«Чому до військових потрапляє відвертий брак?». Марія Берлінська ініціює інженерну ставку при президентові. Ось список питань, які виробники БПЛА хочуть поставити Зеленському

Про «Інженерну ставку»

«Дуже важливо зараз зібрати кращі інженерні уми країни» — зауважила ще в грудні 2023 року в ефірі Radio NV керівниця Центру підтримки аеророзвідки й проєкту Victory Drones Марія Берлінська. Крім того, тоді вона в черговий раз підкреслила необхідність «давати зелену вулицю своїм же інженерам-виробничникам». І за її словами, це задача рівня президента. 

«Необхідно створити інженерну ставку, зібрати кращі інженерні уми крани, і щоб кожних кілька тижнів із конкретних інженерних задач інженери доповідали особисто президенту. Зокрема на теми: протидії російським технологіям, їхнім технологіям роїв, автоматичної оптичної навігації, протидії їхнім ударним дронам, РЕБ, РЕР і в той же час розвитку власних систем. Це задача номер один», — зазначала Марія Берлінська. 

Посилачись на досвід інших країн під час попередніх війн, вона акцентує, що коли президенти брали питання технологічного розвитку в свої руки і робили це шляхом створення «збірних» із фахівців, це давало змогу акумулювати кращий інженерний ресурс. Керівниця Центру підтримки аеророзвідки також підкреслює, що путін взяв під особистий контроль розвиток технологій в росії, постійно відвідує виробництва і йому постійно доповидають кращі інженери на тему безпілотників та роботизації. Це дає нашому ворогу значну перевагу.

Трохи згодом вже у середині лютого український військовослужбовець, інженер і волонтер Сергій Флеш (Сергій Безкрестнов), коментуючи обʼєднання найкращих технологічних умів України, зазначив, що ідею почули у Міноборони. «Але я акцентую увагу, що я бачу таку ставку лише при президентові особисто», — підкреслив він в ефірі BBC News Україна. 

На питання dev.ua, що відбувається з ініціативою зараз, Марія відповіла, що на жаль просувань в цьому напрямку і новин на цю тему немає. Але, що наразі думають про цю ініціативу інженери?

Позиція інженерів

Насамперед значна кількість розрбників впевнена, що треба не питати, а пропонувати та підкреслювати сьогоднішні недоліки. Такої ж думки притримується і Дмитро Кругляк, засновник і керівник «Асоціації БПЛА» та школи операторів БПЛА «Паляниця». 

«Питать треба у нас — тих, хто постійно в цьому працює. Треба підтримувати ініціативи нових розробок, нових методик їхнього вивчення та зборів злагодження вже досвідчених пілотів», — зазначає Дмитро Кругляк.

Крім того, розробники погоджуються, що ставка потрібна. Про це сказав і Ярослав Ажнюк, співзасновник української ІТ-компанії Petcube, який запустив виробничу компанію Odd Systems, що спеціалізуватиметься на «спортивних» FPV та компонентах до них, хоч, за його словами, йому поки всього вистачає, бо він керує молодою компанією і радить питати у великих виробників.

Це потрібно насамперед тому, щоб не відставати від нашого ворога. «Десь ми переганяємо, десь відстаємо, десь вони нас копіюють, десь ми їх. Але якщо не будемо бігти з усіх сил — точно залишимось позаду і програємо», — акцентував Ярослав Ажнюк. І, за його словами, ключ до перемоги не лише у інноваціях, але у створенні такої екосистеми, яка забезпечує вищий темп інновацій ніж у ворога. «Тоді вони не встигатимуть знаходити відповіді на нові загрози, які ми будемо створювати», — пояснює підприємець.

Думку про інженерну ставку, як про основу платформи для консультацій та обміну досвідом і посилювати розвиток оборонної індустрії в Україні, поділяє і Катерина Безсудна, співзасновниця і CRO Buntar Aerospace. 

«Інженерна ставка — це про нетворкінг, швидке прийняття рішень, тестування ефективності рішень і про розвиток галузі безпілотних роботизованих систем», — зазначає фахівчиня. За її словами, подібна організація необхідна, щоб якісно об'єднати зусилля інженерів, розробників та потреби фронту, підвищуючи ефективність прийняття рішень та дій на полі бою. Запровадження такої ставки сприятиме ефективній комунікації між державою, розробниками, які часто працюють ізольовано, науковою спільнотою та військовими.

