💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Вікторія ГорбікВійна
19 травня 2023, 09:28
2023-05-19
Київські волонтери створили «Інженерний корпус», який працює на перемогу. Що відомо про R&D-центр із конструювання та розробки технічних винаходів
жУкраїнські винахідники створили громадську організацію «Інженерний корпус» і розробляють різні технічні прилади для ЗСУ. Дрони, коптери, розумні турелі та багато інших пристроїв, створених інженерами допомагають захисникам.
Максим Левківський, волонтер, активіст, співзасновник і Project Manager «ГО «Інженерний корпус» розповів dev.ua, хто і як заснував цю ініціативу, які винаходи вже створили конструктори і як ІК допомагає наблизити перемогу.
жУкраїнські винахідники створили громадську організацію «Інженерний корпус» і розробляють різні технічні прилади для ЗСУ. Дрони, коптери, розумні турелі та багато інших пристроїв, створених інженерами допомагають захисникам.
Максим Левківський, волонтер, активіст, співзасновник і Project Manager «ГО «Інженерний корпус» розповів dev.ua, хто і як заснував цю ініціативу, які винаходи вже створили конструктори і як ІК допомагає наблизити перемогу.
З військового в айтішники
45-річний Максим Левківський за освітою військовий картограф, а також свого часу пройшов програму MBA в Києво-Могилянській Бізнес Школі. Він розповів, що все життя дуже цікавився IT, колись навіть програмував.
Максим Левківський (Фото з відкритих джерел)
Після військової служби у 2004 році пішов працювати в комерцію, спочатку менеджером, а потім і як Project Manager в розробку автоматизованих систем в невелику українську продуктову компанію. Максим розповів, що протягом життя він був менеджером, прожект менеджером, бізнес-аналітиком, менеджером з розвитку і його діяльність майже повсякчас була пов’язана з тим, щоб виясняти потреби замовників.
«Левова частина моєї роботи й зараз залишається в тому, щоб зʼясовувати, як все має працювати та пояснювати це інженерам», — говорить він.
Як зʼявився «Інженерний корпус»
Групу активістів, які зараз працюють як громадська організація «Інженерний корпус», кілька активістів на волонтерських засадах заснували у 2015 році. Їхнім лідером став Віктор Долгопятов CEO в компанії з виробництва систем накопичення електроенергії Burevii.
Віктор Долгопятов, директор департаменту інноваційних технологій компанії Everest та CEO в компанії з виробництва систем накопичення електроенергії Burevii (Фото з відкритих джерел)
«Це така волонтерська спільнота, до якої кожен долучається своїми спроможностями і всі роблять одну справу», — пояснив Максим.
Максим повідомив, що все почалось органічно і само собою. Від знайомих військовослужбовців інженери почали чути запити на ті чи інші пристрої, фахівці побачили нагальну необхідність та свою спроможність закривати потреби військових в технічній частині.
«А оскільки знали один одного по комерційній діяльності, то вирішили скооперуватись. То люди просто самоорганізувались і працюють», — зазначає він.
Чим займається ІК
Волонтер згадує, що першими розробками стало переобладнання техніки, з цього все почалось. Крім того, створювали окремі модулі, блоки чи плати, яких не вистачало в конструкції.
За словами Максима, спільна задача, яку зараз ставлять перед собою конструктори, надати військовим критичну кількість бойових дистанційно керованих систем, на яких би війська могли напрацювати практику їх застосування. Або, як він зазначає, розробляти та тестувати необхідні механізми і стимулювати їх виробництво іншими гравцями, комерційними компаніями, державними підприємствами або будь-якими іншими учасниками.
Зараз «Інженерний корпус» займається:
розробленням та впровадженням корисного інженерного спорядження,
модернізацією технічного оснащення,
ремонтом військової техніки різного призначення,
переобладнанням технічних засобів та систем зв’язку, щоб вони відповідали сучасним вимогам,
інтеграцією пристроїв, які їдуть на фронт з усіх куточків планети,
майструванням та тестуванням ефективних розвідувальних/бойових дронів та навісного обладнання,
вдосконаленням управління внутрішньою комунікацією та створенням засобів безперебійного живлення.
