З 2014 року в Єдиний державний реєстр судових рішень внесено інформацію про понад 1500 ухвал за кримінальними провадженнями, у яких зустрічаються ключові слова «криптовалюта», Bitcoin та інші назви віртуальних монет. За третиною справ оголошені обвинувальні вироки.
З 2014 року в Єдиний державний реєстр судових рішень внесено інформацію про понад 1500 ухвал за кримінальними провадженнями, у яких зустрічаються ключові слова «криптовалюта», Bitcoin та інші назви віртуальних монет. За третиною справ оголошені обвинувальні вироки.
Про це повідомляє «Економічна правда», яка проаналізувала Єдиний державний реєстр судових рішень і дійшла висновку, що криптовалюти дедалі частіше стають інструментом скоєння злочинів, а правоохоронці за ним не встигають.
Входження криптовалют в український «кримінальний простір» можна умовно поділити на три етапи:
— перший — до 2017 року, з моменту появи віртуальних активів;
— другий етап, який почався у 2017 році, коли стався справжній вибух розслідувань справ, пов’язаних з криптовалютами;
— третій стартував на початку великої війни.
Відкриті дані, які проаналізувала ЕП, свідчать про зменшення кількості таких справ. Хоча з урахуванням розвитку і поширення криптовалют в Україні та світі все мало бути навпаки.
Криптовалюта витісняє готівку, яка століттями була традиційним інструментом збереження анонімності в корупційних справах. Наприклад, у листопаді 2023 року в історії України задокументовано перший хабар криптовалютою, який пропонував нардеп з антикорупційного комітету Андрій Одарченко — у криптовалюті Bitcoin, в еквіваленті $50 000.
Проте, як показує аналіз судового реєстру, згадки криптовалют становлять лише крихту від усіх 475 000 відкритих кримінальних проваджень за 2023 рік.
Одна з можливих причин малої кількості справ — для проведення складних розслідувань щодо відмивання грошей чи корупції правоохоронцям бракує кваліфікації.
Найчастіше криптовалюта згадується в справах, які розслідуються за ст. 190 Кримінального кодексу «Шахрайство»: «Вчинив протиправну діяльність, пов’язану з шахрайським заволодінням коштами громадян у сфері електронної комерції, зокрема, шляхом залучення коштів у віртуальні проєкти (так звані фінансові піраміди)».
Також до популярних можна віднести й дії, які описує ст. 361 ККУ — несанкціоноване втручання в роботу інформаційних, електронних комунікаційних систем. За цим визначенням зазвичай ховаються провадження щодо роботи «колцентрів».
Наприклад, восени минулого року правоохоронці України та ЄС викрили міжнародне злочинне угруповання, яке ошукало вкладників у криптовалюту на сотні тисяч євро. Для спілкування з потенційними вкладниками аферисти утворили call-центри на території України та Грузії. Там працювали кілька сотень осіб.
Загалом через віртуальні активи легалізують незаконні статки, крадуть замість готівки в банках, також криптовалюта стає потужним інструментом фінансування тероризму й Україна тут не виняток.
За даними СБУ, перекази криптовалют на електронні гаманці невідомих людей є одним з важливих каналів фінансування так званих «ЛДНР». СБУ знайшла рахунок для переказів Bitcoin та Ethereum на підтримку «ДНР» у російській соцмережі «Одноклассники». Правоохоронці відстежували онлайн-перекази на користь цього гаманця і таким чином знайшли спонсорів терористів.
Зазвичай великі схеми облаштовані ретельніше, а відстежити їх, зізнаються в СБУ, майже неможливо. Розслідування таких випадків — поки що рідкість. А українські правоохоронці лише вчаться це робити: на початку 2023 року 250 детективів НАБУ почали знайомитися з криптовалютними технологіями в рамках програми СryptoEdge.
