Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Hot! dev.media шукає менеджера з продажу спецпроєктів

Як син власника МХП Іван Косюк будує власну IT-імперію. Майже історія успіху не без розчарувань

Син Юрія Косюка, власника одного з найбільших агропромхолдингів у Європі та світі МХП, вже кілька років будує власний бізнес. Іван так само як і батько, любить створювати нове. Але, на відміну від продовольчої імперії батька, син вирішив піти іншим шляхом — увійти в IT і затриматися там, попри факапи й розчарування.

Залишити коментар
Як син власника МХП Іван Косюк будує власну IT-імперію. Майже історія успіху не без розчарувань

Син Юрія Косюка, власника одного з найбільших агропромхолдингів у Європі та світі МХП, вже кілька років будує власний бізнес. Іван так само як і батько, любить створювати нове. Але, на відміну від продовольчої імперії батька, син вирішив піти іншим шляхом — увійти в IT і затриматися там, попри факапи й розчарування.

Йому тільки 23, але на його рахунку досвід створення ігор, податкового калькулятора, фінансового сервісу, співпраця з реальним бізнесом і гора амбітних планів. Свої перші гроші Іван заробив, продаючи на OLX куплені на AliExpress спіннери. «Я тоді вийшов у нуль», — з посмішкою згадує хлопець. Реальний же заробіток трапився в Бостоні під час навчання в університеті — Іван брав участь у дослідженні міського трафіку, а також асистував професору, пояснюючи предмет «Статистика» студентам, яким це було необхідно. Платили, каже Косюк, $15 на годину.

Іван, всупереч стереотипам про дітей багатих батьків, живе в орендованій квартирі і ходить пішки — машини у нього немає. Більшість часу підприємець проводить на роботі — в офісі коворкінгового простору Lift99. «Навіть якщо б у мене були гроші на квартиру, я б їх все одно вклав у бізнес», — говорить він.

dev.ua зустрівся з Іваном і поговорив з ним про те, який бізнес він будує, чи допомагає йому в цьому американська освіта і чи пов’язані його проєкти з компанією МХП. Розповідаємо найцікавіше з бесіди.

Зміст

Щоб робити бізнес, не треба вивчати бізнес

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

Іван Косюк отримав ступінь бакалавра з управління бізнесом (Business Management) у Бостонському університеті. Парубок обрав цей виш тому, що він був у топі вищих навчальних закладів з бізнес-освіти.

«Коли я поступав, мені здавалося, що щоб робити бізнес, потрібно вивчати бізнес. Але це виявилося не дуже правдивим. Тому що самі знання були не сильно релевантними», — посміхаючись, зізнається Іван.

Випускнику математичної школи, де часто доводилося ходити на нульовий урок, а після — висиджувати ще вісім занять, американський підхід до освіти виявився занадто простим. «Студенту можна самому вибирати, коли і які курси вивчати, але навантаження при цьому, як мені здалося, низьке. Тому я брав більше предметів», — розповідає Косюк.

Крім додаткових курсів, студент приловчився ходити на лекції з математики і точних наук в Массачусетський технологічний університет. А до третього курсу, коли нагрянув ковід і всіх відправили на дистанційне навчання по домівках, вже будучи в Києві, Іван усвідомив, що може закінчити навчання за екстернатною формою.

«Я повернувся додому і подумав, що вивчив все, що було цікаво. Написав в університет, і виявилося, що норми щодо освоєння курсів досить, щоб отримати ступінь бакалавра за три роки замість чотирьох», — розповідає він.

Тоді парубок прийшов до батьків і сказав, що набрав балів на червоний диплом за американськими мірками, і хоче залишитися в Україні, щоб будувати свій проєкт зі своєю командою.

Батьки не заперечували. І оскільки університет повернув гроші за останній рік навчання, Косюк-молодший вирішив почати на них бізнес. Йшлося приблизно про $100 000.

Воркейшн в українському IT: бенефіт для працівників чи вигода роботодавцям? 
Воркейшн в українському IT: бенефіт для працівників чи вигода роботодавцям? 
По темi
Воркейшн в українському IT: бенефіт для працівників чи вигода роботодавцям? 

Три перші млинці комом

 Фото — з особистого архіву Івана Косюка  

Іван каже, що дуже любить будувати щось нове: «Я в захваті від того, що всі люди унікальні, у всіх є талант, і я кайфую від того, коли люди отримують можливість свій талант по максимуму використовувати».