За словами Катерини Безсудної, це має бути окремий департамент, який співпрацює з державою на волонтерських засадах: по концепції це може бути щось схоже на Раду підтримки бізнесу при апараті президента. Зібрати експертів, які готові активно долучитись до ставки, організувати щотижневі зустрічі, з чіткими цілями та дедлайнами.

«Я бачу це як робочу групу, яка працює над переліком проблем і щомісячно звітують по результатам роботи», — акцентує вона.  

Створена інженерна ставка змогла б незалежно проаналізувати ринок дронів в Україні, і, можливо, донести президенту інформацію про них, впевнений Богдан Коваль, співзасновник компанії SkyAssyst, яка була заснована у 2022 році і виробляє БПЛА для розвідки Sirko. За словами Богдана, ситуація, коли зараз більшість виробників кинули на призволяще, вони не контрактуються державою і змушені самі контактувати з військовими і передавати їм свої вироби, зупиняє або сповільнює процес RnD, а також розвиток і модернізацію наявних продуктів, які застосовуються лінійними батальйонами, і розробку нових.

Питання та пропозиції

«Кожна зустріч (інженерів та керівництва держави — прим. ред.) — це постійна розмова про майбутнє», — зазначає Дмитро Кругляк, засновник і керівник «Асоціації БПЛА» та школи операторів БПЛА «Паляниця», говорячи про можливість донести наявні складнощі президенту. І, за його словами, це як конференція, є питання та термінові проблеми. Їхнє вирішення потрібні вчора. А питаємо ми в майбутньому. Ось його пропозиції, які стосуються насамперед БПЛА:

• Кожна команда (екіпаж, підрозділ, бригада, род війська) потребує свого фахового інженера, так як різноманітність дронів та крил дуже велика. Особливо це стосується FPV-дронів. Після отримання, їх потрібно допрацьовувати для кожного окремого підрозділу. Насамперед це буде впливати на варіативність засобів звʼязку в них, яка допоможе бути більш гнучкими і відпрацьовувати більшу кількість цілей та бути непередбачуваними для ворога.

Юрій Домбровський, директор і співзасновник школи SpecAero, Директор, співзасновник «Юкрейн Роботікс», розробник БПЛА «Шкіпер» акцентує, що створення інженерної ставки чи то хабу, чи то платформи обовязково поєднує в собі державну підтримку і приватну інціативу. 

Аккредитація на таку платформу має передбачати, що розробки, затверджені таким хабом, мають «зелений коридор» для розвитку, підкреслює Юрій, а саме:

1. Сприяння у купівлі комплектуючих (як, наприклад, «УкрСпецІмпорт»).
2. Пріоритетні дозвола на тестування (а не чекати в черзі поки дадуть дозві політати на Бузовій).
3. Фонди повинні залучатись до підтримки.
4. МО пріоритено сертифікує і допускає до використання вироби інженерів не за півроку, як зараз, а бігом і швидко і звітуються напряму уповноваженій від Президента людині.

Ідеолог проєкту виробництва ударних дронів Punisher, представник команди розробників UA-Dynamics Максим Суботін перелічив наступні задачі, які, за його словами, необхідно вирішити уряду:

1. Бронювання 100% співробітників приватних підприємств, які задіяні у ВПК.
2. Оскільки сучасна війна — це війна технологій, які постійно розвиваються та модернізуються, а держзамовлення обмежує маржинальність виробів, що в свою чергу сповільнює або унеможливлює процес дослідження нових рішень, необхідно грантове фінансування R&D.
3. Інженерні рішення, особливо унікальні, які дають перевагу на полі бою, краще тримати в обмеженому колі користувачів, ефективніше всередині компанії, захищаючи цю інформацію від витоку.
4. Укладати довготривалі контракти із розробниками. 
5. Проводити порівняльні тести зразків озброєння та іншої техніки для отримання релевантних даних їх ефективності. 
6. Централізовано збирати статистику бойового використання засобів.

В USMT (Ukrainian School of Modern Technologies), групі компаній, яка займається розробкою, виробництвом БПЛА та навчанням пілотів квадрокоптерів та БПЛА літакового типу, зазначають, що мають багато питань до президента та вищого керівництва держави. Ось основні з них:

1. Чому до військових потрапляє відвертий брак? 
2. Чому декілька постачальників монополізували ринок і багато дронів, які поставляються, не враховують потреби реальних операторів БПЛА?
3. Чому в пріоритеті купуй-продай, а не компанії, які вкладають в технології, які можуть стати основою оборонної галузі України, та зменшать залежність від зарубіжжя?

