Кабмін підтримав створення Сил безпілотних систем ЗСУ. Нагадуємо, що це і які задачі стоять перед новим родом військ

Що це і навіщо

Як пояснює міністерство, указ передбачає створення Сил безпілотних систем як «одного з головних носіїв бойового потенціалу», які будуть використовуватися для завдання уражень «на всіх рівнях — стратегічному, оперативному і тактичному — засобами безпілотних систем у повітрі, на суходолі та на морі».

Міністр оборони Рустем Умєров назвав рішення стратегічним кроком в умовах дедалі більшої загрози з боку росії.

«Сили безпілотних систем — це сучасне і необхідне рішення для ефективного використання нашого бойового потенціалу та технологічної переваги над ворогом на всіх рівнях — стратегічному, оперативному і тактичному — за допомогою безпілотних систем у повітрі, на суходолі та на морі», — заявив він.

За словами Умєрова, Міноборони планує підготувати відповідний проєкт закону для втілення цієї ініціативи.

Хто очолив СБС

Сили безпілотних систем очолив військовий, який у 2014 взяв участь у першому бою війни на Донбасі. Що відомо про легендарного комбрига 59-ї бригади імені Якова Гандзюка. Їх очолив полковник Вадим Сухаревський з позивним «Борсук».

13 квітня 2014 року він взяв участь у першому бою війни на Донбасі — біля Семенівки. Тоді ще старший лейтенант Сухаревський відкрив вогонь зі свого БТР по бойовиках Ігоря Гіркіна, що атакували бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа».

«Це був ніякий не подвиг, — наводить видання Forbes спогади Андрія Дубовика, який тоді був підполковником „Альфи“. — Ми просто потрапили під обстріл бандитів, я навіть не встиг зайняти зручне місце для оборони». Його теж було поранено. Якби не реакція Сухаревського, Дубовика та решту бійців СБУ, добили б окупанти.

Вадим Сухаревський не мріяв про кар’єру військового. Коли настав час проходити строкову службу, вирішив: якщо вже служити, то по-справжньому, аби отримати належну підготовку. «Коли потрапив до десантури, зрозумів, що це моя стихія», — згадує він. Зі списку, що йому надали, обрав позивний «Борсук».

У 2016‐му Сухаревський очолив 503‐й батальйон морських піхотинців, на той час — проблемний. Одразу після призначення без розмов він звільнив кілька десятків військовослужбовців, які мали проблеми з алкоголем.

«Борсук» також відомий своїм ретельним відбором, зокрема він відсіював контрактників із низькими балами в атестатах. «Майбутні оператори дронів або артилеристи повинні вміти рахувати, працювати на складній техніці. Це про якість того, чим ми насичуємо Збройні сили — пояснював Сухаревський.

Під його керівництвом майже розвалений батальйон став зразковим. Морпіхи Сухаревського тримали оборону на сході від Маріуполя. «Батальйон якісно працював у своїй смузі», — згадував підполковник Сергій Богатирьов.

У 2017–2018‐му його розвідники працювали в зоні ООС, зокрема в зоні відповідальності 503‐го батальйону. «Грамотний командир, який вимагає віддачі від бійців, але й дає їм відпочивати», — сказав він про Сухаревського.

«Він розуміє, що головною цінністю підрозділу є його бійці — навчені, вдягнені, озброєні, підготовані до будь-яких сценаріїв», — додав ексміністр оборони Олексій Резніков

Сухаревський не вірив у повномасштабний напад. Як і багато військових, він чекав на загострення в зоні ООС, а не марш ворога на Київ. Початок великої війни він зустрів начальником штабу 35‐ї бригади морської піхоти. Але дуже скоро один із найкращих та найдосвідченіших командирів ЗСУ, пішов на підвищення.

Наприкінці березня 2022‐го його призначили командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Перед вторгненням її основні підрозділи були розташовані в Олешках під Херсоном. Вони потрапили в оточення та зазнали великих втрат. Сухаревський прийняв під командування рештки бійців, яким вдалося вирватися з оточення.