Але своїм талантом хлопець зумів скористатися не відразу. Ще в університеті він намагався реалізуватися в команді однодумців. З першого курсу хлопці намагалися створювати ігри. «Не потягнули», — зізнається Іван.

Потім була спроба запуску сайту про податкові пільги в Україні. «Згідно із законодавством велика кількість людей підпадає під податкові знижки. Але мало хто знає, як ними користуватися. Ми подумали, що було б круто цей процес автоматизувати», — розповідає молодий підприємець.

Але і тут система не спрацювала. Розробники прочитали закон, вирішили, що можна все перевести в електронний формат. Але зіткнулися в реальності з тим, що при спілкуванні з податковими органами всі процедури зводилися до фізичних папірців і особистої присутності платників податків. Електронні засоби комунікації не працювали.

Наступна спроба молодих підприємців — створення платформи для кредитування між людьми без участі банків або кредитних організацій. На цей проєкт і пішли зекономлені на навчанні $100 000. За задумом розробників, кредитори і позичальники в Україні повинні були без переплат і комісій посередникам отримувати необхідні послуги і вигоди.

Під проєкт зареєстрували компанію — ТОВ «Велт Україна», засновниками якої стали четверо однодумців: Іван Косюк, Максим Конєв, Олександр Горбач та Катерина Прасол. Хлопці навіть подали заявки на реєстрацію кілька товарних знаків — Moneysharing, «Свідомо» та «Свідомо Манішерінг».

скріншот з сайту Укрпатенту

«Ми зібрали команду і працювали над платформою близько восьми місяців. Спочатку, перші місяці чотири, ми працювали дуже активно над софтом, а потім проект застопорився на юридичних формальностях», — зізнається Іван. До того ж гроші стали закінчуватися, і команді довелося думати про те, як розвиватиметься і заробляти далі.

Чотири місяці юридичних узгоджень, зізнається Іван, дозволили команді все переосмислити. Він усвідомив, що кредитний проєкт досить складний, і навіть якщо задумка вистрілить, все може дуже швидко зламатися.

«Я розумів, що утримувати команду з восьми осіб, в якій шестеро на зарплаті, буде за таких ризиків складно. Але ж я несу за цих людей відповідальність», — каже підприємець.

Для більш ретельного планування витрат молодому менеджеру явно не вистачило досвіду. «Ми заскочили в цей човен дуже швидко, але я до цього, ймовірно, як менеджер, не був готовий. Ми набили дуже багато шишок, і це непогано — адже тих помилок ми більше намагаємося не повторювати», — каже Іван.

Другий шанс

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

Подумавши про те, як «вигребти» з ситуації, що склалася, партнери вирішили продавати послуги розробки. Але не просто так, а з додатковою цінністю — інноваційним консалтингом.

«Зараз в Україні часто застосовують практику аутсорс — реалізовують чиюсь ідею. І ми запропонували послуги під ключ — від розробки ідеї, яка закривала б потребу і біль клієнта, до її реалізації. Ми до аутсорсу додали інноваційний консалтинг», — розповідає Іван.

Втім, і тут не обійшлося без провалів. Перший проєкт по розробці Іван називає найбільшим своїм факапом. «Ми дуже погано його задокументували, нормально ідеї не розписали, і в підсумку проєкт, який ми планували створити за два місяці, розтягнувся на шість. Мені за це навіть трохи соромно», — каже підприємець.

Свою інноваційну консалтингову розробку команда досі доводить до розуму, але три повноцінних великих контракти в Україні вже виконали. На рахунку «Велт Україна» — проект для регіонального фуд-рітейлера «М’ясорубка» і ще кількох, поки не дуже відомих бізнесів.

За словами Івана, зараз команда веде переговори з потенційними клієнтами в Англії та Америці.

«І такий підхід, на щастя, допомагає нам стабілізувати дохід, залишатися платоспроможними. А також це класний досвід — ми не просто розробляємо, ми багато аналізуємо, набираємося досвіду», — каже Косюк.

Поки проєкти команду «годують», і додаткового фінансування підприємці не залучали. «Але у нас поки що немає такого, щоб хтось регулярно давав гроші. Ми живемо від milestone до milestone: проєкт зробили — розрахунок отримали. Доходи ще не постійні», — зізнається Іван, вірячи, що його бізнес стане прибутковим вже скоро.

