Асоціація IT Ukraine назвала критичні ризики галузі в разі прийняття нових правил мобілізації українців
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
В Асоціації IT Ukraine назвали найбільш критичні ризики для держави та суспільства в разі прийняття оновлених законопроєктів про мобілізацію.
Серед них:
Право керівника ТЦК і СП ініціювати внесення до Єдиного реєстру боржників інформації щодо осіб, які не виконали обов’язки, визначені ПЗУ «Про мобілізацію…» та наступне їхнє обмеження в правах. Така норма створює значне корупційне підґрунтя й одночасно порушує громадянські права українців, що є неприпустимим.
Перегляд КМУ Порядку бронювання військовозобов’язаних протягом місяця з дня опублікування цього Закону.
Обовʼязок громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Обмеження осіб, які перебувають за кордоном, в отриманні консульських послуг за відсутності військово-облікових документів.
Примус для підприємств забезпечувати виконання громадянами військового обов’язку.
«Українські ІТ-компанії конкурують із потужними компаніями на міжнародній арені, вкладають багато зусиль для промоції можливостей і переконанні в надійності українського ІТ, адже з Україною замовники неохоче працюють через війну — ми в „червоній зоні“. Але з прийняттям новацій ПЗУ зростає ризик, що ІТ-компанії України будуть змушені відкривати офіси в інших країнах і скорочувати кількість українських команд», — ідеться в заяві асоціації.
Для стабільної роботи ІТ-індустрії важливою є прогнозованість основного ресурсу — людського капіталу, зазначають в ITU. «Але запропонованим ПЗУ вилучення працівників українських ІТ-компаній для проходження БВП (базового військового вишколу) залишається невизначеним, що може призвести до складнощів із контрактами українських ІТ-компаній», — вважають в асоціації.
Асоціація IT Ukraine також застерігає від обмеження прав громадян, які перебувають за межами України, що витікає з норм ПЗУ № 10378 та 10379 і прямо суперечить ст. 25 Конституції України. Крім того, ми вважаємо, що 65 000 осіб — IT-спеціалістів і близько 120 000 осіб разом із членами сімей — важливий демографічний чинник для відновлення України.
Примус підприємств забезпечувати виконання громадянами військового обов’язку, який передбачається законопроєктами, суперечить суті підприємництва, а саме — досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку. Вилучення робочого ресурсу компаній і призначення співробітників на системне виконання положень ПЗУ: вручення повісток, супроводження військовозобов’язаних громадян до ТЦК, забезпечення проходження служби у військовому резерві тощо, очікувано призведе до зменшення робочих місць в ІТ-індустрії.
Окремі положення законопроєктів, на думку учасників Асоціації, несуть суттєві ризики для держави та громадян, зокрема: суперечать нормам Конституції України, які є непорушними, у тому числі у воєнний час, зокрема, статті 25 та 28; містять значні корупційні ризики в частині запровадження нових процедур мобілізації; концептуально не узгоджуються з інститутами судового та виконавчого провадження в Україні; містять суттєвий ризик для стабільності економіки країни через недоотримання податків і зборів у державний і місцевий бюджети, а також зменшення валютних надходжень.
Так, учасники Асоціації впевнені, що будь-які новації не повинні створювати ризик для формування податкової бази. ІТ-індустрія, попри всі обмеження, єдина в перший рік повномасштабної війни збільшила податкові надходження до зведеного бюджету України на 13,7%. Другий рік війни виявився складнішим, але ІТ-індустрія не зменшила темп, — за 11 місяців року вже сплатила суму, майже рівну сумі за весь 2022 рік. За 2023 рік ІТ-індустрія знову перевищить суму надходжень за попередній рік. ІТ-індустрія єдина з-поміж інших стабільно зростає та є міцною економічною бронею від ворога, що тримає українську економіку.
Асоціація готова в скорочені терміни надати свою допомогу та долучити експертів до обговорення, пошуку компромісу та доопрацювання законопроєктів. З відповідною заявою ITU звернулася до Верховної Ради.