🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Олексій ДзюбаВійна
16 травня 2023, 09:46
2023-05-16
«Контракт із Міноборони — то було б потужно». Як рух мейкерів допомагає наблизити нашу перемогу над росією
23 листопада 2022-го року, під час чергової масованої атаки росії по критичній інфраструктурі України, ракети країни-терориста влучили в один із просторів мейкерів. Тоді було втрачено багато техніки, серед неї — деякі 3D-принтери. На щастя, під час потрапляння ракети в будівлю в ній нікого не було.
Мейкери — це об'єднання людей, які беруть знання з відкритих джерел і намагаються щось створити своїми руками: від табуретки до вакцини проти COVID–19. Для цього вони організовують спеціальні центри — у форматі напівандеграундних клубів, гаражів та окремих центрів. Після початку повномасштабної війни, мейкери, зокрема, спрямовують свої знання на допомогу ЗСУ. Як саме, читайте в нашому матеріалі.
23 листопада 2022-го року, під час чергової масованої атаки росії по критичній інфраструктурі України, ракети країни-терориста влучили в один із просторів мейкерів. Тоді було втрачено багато техніки, серед неї — деякі 3D-принтери. На щастя, під час потрапляння ракети в будівлю в ній нікого не було.
Мейкери — це об'єднання людей, які беруть знання з відкритих джерел і намагаються щось створити своїми руками: від табуретки до вакцини проти COVID–19. Для цього вони організовують спеціальні центри — у форматі напівандеграундних клубів, гаражів та окремих центрів. Після початку повномасштабної війни, мейкери, зокрема, спрямовують свої знання на допомогу ЗСУ. Як саме, читайте в нашому матеріалі.
3D-принтер
Олексій Асанов працює в IT з 2015-го року і зараз займає позицію Product Manager. З травня 2022-го року він з однодумцями займається проєктом KazhanSKY з виготовлення систем скиду для дронів.
«З листопада ми передали майже 3000 систем скиду і майже 30 000 додаткового обладнання у вигляді хвостів, носів, тримачів для планшетів тощо», — розповів dev.ua Олексій Асанов.
Наприкінці березня KazhanSKY виграв 3D-принтер під час мейкерського фестивалю RepRaUA. Про важливість руху мейкерів у Telegram-каналі окремо розповідав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Партнером івенту став проєкт «Армія дронів», започаткований 1 липня минулого року Генеральним штабом ЗСУ та Мінцифри. Це комплексна програма, в межах якої запланована системна закупівля дронів, їхній ремонт, а також курси навчання відповідних фахівців.
У травні стало відомо, що Міністерство цифрової трансформації спільно з партнерами укомплектували необхідним обладнанням вісім нових ударних рот БПЛА.
Фото — Робота KazhanSKY з дронами
«Виграний принтер допоможе нам друкувати ще більше корисного для військових. Доволі велика роль мейкерів у ході цієї війни, адже моделювання і друк допомагає швидко робити прототипи, валідувати їх, змінювати й покращувати», — каже dev.ua Олексій Асанов.
Користь
«У фестивалі брали участь команди різного масштабу що працюють в оборонній сфері. Це був 3D-принтер закритого типу з великою областю друку», — розповів dev.ua Юрій Власюк, один з організаторів івентів для мейкерів і засновник громадської організації Makerhub.
Сьогодні він зосереджений саме на організації подій. Каже, що у вдалому випадку такі події проявляють фахівців, що потрібні на оборонних проєктах. І там вони вже самі знаходять команди та обирають пріоритети.
Юрій додає, що мейкерство — це загалом не про війну. І цьому є підтвердження. Наприклад, мейкер Олександр Ром разом із командою зараз розробляє «Свіжий подих» — «розумне» вікно до здорового життя. Пристрій дозволяє користувачеві в автоматичному режимі керувати вікном. Його можна буде поєднати з датчиками температури та якості повітря.
«Якщо дивитися на напрями, підйомні для мейкерської спільноти, то найбільше вони, напевно, стосуються виготовлення та вдосконалення БПЛА», — каже Юрій Власюк.
Цю думку мейкера чудово підкріплює робота криворізького винахідника Віталія Бризгалова. До 24 лютого він разом з командою працював над електровантажівкою власного проєктування Coolon. «Електровантажівка — це інвестиційний проєкт, і військові ризики на сьогодні не дозволяють європейським інвесторам ризикувати. Ми розглядаємо потенційну можливість повернутись до проєкту, якщо держава страхуватиме військові ризики», — повідомив dev.ua винахідник.
