Підводна «гібридна війна» загрожує безпеці 1 млрд людей, попереджає командувач НАТО. Підводна інфраструктура вразлива до російських загроз, каже віцеадмірал Дідьє Малетер.
Підводна «гібридна війна» загрожує безпеці 1 млрд людей, попереджає командувач НАТО. Підводна інфраструктура вразлива до російських загроз, каже віцеадмірал Дідьє Малетер.
Безпека майже 1 мільярда людей по всій Європі та Північній Америці знаходиться під загрозою через спроби росії вразити численні вразливі місця підводної інфраструктури, включаючи вітряні електростанції, трубопроводи та електрокабелі, попередив командувач НАТО.
Адмірал Дідьє Малетер, заступник командувача Об’єднаним військово-морським командуванням НАТО (Marcom), заявив, що мережа підводних кабелів і труб, від яких залежить енергія та зв’язок Європи, не була створена для того, щоб протистояти «гібридній війні», яку ведуть москва та інші супротивники НАТО, пише The Guardian. «Ми знаємо, що росіяни розробили багато елементів підводної гібридної війни, щоб порушити європейську економіку, через кабелі, інтернет-кабелі, трубопроводи. Вся наша економіка під водою під загрозою», — сказав він.
«Ми знаємо, що росіяни ведуть роботу щодо атомних підводних човнів для роботи під морем. Тому ми не наївні, і ми працюємо разом», — зауважив адмірал.
Ці коментарі з’явилися після двох випадків підозрюваного саботажу на газопроводах у Балтиці за останні 18 місяців — спочатку на Nord Stream 1 і 2 у вересні 2022 року, а потім у Balticconnector у жовтні минулого року. Попри широкі розслідування, проведені багатьма державами, обидва залишаються нерозкритими, хоча Фінляндія заявила в грудні, що «все вказує на те», що китайський корабель навмисно пошкодив Balticconnector своїм якорем.
Малетер, який сам провів «більш як 1000 днів під водою», каже, що навколишнє середовище різко змінилося, оскільки більша частина нинішньої інфраструктури спочатку була розроблена приватним сектором, що робить її надзвичайно вразливою.
«Компанії не знали, що така гібридна війна розвиватиметься так швидко. Понад 90% інтернету знаходиться під водою. Усі наші зв’язки між США, Канадою та Європою передаються під водою, тому є багато вразливих місць», — вважає він.
Попри зростастальну роль офшорної вітроенергетики для досягнення кліматичних цілей, інфраструктура все ще має «системні вразливості», каже фахівець. За даними галузевої асоціації WindEurope, до 2050 року офшорна вітрова потужність повинна збільшитися на 25%, щоб досягти цільових показників вітроенергетичної потужності ЄС, тоді як адміністрація Байдена хоче розгорнути 30 000 мегаватів офшорної вітрової енергії вздовж узбережжя США до 2030 року.
У Marcom є «понад 100 кораблів, атомних підводних човнів і звичайних підводних човнів», які патрулюють води, включно з Арктикою, Чорним морем, Атлантикою, Балтією та Середземним морем.
«Це дуже важливе занепокоєння, оскільки це питання безпеки для майже 1 мільярда цивільних осіб країн НАТО. Ми повинні бути захищені та добре забезпечені нашою життєво важливою підводною інфраструктурою», — зауважив Малетер.
Але навіть за значної присутності НАТО було неможливо охороняти кожну частину підводної інфраструктури, додав він, головна відповідальність за захист власної інфраструктури лежить на державах.
«Ми знаємо, що існує багато вразливостей… Коли у нас є офшорні установки, перш за все відповідальність лежить на руках держав», — сказав він.
Він додав: «На цей момент ми приділяємо особливу увагу росіянам, але дуже важко вести постійне спостереження за кожним кабелем; це неможливо. Багато країн — Норвегія, Швеція, Данія також — розробили дрони, датчики, UUV (безпілотні підводних апаратів), щоб мати можливість дуже швидко виявляти щось підозріле».
Побоювання щодо підводної безпеки настільки загострилися, що НАТО зараз створює центр, присвячений цьому питанню, у штаб-квартирі Marcom у Великобританії в Нортвуді, на північно-західній околиці Лондона, поруч із судноплавним центром НАТО.
Використовуючи програмне забезпечення зі штучним інтелектом, Marcom може виявляти та відслідковувати підозрілу активність на морі, наприклад, відключення систем автоматичної ідентифікації (AIS) суден, щоб запобігти їх відстеженню або затримці в певній зоні. Вони також використовують супутники.
«Ми використовуємо всі наші датчики від морського дна до космосу, зокрема супутникові можливості НАТО, щоб мати можливість ідентифікувати підозрілу діяльність», — сказав Малетер. Здатність ідентифікувати дійових осіб, які стоять за гібридними атаками, була життєво важливою, каже Малетер, але він визнає, що це може бути складно, порівнюючи це з відстеженням виконавця кібератаки.
«Якщо росіяни використовують потужні можливості — і я не можу вдаватися в подробиці, але ми говоримо про підводні човни та атомні підводні човни — це дуже, дуже важко», — сказав він.
Приєднання Фінляндії до флоту НАТО минулого року, а нещодавно Швеції, яка стала повноправним членом НАТО в березні, вважається особливо важливим для захисту Балтії та Арктики. Досвід Швеції в обох регіонах «миттєво збільшить здатність НАТО виявляти та стримувати будь-яку регіональну агресію. «І коли ми говоримо про агресію, ми, очевидно, думаємо про Росію», — додав Малетер, який вважає членство Швеції, яке, зокрема, принесло підводні човни, протимінні кораблі, сили спеціального призначення та швидкі, потужні човни, дуже важливим.