Богдан Коваль, співзасновник компанії SkyAssyst, виробника БПЛА для розвідки Sirko, перелічив кілька наявних проблем, з якими стикаються розробники:

1. Наша основна конкурентна перевага в тому, що ми можемо масштабувати виробництво наших виробів в сотні разів. Якби тільки розуміти, що ми зможемо передати їх на фронт. 
2. Також виробники швидше і активніше би випускали нові продукти, які зараз актуальні на ринку. Проте немає чіткого розуміння того, що продукт, який ми випустимо та який пройде випробування, буде потрібен військовим і сили оборони зможуть його у нас купити.
3. Постійно інвестувати власні кошти, шукати інвесторів, будувати виробничі процеси, нарощувати потужності, щоб потім ці гроші «проїдались» на заробітню плату» в наших реаліях, як мінімум безглуздо, а як максимум виглядає, як свідоме стримування розвитку.
4. Також важливий момент із бронювання персоналу — ми подаємо працівників на бронь і отримуємо відмову. Держава, як мінімум мала би мати повний перелік команд, які є на ринку БПЛА і автоматично їх відносити до критичної інфраструктури. 
5. Не відомо, чи буде зроблений дійсно ефективний виріб компанією, яка вже є на ринку, чи компанією, яку створили ентузіасти місяць тому. Тут важливий кінцевий результат.

Досвідчена команда на кшталт Buntar Aerospace, за словами Катерини Безсудної, співзасновниці і CRO компанії, справляється з багатьма задачами завдяки особистому нетворкінгу. Якщо говорити про оборонні стартапи, які тільки починають, то їм часто не вистачає:

1. Практичних порад як пройти сертифікацію та постановку на озброєння, які є ресурси від держави, які приватні ініціативи готові підтримати стартапи.
2. Містка комунікації між військовими та стартапами, щоб військові могли якнайшвидше дати зворотній зв’язок стосовно розробки. Зараз держава працює над створенням ініціатив, які покращать цю комунікацію, і розробка технологічної ставки може стати одним з важливих важелів підтримки стартапів. 

Погляд з іншого боку

Крім всього вищесказаного можна навести слова Богдана Коваля, який говорить, якщо держава ніяк не здатна допомогти виробникам, то хочаб могла максимально спростити їхню діяльність і не заважати.

Інша полярність висловлювань стосовно інженерної ставки, наближеній особисто до президента, в тому, що інженерам немає сенсу спілкуватися з президентом. Таку думку висловлює колишній керівник компанії «Укрджет» (виробляє БПЛА «Бобер») та співзасновник стартапу FoxFour.ai Олександр Чендеков. Але, за його словами, мати обмін успішним досвідом між собою та можливість обговорення задач та проблем разом з військовим керівництвом — так, така можливість була б корисна. «Але президенту там немає шо робити, наявність політичних фігур перетворить предметну роботу у політичну гру», — впевнений розробник.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА

По темi

23 школи дронів, які допоможуть навчитись керувати безпілотником. Куди звернутись, щоби стати оператором БПЛА

«Оператор сидів в офісі, пив чай і керував платформою на відстані 45 км». Як учорашній фахівець із виготовлення стовпів створив «кузню» наземних дронів, вклавши в неї $270 000 заощаджень

По темi

«Оператор сидів в офісі, пив чай і керував платформою на відстані 45 км». Як учорашній фахівець із виготовлення стовпів створив «кузню» наземних дронів, вклавши в неї $270 000 заощаджень

«Це Javelin для бідної людини». 7 ШІ-дронів, які допомагають на війні — що можуть ці «пташки» та чим особливі

По темi

«Це Javelin для бідної людини». 7 ШІ-дронів, які допомагають на війні — що можуть ці «пташки» та чим особливі

«Близько 25 шкіл БПЛА залучені в підготовці Сил оборони. Повною дурнею було б не використовувати цей ресурс». Яке майбутнє чекає дронарів зі створенням Сил безпілотних систем

По темi

«Близько 25 шкіл БПЛА залучені в підготовці Сил оборони. Повною дурнею було б не використовувати цей ресурс». Яке майбутнє чекає дронарів зі створенням Сил безпілотних систем