Робота в допомогу МХП

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

Ймовірно, шлях до грошей і слави для Івана міг бути набагато простішим. Він, безумовно, міг би піти на роботу в компанію батька. Але обрав замість стабільного доходу у великій компанії самореалізацію.

Втім, зізнається, Іван, з МХП він активно взаємодіє.

«Напевно, ми співпрацюємо в тому форматі, в якому батько і хотів. Замість того, щоб він мені говорив, куди йти й що робити, я сам ходжу по офісу, спілкуюся з департаментами IT і інновацій, шукаю ніші, де я і моя команда могли б бути корисними», — розповідає він.

До речі, каже Косюк-молодший, кілька його домашніх ідей, випадково озвучених за сніданком вдома, вже впроваджуються в життя. «У нас дуже часто, поки я з батьками жив, за сніданком обговорювалися якісь ідеї. І майже завжди батьки мені говорили: та ні, що за фігня. А потім раптово я чую, що в МХП розвивають мої ідеї. Таких було штуки чотири. І ось зараз МХП будує бульйонний завод, це раніше я запропонував батькові ставити вендингові апарати з курячим бульйоном», — не без гордості каже Іван.

В одному з проєктів активно допомагає МХП і команда «Велп Україна». «Не секрет, що в компанії часто проводяться конкурси ідей серед співробітників. І так склалося, що один з переможців цього конкурсу — дівчина на ім’я Таня — не знала, що робити з розробкою», — розповідає Іван.

Департамент IT в МХП зазвичай дуже завантажений. І Таня почула, що Іван займається чимось айтішним, прийшла, і вони разом знайшли рішення, яке зараз втілюють у життя.

Проєкт, за словами Івана, пов’язаний зі створенням інструменту, який допоміг би співробітникам організовувати своє спортивне життя. У центральному офісі МХП є спортзал з тренерами, але багато з них не можуть подолати бар'єр для початку занять спортом. Тому з’явилася ідея створити інструмент, який би мотивував співробітників приділяти увагу своєму тілу і спорту.

«Починалося все з челенджу, наприклад, з планки. Потім ми вирішили створити додаток для мобільних телефонів, в якому були б відеоуроки, елемент змагання для співробітників різних департаментів. Вже скоро збираємося виходити з готовим рішенням», — ділиться IT-підприємець.

Азартний бізнес на мільйон

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

Проєктна робота — це добре, але непостійно, зізнається Іван. Втім, передумови для створення стабільного бізнесу у Івана і команди є.

«Вже у вересні ми готові запустити проєкт, який стане, я впевнений, регулярним бізнесом», — розповідає Іван.

Йдеться про онлайн-аукціон, та працює він інакше, ніж звичні для нас торги. Але про все по порядку.

Ідею створення такого продукту Івану підкинув його друг, який навчається на хірурга в Німеччині. «Я взагалі людина азартна. Але не в контексті ставок або скачок, а скоріше в частині доведення своєї правоти в спорах, якщо точно впевнений, що знаю краще. Але при цьому я часто помічав, що асоціації з азартом негативні», — розповідає Іван.

Казино змушує просадити останні гроші, ставки на спорт заважають думати раціонально, міркує Іван. І раптом згадує випадок з дитинства, коли він з дідусем та іншими дітьми-однолітками по неділях грали в лотерею.

«Ми вгадували числа, і це була непідробна класна емоція. І я хочу її повернути», — ділиться підприємець.

Іван чітко розділяє азарт на поганий (наприклад, рулетка або гральні автомати працюють як приманка до тих пір, поки не програєш, адже ти граєш проти системи, яка завжди виграє) і хороший (з приємними емоціями від того, що ти чогось досяг і щось за це отримав).

«Наш аукціон — це інструмент, який дозволяє задовольнити азарт, змагаючись з людьми якимись ідеями. Це частково психологічна гра, в якій можна перехитрити всіх», — розповідає він.

Щось схоже раніше реалізовували в США і Європі на радіо. Але воно, за словами Івана, зникло, оскільки не мало інструменту взаємодії з людьми, не було механізму підтримки емоції.

Працює аукціон як торговий майданчик: на сайті uaction.club є перелік товарів, які можна купити. Але зробити ставку можна тільки у внутрішній валюті аукціону — тікетах. Товар дістається тому, хто запропонує мінімальну унікальну ціну.

«Для побудови функціоналу аукціону ми провели масштабне дослідження, фокус-групу, учасники якої розповідали нам хід своїх думок при ставці. В результаті вийшов інструмент, в якому люди змагаються між собою, а команда „Велп Україна“ бере плату за організацію такої гри», — розповідає Косюк.

