Працювати з будь-якої точки світу, здається, стало звичайною практикою у новій реальності, що прийшла у бізнес із пандемією. Та спочатку працівникам цифрового бізнесу та креативної індустрії довелось довести свою ефективність у такому форматі, а роботодавцям — прийняти як факт наявність альтернативного формату традиційної офісної роботи та виконання завдань.
Працювати з будь-якої точки світу, здається, стало звичайною практикою у новій реальності, що прийшла у бізнес із пандемією. Та спочатку працівникам цифрового бізнесу та креативної індустрії довелось довести свою ефективність у такому форматі, а роботодавцям — прийняти як факт наявність альтернативного формату традиційної офісної роботи та виконання завдань.
Цього літа особливої популярності набуває тренд воркейшену ― формату, коли роботу суміщають із подорожами, відпочинком, частими змінами локацій. Такий формат особливо популярний в IT ― з комп’ютером на колінах айтішники навчилися працювати з пляжу, гірських курортів, заокеанських країн та навіть з української глибинки, куди тікають від міської метушні.
dev.ua розпитав в українських IT-компаніях, як це працює та чи позначається на продуктивності працівників новий формат віддаленої роботи.
Воркейшн — це «робоча відпустка» або «робочі канікули». Зазвичай ті, хто відправляються на воркейшн, встигають і працювати, і відпочивати. При цьому часто час, який у звичайному режимі був би витрачений на дорогу або буденні справи, працівники радо присвячують виконанню робочих завдань, а це ― плюс для роботодавця. В ідеалі виходить баланс: працівник і не вигоряє, і не встигає скучити за робочими буднями.
Тренд воркейшену в Європі з’явився ще у 2012 році. Тоді великі корпорації ввели цю опцію як один з бонусів для своїх співробітників. Але формат воркейшена був трохи інший: кілька команд виїжджали разом за місто або в іншу країну на тиждень, щоб попрацювати, відпочити й згуртуватися.
Наразі ж воркейшн влаштовують не тільки корпорації та не тільки як тімбілдінг на тиждень. Він став популярний серед «цифрових кочівників», які не люблять залишатися на одному місці й часто подорожують світом разом зі своєю роботою. Також такий формат практикують невеликі команди, які хочуть відновитися після карантину і шукають натхнення. Утім, не рідкість воркейшн і у великих компаніях ― він не має кордонів, лімітів часу та інших обмежень.
Наразі навіть існують спеціальні програми воркейшену на оздоровчих курортах по усьому світу. Адже вважається, що віддалена робота з красивим видом або у новому місці допомагає працівникам відпочити, розвантажитися, побачити щось нове й згуртувати колектив. Багато компаній вводять воркейшн, тому що так вони можуть надати відпустку співробітникам і не зупиняти проєкти на роботі. Працівники ж приймають такі пропозиції, бо можуть подорожувати й не замислюватися про гроші.
Українські айтішники підхопили світовий тренд і радо користуються можливістю працювати не з дому чи офісу. Проте серед опитаних dev.ua українських компаній пропагують такий формат роботи одиниці, хоча більшість і не забороняє своїм співробітникам працювати віддалено з будь-якої зручної для них локації.
Наприклад, в компанії ELEKS розглядають спільну роботу в такому форматі як дуже ефективний інструмент тімбілдінгу, особливо на етапі об’єднання нових команд. «Загалом ми віримо в концепцію „Одне життя“, описану Мортеном Ельбеком в його однойменній книзі. Сьогодні ми не говоримо про баланс між життям та роботою, натомість прагнемо зробити наше робоче життя змістовним та приємним», ― коментує Марина Вишегородських, Chief People Officer в ELEKS.
За її словами, воркейшн — коли члени команди проводить деякий час разом не лише під час роботи, але йдуть у походи чи грають у футбол, — може стати хорошим інструментом, щоб привнести більше сенсу, інтересу та радості у робоче життя.
Воркейшн на території України є абсолютно звичною практикою в компанії EPAM. За словами експертки з управління талантами EPAM Ukraine Наталії Колядко, в компанії спокійно ставляться до формату воркейшн та надають необхідну підтримку фахівцям, які на короткий термін вирішили змінити свою локацію та не мають на це заперечень з боку клієнта (наприклад, на деяких проєктах є суворі вимоги щодо безпеки даних тощо).
При цьому, зазначає Колядко, якщо спеціаліст має бажання деякий час виконувати проєктні завдання з іншої країни, то компанія допомагає йому з визначенням можливих нюансів, пов’язаних із фінансовими та соціальними ризиками.
«Сьогодні ми маємо перелік рекомендованих країн, які надають умови, безпечні для воркейшену», ― розповідає dev.ua експертка з управління талантами EPAM Ukraine. При цьому воркейшн в Україні та за її межами — особиста ініціатива спеціаліста, а EPAM виконує роль консультанта.
За словами VP, Talent Management компанії Intellias Романа Гапачила, воркейшн не стимулюють тут на загальному рівні.
«Проте, деякі наші спеціалісти, включно зі мною, скористались такою опцією цього літа, і компанія не має нічого проти. Головна умова такого воркейшену — мати змогу залишатися продуктивним», ― розповідає він.
Аналогічна ситуація і в компанії Sigma Software: воркейшн, за словами Employer brand manager Світлани Бовкун, практикується виключно за бажанням співробітника. «Воркейшн працює тільки тоді, коли людина сама приймає рішення поєднати роботу і подорож. В іншому випадку — це відрядження. Тим, у кого є діти або певні сімейні обставини, що вимагають знаходження вдома, воркейшн навряд чи буде цікавий», ― каже вона.