Нещодавно Віталій із колегами створив безпілотник Cobra, який буквально можна зібрати як Lego.
Фото — Дрон Cobra
«На сьогодні тестуємо одиничні екземляри. Готових зараз в роботі 3 дрони, які з ідеї одноразових переросли у багаторазові. Також зроблено 2 тренувальних, і 3 одноразових БПЛА, які покажемо після успішного застосування», — розповів dev.ua Віталій Бризгалов.
Розробку команда здійснила безплатно, а на матеріали й обладнання довелось збирати кошти через донати. Загалом на зараз витрачено приблизно 250 000 гривень на виготовлення БПЛА для тестування і близько 150 000 гривень на обладнання і старий бус для транспортування.
Легкі, маневрені, допомагають знищувати орків. Як криворізькі винахідники створили бойове авто для ЗСУ
Потреби
Мейкерство — це рух ентузіастів: зазвичай це хобі, на яке ти витрачаєш кошти та не заробляєш на ньому. Але щоб закривати військові потреби, потрібні значні кошти й матеріали. Як з цим справляються майстри?
«Чого не вистачає? Грошей! У нас все на волонтерських засадах, в тому числі і розробка», — розповів dev.ua колишній айтішник Антон Черниш з громадської організації «Біта».
Після 24-го лютого Антон працює в конструкторському бюро та R&D-відділі ГО на волонтерських засадах.
Фото — ГО «Біта»
«Я тут 24/7. Робота й особисте життя для мене закінчились минулого року 24 лютого», — каже Антон. Поки хлопця поглинула робота на перемогу України у війні, зарплатню йому виплачує IT-компанія SoftServe.
«Наше бюро фінансується донатами. Найбільший збір був 840 000 гривень. Загалом витратили на армію в районі $400 000», — поділився цифрами інженер.
Громадська організація Антона виконує великий обсяг робіт. Це виготовлення системи до скидання (понад 4000 штук вже відправлено на фронт), дистанційні «вмикачі», антидрон-рушниці, системи віддаленого керування артилерійськими біноклями, розвідувальні літачки тощо.
«Мені постійно „болить“ за ліміт в 150 євро на посилку, бо це серйозно обмежує доступність 3D-принтерів для мейкерів-фізосіб», — каже в розмові розробник Олександр Панфоров.
Він додає, що зрозуміло, звідки береться ціна продавців в Україні, проте це не допомагає мати принтер в кожному домі. Щодо запчастин до принтерів ситуація стає дедалі краще, та все ж стандартні для індустрії комплектуючі часто просто нереально знайти, констатує Олександр.
«Комплектуючі від Biqu дуже повільно з’являються. Кулери Sunon, аксесуари для фотополімерних принтерів, деталі на Voron — це все ще має сенс брати за кордоном», — пояснив Олександр.
Втім, є великий плюс в наявності локальних виробників філамента та смол — вони прекрасні. Monofilament, LBL та Plexiwire — це просто «три кити» мого друку, каже інженер.
«Знаю, що є проблеми із закупівлею деякого обладнання чи комплектуючих з-за кордону. Не всі продавці хочуть продавати, коли чують, що це для ЗСУ», — розповів в коментарі dev.ua Олександр Ром.
Фото — Плата для пристроїв
«Багатьом бракує фінансування та доступу до обладнання, знань з масштабування виробництва», — каже Юрій Власюк.
Для чималої кількості команд на перевірку прототипу вистачає простих комплектуючих, але коли треба робити перші серійні вироби потрібні закупівлі дорожчих та надійніших камер, приводів, плат керування.
По деяких діють експортні обмеження країн-виробників. Деякі просто нереально придбати через бронювання контрактів певними великими гравцями й тоді доводиться викуповувати продукт і знімати з нього потрібні деталі, пояснив Юрій Власюк.
Контракти
Фінансовий бік мейкерства можуть покращити державні замовлення. Однак ми знаємо, що навіть сертифікованим виробникам дронів не так легко здобути контракти від Міністерства оборони. Що вже казати про галузь, яка першочергово повністю побудована на ентузіазмі учасників та громадських засадах.
А що про потенційну співпрацю з Міноборони думають самі мейкери?
«Щоб вийти на контракт Міноборони, ми маємо пройти ще багато етапів випробувань і сертифікації. Але це потрібно робити, тому що волонтерські ресурси значно менші, ніж спроможність держави», — вважає Віталій Бризгалов.
У ширшому сенсі мейкерські активності не мають всі та обов’язково переростати в бізнеси. Йдеться про склад мислення, про розвиток навички покладатися на себе і на спільноту та не боятися експериментувати, пробувати варіанти, вчитися, каже Юрій Власюк.
Фото — Міністр оборони Олексій Резников
«Деякі мейкери не виробляють нічого на комерційній основі, тому що мають day job та задоволені нею, але виступають як частково залучені консультанти. Інші приходять на проєкт допомогти налагодити інтенсивний виробничий процес».
Щодо контрактів, то Юрій не встигає слідкувати, хто з команд на якому етапі та наскільки успішно співпрацює з МО. «Є певні загальновідомі позитивні зсуви, наприклад щодо розмитнення широкого спектра запчастин для дронів, це гарний сигнал», — каже він.
«Контракт із Міноборони, то було б потужно, та я здебільшого займаюсь мілкішим прототипуванням. З останнього цікавого — фотополімерний друк масштабної моделі для одного крутезного проєкту», — розповів Олександр Панфоров.
Розробник додає, що монетизація можлива і цілком реальна, проте, з огляду на обставини, для нього першочергове значення має саме застосування знань та навичок для спільної справи.
«Ми більше фокусуємось на забезпеченні підрозділів і горизонтальних звʼязках, бо не віримо в співпрацю на рівні ГШ та верхівок МО», — каже Антон Черниш.
Кластер
Сьогодні в Україні все активніше з’являються кластери для подальшого військового розвитку нашої країни.
Чи потрібне мейкерам подібне єдине об'єднання?
Віталій Бризгалов вважає, що кластери й об'єднання корисних навичок — це «дуже корисна річ». Найцінніше в проєктах — люди з різними знаннями й досвідом, це, на його думку, допомагає прискорюватись. «Ми не маємо поруч багато різних команд. Тому або локалізуємося на своїх потужностях, або відмовляємося від деяких ідей. Бо віддалено недуже продуктивно, і не завжди безпечно», — пояснює Віталій.
«У нашої громадської організації фокус на події, демократизації доступу до майстерень та інструментів, підтримки мейкерських просторів та руху в цілому. Частина спільноти природно докладає великих зусиль у розбудові оборонних проєктів», — розповів Юрій Власюк.
Мейкер озвучує зрозумілу формулу: чим якісніше відбувається праця на розбудову спільноти, тим більше людей та команд долучаються до оборонних історій.
«Ті люди й колективи, що розбудували малі виробничі бізнеси також максимально важливі — вони сплачують податки, надають роботу громадам тощо. Ми всіма силами дедалі більше підтримуємо розбудову саме малих виробничих бізнесів», — каже Юрій Власюк.
«Мені складно оцінити реальну потребу в такому кластері. Думаю, найліпшим варіантом було б розвивати наявну мережу мейкерспейсів. Тоді будь-яка військова частина або навіть безпосередньо Міноборони зможе звернутися до будь-якого з них для реалізації конкретного проєкту», — вважає Олександр Панфоров.
«Мейкерство є децентралізованим рухом, де кожен може мати власні інтереси, проєкти та співпрацювати з різними партнерами. Мейкерство вже сформувало свою спільноту, яка активно обмінюється досвідом та знаннями», — каже Олександр Ром.
На його думку, різні мейкерські спільноти відкриті до співпраці та взаємодії, що сприяє збільшенню потенціалу та можливостей для створення нових та інноваційних проєктів. Таким чином, можливо, що створення miltech-кластерів мейкерства може бути корисним, якщо це відповідає інтересам мейкерської спільноти.
Черкаський винахідник створив водоплаваючий трактор, який може перевозити 5 пасажирів та 650 кг вантажу. В планах майстра - адаптувати трактор для потреб ЗСУ
Логістику ЗСУ хочуть оцифрувати за IT-стандартами НАТО. Військові вже вивчають систему LOGFAS. Розповідаємо, як це працює, та коли впровадять
Логістику й облік у ЗСУ досі ведуть у паперових журналах. З літа Міноборони вирішило перевести армію на цифрові колеса і впровадити ІТ-систему логістики НАТО LOGFAS. Як вона працює і що дасть військовим, пояснив Forbes. dev.ua публікує найважливіше з матеріалу.