«Люди звертаються до нас з усім, переважно, вже знаючи, чим ми займаємось. Тут працює сарафанне радіо», — говорить Project Manager.
Робот-сапер від «Інженерного корпусу» (Фото з відкритих джерел)
Він зазначає, що найбільших обсягів досягають роботи по переобладнанню різної техніки та розробка дистанційно керованих роботизованих систем, які зберігають життя українських захисників. Зокрема й перероблення техніки, залишеної окупантами.
Турель від «Інженерного корпусу» (Фото з відкритих джерел)
Крім створення складних систем, значну кількість запитів, які закривають конструктори, є невеликі механізми. Наприклад, кронштейн, який буде зроблений таким чином, що дозволить встановити на техніку ті системи, які зараз туди просто поставити неможливо. Інженери придумують, моделюють, проєктують, організовують випробування пробних зразків і встановлення доробок.
«Вплив від модернізації може бути не менший, ніж створення цілого напряму бойових модулів», — говорить Максим.
Приклади виробів
Крім представленої раніше турелі ТОР, якими користуються мобільні бригади ППО в полюванні на Шахедів, та чотириколісного дрона для розмінування, конструктори розробили розвідувально-ударний квадрокоптер та октокоптер, який може перевозити вантажі, а також велику кількість пристроїв, про які, як говорить Максим, можна буде згадувати лише після перемоги.
Октокоптер від «Інженерного корпусу» (Фото з відкритих джерел)
Наземний дрон-сапер, це квадрокоптер, який може бути залучений там, де потрібно опрацювати великі площі, дороги чи узбіччя. Його конструктори представили наприкінці квітня на відкритті інноваційного військового кластера BRAVE1.
Максим Левківський (справа) з колегою та дроном-сапером, представленим на BRAVE1 (Фото з відкритих джерел)
«Міни є і все більше зʼявляються такі, в яких кількість металу мінімізована, тобто, є міна чи немає, часто може з впевненістю сказати лише фахівець після детального огляду», — зазначає Максим.
Турель від «Інженерного корпусу» (Фото з відкритих джерел)
Коптер-сапер детектує пройдену площу, помічає фарбою на ґрунті ризикові предмети, паралельно наносить відповідну мітку на карту. Це дає змогу саперам перевіряти вже не 100% територій, а умовно 1%. Відповідно, у них менше виснаження, більша швидкість на ефективність роботи.
Яка може бути вартість
За приблизними прорахунками, вартість октокоптера від «Інженерного корпусу» може складати приблизно $10 000. Але Максим зазначає, що зараз вона не актуальна, бо розроблявся дрон кілька років тому.
«Для того, щоб сказати, скільки він коштує, його треба запустити в серійне виробництво», — говорить волонтер.
Витрати на виробництво турелі складають приблизно $6000–$8000, в залежності від модифікації, але сюди не враховується оптика, вартість якої може бути $5000, $10 0000 чи $3000.
Запити військових
За словами Максима, є багато запитів від військових, які інженери відкладають до кращих часів, бо ресурсу вистачає лише на роботи, попит на які «горить».
«Багато заяв про необхідність певної техніки, застосування якої майже немає ні у світі, ні у нас, відповідно, ми маємо, зробити певну кількість їх і пробувати, пробувати, пробувати, щоб знайти їм місце під сонцем», — говорить Максим.
Крім того, за словами волонтера, на фронті москалі дуже добре вчаться, і без належних технічних засобів, які допоможуть українським захисникам, втрати українських захисників зростатимуть.
«Кулемет, який дистанційно керується, захищений, не боїться уламків, у якого не буває контузій, якщо щось вибухнуло поруч, продовжує працювати, і не дає штурмовій бригаді окупантів наблизитись», — наводить приклад Максим.