У компаніях SoftServe, Luxoft та Lohika/Capgemini Ukraine воркейшн взагалі не виділяють в окремий формат. «Компанія офіційно нікому не пропонує роботу з моря чи ще звідкись і не контролює, відповідно, ефективність саме географічної локації», ― зазначають у SoftServe.
Поряд з IT-гігантами вільніше почуваються невеликі та середні IT-компанії. Зокрема, в компанії TemaBit Fozzy Group діє гібридний формат роботи й дуже багато людей працює віддалено ― хто де хоче.
А в студії розробки ігор AB Games, наприклад, для воркейшену створюють спеціальні умови за рахунок компанії. Як розповідає Іванна Погребняк, СЕО AB Games, на налаштованому проєкті в компанії воркейшн практикують ― у тому числі, щоб уникнути вигоряння, і як заохочення за відмінну роботу фахівця.
«Для таких випадків ми облаштували місця на Кіпрі, куди члени команди можуть поїхати та попрацювати в іншій атмосфері. Компанія оплачує проїзди, проживання. Рішення приймає лід або продюсер проєкту», ― каже вона. Окремі простори для роботи в Карпатах та біля моря раніше створила компанія N-ix.
Наталія Колядко з EPAM Ukraine вважає, що воркейшн нічим не відрізняється від формату віддаленої роботи, яка вже довела свою ефективність.
«Відповідно до результатів регулярних внутрішніх досліджень, під час віддаленої роботи продуктивність фахівців залишається стабільно високою, а подекуди навіть перевищує докарантинні показники», ― каже вона.
Спеціалісти зі свого боку задоволені можливістю гнучкої співпраці — це підтверджують дані останнього опитування, проведеного всередині компанії, розповідає Колядко.
За словами Марини Вишегородських з ELEKS, в компанії теж не помічають відчутних втрат в ефективності роботи у форматі воркейшену. «Ймовірніше, через те, що в нас працюють зрілі та відповідальні спеціалісти», ― каже вона.
Роман Гапачило з Intellias розповідає про ефективність, спираючись на власний досвід воркейшену.
«Не можу сказати, що працював продуктивніше. Але я точно працював більше, тому що впродовж дня мене нічого не відволікало. Загалом, окрім роботи, не було додаткового клопоту. Тому ми з дружиною почали працювати на 30-40% більше», ― каже він.
Цікаво, що у компаніях, які тривалий час працюють віддалено, на remote, питання ефективності співробітників ставиться інакше. «Єдиний спосіб оцінити роботу співробітника — це результат роботи. Чим конкретно займається людина в робочий час, нам знати не потрібно. Нехай хоч йогою весь тиждень займається і купається в морі — оцінювати будемо тільки результат. Саме зроблені завдання, досягнуті показники», ― розповідає Олександр Соловей, співзасновник сервісу фінансового обліку для бізнесу Finmap.
Натомість в Lohika/Capgemini Engineering Ukraine зазначають, що нові обставини на ефективність колег не вплинули. «Показник задоволеності клієнтів залишається 97%. А опитування співробітників свідчать, що гнучкість в умовах праці дозволила їм досягти кращого work-life balance», ― зазначають в компанії.
Більшість опитаних dev.ua IT-компаній зазначають, що воркейшн позитивно відбивається на настрої та здоров'ї співробітників. А це своєю чергою дає поштовх для розвитку.
Наприклад, Іванна Погребняк каже, що під час воркейшену у співробітників AB відбувається розвантаження емоційної й ментальної систем, що однозначно позитивно позначається на роботі креативної частини мозку, і, відповідно, якості результату в підсумку. Проте, за її словами, з точки зору постійного принципу роботи для всієї команди в довгостроковій перспективі такий формат не принесе компанії вигоди.
«Людині потрібен повноцінний відпочинок, щоб уникнути вигоряння і виснаження. Коли важливо переключитися — то воркейшн відмінний спосіб задовольнити запит», ― зазначає CEO AB Games.
За словами ж Наталії Колядко з EPAM, формат воркейшену дає можливість провести цей час у нових місцях, змінити звичне оточення, отримати нові емоції та досвід, заряд натхнення.
«Це позитивно впливає на баланс між роботою та особистим життям, отже з ментальним здоров’ям спеціаліста все гаразд. Тому, звичайно, компанія зацікавлена у забезпеченні умов поєднання відпочинку та проєктної роботи», ― каже вона.
Крім того, свобода, яку дає воркейшн, підвищує імідж роботодавця в очах працівників. «Для людей, які хочуть працювати з воркейшену, подорожі та свобода переміщення — це велика цінність. Отримуючи таку можливість, людина відчуває турботу і цінує компанію. Завдяки цьому зростає його мотивація», ― розповідає Світлана Бовкун із Sigma Software. Воркейшн, за її словами, ― новий значний бенефіт, який точно стає популярним.
Більш скептично до впливу нового тренду на імідж та роботу компанії ставляться в Lohika/Capgemini Engineering Ukraine. «Як нам здається, тут усе дуже індивідуально. Оскільки рівнем ефективності колег ми були задоволені й до new normal (карантину), дуже радіємо, коли час на дорогу та інше вони витрачають для себе — додатковий час на пробіжку чи довгий сніданок допомагають роботі чи не краще, ніж зайва година за ноутом», ― зазначають у компанії.