«Перше, що я зробив, — почав примушувати всіх нормально закопуватися та облаштовувати якісну оборону», — пригадує він. Далі він застосував той же підхід, що й з батальйоном морської піхоти у 2016‐му, зокрема викорінив пияцтво.

Бригада Сухаревського звільняла Херсон. 14 листопада 2022 року саме він із 30 бійцями були запрошені підіймати національний прапор у звільненому Херсоні у присутності Володимира Зеленського.

За наказом Вадима Сухаревського бійці організували власне виробництво та ремонт FPV‑дронів. «Боєприпаси для FPV‑дронів, для Mavic, для дронів літакового типу — все це ми робимо самі», — розповів комбриг. Він також налагодив власне виробництво наземних дронів, які займаються мінуванням на глибині 4–8 км.

За словами Сухаревського, його бійці забезпечують дронами вісім інших бригад. З листопада 2022‑го бригада веде важкі бої на донецькому напрямку.

«Це умовно в середовищі, яке долучене до формування цієї „релігії“. Те, що відбувається насправді дуже круто. Я мав честь бути присутнім на багатьох заходах технологічних союзів і виробників», — зазначив військовий.

Він відмітив, що навіть коли в ЗСУ не було «головного по дронах», виробники БПЛА самостійно контактували один з одним, не дивлячись на те, що є конкурентами.

«Дуже важливо розуміти потребу фронту і з'єднувати „інтелегенцію“ (тил — ред.) з передовиками на фронті, щоб реагувати на виклики змін», — підсумував військовий.

Нагадаємо, що Вадим Сухаревський очолив новостворені Сили безпілотних систем ЗСУ 9 лютого 2024 року.

Ефективність нового роду військ

«Потенціал дронів надзвичайно великий. Рішення про створення безпілотних військ стане потужним поштовхом до технологічного та інноваційного розвитку Збройних сил України. Рік тому в ЗСУ створили роти ударних дронів на рівні бригад. З першого дня ми брали участь у їхньому розвитку: розробляли структурну організацію, доктрину застосування, навчали, забезпечували різними типами дронів, цифровізували їх роботу та взаємодію», — зазначив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У НГО «Аеророзвідка» пояснили, що це рішення відповідає вимогам часу, адже розвиток роботизованих технологій має знайти своє відображення в інтеграції їх до бойових порядків сил безпеки й оборони.

«За два роки широкомасштабного вторгнення застосування цих технологій на полі бою набуло стрімкого розвитку. За певними показниками кількість виконаних завдань (зокрема вогневих уражень) роботизованими технологіями наразі домінує над „традиційними“ засобами. Роботизовані технології відкривають нові можливості для покращення багатьох процесів на полі бою: від розвідки й вогневого ураження до медичної евакуації й логістичного забезпечення», — йдеться в заяві організації. 

Громадський діяч, військовослужбовець ЗСУ, аеророзвідник Ігор Луценко висловив свою фахову думку щодо указу президента про так звані безпілотні війська.

За його словами, указ передбачає не створення роду військ, а лише «опрацювання питання» Кабміном разом із Генштабом. «ЗСУ нині дещо поступаються у лідерстві у галузі використання роботизованих систем таким відомствам, як СБУ та ГУР. Приміром, поки що більшість успішних дальніх ударів дронами літакового типу на себе записують саме ці відомства. Також відомо, що славетні вітчизняні морські дрони були розвинені як засіб ураження саме у цих спецслужбах, для яких такі загальновійськові операції, як раніше вважалося, не є профільними», — каже він.

Більшій успішності ГУР та СБУ, за словами Луценка, є причина. Вона — не у особистостях керівників, а у тому, що спецслужби є набагато більш відповідними структурами щодо нинішнього ступеня розвитку технологій. «У них в генетичному коді є гнучкість та інтелектуальність, натомість армія — це скоріше про перетворення людей у бойових біороботів, аніж про заміну їх на полі бою роботами», — зазначив Луценко.

