За перший місяць війни команда ITStandForUkraine з чотирьох людей переросла в проєкт із понад 1000 фахівців. Тепер вони співпрацюють із державними органами, такими як СБУ, МВС, українською розвідкою.
За перший місяць війни команда ITStandForUkraine з чотирьох людей переросла в проєкт із понад 1000 фахівців. Тепер вони співпрацюють із державними органами, такими як СБУ, МВС, українською розвідкою.
ІТ-фахівці допомагають їм, зокрема, в ідентифікації російських військових, слідкують за пересуванням ворожого війська тощо.
Про рух ITStandForUkraine dev.ua розповіла Ніка Тамайо Флорес — СEO організації та фахівчиня у сфері діджитал-трансформації, машинного навчання і штучного інтелекту.
У день, коли почалась війна, мене додали в чат ІT StandForUkraine. Посилання на цей чат рознесли по всіх профільних пабліках, туди щогодини додавалися десятки й сотні айтішників, піарників, менеджерів. І я активно долучилася до роботи. В чаті помітили мою активність і запропонували мені керувати цим рухом. Так, буквально за один день, на додачу до чотирьох співробітників, якими я зазвичай керувала, я очолила рух із 1000+ людей.
Ідей було чимало, але ми одразу зрозуміли, що нашим проєктам потрібні бенефіціари і замовники. Адже ми можемо думати, що робимо щось важливе, тоді як насправді це не так. Це як у будь-якого стартапа: якщо він не вирішує якусь проблему, то цей продукт ніколи нікому не буде потрібен. Тож ми почали виходити на державні установи й органи, аби зрозуміти, яку саме допомогу вони очікують від технарів.
Одне з перших важливих завдань — допомогти ідентифікувати російських солдатів та диверсантів. Для цього ми об’єднали кілька сильних команд, щоб парсити соціальні мережі й розробити інструмент для розпізнавання обличчя. Перша версія вже в роботі, замовникові вона сподобалась, і її вже застосовують. Ми продовжуємо покращувати інструмент, орієнтуючись на фідбек представників державних органів.
Не обов’язково. Ми працюємо виключно для внутрішньої потреби державних органів, що вони далі роблять із цими даними, ми не запитували, але, думаю, що про це і не варто питати.
Це координація двох потужних команд. Хлопці з однієї з них зпарсили мільйони профілів з фото із «ВКонтакте». Інша команда допомогла з розпізнаванням облич. Працює це так: завантажуєш фото, і далі інструмент порівнює їх зі скачаною базою. Це звучить легко, але сам парсінг повільний та тривалий. Плюс фотки можуть бути в невеликому розмірі й поганої якості. Однак відсоток збігів все одно дуже високий. Далі планується збільшення бази, розпізнавання більш ніж одного обличчя на фото, завантаження відео тощо.
Зараз друга важлива задача, над якою ми працюємо, — моніторинг переміщення військ. Вже є STOP Russian War bot, з’явився також «єВорог» від Мінцифри. Але, наприклад, зі STOP Russian War bot людям спочатку було дещо складно розібратися. Ми хотіли його покращити, вийшли на контакт з розробниками, зробили декілька покращень. Сподіваюсь, у цього проєкта велике майбутнє.
Окрім цього, одна з наших команд розробила bachu.info — максимально простий веб застосунок, що відкривається на більшості мобільних пристроїв. Він також використовується для інформування про рух російської техніки.
Все, що треба зробити, — це увімкнути геолокацію та завантажити фото. Також треба вибрати, чи є поруч цивільні. Адже це одна з великих проблем: якщо війська окупанта поруч із цивільними, то це передбачає використання високоточної зброї або просто відстежування.
Загалом три кліки: вибрати фото, вибрати, чи є цивільні, можна додати коментар, далі кнопка «відправити». Причому, якщо на цій місцевості мережа не ловить і немає інтернету, дані все одно можна зберегти. Щойно зв’язок відновиться, фото автоматично надсилаються, при чому буде дві координати: де була зроблена фотка і з якого місця відправлена. Наразі ми працюємо і над моделлю розпізнавання ворожої військової техніки та постійно покращуємо алгоритми.
Так, є багато волонтерських мап, які оновлюються вручну. Я кажу про інше: ми створюємо автоматичну мапу, яка буде відстежувати пересування військ в онлайн режимі. Це логічний наступний крок для роботи, і насправді він технічно не супер складний.
Чесно кажучи, я вражена, яку кількість контактів має певна кількість людей. Один із наших волонтерів почав займатися пошуками контактів в різних органах, так ми й виходили на них. Наразі налагоджено комунікацію з Міністерством оборони України, СБУ, МВС, ГРУ, Верховною Радою та Мінцифрою.