Для участі в аукціоні потрібно купити тікет, вартість якого 20 грн. Але найчастіше, каже Іван, тікети купують пакетами — по 15-20 штук. І якщо, наприклад, айфон коштує $1000, то всі бажаючі його придбати витратять на тікети, за підрахунками організаторів, в 3-4 рази більше.

«Люди нам платять не тільки за те, щоб отримати якусь річ, а й за досвід, за емоції», — каже Косюк.

Лоти для аукціону хлопці вибирають виходячи з трендового і інтересів потенційних клієнтів, котрих шукають в Instagram. І інтерес до проекту очевидний.

«Під час бета-тестування, яке тривало шість тижнів, в аукціоні взяли участь 1000 унікальних користувачів. В основному це українська молодь, а наші головні переможці — співробітники IT-компаній», — розповідає Іван.

За його словами, на iPhone 12 було зроблено майже 4 000 активних ставок. І так, тут можна купити iPhonе набагато дещевле, ніж в магазині. «У нас iPad забрали за 1000 грн, iPhone — за 2000 грн. Нам не принципово, за якою ціною продана річ. Ми заробляємо з потоку, за кількості кроків. Є кілька людей, які виграли речі за 0 грн. Це неочевидний психологічний пазл для людей», — каже засновник проєкту.

Основний параметр в цьому стартапі — маркетинг, адже з його допомогою приходять нові покупці. «Ми пробували просувати в Instagram, Facebook, TikTok. Зараз наш маркетологог каже, що TikTok не працює, а найефективнішою залишається Інста», — говорить він.

На питання про те, як в своєму умовно азартному бізнесі хлопці виокремлюють неповнолітніх, Іван відповідає, що система розпізнає тих, хто платить за банківськими картками. «Тому якщо виникнуть питання і в аукціоні несанкціоновано з’являться неповнолітні, ми зможемо це перевірити і змінити», — говорить він.

Маленький проєкт з великим майбутнім

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

Розробка і консалтинг компанію Косюка, Конєва, Горбача і Прасол годують, аукціон — дає віру в світле майбутнє. Але є ще дещо, що стартапери поки тримають в секреті. Йдеться про проєкт з машинним навчанням. Іван каже, що хлопці шукають спосіб навчити машину розпізнавати брехню і блеф опонента.

«Це використовується в онлайн-іграх, а в США Пентагон використовує це в підготовці армії», — каже він, залишаючи подробиці в секреті.

Для розвитку цього та інших напрямків Івану потрібно доукомплектувати команду. «Зараз в команді працює 10 чоловік. Розробка дуже завантажена. І я шукаю п’ятьох розробників, тому що на порозі ще один проєкт, плюс потрібно розвивати аукціон», — говорить він.

Крім того, в команді відбулися невеликі зміни. Двоє хлопців, які раніше відповідали за розробку, поміняли вид діяльності — пішли зі стартапу в щось більш стабільне.

Зарплата, за словами Косюка, в його проєктах ринкова.

«Ми спочатку думали, що візьмемо міддл на ринкові зарплати — $ 3500-4500. Але, можливо, будемо дивитися на хлопців з меншим досвідом, у яких є вогник в очах. Ми готові їх навчати. Я сподіваюся, що ми зможемо знайти джуна на зарплату в $1000-1500. У нас є хороший ментор — наш СТО», — говорить він.

Для приманки Іван акцентує увагу на тому, що в команді за винятком декількох фахівців, працюють хлопці не старші 25 років. «Вони всі дуже заряджені! Шукаємо таких же», — говорить він.

Що таке IT-компанія Косюка через 5 років

Фото — з особистого архіву Івана Косюка

На досягнутому Іван зупинятися не збирається. «Я хочу спробувати створити новий спосіб створення нового», — амбітно говорить він. І пояснює, що світ влаштований так, що людина, яка має ідею, сама визначає, скільки часу в її реалізацію готова вкладати. «Наприклад, хочу вкладати в проєкт 80 годин на тиждень. І тоді я шукаю команду, менторів, акселератор, і все реалізую», — каже підприємець.

Але якщо у людини є ідея, а вона не може собі дозволити повністю відмовитися від основної роботи, зобов’язань, щоб її розвивати, то і час, який вона готова в неї вкладати, скажімо, 10 годин, пропадає непродуктивно.