Військовий наголосив на дуже важливій тезі: «Високотехнологічні рішення можуть виникати тільки у взаємодії силовиків-практиків і цивільних інженерів! Взаємодії глибокій, постійній, не обтяженій різними дурницями. Взаємодії, де інженер/розробник відчуває повний комфорт і сприяння, а силовик-замовник — так само сконцентрований на фінальному результаті, а не подоланні формальностей, на кшталт питань зі знаходженням позабюджетних фондів чи розголошенням секретів. Секретність треба, але це мусить бути секретність 21 століття, а не 19-го», — зазначив він.

Армія для такої взаємодії нині має брак правових механізмів, та й з неформальними негусто, додає Луценко.

Натомість зазначає він, робота з цивільними, зокрема з позаштатними агентами, швидке формування різноманітних за кількістю і структурі підрозділів під визначені задачі — це і є притаманна спецслужбам робота.

«Тому я б формував роботизовані війська з наперед продуманими статутами, котрі більше мають бути схожі на нормативну базу роботи спецслужб, аніж простого війська. З націленістю на взаємодію з бізнесом і неприбутковими організаціями — за найкращими зразками, як зараз взаємодіють ГУР та СБУ. А також варто продумати взаємодію із простими громадянами», — зазначив Луценко.

У разі, за його словами, якщо такі люди в силу своїх знань, навичок і здібностей, потрібні для «безпілотних сил», то мусить бути широкий спектр статусів, котрі дозволяють їх залучати до розробки секретних рішень, до бойових і не бойових дій, за відповідну винагороду і з відповідним бронюванням.

Для виживання, нашому суспільству, зазначає військовий, слід знищувати штучний, давно застарілий бар’єр між військовими й цивільними. «Воювати мають усі» — принаймні, ми маємо створити найкращі умови, щоб в обороні країни максимально ефективно брали участь усі», — каже він.

У теорії, зазначає Луценко, ідея роботизованих військ, з їхньою інтелектуальністю, націленістю на зменшення ризику для людини — зможе притягнути велику кількість ентузіастів, котрих до цього моменту відлякують деякі порядки в армії.

Для безпілотних, чи то пак роботизованих сил, саме ефективне поєднання практик спецслужб і війська є необхідною умовою успішності, без цього з ними буде те, про що не хочеться і думати», — резюмував він. 

Болі дронарів

Виробники ж дронів вважають, що для забезпечення нових підрозділів потрібен ефективний діалог з державою. Зокрема, йдеться про інженерну ставку при президентові. 

«Кожна зустріч (інженерів та керівництва держави — прим. ред.) — це постійна розмова про майбутнє», — зазначає Дмитро Кругляк, засновник і керівник «Асоціації БПЛА» та школи операторів БПЛА «Паляниця», говорячи про можливість донести наявні складнощі президенту. І, за його словами, це як конференція, є питання та термінові проблеми. Їхнє вирішення потрібні вчора. А питаємо ми в майбутньому. Ось його пропозиції, які стосуються насамперед БПЛА:

• Кожна команда (екіпаж, підрозділ, бригада, род війська) потребує свого фахового інженера, так як різноманітність дронів та крил дуже велика. Особливо це стосується FPV-дронів. Після отримання, їх потрібно допрацьовувати для кожного окремого підрозділу. Насамперед це буде впливати на варіативність засобів звʼязку в них, яка допоможе бути більш гнучкими і відпрацьовувати більшу кількість цілей та бути непередбачуваними для ворога.

Юрій Домбровський, директор і співзасновник школи SpecAero, Директор, співзасновник «Юкрейн Роботікс», розробник БПЛА «Шкіпер» акцентує, що створення інженерної ставки чи то хабу, чи то платформи обовязково поєднує в собі державну підтримку і приватну інціативу. 

Аккредитація на таку платформу має передбачати, що розробки, затверджені таким хабом, мають «зелений коридор» для розвитку, підкреслює Юрій, а саме:

1. Сприяння у купівлі комплектуючих (як, наприклад, «УкрСпецІмпорт»).
2. Пріоритетні дозвола на тестування (а не чекати в черзі поки дадуть дозві політати на Бузовій).
3. Фонди повинні залучатись до підтримки.
4. МО пріоритено сертифікує і допускає до використання вироби інженерів не за півроку, як зараз, а бігом і швидко і звітуються напряму уповноваженій від Президента людині.

