Клієнти ПриватБанку та monobank скаржаться на блокування рахунків через купівлю-продаж крипти. В чому справа
Що не влаштовує клієнтів та яка реакція банків.
Що не влаштовує клієнтів та яка реакція банків.
Що трапилося
Державний Приватбанк нібито почав блокувати рахунки клієнтів, яких підозрюють в купівлі-продажу криптовалют. Про блокування рахунків клієнтів свідчать відгуки на його діяльність на сайті Мінфін.
В деяких відгуках за останній тиждень сказано, що державний банк заблокував їхні рахунки без попередження та зазначають, що займаються p2p-операціями з криптовалютами.
«Працюю з банком понад 20 років майже зі створення банку, жодних особливих проблем із банком не було. Цього місяця зробив багато операцій обміну з криптовалютою за p2p-системою на біржі „Байбіт“ і банк відмовив мені в подальшому обслуговуванні та запропонував повернути кошти. Але я нічого не законного не зробив. Прошу банк переглянути мій статус та поновити роботу рахунку», — йдеться в одному з відгуків.
Схожа ситуація нібито трапилася і в monobank. Користувачі соцмереж опублікували ось таку переписку з банком.
«Банк заблокував карту за великі надходження протягом останніх 7 днів. Причому повністю. Оборот коштів складав порядку 40 000 грн за 7 днів», — пише користувач.
Що кажуть в банках
У Приватбанку заявили, що жодних нових правил фінмоніторингу не застосовують. У банку пояснили, що у своїй діяльності Приватбанк керується виключно вимогами чинного законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють відносини в сфері банківської діяльності.
Згідно закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, зобов’язаний: забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку і в процесі їх проведення. У пресслужбі Приватбанку додатково зазначили, що жодних нових правил фінмоніторингу до клієнтів не застосовують.
В службі підртимці monobank кажуть, що приймають зважене рішення щодо можливості обслуговування, аналізуючи інформацію з різних перевірених джерел. І «на сьогодні прийняли рішення відмовити у користування карткою monobank». Повідомити точну причину відмови не змогли через політику банку. Кошти можуть бути переведені на інший зазначений користувачем рахунок українського банку.
Що в Україні з криптою сьогодні
В Україні поки що немає чинного закону про криптовалюти. Президент Володимир Зеленський підписав 15 березня 2022 року закон «Про віртуальні активи», але він поки що не набув чинності. Відбудеться це лише тоді, коли набуде чинності закон про внесення змін до Податкового кодексу.
Сьогодні в Україні немає заборони на використання криптовалют, тому вони є легальними активами та засобом платежу, але з невизначеним статусом. Нещодавно вийшло дослідження, в якому повідомлялося, що Україна в період з 2016 по 2022 роки втратила $50 млрд через відсутність регуляції крипторинку.
7 листопада у Раді зареєстрвували законопроєкт про оподаткування криптовалют. Написанням займалися Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) разом із фінансовим комітетом ВР та компанією з «великої четвірки» Ernst and Young.
Учасниеи ринку хейтять законопроєкт. Перша причина невдоволення — ставка податку. Автори законопроєкту пропонують стягувати 18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору.
Інший спірний момент — підраховувати свої прибутки або збитки криптоінвестори повинні самостійно. Відображати цю інформацію вони мають у податковій декларації. Не зрозуміло, як податкові органи будуть відстежувати операції з віртуальними активами та контролювати добросовісність подання декларацій.
«Податкова може відстежувати лише „вхід“ і „вихід“ у криптовалюти, тому саме цю різницю ми можемо обкладати податками», — каже член НКЦПФР Юрій Бойко.
В Мінцифрі не погоджуються із зареєстрованим законопроєктом і закликають створити спеціальний податковий режим для криптобізнесу. «Податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб та 18% для компаній із додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму «Дія.City», — каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Такі податки, на його думку, сприятимуть детінізації криптовалют, збільшать надходження до бюджету та підвищать інвестиційну привабливість України.
Україна втратила $50 млрд через відсутність регуляції крипторинку. Як держава хоче це змінити
Україна втратила $50 млрд через відсутність регуляції крипторинку. Як держава хоче це змінити
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