«Зараз система вибирає найбільш активних, найбільш палаючих, які і будують часто щось нове. А якщо впорядкувати людей за кількістю часу, який вони хочуть інвестувати в свої ідеї, у нас з’явиться купа людей, яким бракує можливості розвивати свій проєкт, вкладаючись у нього повністю», — каже Іван. Там, впевнений хлопець, буде в сотні разів людей більше, ніж тих самих палаючих і продуктивних.

Косюк хоче створити ефективну екосистему працевлаштування, в якій об'єдналися б великі IT-компанії. І в рамках екосистеми замість фул-тайму в одній компанії  співробітник міг би брати участь в декількох проєктах, комфортно розподіляючи свій робочий час і для себе, і для роботодавця.

«Це така біржа робочого часу, де фахівці зі сфери цифрового бізнесу та креативної економіки, об'єднані спільною культурою, можуть працювати в декількох проєктах одночасно. Співробітникові не потрібно буде звільнятися, достатньо буде прийти до керівника і повідомити, що він хоче працювати частково на нього, а частково на сусіда», — пояснює Іван.

Тут, за його словами, є два бенефіти: на співробітників буде набагато менше тиску, а роботодавцю не потрібно буде думати, чим зайняти людей, якщо у компанії перерва між проєктами. «Їм дозволять легально фрілансити. Крім того, в такій екосистемі без проблем взяти консультацію юриста, креативщика, програміста. Але при цьому ставка за ту чи іншу роботу повинна бути збалансованою, ринковою», — каже підприємець.

Адмініструвати цю систему буде складно, зізнається Косюк, але люди отримають можливість на місці збирати команди для реалізації власних проєктів.

«Я вірю в те, що таким чином ми зможемо дати людям можливість робити щось нове. І так, наше суспільство не ідеальне, але якщо об'єднати людей загальними цінностями і дати їм рівні можливості, все вийде», — підсумовує Іван Косюк.

Про конкуренцію, ейджизм, працевлаштування, фейки та навчання.

«Стас IT-глаз» з черговою гарячею темою ІТ-курси в Україні.

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.
Читайте також
Чи можливо легалізувати виплату зарплати в usdt? Що в НБУ думають про перший «криптобанк» від Івана Косюка: роз’яснення регулятора
Чи можливо легалізувати виплату зарплати в usdt? Що в НБУ думають про перший «криптобанк» від Івана Косюка: роз’яснення регулятора
Чи можливо легалізувати виплату зарплати в usdt? Що в НБУ думають про перший «криптобанк» від Івана Косюка: роз’яснення регулятора
Іван Косюк готує до запуску перший «криптобанк» в Україні. Як це працюватиме, кому корисне та як реагують НБУ та Мінцифра
Іван Косюк готує до запуску перший «криптобанк» в Україні. Як це працюватиме, кому корисне та як реагують НБУ та Мінцифра
Іван Косюк готує до запуску перший «криптобанк» в Україні. Як це працюватиме, кому корисне та як реагують НБУ та Мінцифра
«Ми на шляху до запуску першого українського „криптобанку“ для бізнесу», — розповів IT-підприємець Іван Косюк dev.ua. За словами стартапера, разом із партнерами він знайшов спосіб, як запустити такий механізм без закону про криптовалюту, який багато хто називає непереборним бар’єром. Проєкт запускає компанія IT Hub, керівником якої є Іван Косюк разом із партнером — компанією Juscutum і її керівником Артемом Афяном. Є також третій партнер, ім’я якого наразі Іван тримає в секреті. 
Іван Косюк запускає UA IT HUB, який допоможе знайти роботу українським айтішникам під час війни
Іван Косюк запускає UA IT HUB, який допоможе знайти роботу українським айтішникам під час війни
Іван Косюк запускає UA IT HUB, який допоможе знайти роботу українським айтішникам під час війни
Іван Косюк спільно з Juscutum і девелоперами запускає інвестпроєкт для айтішників
Іван Косюк спільно з Juscutum і девелоперами запускає інвестпроєкт для айтішників
Іван Косюк спільно з Juscutum і девелоперами запускає інвестпроєкт для айтішників
Власник IT-компанії Welp і син впливового бізнесмена Іван Косюк спільно з юридичною компанією Juscutum і ТОВ «РК Девелопмент» запускають проєкт для спільного інвестування айтішників в комерційну нерухомість. dev.ua розповідає деталі.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.