Ідеолог проєкту виробництва ударних дронів Punisher, представник команди розробників UA-Dynamics Максим Суботін перелічив наступні задачі, які, за його словами, необхідно вирішити уряду:

1. Бронювання 100% співробітників приватних підприємств, які задіяні у ВПК.
2. Оскільки сучасна війна — це війна технологій, які постійно розвиваються та модернізуються, а держзамовлення обмежує маржинальність виробів, що в свою чергу сповільнює або унеможливлює процес дослідження нових рішень, необхідно грантове фінансування R&D.
3. Інженерні рішення, особливо унікальні, які дають перевагу на полі бою, краще тримати в обмеженому колі користувачів, ефективніше всередині компанії, захищаючи цю інформацію від витоку.
4. Укладати довготривалі контракти із розробниками. 
5. Проводити порівняльні тести зразків озброєння та іншої техніки для отримання релевантних даних їх ефективності. 
6. Централізовано збирати статистику бойового використання засобів.

В USMT (Ukrainian School of Modern Technologies), групі компаній, яка займається розробкою, виробництвом БПЛА та навчанням пілотів квадрокоптерів та БПЛА літакового типу, зазначають, що мають багато питань до президента та вищого керівництва держави. Ось основні з них:

1. Чому до військових потрапляє відвертий брак? 
2. Чому декілька постачальників монополізували ринок і багато дронів, які поставляються, не враховують потреби реальних операторів БПЛА?
3. Чому в пріоритеті купуй-продай, а не компанії, які вкладають в технології, які можуть стати основою оборонної галузі України, та зменшать залежність від зарубіжжя?

Богдан Коваль, співзасновник компанії SkyAssyst, виробника БПЛА для розвідки Sirko, перелічив кілька наявних проблем, з якими стикаються розробники:

1. Наша основна конкурентна перевага в тому, що ми можемо масштабувати виробництво наших виробів в сотні разів. Якби тільки розуміти, що ми зможемо передати їх на фронт. 
2. Також виробники швидше і активніше би випускали нові продукти, які зараз актуальні на ринку. Проте немає чіткого розуміння того, що продукт, який ми випустимо та який пройде випробування, буде потрібен військовим і сили оборони зможуть його у нас купити.
3. Постійно інвестувати власні кошти, шукати інвесторів, будувати виробничі процеси, нарощувати потужності, щоб потім ці гроші «проїдались» на заробітню плату» в наших реаліях, як мінімум безглуздо, а як максимум виглядає, як свідоме стримування розвитку.
4. Також важливий момент із бронювання персоналу — ми подаємо працівників на бронь і отримуємо відмову. Держава, як мінімум мала би мати повний перелік команд, які є на ринку БПЛА і автоматично їх відносити до критичної інфраструктури. 
5. Не відомо, чи буде зроблений дійсно ефективний виріб компанією, яка вже є на ринку, чи компанією, яку створили ентузіасти місяць тому. Тут важливий кінцевий результат.

Досвідчена команда на кшталт Buntar Aerospace, за словами Катерини Безсудної, співзасновниці і CRO компанії, справляється з багатьма задачами завдяки особистому нетворкінгу. Якщо говорити про оборонні стартапи, які тільки починають, то їм часто не вистачає:

1. Практичних порад як пройти сертифікацію та постановку на озброєння, які є ресурси від держави, які приватні ініціативи готові підтримати стартапи.
2. Містка комунікації між військовими та стартапами, щоб військові могли якнайшвидше дати зворотній зв’язок стосовно розробки. Зараз держава працює над створенням ініціатив, які покращать цю комунікацію, і розробка технологічної ставки може стати одним з важливих важелів підтримки стартапів. 

«Надважливе та історичне рішення». Зеленський підписав указ про створення в ЗСУ нового роду військ — Сил безпілотних систем

По темi

«Надважливе та історичне рішення». Зеленський підписав указ про створення в ЗСУ нового роду військ — Сил безпілотних систем

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.

від 99 гривень на місяць