Поки офіційно до нас ніхто не приходить і це дивно, адже ми б хотіли підтримувати такі зв’язки. У нас є можливість і сили безкоштовно і досить швидко розробляти застосунки та ботів, і я не можу зрозуміти, чому з нами не контактують. Тут очевидно немає розуміння, що зараз можуть технології. Є завдання з одного з міністерств, там все на рівні пошти та Google таблиць. Але навіть такі прості й швидкі рішення заощаджують купу сил і часу, хоча це елементарні речі, які можна було використовувати й до війни.
Я думаю, що варто створити єдиний координаційний центр, де буде по 1-2 представники з кожного орану, і де вони будуть між собою узгоджувати та видавати задачі. Наприклад, Мінцифри зробили «єВорог», та чи був у ньому сенс? Адже вже є STOP Russian War bot. Єдина «перевага» — ідентифікація через Дію, а її встановило близько третини населення країни. В Telegram значно більша аудиторія. А bachu.info можуть використовувати всі, у кого просто є смартфон. Тому у мене питання: навіщо це все? Тобто відсутність координації розпорошує і саму ІТ-спільноту, яка могла б сконцентруватись на нових завданнях, а не дублювати вже існуючі проєкти.
У нас є руки, але бракує голів. Багато людей приходить з цікавими ідеями, але немає тих, хто готовий керувати майбутніми проєктами.
Тобто є чимало розробників, які кажуть: «Киньте мене на якийсь проєкт».
Але як завжди питання в менеджменті.
Необхідні тямущі керівники, які з командою, з якою вони не були раніше знайомі, готові швидко зробити делівері.
У нас є супербот в Телеграмі, який об’єднує багато баз і через нього можна поскаржитися на дезінформацію в соціальних мережах. Користувач вставляє посилання на сторінку з дезінформацією, воно перевіряється модераторами (до речі, це важливо, аби наші вороги не надсилали скарги на якісь хороші джерела), і потім можна скаржитися.
У нас є інструкція, як поскаржитися, куди, в якій соціальній мережі. І зазначу, що «ручні» скарги працюють набагато якісніше, аніж боти. Цей проєкт важливий і простий у використанні, він не потребує специфічних знань. Будь-хто, хто має Telegram, може після роботи, в перерві за ранковою кавою, чи в інший час з України і не тільки накидати цих скарг.
Так, але я не вірю в дієвість цієї роботи. Адже вона лише злить тих, хто засліплений пропагандою. Ми, наприклад, маємо ще один масовий проєкт у «ВКонтакте», плануємо його розширювати далі на інші сайти, на яких можна залишати відгуки: від маленьких міських форумів до інтернет-магазинів.
Там наші волонтери пишуть короткі дописи-роздуми. Наприклад: «Ось цукор подорожчав на 10%, і його не продають в одні руки більш ніж 2 кг. Що робити?». Або: «Я діабетик, у мене інсулін іноземного виробництва, його зараз не завозять, що ж робити, де шукати?». Чи: «Моїй подрузі якась зараза вислала фотографію вбитого хлопця (чи брата), а він же не підписував контракт, що ж це путін — брехав?».
Такі меседжі працюють набагато краще, бо вони викликають дискусію. У нас є методичка на 40+ аркушів для людей, які хочуть це робити. Самі тексти складені психологами. Ми надаємо волонтерам акаунти, і вони йдуть та починають писати в пабліках та в особисті.
Ні, вони не боти — це живі люди, в тому і прикол. Вони мають багато варіантів тексту, а боти пишуть однакові тексти. У нас такого немає. Наші волонтери можуть відхилитися від тексту, залежно від новин. Тобто ми не очікуємо, що вони будуть сліпо копіювати меседжі, хоча це складно перевірити, звісно. Зараз працює кілька сотень людей, ми хочемо нарощувати їхню кількість, тому — велкам!
Наразі так. Але ми розуміємо, що довго займатись волонтерством більшість людей можливості не має. Тож ми працюємо над пошуком оплачуваних проєктів в Україні та за кордоном. У майбутньому ми би хотіли налагодити співпрацю з держорганами, адже у нас є унікальна можливість робити абсолютно нові проєкти, які раніше ніколи не створювалися, і які будуть корисними великій кількості людей. Зокрема проєкти координації гуманітарної допомоги або ж проєкти з розбудови країни після війни. Враховуючи такий обсяг робіт, за це було б не соромно брати гроші.
Для мене ця організація — це наче і родина, і робота одночасно. Це прояв позиції. Я не вмію стріляти або зашивати рани, але я можу управляти людьми й ставити технічні завдання, ставити правильні питання. І я роблю це скрізь, де маю змогу. Інформаційний фронт є важливим. Ми теж наближаємо перемогу всіма доступними нам засобами.