Команда
За словами Максима, кістяк фахівців, який працює над проєктами «Інженерного корпусу» це близько 10–15 людей. Але загалом для розробки можуть бути залучені до двох десятків. У переважній більшості в команді електронники, монтажники, електрики, зварювальники. «Люди, які працюють руками, з металом, кабелями, роз'ємами й так далі», — конкретизує волонтер.
Команда зараз дуже потребує досвідчених фахівців-електромонтажників, які вміють прокладати не тільки електрику, а бажано ще і гарно розуміють вимоги до лінії зв’язку та зварювальників.
Робота волонтерів-інженерів в «полях» з військовими (Фото з відкритих джерел)
Крім того, інженери-конструктори пропрацьовують проєкти та конструкторську документацію, якщо потрібно, на всі вироби, навіть до документації, яка потім затверджується в державних органах.
Те, що стосується високорівневого софта, «Інженерний корпус» робить з компаніями-партнерами, власних фахівців у команді не має.
Робота волонтерів-інженерів в «полях» з військовими (Фото з відкритих джерел)
«У них є толкові, компетентні, високооплачувані спеціалісти, чий час вони можуть якоюсь мірою виділити, в тих межах, яких вони вибачають за можливі», — говорить Максим.
Серед нагальних потреб ІК також фахівець з маркетингу та фандрейзингу.
«Те, що ми робимо, у нас в основному маркетується сарафанним радіо», — шуткує Максим.
Про волонтерство та зарплати
В переважній більшості це спеціалісти з України, а точніше з Києва. Частина фахівців отримує, як каже Максим, якісь мінімальні гроші, як зарплатню, «щоб він міг якось зводити кінці з кінцями».
Є люди, просто приходять, допомагають, волонтерять, працюють.
Фахівець «Інженерного корпусу» в «полях» з військовими (Фото з відкритих джерел)
«Таких, чесно скажу, мало, тому що тут немає сенсу в тому, щоб фахівець, який працює руками, прийшов на половину дня, — акцентує він. — А тих, хто може піти в волонтерку і працювати фултайм так кілька місяців, не багато. Об'єктивно, людям треба за щось жити».
Кільком з них, за словами Максима, все ж таки вдається платити ринкові зарплати.
Про фінанси
За словами Максима, матеріали та комплектуючі, необхідні для створення пристроїв, що конструює «Інженерний корпус», фінансують, переважно, благодійні фонди. Але вони не можуть заплатити за розробку.
«Інженерний корпус», як розповідає волонтер, розвивається «на залишку ресурсів» та як партнерський проєкт українського виробника пауербанків Burevii.
«Це одна спільнота, вони є основним джерелом надходження коштів для нас», — говорить волонтер.
Суму витрат, які вже витрачені на розвиток та діяльність «Інженерного корпусу» співвласник не розголошує.
Як він зазначає, щоб вести приблизно 30–40 проєктів, і водночас залучати фінансування на ці проєкти зі сторони, додатково потрібно майже $300 000 на рік. За словами Максима, цих коштів вистачить, щоб забезпечити роботу бек-офісу та закрити всі адміністративні ролі.
Потужності
Учасники «Інженерного корпусу» розміщують виробничі потужності в кількох приміщеннях в Києві. Є монтажні ділянки, так званий цех на приблизно 100 квадратних метрів, де збирається електроніка, корпуси й інше, а також відділ робототехніки.
Виробництво оснащують інструментами та необхідними верстатами за власні кошти, а також за допомогою небайдужих.
«Нам просто подарували величезний, потужний генератор, який приїхав з-за кордону, або верстат. Люди допомагають, є такі випадки і це дуже круто», — говорить Максим.
Плани розвитку
За словами волонтера, мрією ініціаторів є перетворити «Інженерний корпус» на недержавну, некомерційну організацію, R&D-центр з конструювання та розробки технічних винаходів.
«Ми рухаємося в цьому напрямку, але щоб це здійснити, нам не вистачає людини, яка зможе знаходити під це фінансування», — зазначає він.
Сумські інженери розробили «робота-мисливця» для підтримки захисників у ближньому бою. Ось як він працює
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
