу.
«Навчання було класним, але з купою технічних термінів. Не вистачало розуміння процесів зі сторони взаємодій систем та технічних нюансів. Тому паралельно ухвалила рішення пройти курс TechMind від школи IAMPM, це додало кращого розуміння», — каже жінка. Щоб повчитися, вона на годину раніше приходила на роботу, ввечері йшла на курси, а вночі штудіювала книги з бізнес-аналізу.
«Це важко, коли в тебе сім’я та двоє дітей. Але бажання змін було занадто великим, тому час знаходила», ― зізнається Марія.
Джун-джун, але перспективний
Ще під час навчання героїня почала проходити співбесіди, проте отримувала відмову за відмовою через брак досвіду в IT. «Я шукала варіанти роботи в компаніях зі знаннями у доменній галузі, бо це було моєю перевагою серед фахівців із досвідом в ІТ. Було важко. Стан постійного очікування, розчарування, коли не отримуєш відповіді чи фідбеку. Важко після відмов, важко вірити в себе. Добре, коли поряд є той, хто підбадьорить та підтримає у цю хвилину», ― згадує свої переживання у той час Марія.
На одній зі співбесід жінка отримала цікаву характеристику свого рівня підготовки ― «джун-джун, але перспективний». Тоді роботодавець відмовив, та обіцяв про Марію подумати. А за два місяці компанія запросила жінку на ще одну технічну співбесіду. Цього разу завдяки наполегливій праці та безперервному навчанню новоспечена айтішниця співбесіду пройшла.
Уже 11 місяців жінка за гіг-контрактом працює в «Орнамент Софт Солюшнс» у команді розробки мобільного застосунку для банку. Вона продовжує навчання і далі, бо бачить для себе цікаві перспективи та хоче розвиватися у напрямі системного аналітика.
IT надихає
Прихід в ІТ став новим вектором руху в житті Марії. «Це надихає та дає розуміння, що у будь-який момент можна почати кар’єру спочатку», ― каже жінка. Вона задоволена можливістю працювати з будь-якої точки світу без втрати фінансової стабільності.
«Тут я знайшла багато однодумців, бо ІТ — це динамічна сфера молодих людей, що у вічному пошуку, навчанні та ідеях», ― ділиться Марія.
Ось її поради жінкам, які хочуть змінити своє життя, та поки що не наважуються.
Отримайте досвід досягнення успіху у будь-якій сфері (хобі, спорт, попередня робота тощо) і спирайтесь на нього, коли не буде виходити. Згадуйте, що і там не виходило, але з часом — вийшло.
Пам’ятайте, що бажаний результат приходить, коли вкладаєш час і зусилля. Щоденні, навіть невеликі кроки, кращі за один великий, але раз на місяць.
Дайте собі час звикнути до нового — спочатку багато нового та незрозумілого, побудьте у цьому і не полишайте свій рух, може здатись, що це не твоє і ти нічого у цьому не тямиш, але щоденні кроки допоможуть те відчуття здолати.
Відчувати страх, невпевненість, відчай — це нормально. Відчувайте, але рухайтесь з ним далі по наміченому шляху, і з часом страхи відступлять.
Якщо ви є спеціалістом у доменній галузі — починайте співбесіди з компаній цього сектору, є шанс, що ваш досвід стане у пригоді, а скіли IT підтягнете на практиці.
Дайте собі чесну відповідь, для чого вам зміни. І вона стане головною мотивацією.
З б’юті-сфери в IT: історія майстрині манікюру та власниці кав’ярень, яка стала джавісткою та знайшла роботу за кордоном
Вероніка Третяк, Київ-Люксембург
Історія 26-річної киянки Вероніки Третяк цікава тим, що в IT дівчина входила не в Україні, а за кордоном. Нині вона мешкає у Люксембурзі.
Вероніка має технічну освіту за спеціальністю «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», проте ніколи не мала стосунку до програмування. «В університеті я вивчала технологічні процеси на виробництвах і розробляла схеми автоматизації виробництв», ― каже вона.
Утім, за фахом дівчина не працювала ― обрала іншу сферу для розвитку. Вероніка працювала майстринею манікюру та мала власний невеличкий бізнес ― кіоски з кавою та цукерками.
Через повномасштабне вторгнення Вероніка виїхала з України. Проте працювати там за своїм попереднім фахом не захотіла. «Подивившись трохи на робочий ринок майстрів манікюру в Європі, я зрозуміла, що система відрізняється від української, і мені вона не подобається», — розповідає вона.
Саме тоді дівчина вирішила втілити в життя дитячу мрію ― стати програмісткою.
Перехід в IT
«Попри мій невдалий вибір напряму навчання в університеті, я відчувала бажання стати програмісткою ще зі шкільних років. За порадою знайомої я вирішила піти в Mate academy, де обрала мову програмування Java. Вона мені сподобалася своєю структурованістю», ― розповідає дівчина.
Вона зізнається, що навчання давалось нелегко: багато речей не вдавалося зрозуміти з першого разу, ментори допомагали, пояснювали та підтримували.
Це важливо на початку навчання. Були завдання, які мене нервували та навіть доводили до сліз, але я не відступила на половині шляху», ― пишаючись собою, розповідає дівчина.
Сотні резюме
Щоб знайти роботу джавісткою, Вероніка відправила близько 250 резюме та отримала приблизно 20 відмов. Основна маса листів взагалі залишилася без відповідей.
«Я мала 7 співбесід, і на 5 з них дійшла до технічних співбесід. Більшість відмов було пов’язано з недостатнім досвідом», ― розповідає дівчина. Інші рекрутери просто проігнорували кандидатку. Попри складнощі, Вероніці вдалося знайти гідну роботу за кордоном.
Зараз дівчина працює в компанії ARHS Developments у Люксембурзі на посаді Junior Developer. «Перші місяці були важкими, але нині я отримую цінний досвід», ― каже Вероніка.
Ціль — не зупинятися
Дівчина планує розвиватися далі, можливо, стати fullstack-розробником. Наразі вона має чудову можливість вивчати та практикувати на роботі frontend.
Вероніка зізнається: перехід в IT дав їй не тільки гідну роботу за кордоном, а й упевненість у майбутньому.
Ось її поради для жінок, які мріють увійти в IT:
Слідкуйте за успіхами: записуйте свої досягнення, навіть невеликі. Вони нагадають вам про ваш прогрес і сприятимуть підвищенню мотивації.
Будьте готові, що вивчити нову професію не вдасться за кілька днів, доведеться докласти зусиль.
Навчайтеся постійно. IT — це галузь, де постійне навчання є ключем до успіху.
Не бійтеся вчити нові технології та підходи, оновлюйте свої навички й вдосконалюйте їх.
Будьте готові до викликів: IT — це галузь, де можуть виникнути труднощі та виклики. Будьте готові до них і долайте їх з рішучістю.
Відправляйте багато резюме та не здавайтесь після відмов.
Не бійтеся співбесід і навчайтеся на помилках.
Google продовжує створювати можливості, щоб українки та українці могли реалізуватися навіть під час війни. Ось найсвіжіші:
