Вільна економічна зона під стрип-клубом. Як харків'яни будують технологічний кластер у своєму місті

У Харкові існує технологічний простір «Гараж-хаб». В нього може прийти будь-хто охочий і зробити щось своїми руками: від 5-метрового металевого човна до шахових фігур, видрукованих на 3D-принтері. Хаб заснували четверо друзів-студентів. Один з них — Роман Видро — розповів нам про незвичайну концепцію «Гаража», скільки на нього витрачено грошей і як офлайн-робота власними руками може витіснити онлайн-життя.

Залишити коментар
Вільна економічна зона під стрип-клубом. Як харків'яни будують технологічний кластер у своєму місті

У Харкові існує технологічний простір «Гараж-хаб». В нього може прийти будь-хто охочий і зробити щось своїми руками: від 5-метрового металевого човна до шахових фігур, видрукованих на 3D-принтері. Хаб заснували четверо друзів-студентів. Один з них — Роман Видро — розповів нам про незвичайну концепцію «Гаража», скільки на нього витрачено грошей і як офлайн-робота власними руками може витіснити онлайн-життя.

Фізики-експериментатори

Засновники «Гараж-хабу» — Роман Видро, Платон Дмитрієв, Іван Пугачов — однокласники. В університеті з’явився Борис Петров (який пішов з проєкту через рік). На другому році «Гаража» приєднався Дмитро Мельников. Таким чином проєкт має 5 засновників. Перші три разом навчалися в фізико-математичному ліцеї. Там був акцент на те, щоб залишатися після уроків і вирішувати додаткові завдання з фізики та ставити експерименти, згадує Роман. 

«В 9-му класі у нас навіть кабінет фізики згорів, наскільки я пам’ятаю. Тому навички робити експериментальні установки з підручних засобів — паличок з-під морозива чи гумок для грошей — пішли звідти».

Троє друзів вступили на фізико-технічний факультет Харківського університету ім. В. Н. Каразіна. Хлопці брали участь в академічних змаганнях, тому що їм не вистачало лише лекцій. Наш герой каже, що в компанії друзів в якийсь момент виникло запитання: а що ми тут робимо? Роман вважає, що це зазвичай вирішується двома способами: навчатися далі або шукати нові варіанти для розвитку і поглиблення інтересів.

Фото — Роман Видро

«Ми їздили на міжнародні змагання, побували у Швейцарії на турнірі фізиків. Вирішили взяти участь і наступного року, але не від лабораторії університету, а вже від свого місця».

Роман покинув університет 6 років тому. Каже, що його думка про важливість навчання в університеті змінювалася. Хлопець вважає, що університет корисний, коли він використовується свідомо.

Вже працюючи в «Гараж-хабі», наш герой зрозумів, що знання цінні тоді, коли на них є запит. Винахідник говорить, що йому цікавіше зібрати експериментальну установку власноруч, ніж сидіти й дивитися як на ній рухається вимірювальна стрілка. Каже, що його покликання більше пов’язане з інженерією, а не з наукою.

Фото — Роман Видро

«Ми нікого не закликаємо кидати університет. У нас історія про те, щоб людина в міру того, як отримує свій науковий ступінь, розуміла, чого їй не вистачає, і знаходила місця, де це може доповнити. „Гараж-хаб“ — це якраз така платформа для студентів і, частково, для наукових співробітників».

Мейкер додає, що в їхній час не було такого хабу, в який вони могли б прийти. Тому їм довелося його створити власноруч. 

500 користувачів і 2000 проєктів

20 серпня 2014 року четверо друзів орендували перший гараж. Перший рік присвятили експериментам з фізики. Молоді науковці виграли Міжнародний турнір з фізики в Варшаві, поставивши всі експерименти… у звичайному гаражі. Роман пояснює, що це одне з найпрестижніших змагань з фізики для студентів. 

«З того часу ми пройшли значний шлях. Та історія доводить, що „Гараж-хаб“ — це низовий проєкт. Ми самі замісили тонну бетону для підлоги гаражу, обігрівалися дровами й так провели дві зими».

Фото — Роман Видро

Один гараж перетворився в два, а два — у п’ять. В них ставилися експерименти, які можуть вирішувати соціальні проблеми за допомогою технічного обладнання і проводилися освітні лекції. Хлопці почали брати комерційні проєкти, щоб оплачувати утримання платформи. До цього їм вистачало лише власної стипендії, але вони її втратили через зайнятість в проєкті.

«Так минуло 2,5 роки. П’ять років назад ми переїхали в місце, де знаходимося сьогодні. У нас є відкрита майстерня на 200 кв. м. Тут маємо різне обладнання для проєктування: це роботи з деревом, пластиком, металом і електронікою. Є навіть кухня».

«Гараж» влаштований як коворкінг, але з обладнанням для роботи. Роман пояснює, що вони в хабі «роблять буквально все з практично нічого». Наприклад, можна принести шматок деревини й зробити з нього виріб, або розібрати дитячу іграшку та зібрати з неї синтезатор. 

Фото — Роман Видро

За 7 років роботи «Гараж-хабу», через нього пройшло близько 500 користувачів і 2000 проєктів. Винахідник додає, що його організація знаходиться на перетині креативу і мейкерства — коли щось робиш власними руками. Через те, що всі наші резиденти виготовляють до кінця дня річ, яку можна узяти до рук й роздивитися, нам простіше проговорювати свою додаткову вартість, каже Роман.

«Ми пропагандуємо креативний стиль життя. Люди заходять до нас виключно через фільтр цінностей: людяність, сміливість, усвідомленість та вмілість. Це про трансформацію людей, яка у нас відбувається кожного дня».

Історія Олега

Роман наводить приклад. Ми спілкуємося з ним в день народження одного з резидентів «Гараж-хабу». Його звати Олег і йому виповнилося 64 роки. Він прийшов до простору 5 років тому, коли не вдавалося легко знайти роботу.

«Йому було під 60 років. Не дивлячись на те, що в душі Олегу 35, його нікуди не хотіли брати. Хоча досвід у нього просто фантастичний».

Фото — Роман Видро

Починаючи від того, що він жив і працював кілька років технологом в Якутії й закінчуючи програмуванням томографів та вмінням працювати з деревом. Роман згадує, що Олег буквально прорвався до хабу в момент, коли там ще робили ремонт. За цей час він навчився програмунню станків, 3D–моделюванню і зварці металу. А буквально кілька місяців тому, резидент втілював ключовий об'єкт сценографії для одного з місцевих харківських театрів на гроші «Українського культурного фонду».

«Це історія про пенсіонера, який прийшов до нас у непростий час свого життя, а зараз чудово справляється з тим, щоб бути ментором для нових користувачів, і з дитячим азартом приходити до хабу щодня й виробляти з дерева цікаві речі».

Фото — Роман Видро

Саме через такі історії Роман з колегами називає хаб «інкубатором повного циклу». Вони вважають, що в українському соціальному ландшафті стартапом можна вважати будь-який проєкт в пошуку бізнес-моделі. Навіть якщо це сервіс дитячих майстер-класів. Люди з часом можуть перетворювати свої хобі в мікробізнеси, їм лише потрібно створити умови для цього.

«На вході у нас знаходиться не ідея, а цінності. Поки всі шукають єдинорога, я і моя тисяча віслюків затанцюємо. На виході ми отримуємо комерційні проєкти, за рахунок яких „Гараж-хаб“ сьогодні існує».

3D–принтер власними руками та бізнес–модель

Четвертим засновником хабу являється архітектор Дмитро Мельников. Свого часу він власноруч сконструював 3D–принтер. Роман каже, що для їхнього простору це звична справа. Винахідник пояснює, що створити 3D–принтер не так вже й складно, тому що пристрій схожий на будь-який інший станок. Якщо спростити, то він має три мотори, компонент для друку, прошивку, яку можна завантажити з мережі, й кілька рішень, як все це можна поєднати. 

«Раніше ми вимушено це робили, тому що мали недостатньо коштів. Зараз приходимо до використання сертифікованого обладнання, до якого не потрібно ночами виточувати запчастини. Сьогодні в 3D-друці ми використовуємо готові рішення».

Фото — Роман Видро

Роман наголошує, що далеко не один резидент хабу зробив власний станок. Наприклад для малювання на писанках, плетіння мандал чи карбування мідних напівсфер. 

«Гараж-хаб» пройшов кілька етапів розвитку. Перший — «Гараж стає хабом», він тривав від заснування і переїзду на нову локацію 5 років тому. Другий період — «Гараж-хаб» в пошуках сенсу» — коли робили освітні й некомерційні проєкти. Коли зрозуміли, що сенс в перетворенні хобі на мікробізнеси, почався третій етап розвитку — «Гараж-хаб» в пошуках форми». Він триває і сьогодні. В нього входять створення нових продуктів і пропозиція нових сервісів.

«Певною мірою „Гараж-хаб“ — це бізнес, але насправді, це платформа для бізнесу наших резидентів. З точки зору інженерних проєктів, ми не виконуємо замовлення. Їх виконують наші резиденти. Ми існуємо на відрахування  від таких проєктів».

Хаб влаштований як громадська організація. Його резиденти працюють самостійно, за своїми ФОПами. Вони мають можливість використовувати обладнання хабу. Більшість техніки купили за рахунок грантів, зокрема, через програму UCBI. Нещодавно організація сформувала Раду директорів, яка відповідає за розвиток проєкту. 

Фото — Роман Видро

«Хочемо, щоб наше резидентство було конкурентоспроможним. Ми прагнемо стати тією ГО, яка справді надає комерційний та самоокупний сервіс. Зараз збираємо операційну команду, в якій будуть технологи, адміністратори та операційний директор».

Роман каже, що на сьогодні резидентство практично збиткове для хабу: 1500 грн як місячний внесок учасника не покривають витрати на резидента. Простір коштує дорожче за рахунок техніки та її обслуговування, а також інших речей, які йдуть на його утримання.

Фото — Роман Видро

«Інкубація повного циклу — це історія, яка може бути основою для цілої креативної екосистеми. Те, що відбувається сьогодні у мініатюрі, в підвалі, під стриптиз-клубом, де ми знаходимося, вже можна назвати вільною економічною зоною».

Через кілька років Роман з колегами планує переїхати у більше приміщення і збільшити кількість партнерів. Для цього хабу потрібна інституційна підтримка. 5 з 7 років існування «Гараж» не мав жодної донорської підтримки, розповів винахідник. 

Гроші та майбутнє

Зараз хаб шукає партнерів. Способи взаємодії можуть бути різними — від підписки на Patreon до оплати стипендії вчителям трудового навчання, над чим сьогодні працює організація. Роман каже, що простір може зробити набагато більше, маючи нових партнерів-співучасників.

За весь час свого існування, «Гараж-хаб» залучив приблизно 10–12 млн грн на техніку, експериментальні програми й консультації. В сьогоднішньому режимі робота простору потребує $3 000 — $4 000 на місяць. Але якщо додати сервіс, до якого рухається «Гараж-хаб», ця сума підіймається у 2–3 рази, каже Роман. 

Фото — Роман Видро

«Наш місячний бюджет в режимі сервісу на команду та оператора знаходиться в розмірі 300 000 грн — 400 000 грн на місяць. Адже це не лише обслуговування обладнання, але і зарплати працівникам та податки».

В хаба є постійні резиденти, які мають ключі від приміщення й користуються ним. Це 10 людей. З них троє — Рада директорів, яка відповідає за залучення фінансів і розвиток проєкту. Також є просто користувачі, яких навчають резиденти. Точної цифри Роман не називає, але додає, що кожного тижня приходить хтось новий. 

«Для когось хаб — це мейкерський детокс. До нас приходять айтішники, яким набридло 5 днів на тиждень дивитися в монітор, і вони можуть 8 годин підряд шліфувати деревину».

Фото — Роман Видро

Роман каже, що в недалекому минулому IT також знаходилося в підпіллі й не було популярним, як це сьогодні відбувається з мейкерством. Якихось 70 років тому комп’ютери були шафами, й до них мали доступ одиниці. Потім стали з’являтися ПК, і люди поступово почали заробляти, працюючи на них. І з часом це просто «вибухнуло» і стало масовим. 

«Зараз ми на тому етапі, коли, маючи техніку і 3D–принтери, можна робити проєкти, за які платять як в IT. Питання лише в тому, щоб зробити їх постійними. Професія мейкера, інженера дозріває і, рано чи пізно, вийде з підпілля».

В Україні сьогодні близько 20 подібних хабів, кілька з них — у Києві, розповів винахідник. Більшість з них — низові ініціативи. Роман каже, що «Гараж» за всіма ними слідкує: когось навчає, у когось навчається сам. Наприклад, у Чернівцях є майстерня в приміщенні старої синагоги, а в Черкасах — в старому ангарі. 

Фото — Роман Видро

«У цьому є одна спільна історія. Вона про людей, які збираються і роблять продукт, який не можуть не робити. Коли „Гараж-хаб“ лише з’явився, нам було по 19–20 років. Це як незапланована дитина в 17: з’явилася і все, ти з нею зростаєш і стаєш розумнішим».

Датацентри 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну
Датацентри, 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну
По темi
Датацентри, 5G та цифровий хаб. Як Зеленський трансформуватиме Україну
Мрієш про офіс біля моря? Львівська IT-компанія створює хаб
Мрієш про офіс біля моря? Львівська IT-компанія створює хаб
По темi
Мрієш про офіс біля моря? Львівська IT-компанія створює хаб
Зазирнути в серце IT. Що роблять в R&D найбільших IT-компаній України — досвід EPAM SoftServe Сiklum і не тільки
Зазирнути в серце IT. Що роблять в R&D найбільших IT-компаній України — досвід EPAM, SoftServe, Сiklum і не тільки
По темi
Зазирнути в серце IT. Що роблять в R&D найбільших IT-компаній України — досвід EPAM, SoftServe, Сiklum і не тільки

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua: IT України.

Читайте також

65 R&D центрів, 357 навчальних закладів та півсотні інвесторів: Мінцифра оновила дані про технологічну екосистему України
65 R&D центрів, 357 навчальних закладів та півсотні інвесторів: Мінцифра оновила дані про технологічну екосистему України
65 R&D центрів, 357 навчальних закладів та півсотні інвесторів: Мінцифра оновила дані про технологічну екосистему України
У Kharkiv IT Cluster працює 45 000 чоловік - исследование
У Kharkiv IT Cluster працює 45 000 чоловік - исследование
У Kharkiv IT Cluster працює 45 000 чоловік - исследование
Якщо бійця бабахне струмом, він 50 разів подумає чи висовувати голову. Як лазерні бої рятують українську армію
Якщо бійця бабахне струмом, він 50 разів подумає чи висовувати голову. Як лазерні бої рятують українську армію
Якщо бійця бабахне струмом, він 50 разів подумає чи висовувати голову. Як лазерні бої рятують українську армію
Подекуди краще ніж в американців. Саме так описує систему лазерних тренажерів Едуард Дебелий. Офіцер у відставці, сьогодні він очолює департамент військового виробництва компанії SKIF. За рахунок чого харків’яни дивують бійців НАТО та як удосконалюють техніку ведення бою в Україні, читайте в нашому матеріалі.
Скандал з 15 веслярами на $ 20К, чи як виглядає справедливість гопника
Скандал з 15 веслярами на $ 20К, чи як виглядає справедливість гопника
Скандал з 15 веслярами на $ 20К, чи як виглядає справедливість гопника

Обговорення

Коментарів поки немає.